Постанова від 13.03.2019 по справі 908/3468/13

ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 березня 2019 року

м. Київ

Справа № 908/3468/13

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Ткаченко Н.Г. (головуючого), Жукова С.В., Погребняка В.Я.,

за участю секретаря судового засідання Гаращенко Т.М.

за участю представників : ОСОБА_4 -адвоката Погрібної С.О., АТ "Банк Кредит Дніпро" - Борейко Н.О., ПАТ "Креді Агріколь Банк" - адвоката Сімонової Є.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції через Третій апеляційний адміністративний суд та Центральний апеляційний господарський суд заяву ОСОБА_4 про ухвалення додаткового рішення у справі № 908/3468/13

за касаційними скаргами ПАТ "Креді Агріколь Банк" та ПАТ "Банк Кредит Дніпро"

на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 03.05.2018 у справі № 908/3468/13

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергомаш-Інвест"

до Публічного акціонерного товариства "Запорізький сталепрокатний завод"

про банкрутство,-

ВСТАНОВИВ:

У липні 2016 ОСОБА_4 звернувся до Господарського суду Запорізької області, в межах справи про банкрутство №908/3468/13, із заявами до ПАТ "Запорізький сталепрокатний завод", ТОВ "Торговий дім "Метизи", ПАТ "Креді Агріколь Банк" про визнання недійсним договору поруки №1 від 28.12.2010, укладеного між ПАТ "Запорізький сталепрокатний завод" і ПАТ "Креді Агріколь Банк";

- до ПАТ "Запорізький сталепрокатний завод",ТОВ "Торговий дім "Метизи", ТОВ "Енергомаш-Інвест", ПАТ "Перший український міжнародний банк" про визнання недійсним договору поруки №373/16.1-П/10 від 29.09.2010, укладеного між ПАТ "Запорізький сталепрокатний завод" і ПАТ "Перший український міжнародний банк";

- до ПАТ "Запорізький сталепрокатний завод", ТОВ "Енергомаш-Інвест", ТОВ "Торговий дім "Метизи", ПАТ "Банк Кредит Дніпро" про визнання недійсним договору поруки №260509-П від 26.05.2009, укладеного між ПАТ "Запорізький сталепрокатний завод" і ПАТ "Банк Кредит Дніпро";

- до ПАТ "Запорізький сталепрокатний завод", ТОВ "Торговий дім "Метизи", ПАТ "Креді Агріколь Банк" про визнання недійсним договору застави рухомого майна №26-з від 28.12.2010, укладеного між ПАТ "Запорізький сталепрокатний завод" і ПАТ "Креді Агріколь Банк".

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 11.12.2017 у справі № 908/3468/13 відмовлено ОСОБА_4 у задоволенні заяв про визнання недійсними оскаржуваних правочинів.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 03.05.2018 у справі № 908/3468/13 ухвалу Господарського суду Запорізької області від 11.12.2017 скасовано та постановлено нове рішення про визнання недійсними договору поруки № 1 від 28.12.2010, договору поруки №373/16.1-П/10 від 29.09.2010, договору поруки № 260509-П від 26.05.2009 та договору застави рухомого майна №26-з від 28.12.2010.

Постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 06.02.2019 у справі № 908/3468/13 касаційні скарги ПАТ "Креді Агріколь Банк" та АТ "Банк Кредит Дніпро залишено без задоволення, а постанову Донецького апеляційного господарського суду від 03.05.2018 у справі № 908/3468/13 залишено без змін.

ОСОБА_4 звернувся до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду із заявою про ухвалення додаткового рішення про розподіл витрат у сумі 15 131,98 грн. пов'язаних із наданням правничої допомоги, при цьому просив стягнути з відповідачів зазначену суму цих витрат, посилаючись на вимоги ст.ст. 123, 126, 129 ГПК України та ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".

ПАТ "Креді Агріколь Банк" звернулось до касаційного суду із клопотанням про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу до суми 1 131,98 грн., оскільки не доведено належними доказами, який розмір та порядок оплати послуг з надання правової допомоги узгоджено між адвокатом погрібною С.О. та клієнтом ОСОБА_4, а також не подано детальний опис представництва у суді.

У запереченнях ПАТ "Банк Кредит Дніпро" та ПАТ "Перший український міжнародний банк" просили залишити без задоволення заяву ОСОБА_4 щодо ухвалення додаткового рішення про розподіл витрат, як такої що безпідставно заявлена ним.

Протоколом передачі судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) раніше визначеному складу суду від 14.02.2019 для розгляду заяви ОСОБА_4 у справі № 908/3468/13 визначено колегію суддів у складі: Ткаченко Н.Г. - головуючого (доповідача), Жукова С.В., Погребняка В.Я. та Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 25.02.2019 заяву ОСОБА_4 про ухвалення додаткового рішення про розподіл витрат в сумі 15 131 грн. 98 коп. пов'язаних із наданням правничої допомоги призначено до розгляду в судовому засіданні на 13.03.2019 об 09 год. 50 хв.

Заслухавши доповідь судді Ткаченко Н.Г., пояснення представників ОСОБА_4, АТ "Банк Кредит Дніпро", ПАТ "Креді Агріколь Банк", дослідивши заяву ОСОБА_4 про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу у суді касаційної інстанції, врахувавши заперечення ПАТ "Креді Агріколь Банк", ПАТ "Банк Кредит Дніпро" та ПАТ "Перший український міжнародний банк", колегія суддів дійшла висновку, що зазначена заява підлягає задоволенню, з таких підстав.

Відповідно до ст. 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Статтею 123 ГПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

За ч. ч. 1, 2 ст. 126 ГПК України (в редакції, чинній з 15.12.2017) витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно ч. ч. 3, 4 ст. 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

За ч. 1 ст. 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" визначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява N 19336/04).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

За ч. 5 ст. 126 ГПК України визначено, що у разі недотримання вимог ч. 4 ст. 126 ГПК України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 6 ст. 126 ГПК України).

Так, на підтвердження надання адвокатом Погрібною С.О. адвокатських послуг ОСОБА_4 у касаційному суді при розгляді справи № 908/3468/13 заявником суду надано копії ордеру на надання правової допомоги серії ЗП № 027223, договору про надання правової допомоги від 01.07.2016, акту виконаних робіт по договору про надання правової допомоги від 01.07.2016, який підписаний сторонами, вартість послуг за цим актом становить 14 000 грн., квитанцій до прибуткового касового ордеру, залізничного квитка та пасажирського квитка на проїзд Запоріжжя-Київ на суму 500 грн., а також копії квитанцій про оплату.

Крім того, під час розгляду справи Касаційним господарським судуом, адвокатом Погрібною С.О. було заявлено про намір звернутись із заявою про відшкодування ОСОБА_4 витрат на правову допомогу.

Відтак, з огляду на наведене вище та враховуючи те, що постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 06.02.2019 у справі № 908/3468/13 касаційні скарги ПАТ "Банк Кредит Дніпро" та ПАТ "Креді Агріколь Банк" залишено без задоволення, а постанову Донецького апеляційного господарського суду від 03.05.2018 у даній справі залишено без змін, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для задоволення зазначеної заяви, оскільки ОСОБА_4, у відповідності до вимог ст. 74 ГПК України, доведено надання йому адвокатом Погрібною С.О. вказаних послуг у суді касаційної інстанції.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 123, 126, 129, 244 ГПК України, Суд,-

ПОСТАНОВИВ :

Заяву ОСОБА_4 про ухвалення додаткового рішення у справі № 908/3468/13 задовольнити.

Стягнути солідарно з ПАТ "Запорізький сталепрокатний завод" (69600, м. Запоріжжя, вул. Північне шосе, буд. 20г, ідентифікаційний код 00191247), ТОВ "Торговий дім "Метизи"(69600, м. Запоріжжя, вул. Північне шосе, буд. 20г, ЄДРПОУ 30958370), ТОВ "Енергомаш-Інвест"(01004, м. Київ, вул. Велика Васильковська,9/2, код. ЄДРПОУ 31839996), ПАТ "Креді Агріколь Банк"(01004, м. Київ, вул. Пушкінська, буд. 42/4, ідентифікаційний код 14361575), ПАТ "Перший український міжнародний банк"(04070, м. Київ, вул. Андріївська, буд. 4, ідентифікаційний код 14282829), ПАТ "Банк Кредит Дніпро"(01601, м. Київ, вул. Мечникова, буд. 3, ідентифікаційний код 14352406) на користь ОСОБА_4 (І.п.н. НОМЕР_1, АДРЕСА_1) витрат на професійну правничу допомогу у суді касаційної інстанції у сумі 15 131,98 грн.

Доручити Господарського суду Запорізької області видати відповідний наказ.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий Ткаченко Н.Г.

Судді Жуков С.В.

Погребняк В.Я.