Справа №359/5593/18
Провадження №2/359/497/2019
14 березня 2019 року Бориспільський міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючого Борця Є.О.,
при секретарі судового засідання Коробові О.П.,
розглянувши в приміщенні суду у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
встановив:
В липні 2018 року ОСОБА_1 звернулась до суду з вказаним позовом та обгрунтовує його тим, що 23 вересня 2000 року вона уклала шлюб з ОСОБА_2 Під час шлюбу у них народився син ОСОБА_3 Позивач не бажає жити однією сім'єю з відповідачем, збереження шлюбу буде суперечити її інтересам. Тому ОСОБА_1 просить суд розірвати шлюб.
ОСОБА_1 не з'явилась у судове засідання. Позивач надіслала заяву (а.с.15), в якій вона підтримує позов та просить розглянути цивільну справу в її відсутності.
Відповідач також не з'явився у судове засідання. ОСОБА_2 належним чином повідомлений про час та місце розгляду цивільної справи. Ця обставина підтверджується довідками (а.с.21, 22).
Дослідивши матеріали цивільної справи, суд дійшов до висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.
Встановлено, що 23 вересня 2000 року сторони уклали шлюб, зареєстрований Лівобережним відділом реєстрації шлюбів м. Києва з Державним Центром розвитку сім'ї, про що в книзі реєстрації актів про одруження зроблений запис за №1018. Ця обставина підтверджується копією свідоцтва про одруження серії І-БК №127272 від 23 вересня 2000 року (а.с.3).
30 жовтня 2001 року у них народився син ОСОБА_3 Ця обставина підтверджується копією свідоцтва про народження серії І-БК №164455 від 16 листопада 2001 року (а.с.4).
Відповідно до ч.2 ст.112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам хоча б одного з них.
Як роз'яснив Верховний Суд України, згідно зі ст.24 цього Кодексу шлюб грунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Таке положення національного законодавства України відповідає ст.16 Загальної декларації прав людини, прийнятої 10 грудня 1948 року Генеральною Асамблеєю ООН.
Встановлено, що ОСОБА_1 не бажає жити однією сім'єю з відповідачем, збереження шлюбу буде суперечити її інтересам. Примушування позивача до шлюбу з ОСОБА_2 не допускається.
З огляду на це суд вважає, що шлюб, укладений між сторонами, допустимо розірвати.
Відповідно до ч.1 ст.141 та п.6 ч.1 ст.264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує питання, пов'язане з розподілом між сторонами судових витрат. Зокрема, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Встановлено, що ОСОБА_1 сплатила судовий збір в розмірі 704 гривень 80 копійок. Ця обставина підтверджується квитанцією (а.с.1). Пред'явлений нею позов задоволений в повному обсязі.
З огляду на це суд вважає, що з ОСОБА_2 на користь позивача слід стягнути витрати на оплату судового збору в розмірі 704 гривень 80 копійок.
Керуючись п.2 ч.1, ч.3 ст.258, ч.6 ст.259, ст.ст.263-265, ч.1 ст.268 ЦПК України, суд
вирішив:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу задовольнити.
Шлюб, укладений 23 вересня 2000 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, зареєстрований у Лівобережному відділі реєстрації шлюбів м. Києва з Державним Центром розвитку сім'ї, про що в книзі реєстрації актів про одруження зроблений запис за №1018, розірвати.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на оплату судового збору в розмірі 704 гривень 80 копійок.
Рішення суду може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення.
Суддя
Бориспільського міськрайонного суду ОСОБА_4