Справа № 346/2584/18
Провадження № 2/346/144/19
05 березня 2019 р.м. Коломия Коломийський міськрайонний суд Івано - Франківської області
у складі: головуючого судді Беркещук Б.Б.
секретаря Матушевської Г.Д.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Коломия справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
Сторони перебувають в шлюбі, котрого зареєстрували 06 травня 2000 року у виконкомі Спаської сільської ради Коломийського району Івано-Франківської області, актовий запис № 4.
Від спільного проживання у подружжя народились дочки: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Позивач вказує, що спільне життя з відповідачем не склалося тому що у них різні погляди на сімейне життя та обов»язки . В сім»ї часто відбувалися сварки, які поступово призвели до того, що вони стали чужими людьми . Зазначає, що подружні відносини між ними припинено з серпня 2010 року та з цього часу спільне господарство вони не ведуть.
Подальше збереження сім»ї, вважає, неможливим, просить суд шлюб із відповідачем розірвати, після розірвання шлюбу залишити їй дошлюбне прізвище ОСОБА_1 , а неповнолітніх дітей просить залишити проживати з батьком, відповідачем по справі.
Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилась, подала до суду заяву та просить справу розглянути у її відсутності, позовні мотиви та вимоги підтримує у повному обсязі, просить позов задовільнити
Відповідач в судове засідання не з'явився, подав заяву про розгляд справи у його відсутності, не заперечує щодо задоволення позовних вимог .
Врахувавши подані заяви позивача та відповідача, вивчивши матеріали даної справи, суд дійшов висновку.
Згідно з ст. 112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
При розгляді даної справи суд виходить з того, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Добровільність шлюбу - одна з основних його засад. Шлюб - це сімейний союз, при цьому слово сімейний засвідчує, що шлюб створює сім'ю, а слово союз підкреслює договірну природу шлюбу, яка зумовлює його добровільний характер.
Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка, примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
За змістом ст. 55 СК України дружина та чоловік зобов»язані спільно піклуватись про побудову сімейних відносин між собою та іншими членами сімї на почуттях взаємної любові, поваги, дружби, взаємодопомоги. Чоловік зобов»язаний утверджувати в сім»ї повагу до матері. Дружина зобов»язана утверджувати в сім»ї повагу до батька. Дружина та чоловік відповідальні один перед одним, перед іншими членами сімї за свою поведінку в ній.
Кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносини, примушування до їх збереження, є порушенням прав жінки, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом (ч.ч.3,4 ст. 56 СК ).
Шлюб припиняється внаслідок його розірвання. Розірвання шлюбу засвідчує стійкий розлад подружніх стосунків. Позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.
Позивач скористалась даним правом та звернулась до суду з цим позовом, наполягає на розірванні шлюбу, оскільки між сторонами не має взаєморозуміння та тривалий час вони не проживають разом.
В судовому засіданні встановлено, що між сторонами склались неможливі умови спільного проживання, що вони не підтримують будь-яких стосунків, спільного господарства не ведуть, з серпня місяця 2010 року подружні відносини між ними припинені, тому зберігати такий шлюб недоцільно, так як він носить лише формальний характер.
Збереження шлюбу можливе на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги та підтримки, тобто на тому, що є моральною основою шлюбу, а позивач не має наміру зберігати шлюб з відповідачем, який теж наполягав на розірванні шлюбу, подавши заяву про визнання позовних вимог.
Відповідно до ч. 2 ст. 160 СК України місце проживання дитини, яка досягла десяти років, визначається за спільною згодою батьків та самої дитини.
Відповідач не заперечував щодо того, щоб неповнолітні ОСОБА_3 та ОСОБА_4 були залишені на проживання при ньому.
При таких обставинах, враховуючи інтереси кожного з подружжя, їх дітей, суд доходить висновку, що сім я розпалася остаточно, а тому шлюб слід розірвати, неповнолітніх дітей, суд вважає за доцільне залишити на проживання при батькові , відповідачу по справі ОСОБА_2
Відповідно до статті 113 Сімейного Кодексу України особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище. Оскільки позивач бажає відновити своє дошлюбне прізвище, то їй слід залишити прізвище «ОСОБА_1».
На підставі наведеного та ст.ст.109,110,112,113,160 СК України та керуючись ст. ст. 247 ч.2, 268, 273, 354 ЦПК України, -
Позов задовільнити.
Зареєстрований шлюб 06 травня 2000 року у виконкомі Спаської сільської ради Коломийського району Івано-Франківської області, актовий запис № 4 між ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4, розірвати.
Неповнолітніх дітей ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 залишити на проживання при батькові ОСОБА_2 .
Після розірвання шлюбу ОСОБА_1 залишити прізвище " ОСОБА_1 ".
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Найменування та ім'я сторін, їх місцезнаходження та проживання:
ОСОБА_1, місце проживання АДРЕСА_1, реєстраційний номер облікової картки платників податків НОМЕР_1.
ОСОБА_2, місце проживання АДРЕСА_1.
Суддя Беркещук Б. Б.