вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"12" березня 2019 р. м. Київ Справа № 911/370/19
Господарський суд Київської області у складі судді Антонової В.М., при секретарі судового засідання Брунько А.І., розглянув за правилами загального позовного провадження матеріали справи за позовом Фізичної особи-підприємця Киричок Тетяни Федорівни до Державного підприємства "Дослідне господарство" "Озерна" Інституту біоенергетичних культур і цукрових буряків Національної академії аграрних наук України" про стягнення 63050,00 грн
за участю представників сторін:
від позивача: Шовкопляс С.П. - ордер КС №471127 від 25.02.2019;
від відповідача: Агудалічев О.О. - ордер КС №511977 від 04.03.2019.
Фізична особа-підприємець Киричок Тетяна Федорівна (далі - позивач) подала до суду позов про стягнення з Державного підприємства "Дослідне господарство" "Озерна" Інституту біоенергетичних культур і цукрових буряків Національної академії аграрних наук України" (далі - відповідач) 63050,00 грн.
В обгрунтування позовних вимог позивач посилається на невиконання відповідачем умов договору № КТ 1-06/10 надання послуг з перевезення вантажу від 06.10.2018 в частині оплати послуг, наданих на підставі акту надання послуг перевезення вантажу № 1 від 13.11.2018.
Ухвалою від 11.02.2019 господарський суд відкрив провадження у справі та призначив підготовче засідання для її розгляду на 12.03.2019.
До початку судового засідання до суду від представника відповідача надійшла заява про визнання позову на всю суму боргу.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві.
Представник відповідача в засіданні суду позовні вимоги визнав.
За приписами ч. 3 ст. 185 ГПК України унормовано, що за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення суду у випадку визнання позову відповідачем.
Пересвідчившись в тому, що дії представника відповідача по визнанню позову не суперечать закону, інтересам особи, яку він представляє, та не порушують права чи інтереси інших осіб, господарський суд у підготовчому засіданні оголосив сторонами вступну та резолютивну частини рішення про задоволення позову у даній справі.
При цьому, при постановленні рішення, суд здійснив оцінку всіх наявних у справі доказів, які є достатніми для ухвалення законного і обґрунтованого судового рішення, на предмет їх відповідності нормам ГПК щодо належності, достовірності та допустимості, та заслухавши пояснення учасників процесу щодо обставин справи, господарський суд
Відповідно до укладеного 06.10.2018 між позивачем та відповідачем договору № КТ 1-06/10 надання послуг з перевезення вантажу (далі - договір), позивач зобов'язався доставити автомобільним транспортом ввірений йому відповідачем вантаж (жом) в пункт призначення і видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (одержувачу), а відповідач зобов'язався сплатити за перевезення вантажу встановлену цим договором плату (п. п. 1.1, 1.3).
Пунктом 3.1 договору сторони погодили, що перевезення здійснюється автомобільним транспортом, а саме: Рено, державний номер НОМЕР_1, причіп НОМЕР_3 Рено НОМЕР_4 причіп НОМЕР_5 Камаз 164-37км, причіп НОМЕР_6 Рено НОМЕР_7, причіп НОМЕР_8, ДАФ НОМЕР_9, причіп НОМЕР_10 - 5 одиниць.
Відповідно до п.п. 6.1, 6.2 договору, пункт навантаження і прийняття вантажу: Шамраєвський цукровий завод, село Руда, Сквирський район.
Пункт розвантаження і здачі вантажу: Тваринницька ферма, 1-й відділок, село Озерна, Білоцерківський район.
Згідно з п. 3.1 договору сторони визначили строк протягом якого позивач зобов'язаний провести виконання своїх зобов'язань за договором, а саме: протягом 55 днів з моменту укладення цього договору.
Так, транспортно - експедиторська послуга - це робота, що безпосередньо пов'язана з організацією та забезпеченням перевезень експортного, імпортного, транзитного або іншого вантажу за договором транспортного експедирування.
Згідно зі ст. 8 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність", експедитори надають клієнтам послуги відповідно до вимог законодавства України та держав, територією яких транспортуються вантажі, згідно з переліком послуг, визначеним у правилах здійснення транспортно-експедиторської діяльності, а також інші послуги, визначені за домовленістю сторін у договорі транспортного експедирування.
Транспортно - експедиційні послуги опосередковуються договором транспортного експедирування.
Згідно зі ст. 316 Господарського кодексу України за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу.
Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов договору № КТ 1-06/10 від 06.10.2018 позивач надав, а відповідач прийняв транспортні послуги по перевезенню вантажу (жому) загальною вартістю 63050,00 грн, доказом чого є підписаний та скріплений печатками стрін акт надання послуг перевезення вантажу №1 від 13.11.2018.
Даний акт є достатньою підставою для проведення розрахунків з позивачем за отримані відповідачем автотранспортні послуги, оскільки його підписання передбачене п. п. 1.2, 5.1 договору.
Приписами ст. 916 Цивільного кодексу України встановлено, що за перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти стягується провізна плата у розмірі, що визначається за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами. Якщо розмір провізної плати не визначений, стягується розумна плата.
Пунктом 2.3 договору сторони погодили, що розмір оплати встановлюється за один тонокілометр перевезення жому та становить 5,00 грн.
Згідно з п. 2.5 договору, ціна в п. 2.3 договору зазначена без ПДВ.
За п. 2.4 договору, відстань перевезення жому: 50 км в одну сторону.
Відповідно до п. 5.1 договору визначено, що протягом 3-х днів з моменту підписання акту виконаних робіт, замовник зобов'язаний здійснити повну оплату виконавцю суми, згідно рахунків.
Матеріалами справи підтверджено, що на виконання умов договору позивач здійснив перевезення вантажу (жому) загальною вартістю 63050,00 грн до місця призначення, вказаного відповідачем у договорі, однак відповідач у строк, передбачений п. 5.1 договору, свої зобов'язання щодо своєчасної оплати наданих послуг не виконав.
З метою досудового врегулювання спору позивач 08.01.2019 вручив представнику відповідача претензію, згідно з якою вимагав до 18.01.2019 провести оплату заборгованості за виконане ним перевезення обумовленого договором вантажу.
У відповідь на претензію відповідач борг не сплатив, однак підписав з позивачем акт звірки взаємних розрахунків за період з 01.01.2018 по 08.01.2019, чим визнав наявність заборгованості перед позивачем, зокрема за перевезення вантажу, що відбулося 13.11.2018 на суму 63050,00 грн.
Оскільки відповідач не виконав умови договору № КТ 1-06/10 надання послуг з перевезення вантажу від 06.10.2018 в частині оплати послуг, наданих на підставі акту надання послуг перевезення вантажу № 1 від 13.11.2018, вказане стало підставою для звернення позивачача з даним позовом до суду.
Частиною 1 ст. 193 ГК України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язань - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Положення аналогічного змісту міститься в ст. 526 ЦК України.
Згідно зі ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Порушенням зобов'язання, відповідно до ст. 610 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що оскільки відповідач автотранспортні послуги по перевезенню вантажу (жому) не оплатив, заборгувавши позивачу 63050,00 грн, позивач правомірно звернувся з даним позовом до суду.
Відповідно до ст. 74 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Судом встановлено, що відповідач позов за підставою та предметом не оспорив, доказів сплати заборгованості та/або інших доказів на спростування позовних вимог суду не надав, заборгованість визнав. Водночас вимоги позивача, заявлені у позові, суд вважає доведеними належними та допустимими доказами у справі.
Враховуючи викладене, господарський суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, заявленими у відповідності до вимог чинного законодавства, підтвердженими належними доказами, які є в матеріалах справи, та такими, що підлягають задоволенню на суму 63050,00 грн.
Судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 74-79, 129, 185, 191, 232, 233, 236- 238, 240, 241 ГПК України, господарський суд,-
1. Позов Фізичної особи-підприємця Киричок Тетяни Федорівни до Державного підприємства "Дослідне господарство" "Озерна" Інституту біоенергетичних культур і цукрових буряків Національної академії аграрних наук України" про стягнення 63050,00 грн задовольнити.
2. Стягнути з Державного підприємства "Дослідне господарство" "Озерна" Інституту біоенергетичних культур і цукрових буряків Національної академії аграрних наук України" (09128, Київська обл., Білоцерківський район, село Озерна, вулиця Липки, будинок 6, код ЄДРПОУ 00497673) на користь Фізичної особи-підприємця Киричок Тетяни Федорівни (АДРЕСА_1 ідент. номер НОМЕР_2): 63050 (шістдесят три тисячі п'ятдесят) гривень 00 копійок заборгованості за перевезення вантажу та 1921 (одну тисячу дев'ятсот двадцять одну) гривню 00 копійок судового збору.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається: (http://court.gov.ua/fair/).
Повне рішення складено: 18.03.2019.
Суддя В.М. Антонова