ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
18.03.2019Справа № 910/16898/18
Суддя Мудрий С.М. розглянувши справу
за позовом Комунального підприємства "Київблагоустрій" виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)
до Фізичної особи-підприємця Тищенко Любові Володимирівни
про стягнення 11 278,41 грн.
Без повідомлення (виклику) учасників справи
Комунальне підприємство "Київблагоустрій" виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до фізичної особи-підприємця Тищенко Любов Володимирівни про стягнення 11 278,41 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 05.07.2018 року позивачем проведено примусовий демонтаж тимчасової споруди (малої архітектурної форми, павільйону) встановленої ФОП Тищенко Л.В. у м. Києві по вул. Лариси Руденко, 21 А.
У зв'язку з чим, позивач просить суд стягнути з відповідача витрати на проведення демонтажу в розмірі 11 278,41 грн.
Ухвалою господарського суду від 22.12.2018 вищевказану позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу десятиденний строк для усунення її недоліків з дня вручення цієї ухвали.
11.01.2019 до канцелярії суду позивач подав заяву про усунення недоліків позовної заяви з доданими документами.
Позовна заява, після усунення позивачем недоліків, встановлених ухвалою від 22.12.2018, відповідає вимогам ст. 162 ГПК України, та підстави для її повернення або відмови у відкритті провадження у справі, передбачені Господарським процесуальним кодексом України, судом на даний час не встановлені.
Виходячи з положень ч. 1 ст. 247 ГПК України суд дійшов висновку про наявність підстав для розгляду даної справи в порядку спрощеного позовного провадження у зв'язку з її малозначністю.
Відповідно до ч. 5 ст. 252 ГПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.01.2019 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Згідно з ч. 4 ст. 89 Цивільного кодексу України відомості про місцезнаходження юридичної особи вносяться до Єдиного державного реєстру.
За приписами частини 1 статті 7 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.
Так, з метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду про відкриття провадження у справі від 15.01.2019 була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, Фізичної особи-підприємця Тищенко Любові Володимирівни, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: АДРЕСА_1.
Однак, станом на дату розгляду справи у судовому засіданні в матеріалах справи міститься повернутий поштою конверт за номером поштового відправлення 0103049001189 із копією ухвали суду про порушення провадження у справі від 15.01.2019 з адреси відповідача із зазначенням причини повернення "за закінченням встановленого терміну зберігання".
Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.
Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.
Комунальне підприємство "Київблагоустрій" виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) створено рішенням Київської міської ради від 31.10.2006 N 119/176 "Про реорганізацію госпрозрахункової організації "Київблагоустрій" шляхом перетворення юридичної особи у комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київблагоустрій" з переходом всього майна, прав та обов'язків попередньої юридичної особи.
Розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 21 лютого 2007 р. N 167 затверджено статут комунального підприємства " Київблагоустрій " виконавчого органу Київської міської ради ( Київської міської державної адміністрації ).
Згідно п. 2.1., 2.2. Статуту підприємство є юридичною особою, здійснює свою господарську діяльність на засадах повної самостійності, діє на принципах повного господарського розрахунку, веде бухгалтерський облік, статистичну звітність у порядку, встановленому законодавством України, набуває майнових та особистих немайнових прав, несе відповідні обов'язки, укладає угоди (договори, контракти) з юридичними та фізичними особами як в Україні, так і за її межами у встановленому законодавством порядку, виступає позивачем та відповідачем у суді, господарському та третейському суді від свого імені, має закріплене майно, поточний та інші рахунки в установах банків, казначейства, печатки з власним найменуванням, штампи, затверджені в установленому порядку, фірмовий знак чи знак обслуговування, бланки з власними реквізитами та інші атрибути. Підприємство підпорядковане Департаменту міського благоустрою виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) з питань, визначених чинним законодавством та цим статутом.
Згідно п. 3.1., 3.2. Статуту підприємство створено з метою, крім іншого, здійснення заходів, які забезпечують дотримання юридичними та фізичними особами правил благоустрою у м. Києві. Предметом діяльності підприємства є ( п. 3.2.6. ) демонтаж, перевезення та зберігання безхазяйного майна (кіосків, павільйонів, гаражів, рекламоносіїв, залишків будматеріалів, автомобілів ті ін.) та самовільно розміщених об'єктів, що порушують правила благоустрою міста.
23.06.2018 інспектором Комунального підприємства «Київблагоустрій» виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) (далі - КП «Київблагоустрій») було проведено перевірку правомірності розміщення тимчасової споруди (малої архітектурної форми, павільйону) встановленої фізичною особою-підприємцем Тищенко Любов Володимирівною (далі по тексту - ФОП Тищенко Л.В.) у м. Києві по вул. Лариси Руденко, 21 А. За наслідками проведеної перевірки інспектором КП «Київблагоустрій» було складено припис № 1810807 із вимогою надати в триденний строк проектно-дозвільну документацію на розміщення тимчасової споруди (малої архітектурної форми, павільйону), а в разі її відсутності здійснити демонтаж такої споруди власними силами.
02.07.2018 року Департаментом міського благоустрою виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) у зв'язку із невиконаннями вимог припису інспектора КП «Київблагоустрій» № 1810807, ненаданням у встановлений строк проектно-дозвільної документації на розміщення тимчасової споруди (малої архітектурної форми, павільйону), було прийнято рішення у формі доручення № 064-4807 КП «Київблагоустрій» про здійснення примусового демонтажу вказаного елементу благоустрою.
05.07.2018 року КП «Київблагоустрій» проведено примусовий демонтаж тимчасової споруди (малої архітектурної форми, павільйону) встановленої ФОП Тищенко Л.В. у м. Києві по вул. Лариси Руденко, 21 А, про що складено Акт проведення демонтажу (переміщення) № К/59.
Позивачем стверджується, а відповідачем не заперечується, що на момент звернення позивача до суду, ФОП Тищенко Л.В. із заявою до КП «Київблагоустрій» про повернення демонтованої тимчасової споруди (малої архітектурної форми) не зверталась.
Задовольняючи позов суд виходить із наступного.
Відповідно до ст. 10 Закону України " Про благоустрій населених пунктів ", до повноважень сільських, селищних і міських рад у сфері благоустрою населених пунктів належить, зокрема, затвердження правил благоустрою територій населених пунктів, створення в разі необхідності органів і служб для забезпечення здійснення спільно з іншими суб'єктами комунальної власності благоустрою населених пунктів, визначення повноважень цих органів (служб).
До повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить, зокрема, здійснення самоврядного контролю за станом благоустрою та утриманням територій населених пунктів.
Згідно ст. 34 вказаного Закону правила благоустрою території населеного пункту - нормативно-правовий акт, яким установлюються вимоги щодо благоустрою території населеного пункту.
Правила включають, зокрема, порядок здійснення благоустрою та утримання територій об'єктів благоустрою; порядок розміщення малих архітектурних форм; порядок здійснення самоврядного контролю у сфері благоустрою населених пунктів.
Згідно п. 20.2.1 Правил благоустрою м. Києва, якщо під час перевірки виявлені причини та умови, які можуть спричинити порушення благоустрою, посадова особа контролюючого органу зобов'язана скласти та видати офіційний документ - припис, який є обов'язковим для виконання в термін до трьох діб особами, які є відповідальними за утримання об'єктів благоустрою.
Відповідно до п. 13.3.1 вказаних Правил, у разі виявлення самовільно розміщених (встановлених) малих архітектурних форм, тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, в т. ч. тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, паспорти прив'язки яких анульовані або строк дії яких закінчився, самовільно розміщених (встановлених) засобів пересувної дрібнороздрібної торговельної мережі (автомагазини, автокафе, автокав'ярні, авторозвозки, автоцистерни, лавки-автопричепи, візки, спеціальне технологічне обладнання (низькотемпературні лотки-прилавки) тощо), об'єктів сезонної дрібнороздрібної торговельної мережі (на розміщення яких відсутні оформлені в установленому порядку документи) уповноважені особи Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), структурних підрозділів з питань контролю за благоустроєм районних в місті Києві державних адміністрацій, комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації ) "Київблагоустрій" вносять припис його власнику (користувачу або особі, яка здійснила розміщення (встановлення) з вимогою усунення порушень шляхом проведення демонтажу малої архітектурної форми, тимчасової споруди торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, демонтажу (переміщення) засобу пересувної дрібнороздрібної торговельної мережі, об'єкта сезонної дрібнороздрібної торговельної мережі із зазначенням строку демонтажу (переміщення) відповідно до абзаців другого і третього цього підпункту.
Абзацем 1 п. 13.3.2 Правил благоустрою м. Києва передбачено, що у разі якщо власники (користувачі або особи, які здійснили розміщення (встановлення)) малої архітектурної форми, тимчасової споруди торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, об'єкта сезонної дрібнороздрібної торговельної мережі не здійснили демонтаж в строки, зазначені в приписі, Департамент міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради ( Київської міської державної адміністрації ), районні в місті Києві державні адміністрації вживають заходів щодо демонтажу самовільно розміщеної ( встановленої ) малої архітектурної форми, тимчасової споруди торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, об'єкта сезонної дрібнороздрібної торговельної мережі, а Департамент промисловості та розвитку підприємництва вживають заходів щодо демонтажу об'єкта сезонної дрібнороздрібної торговельної мережі на підставі рішень, зазначених у підпункті 13.3.3 пункту 13.3 цих Правил, за кошти міського бюджету або з інших джерел, не заборонених законодавством, з наступним відшкодуванням усіх витрат згідно з абзацом 3 цього підпункту.
Відповідно до абз. 1 п. 13.3.3 Правил благоустрою м. Києва, рішення про демонтаж самовільно розміщеної (встановленої) малої архітектурної форми, тимчасової споруди торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, об'єкта сезонної дрібнороздрібної торговельної мережі приймається Департаментом міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради ( Київської міської державної адміністрації ), районними в місті Києві державними адміністраціями, Департаментом промисловості та розвитку підприємництва ( щодо об'єкта сезонної дрібнороздрібної торговельної мережі ).
Відповідно до Положення про Департамент міського благоустрою виконавчого органу КМР (КМДА), затвердженого розпорядженням Київської міської ради від 27 січня 2011 року № 94, зі змінами відповідно до розпорядження КМДА, до повноважень Департаменту належить, зокрема, здійснення контролю за станом благоустрою міста, а також контролю за дотриманням та здійсненням заходів, спрямованих на виконання Закону України " Про благоустрій населених пунктів " та Правил благоустрою м. Києва.
Відповідно до п. 6 Положення, Департамент має право, зокрема, здійснювати у встановленому порядку демонтаж та очищення території міста від безхазяйного майна, самовільно розміщених тимчасових споруд та елементів благоустрою рекламних носіїв, покинутих будівельних матеріалів і конструкцій, транспортних засобів тощо (п. 6.7), надавати відповідні доручення профільним структурним підрозділам, зокрема підпорядкованих комунальним підприємствам та контролювати їх виконання (п. 6.25).
Для проведення демонтажу малих архітектурних форм, тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально - культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, об'єкта сезонної дрібнороздрібної торговельної мережі створюється комісія у складі представників Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та/або структурного підрозділу з питань контролю за благоустроєм районної в місті Києві державної адміністрації, Департаменту промисловості та розвитку підприємництва ( у разі демонтажу об'єкта сезонної дрібнороздрібної торговельної мережі), підприємства, яке здійснює демонтаж, перевезення, зберігання малих архітектурних форм, тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, об'єкта сезонної дрібнороздрібної торговельної мережі, представника поліції, власника ( користувача або особи, яка здійснила розміщення (встановлення)) ( у разі його присутності ). ( абз. 3,5 п. 13.3.3 Правил благоустрою м. Києва )
За результатами проведеної роботи комісії складають акти демонтажу (переміщення) у двох примірниках.
Згідно абз. 3 п. 13.3.2. Правил благоустрою м. Києва, у випадках, зазначених в абзацах першому і другому цього підпункту, всі витрати на проведення демонтажу (переміщення), перевезення, розвантаження, зберігання малої архітектурної форми, тимчасової споруди торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, об'єкта сезонної дрібнороздрібної торговельної мережі, засобу пересувної дрібнороздрібної торговельної мережі підлягають відшкодуванню власником (користувачем або особою, яка здійснила розміщення (встановлення)) малої архітектурної форми, тимчасової споруди торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, об'єкта сезонної дрібнороздрібної торговельної мережі, засобу пересувної дрібнороздрібної торговельної мережі
У відповідності до ст.22 Цивільного кодексу України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Під збитками розуміються втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Відповідно до ст. 224 ГК України, учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.
Відповідно до п. 1 ст. 225 Господарського кодексу України, до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною.
Судом встановлено, що внаслідок самовільного встановлення тимчасової споруди (малої архітектурної форми, павільйону) ФОП Тищенко Л.В. у м. Києві по вул. Лариси Руденко, 21А під час здійснення підприємницької діяльності, порушення встановлених вимог Закону та рішення органу місцевого самоврядування, невиконання вимог припису контролюючого органу, КП «Київблагоустрій» було проведено примусовий демонтаж вказаної споруди з метою відновлення належного благоустрою території міста, порушеного права територіальної громади міста Києва.
Внаслідок вжиття вказаних заходів КП «Київблагоустрій» було понесено витрати, які в силу вищевикладеного підлягають відшкодуванню за рахунок власника самовільно встановленої тимчасової споруди (малої архітектурної форми, павільйону).
З матеріалів справи вбачається, що роботи по демонтажу вказаної споруди здійснювались з 09:00 год. по 12:00 год. у складі бригади: начальника відділу ОСОБА_3, електромонтера ОСОБА_4, стропальника ОСОБА_2, електрогазозварника ОСОБА_5, та техніки (транспортних засобів): ГАЗ 33023, КТА- 25 (кран), МАЗ-642208 (тягач). Вказане підтверджується: актом проведення демонтажу (переміщення) № К/59, додатком до акту проведення демонтажу (переміщення) № К/59, прибутковою накладною № К/59, подорожнім листом службового легкового автомобіля (ГАЗ - 330232 -757) № 106 від 05.07.2018 року, дорожнім листом автокрана (КТА-25) № 0965594, подорожнім листом вантажного автомобіля (МАЗ-642208) № 221148 від 05.07.2018 року.
Наказом директора КП «Київблагоустрій» № 217/1 від 15.05.2017 року було затверджено «Тарифи на виконання робіт, що виконуються комунальним підприємством «Київблагоустрій» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) з демонтажу різних видів малих архітектурних форм (МАФ), інших самовільно розміщених елементів благоустрою (гаражів залишків будівельних матеріалів, автомобілів, парканів та інших), перевезення, складування та зберігання безхазяйного майна, згідно планових калькуляцій».
Виходячи із затверджених Тарифів вартість однієї години виконання робіт складу бригади і техніки із демонтажу становить:
Начальник відділу - 729,41 грн.
Електромонтер - 263, 98 грн.
Стропальник - 263, 98 грн.
Електрогазозварник - 305, 93 грн.
ГАЗ 33023-729, 41 грн.
КТА-25 (кран) - 737, 33 грн. --
МАЗ-642208 - 729, 43 грн.
Загалом: 3 759,47 грн.
Таким чином, судом встановлено, що розмір витрат КП «Київблагоустрій» понесений внаслідок проведення демонтажу вказаної споруди ФОП Тищенко Л.В. у м. Києві по вул. Лариси Руденко, 21А становить 11 278,41 грн., тобто 3 759,47 грн. * 3 год.
У будь-якому випадку для застосування такої міри відповідальності як стягнення збитків необхідною є наявність всіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправна поведінка, збитки, причинний зв'язок між протиправною поведінкою боржника і збитками, вина боржника. Відсутність хоча б одного з перелічених елементів, які утворюють склад цивільного правопорушення, звільняє боржника від відповідальності за невиконання або неналежне виконання ним взятих на себе зобов'язань. Вказану позицію наведено в Оглядовому листі №01-06/20/2014 від 14.01.2014р. Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування господарськими судами законодавства у справах, в яких заявлено вимоги про відшкодування збитків» та постанові Верховного Суду від 29.01.2019р. по справі №908/329/18.
Відсутність хоча б одного з перелічених елементів, які утворюють склад цивільного правопорушення, звільняє боржника від відповідальності за невиконання або неналежне виконання ним взятих на себе зобов'язань.
Судом вказувалось, що згідно з ч.ч.1-3 ст.13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Аналогічна норма міститься у ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України.
Принцип змагальності процесу означає, що кожній стороні повинна бути надана можливість ознайомитися з усіма доказами та зауваженнями, наданими іншою стороною, і відповісти на них (п. 63 Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Руїс-Матеос проти Іспанії» від 23 червня 1993 р.).
Захищене статтею 6 Європейської конвенції з прав людини право на справедливий судовий розгляд також передбачає право на змагальність провадження. Кожна сторона провадження має бути поінформована про подання та аргументи іншої сторони та має отримувати нагоду коментувати чи спростовувати їх.
Дія принципу змагальності ґрунтується на переконанні: протилежність інтересів сторін найкраще забезпечить повноту матеріалів справи через активне виконання сторонами процесу тільки їм притаманних функцій. Принцип змагальності припускає поєднання активності сторін у забезпеченні виконання ними своїх процесуальних обов'язків із забезпеченням судом умов для здійснення наданих їм прав.
До того ж, суд зазначає, що однією з засад здійснення господарського судочинства у відповідності до ст.2 Господарського процесуального кодексу України є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом
Принцип рівності сторін у процесі - у розумінні «справедливого балансу» між сторонами - вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.33 Рішення віл 27.10.1993р. Європейського суду з прав людини у справі «Домбо ОСОБА_6 проти Нідерландів»).
У п.26 рішення від 15.05.2008р. Європейського суду з прав людини у справі «Надточій проти України» суд нагадує, що принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище у порівнянні з опонентом.
За таких обставин, враховуючи зміст ст.129 Конституції України, ч.ч.1-3 ст.13, ч.1 ст.74, ст.162 Господарського процесуального кодексу України, заявляючи про завдання відповідачем збитків, позивачем повинно бути доведено суду наявність всіх складових, наведених вище, як то неправомірної поведінки відповідача, розміру завданих збитків, причинно-наслідкового зв'язку.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про наявність всіх елементів складу правопорушення, а саме протиправної поведінки відповідача, що виявилась у самовільному встановленні тимчасової споруди (малої архітектурної форми, павільйону) ФОП Тищенко Л.В. у м. Києві по вул. Лариси Руденко, 21А під час здійснення підприємницької діяльності, порушення ним встановлених вимог Закону та рішення органу місцевого самоврядування, невиконання вимог припису контролюючого органу КП «Київблагоустрій»; завданої шкоди - проведення примусового демонтажу вказаної споруди з метою відновлення належного благоустрою території міста на суму 11 278,41 грн. та причинного зв'язку між протиправною поведінкою та завданою шкодою. При цьому Відповідачем в свою чергу не доведено суду належними та допустимими доказами, що встановленні тимчасової споруди (малої архітектурної форми, павільйону) ФОП Тищенко Л.В. у м. Києві по вул. Лариси Руденко, 21А під час здійснення підприємницької діяльності здійснено відповідно до норм чинного законодавства.
Відповідно до ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, відповідач суду не надав, жодного заперечення проти позову не навів.
Таким чином, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Комунального підприємства "Київблагоустрій" виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про стягнення 11 278,41 грн. з фізичної особи-підприємця Тищенко Любов Володимирівни підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 129, 236 - 238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Тищенко Любові Володимирівни (АДРЕСА_1; ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Комунального підприємства «Київблагоустрій» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (03057, м. Київ, вул. Дегтярівська, 31, корп. 2; ідентифікаційний код 26199708) 11 278 (одинадцять тисяч двісті сімдесят вісім) грн. 41 коп. витрати за проведення демонтажу (переміщення) тимчасової споруди (малої архітектурної форми ) та судовий збір у розмірі у розмірі 1 762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) грн. 00 коп.
3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Відповідно до ч. 1, 2 статті 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя С.М. Мудрий