ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
15.03.2019Справа № 910/13301/18
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СВІТЕКО"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інжинірингова Компанія "Нова Лайт"
про стягнення 166 517,17 грн.
суддя Мельник В.І.
за участю секретаря судового засідання Федорової О.В.
Представники сторін:
від позивача - Обухов А.В., представник
від відповідача - не з?явився
Суть спору:
Товариство з обмеженою відповідальністю "СВІТЕКО" подало на розгляд Господарського суду міста Києва позовну заяву до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інжинірингова Компанія "Нова Лайт" про стягнення 166 517,17 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.10.2018 відкрито провадження у справі № 910/13301/18 та призначити до розгляду на 26.11.2018.
В судове засіданні 26.11.2018 представник позивача з?явився, надав свої усні пояснення.
В судове засіданні 26.11.2018 представник відповідача з?явився, надав свої усні пояснення та клопотання про відкладення розгляду справи.
Ухвалою суду від 26.11.2018 розгляд справи відкладено на 17.12.2018.
06.12.2018 відділом діловодства суду від позивача отримано заяву про забезпечення позову.
14.12.2018 відділом діловодства суду від відповідача отримано клопотання про призначення товарознавчої експертизи та відзив на позовну заяву.
В судове засіданні 17.12.2018 представник позивача з?явився, надав свої усні пояснення.
В судове засіданні 17.12.2018 представник відповідача з?явився, надав свої усні пояснення.
Ухвалою суду від 17.12.2018 відкладено розгляд справи на 08.02.2019.
08.02.2019 розгляд справи не відбувся, у зв'язку із перебуванням судді Мельника В.І. на лікарняному.
У зв'язку з виходом судді Мельника В.І. з лікарняного, справа підлягає призначенню до розгляду.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.02.2019 призначено розгляд справи №910/13301/18 в порядку спрощеного провадження на 15.03.2019.
В судове засідання 15.02.2019 представник позивача з'явився, надав суду заяву клопотання про зменшення розміру позовних вимог, оскільки відповідачем частково погашено заборгованість в розмірі 39 430,48 грн. Позивач просить суд стягнути із відповідача основну суму заборгованості в розмірі 98 576,19 грн. Решту позовних вимог залишити без змін.
В судове засідання 15.03.2019 представник відповідача не зявився, вмотивованих заяв та клопотань до суду не подав.
Заслухавши представника позивача судом відмовлено в задоволенні клопотання відповідача про призначення судової товарознавчої експертизи.
Судом задоволено клопотання позивача про зменшення розміру позовних вимог.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, судом з'ясовано наступне.
01.02.2018 між позивачем, як постачальником та відповідачем, як покупцем було укладено договір поставки №СВ-ІКНЛ-1, відповідно до умов якого постачальник зобов'язується передавати у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти і оплатити товари - складні освітлювальні вироби на світло діодах та світильники відповідно до умов договору та додатків до нього.
Відповідно до п. 2.1-2.2 договору кількість, комплектність та асортимент товару, який постачається, визначається в накладних та специфікаціях, які є невід'ємними додатками до договору. В накладних та специфікаціях зазначаються найменування, кількість, комплектність, асортимент, а також ціна товару і інші необхідні документи, які дозволяють ідентифікувати товар та визнавати накладну первісним документом. Додатково в специфікації визначаються строк і порядок оплати товару, умови доставки та адреса доставки.
Покупець зобов'язаний оплатити товар за встановленою ціною шляхом перерахування грошових коштів у національній валюті України на поточний рахунок постачальника. Ціна товару може бути визначена у вигляді формули для її розрахунку залежно від графіку оплати, якщо сторонами погоджений такий графік (п. 3.2 ).
Сторони домовились, що після прийняття товару за відповідною накладною і підписання її повноважними представниками сторін, продавцю для здійснення розрахунків не потрібно ніяких додаткових документів, рахунків та вимог, тощо ( п. 3.8 договору).
Відповідно до Додатку №1 до договору (специфікація) сторонами було визначено поставку передбаченого в специфікації товару.
Відповідно до умов специфікації сторони погодили, що оплата товару здійснюється відповідно до рахунку постачальника у вигляді попередньої оплати 30 % від загальної вартості партії повної вартості товару, 70 % сплачується протягом трьох банківських днів від дати відвантаження товару за адресою м. Київ, пр.-т Героїв Сталінграда, 4 б. Рахунок на оплату дійсний протягом трьох банківських днів. При несвоєчасній оплаті ця специфікація втрачає силу.
Сторони підтвердили, що відповідачем на виконанням умов специфікації сплачено попередню оплату в розмірі 59145,71 грн.
Як вбачається із матеріалів справи представником відповідача за довіреністю отримано товар, відповідно до накладної №114 від 13.03.2018 без зауважень, що підтверджується проставленим підписом.
Позивач обґрунтовує свої вимоги тим, що відповідачем не виконано вимог договору поставки від 01.02.2018 №СВ-ІКНЛ-1, щодо оплати поставленого товару, в зв'язку із чим у останнього утворилась заборгованість в 98576,19 грн.
Відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог, оскільки в зв'язку із невідповідністю світлових потоків поставленого товару технічним характеристикам, звернувся до позивача із претензією в якій запропонував надати йому знижку у розмірі 50% від загальної вартості товару, проте позивач ніяким чином не відреагував на дане звернення.
Як визначено частинами 1, 2 статті 193 Господарського кодексу України (надалі - ГК України), суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно ч. 2 статті 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Пунктом 1 ч. 2 статті 11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно ч. 1 статті 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Частиною 1 ст. 265 ГК України передбачено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні -покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно ч. 6 ст. 265 ГК України до відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.
Частиною 2 ст. 712 ЦК України також передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до ст. 655 ЦК України одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ст. 14 ЦК України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (526 ЦК України). Одностороння відмова від зобов'язання, в силу ст. 525 ЦК України, не допускається.
Відповідно до статті 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, господарський суд вважає, що вимоги позивача про стягнення заборгованості підлягають задоволенню, в розмірі 98576,19 коп.
В зв'язку із порушенням умов договору відповідачем, позивачем заявлено також позовні вимоги про стягнення з відповідача пені в розмірі 26111,62 інфляційних втрат в розмірі 130,28 грн., 3% річних в розмірі 2268,60 грн.
Відповідно до п. 7.4 договору, якщо покупець прострочив оплату товару, він сплачує постачальнику неустойку (пеню) в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка нараховується на прострочену суму за весь період прострочення, а також інфляційні нарахування до дня фактичної оплати.
Приписами ст. 611 Цивільного кодексу України визначено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Згідно з частинами 1, 3 статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Статтею 547 ЦК України передбачено, що правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.
Згідно розрахунку позивача сума пені складає 26111,62 грн. Розрахунок пені відповідає матеріалам справи та умовам договору.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Судом встановлено, що дії відповідача є порушенням грошового зобов'язання, що є підставою для захисту майнових прав та інтересів позивача відповідно до норм статті 625 Цивільного кодексу України.
Перевіривши розрахунок позивача 3% річних з простроченої суми та інфляційних, суд вважає його обґрунтованим, а тому вимоги позивача про стягнення з відповідача 2268,60 грн. - 3% річних та 130,28 грн. інфляційних втрат підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 129 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва,-
1. Задовольнити позовні вимоги.
2. Стягнути із Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНЖИНІРИНГОВА КОМПАНІЯ «НОВА ЛАЙТ» (02660, м. Київ, проспект Визволителів, будинок 6, квартира 1, ідентифікаційний номер 37035128) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СВІТЕКО» (65011, м. Одеса, вул. Єврейська, 23-А, ідентифікаційний номер 39282608) основну заборгованість в розмірі 98576 (дев'яносто вісім тисяч п'ятсот сімдесят шість) грн. 19 коп., пеню в розмірі 26111 (двадцять шість тисяч сто одинадцять) грн. 62 коп., інфляційні втрати в розмірі 130 (сто тридцять) грн. 28 коп., 36% річних в розмірі 2268 (дві тисячі двісті шістдесят вісім) грн. 60 коп., судовий збір в розмірі 2497 (дві тисячі чотириста дев'яносто сім) грн. 77 коп.
3. Видати наказ.
Це рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги це рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне рішення складено 18.03.2019
Суддя В.І. Мельник