вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 ел.пошта : inbox@vn.arbitr.gov.ua
"13" березня 2019 р. Cправа № 902/17/19
Господарський суд Вінницької області у складі судді Маслія І.В., при секретарі судового засідання Василишеній Н.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом:Фізичної особи підприємця Слота Ганни Дмитрівни (АДРЕСА_1)
до:Бершадської міської ради Бершадського району Вінницької області (24400, вул. Героїв України, 23, м. Бершадь, Бершадський райн, Вінницька область)
про визнання укладеною додаткової угоди
Представники сторін:
позивача не з'явився
відповідача Люлько О.В., ордер про надання правової допомоги ВН №041114 від 18.02.2019 р.
Фізична особа підприємець Слота Ганна Дмитрівна звернулась з позовом до Бершадської міської ради Бершадського району Вінницької області про визнання укладеною додаткову угоду про поновлення дії договору оренди земельної ділянки для комерційного використання № 9 від 25.10.2013 р.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач посилається на ухилення відповідача від укладення додаткової угоди про поновлення строку дії договору оренди земельної ділянки на той же строк і на тих самих умовах.
Ухвалою суду від 09.01.2019 за вказаним позовом відкрито провадження у справі №902/17/19 з призначенням до розгляду за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 29.01.2019.
Ухвалою від 29.01.2019 відкладено підготовче засідання на 20.02.2019.
12.02.2019 від позивача надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності учасника справи. Дане клопотання обґрунтовано тим, що позивач по стану здоров'я не може бути присутня в судовому засіданні, а найняти адвоката не має можливості оскільки це потребує додаткових витрат яких позивач як інвалід другої групи понести невзмозі.
19.02.2019 від відповідача надійшли пояснення та відзив на позовну заяву, в якому останній позовні вимоги не визнає та просить в задоволенні позову відмовити.
За результатами підготовчого засідання 20.02.2019 закрито підготовче провадження та справу призначено до розгляду по суті на 13.03.2019.
01.03.2019 від позивача надійшло заперечення на відзив, в якому останній зазначає, що зазначені у відзиві доводи є неналежними, а визнання відповідачем першочергового права позивача на поновлення договору оренди землі, свідчіть про обґрунтованість позовної заяви позивача.
На визначену судом дату з'явився представник відповідача, який проти позову заперечив та просив у задоволенні позову відмовити.
Позивач правом участі в судовому засіданні не скористався. Ухвалу суду від 20.02.2019, направлена на адресу позивача, отримана останнім, про що свідчать підпис на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення наявного в матеріалах справи.
Наведеним стверджується обізнаність позивача про дату та час розгляд справи в суді. Додатково суд зважає на клопотання відповідача від 07.02.2019, що надійшло до суду 12.02.2019, про розгляд справи за відсутності учасника справи.
Враховуючи викладене, суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення позивача належним чином про час і місце розгляду судової справи і забезпечення явки останнього в судове засідання для реалізації ним права на судовий захист своїх прав та інтересів.
Частиною першою ст. 202 ГПК України передбачено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Відповідно до ст. 219 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті.
Після виходу суду з нарадчої кімнати, у судовому засіданні 13.03.2019 судом проголошено вступну та резолютивну частину рішення та повідомлено, що повне рішення буде складено у термін, передбачений ч. 6 ст. 233 ГПК України.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника відповідача, з'ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті судом встановлено наступне.
Рішенням 28 сесії 6 скликання від 18.10.2013 Бершадської міської ради Вінницької області, вирішено продовжити ФОП Слоті Г.Д. договір оренди земельної ділянки, у короткострокове платне користування, терміном на 5 років, площею - 0,0025 га. за адресою м. Бершадь, вул. Леніна (район ринку) для комерційного використання (роздрібної торгівлі та комерційних послуг). Договір був укладений 25.10.2010 терміном на 3 роки згідно рішення 34 сесії 5 скликання від 18.08.2010.
На підставі даного рішення між Фізичною особою підприємцем Слотою Ганною Дмитрівною та Бершадською міською радою Вінницької області укладено договір оренди земельної ділянки від 25.10.2013 № 9.
Відповідно до умов даного договору Орендодавець (відповідач) передає а Орендар (позивач) приймає в короткострокове платне користування земельну ділянку, на умовах оренди, для комерційного використання, яка знаходиться за адресою вул. Леніна (район ринку) м. Бершадь, Вінницька область (п. 1 Договору).
В оренду (згідно плану, що додається до договору) передається земельна ділянка площею 0,0025 га, із земель міської ради (п. 2 Договору).
На земельній ділянці знаходиться об'єкт нерухомого майна торгівельний кіоск, що є власністю орендаря (п. 3 Договору).
Нормативна грошова оцінка земельної ділянки складає 3859,25 грн.(п. 5 Договору).
Договір укладається на 5 років. Після закінчення строку договору Орендар повинен не пізніше ніж за 90 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію (п. 8 Договору).
Цей договір набуває чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації (абзац перший Прикінцевих положень Договору).
25.10.2013 року між сторонами підписаний Акт приймання передачі об'єкта оренди.
Державна реєстрація даного договору здійснена 01.07.2016 відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна (а.с. 20).
Рішенням Виконавчого комітету Бершадської міської ради № 46 від 19.07.2017 було надано дозвіл щодо встановлення тимчасової споруди на зазначеній земельній ділянці.
19.07.2018 позивач звернувся до відповідача з заявою про продовження договору оренди земельної ділянки до якої додав проект додаткової угоди.
Відповідач у встановлений ст. 33 ЗУ «Про оренду землі» строк не надіслав лист-повідомлення про відмову чи згоду у продовженні договору.
Як зазначено позивачем в позовній заяві питання про продовження дії договору оренди земельної ділянки неодноразово виносилось на розгляд сесії Бершадської міської ради, однак жодного рішення щодо продовження договору оренди земельної ділянки відповідачем не прийнято.
У зв'язку з відсутністю заперечень від відповідача, позивач продовжує користуватись земельною ділянкою та вчасно вносить орендні платежі.
Посилаючись на незаконну бездіяльність органу місцевого самоврядування позивач був змушений звернутись до суду з вимогою про укладення додаткової угоди.
Беручи до уваги встановлені обставини, суд зважає на наступні приписи законодавства.
Правовідносини щодо оренди земельних ділянок, які виникли між позивачем та відповідачем, регулюються, насамперед, Законом України "Про оренду землі", Земельним кодексом України та Цивільним кодексом України.
Згідно з ст. 11 Цивільного кодексу України, підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань) є, зокрема, договір, який за своєю правовою природою є правочином.
Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно ст. 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ст. 125 Земельного кодексу України, право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.
Статтею 6 Закону України "Про оренду землі", визначено, що право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації відповідно до закону.
Право оренди земельної ділянки посвідчується договором оренди землі, зареєстрованим відповідно до закону (п. 5 ст. 126 Земельного кодексу України).
Статтею 13 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
Статтею 1 Закону України "Про оренду землі" визначено, що оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.
Згідно з вимогами ст. 15 Закону України "Про оренду землі", істотними умовами договору оренди землі, зокрема, є строк дії договору оренди.
Статтею 31 Закону визначено, що договір оренди землі припиняється в разі закінчення строку, на який його було укладено.
Статтею 651 Цивільного кодексу України встановлено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до вимог ст. 654 Цивільного кодексу України, зміна або розірвання договору вчиняється у такій самій формі, що і договір, який змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.
Таким чином, правочин, спрямований на зміну або розірвання договору, здійснюється у тій самій формі, що і сам договір. Здійснюється він у вигляді додаткової угоди до договору або угоди про розірвання договору.
У відповідності до статті 33 Закону України «Про оренду землі», по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі).
Як неодноразово зазначав Верховний Суд України, переважне право орендаря на поновлення договору оренди землі може бути реалізоване шляхом двох окремих правових підстав: перша наведена у ч.1-ч.5 вказаної статті, друга - у ч. 6 статті 33 Закону України «Про оренду землі».
За змістом ч.1-ч.5 згаданої статті, орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі. До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди.
При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється.
Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.
Частиною 6 статті 33 Закону України «Про оренду землі» встановлено іншу правову підставу, яка полягає в наступному: у разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.
Враховуючи викладене, порушення прав орендаря на поновлення договору оренди землі в порядку частини 6 статті 33 Закону може мати місце, а відповідно і право на захист цього права орендаря може виникнути лише після закінчення дії договору оренди землі - після спливу одного місяця після закінчення дії договору оренди землі, протягом якого орендодавець, у разі якщо він заперечує стосовно поновлення цього договору, має право заявити таке заперечення, однак не заявляє його, орендар в той же час продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення дії договору оренди, однак при цьому орендодавець відмовляє або зволікає на вимогу орендаря в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі, обов'язковість якої передбачена нормами частин 6, 8 статті 33 Закону.
Отже, у спорі про поновлення договору оренди землі при вирішенні питання, чи порушене право орендаря на поновлення договору оренди землі відповідно до статті 33 Закону, серед іншого, підлягають встановленню обставини щодо закінчення строку дії договору оренди землі.
Відповідно до частини першої статті 638 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Статтею 210 ЦК України передбачено, що правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених законом. Такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації.
Статтею 18 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації.
Частиною 1 статті 20 цього закону укладений договір оренди землі підлягає державній реєстрації.
Набрання договором чинності є моментом у часі, коли починають діяти права та обов'язки за договором, тобто коли договір (як підстава виникнення правовідносин та письмова форма, в якій зафіксовані умови договору) стає правовідносинами, на виникнення яких було спрямоване волевиявлення сторін.
Набрання договором чинності є моментом у часі, коли починають діяти права та обов'язки за договором, тобто коли договір (як підстава виникнення правовідносин та письмова форма, в якій зафіксовані умови договору) стає правовідносинами, на виникнення яких було спрямоване волевиявлення сторін.
Отже перебіг строку дії договору оренди землі починається з моменту його державної реєстрації, а тому спір про поновлення договору оренди землі в порядку статті 33 Закону є передчасним у разі, якщо на час звернення із відповідним позовом та ухвалення рішення судом договір оренди землі не припинив свою дію, у зв'язку з тим, що строк, на який його було укладено, не закінчився.
Суд звертається до правової позиції, викладеної в постанові Верховного Суду від 15.03.2018 у справі № 136/2211/15-ц (провадження № 61-5839св18). Крім цього у правових висновках Верховного Суду України, викладених у постановах від 19 лютого 2014 року у справі № 6-162цс13 та від 13 червня 2016 року у справі № 6-643цс16, які також враховані та на які також міститься посилання в постанові Верховного Суду від 15.03.2018 у справі № 136/2211/15-ц (провадження № 61-5839св18), також йдеться про те, що моментом укладення договору оренди землі є день, коли сторони дійшли згоди щодо істотних умов договору і скріпили його своїми підписами, однак договір набирає чинності в момент його державної реєстрації.
Отже судом встановлено що строк дії Договору розпочав свій перебіг після набрання ним чинності - з моменту його державної реєстрації 01.07.2016, а не з моменту його укладення - 25.10.2013, як помилково стверджує позивач.
З огляду на це, строк дії договору оренди землі сплине лише 01.07.2021, тобто станом на день звернення позивача до господарського суду з позовом про визнання переважного права та поновлення договору оренди землі на підставі ст. 33 Закону України «Про оренду землі» строк дії договору оренди землі не закінчився, через що у орендаря (позивача) не виникло право на поновлення цього договору з підстав, передбачених статті 33 Закону, і відповідно, не могли настати обставини, з якими пов'язується порушення цього права позивача, що стало об'єктом захисту за позовними вимогами у цій справі.
Згідно ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
На підставі ст. 86 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Враховуючи обставини справи та наявні матеріали, суд вважає, що позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Керуючись статтями 2, 5, 7, 8, 10, 11, 13-15, 18, 42, 45, 46, 73, 74, 76-79, 86, 91, 104, 123, 185, 191, 232, 233, 236-238, 240, 241, 242, 326 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. В задоволенні позову відмовити повністю.
2. Примірник повного судового рішення надіслати сторонам рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення.
Відповідно до ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Згідно з ч. 1 ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Північно-західного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
До початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається до Північно-західного апеляційного господарського суду через Господарський суд Вінницької області (п. 8, 17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України).
Повне рішення складено 18 березня 2019 р.
Суддя Маслій І.В.
віддрук. прим.:
1 - до справи
2 - позивачу (АДРЕСА_1)
3 - відповідачу (24400, вул. Героїв України, 23, м. Бершадь, Бершадський райн, Вінницька область)