проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058
"11" березня 2019 р. Справа № 905/769/18
Колегія суддів у складі: головуючий суддя Пушай В.І., суддя Пелипенко Н.М., суддя Стойка О.В.
секретар судового засідання Євтушенко Є.В.
за участю представників сторін:
від ТОВ «НВК ОТМ» (скаржника) - не з'явився;
від ПАТ «Карлівський машинобудівний завод» - не з'явився;
розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «НВК ОТМ», м. Луганськ вх. № 514Л/З на рішення господарського суду Луганської області від 09.08.2018 р. у справі № 905/769/18 (суддя - Шеліхіна Р.М., повний текст складено та підписано 13.08.2018 р.)
за первісним позовом Публічного акціонерного товариства «Карлівський машинобудівний завод», м. Карлівка, Полтавська область
до Товариства з обмеженою відповідальністю «НВК ОТМ», м. Луганськ
про стягнення 138 626,32 грн.
за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «НВК ОТМ», м. Луганськ
до Публічного акціонерного товариства «Карлівський машинобудівний завод», м. Карлівка, Полтавська область
про стягнення 7 575,03 грн.
19.04.2018 р. Публічне акціонерне товариство «Карлівський машинобудівний завод» (далі - ПАТ «Карлівський машинобудівний завод», позивач за первісним позовом) звернулося до господарського суду Донецької області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «НВК ОТМ» (далі - ТОВ «НВК ОТМ», відповідач за первісним позовом) 138 626,32 грн. штрафних санкцій за договором поставки № 001/03/2017 від 21.03.2017 р.
В обґрунтування позову ПАТ «Карлівський машинобудівний завод» посилається на порушення постачальником строків поставки товару, та на умови п. 6.2 та п. 6.8 даного договору поставки, якими передбачено відповідальність постачальника за таке порушення зобов'язань.
Ухвалою господарського суду Донецької області від 26.04.2018 р. справу № 905/769/18 передано за підсудністю на розгляд господарського суду Луганської області.
Ухвалою господарського суду Луганської області від 02.05.2018 р. прийнято позовну заяву ПАТ «Карлівський машинобудівний завод» до розгляду, відкрито провадження у справі та ухвалено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження, розгляд справи по суті призначено на 29.05.2018 р.
16.05.2018 р., на стадії підготовчого провадження, до господарського суду Луганської області надійшла зустрічна позовна заява ТОВ «НВК ОТМ» (далі - позивач за зустрічним позовом) про стягнення з ПАТ «Карлівський машинобудівний завод» (далі - відповідач за зустрічним позовом) заборгованості зі сплати вартості продукції в сумі 7 575,03 грн., поставленої за рахунками-фактурами №№ 0000044 від 22.03.2017 р., 0000049 від 29.03.2017 р., 0000056 від 18.04.2017 р.
ТОВ «НВК ОТМ» вважає зазначені рахунки-фактури офертою, яка акцептована ПАТ «Карлівський машинобудівний завод» шляхом здійснення їх часткової оплати.
Ухвалою господарського суду Луганської області від 21.05.2018 р. прийнято зустрічну позовну заяву до розгляду та об'єднано в одне провадження з первісним позовом у справі № 905/769/18, а також ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження за участю представників сторін зі стадії підготовчого провадження.
09.08.2018 р. до суду першої інстанції надійшла заява ПАТ «Карлівський машинобудівний завод» про уточнення позовних вимог, відповідно до якої позивач за первісним позовом просить стягнути з ТОВ «НВК ОТМ» на свою користь штрафні санкції в розмірі 76 646,01 грн., у зв'язку з тим, що при здійсненні розрахунку ціни позову виникла арифметична помилка у кількості днів прострочення стосовно специфікації № 3.
Оскільки дана заява ПАТ «Карлівський машинобудівний завод» не суперечить приписам ст. 191 ГПК України, місцевим господарським судом вирішено спір у справі з її урахуванням. Тобто, за первісним позовом предметом позову є: стягнення неустойки в сумі 69 783,70 грн. та 18% річних в сумі 6 862,31 грн. за неналежне виконання ТОВ «НВК ОТМ» зобов'язань за договором поставки №001/032017 від 21.03.2017.
Рішенням господарського суду Луганської області від 09.08.2018 р. первісний позов задоволено частково, з ТОВ «НВК ОТМ» стягнуто на користь ПАТ «Карлівський машинобудівний завод» неустойку у сумі 33 190,46 грн. та 18 % річних у сумі 3 273,58 грн. за несвоєчасну поставку товару, судовий збір у сумі 989,26 грн., в решті первісних позовних вимог відмовлено; зустрічний позов задоволено у повному обсязі, з ПАТ «Карлівський машинобудівний завод» на користь ТОВ «НВК ОТМ» стягнуто 7 575,03 грн., судовий збір у сумі 1 762,00 грн.
Ухвалою господарського суду Луганської області від 26.09.2018 р. виправлено технічну описку у резолютивній частині рішення від 09.08.2018 р.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, ТОВ «НВК ОТМ» звернулося до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення суду скасувати частково в частині задоволення позовних вимог ПАТ «Карлівський машинобудівний завод» до ТОВ «НВК ОТМ» про стягнення штрафних санкцій за договором № 001/03/2017 від 21.03.2017 р. та ухвалити нове рішення в цій частині про відмову у задоволенні первісного позову у повному обсязі.
В обґрунтування апеляційної скарги скаржник посилається на порушення місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права.
ТОВ «НВК ОТМ» стверджує, що постачання продукції на адресу позивача здійснювалося поза договором поставки № 001/03/2017 від 21.03.2017 р.
За доводами апеляційної скарги, між сторонами велись переговори щодо постачання на адресу позивача продукції технологічного призначення. З цією метою ТОВ «НВК ОТМ» направлено на адресу ПАТ «Карлівський машинобудівний завод» текст договору № 001/03/2017 від 21.03.2017 р. Проте, ПАТ «Карлівський машинобудівний завод» текст договору скаржнику не повернуло, у зв'язку з чим ТОВ «НВК ОТМ» здійснено поставку продукції технологічного призначення без договору шляхом виставлення оферти - рахунків-фактур на адресу позивача за первісним позовом та акцепту ним таких рахунків шляхом здійснення їх оплати.
Скаржник вважає, що посилання ПАТ «Карлівський машинобудівний завод» у позові на умови п. 6.2, п. 6.8 договору № 001/03/2017 від 21.03.2017 р. є безпідставними, оскільки розмір штрафних санкцій за прострочку виконання зобов'язання щодо поставки товару в даному випадку законодавством не встановлений.
15.01.2019 р., 18.02.2019 р., 05.03.2019 р. через канцелярію суду від ПАТ «Карлівський машинобудівний завод» надійшли аналогічні за змістом заяви, в яких позивач за первісним позовом просив розглянути апеляційну скаргу скаржника без участі представника ПАТ «Карлівський машинобудівний завод» за наявними матеріалами справи, та заперечив проти задоволення вимог апелянта.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 56 ГПК України, сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь в судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
Особиста участь у справі особи не позбавляє її права мати в цій справі представника.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 58 ГПК України, представником у суді може бути адвокат або законний представник.
При розгляді справ у малозначних спорах (малозначні справи) представником може бути особа, яка досягла вісімнадцяти років, має цивільну процесуальну дієздатність, за винятком осіб, визначених статтею 59 цього Кодексу.
Ухвалами Східного апеляційного господарського суду від 29.10.2018 р., від 03.12.2018 р., від 14.01.2019 р., від 18.02.2019 р. не визнавалася обов'язковою явка представників сторін.
На підставі викладеного, зазначене клопотання ПАТ «Карлівський машинобудівний завод» підлягає задоволенню.
05.03.2019 р. від ПАТ «Карлівський машинобудівний завод» надійшла відповідь на ухвалу суду від 18.02.2019 р., на виконання якої позивачем за первісним позовом надано до матеріалів справи засвідчені копії специфікацій № 1 від 21.05.2017 р., № 2 від 30.05.2017 р., № 3 від 18.04.2017 р., додаткової угоди № 1 від 18.09.2017 р. до договору № 001-03/2017 від 21.03.2017 р.
Крім того, 05.03.2019 р. до суду апеляційної інстанції від скаржника надійшли письмові пояснення до апеляційної скарги.
Представники сторін у судове засідання не з'явилися, про дату, час та місце розгляду справи сторони повідомлені належним чином.
Частинами 1-2 статті 269 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Дослідивши повноту встановлення господарським судом обставин справи та докази у справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку, а також доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених статтею 269 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія Східного апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з огляду на наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, 21.03.2017 р. між ПАТ «Карлівський машинобудівний завод», як покупцем, та ТОВ «НВК ОТМ», як постачальником, укладено договір поставки №001/03/2017, за умовами якого постачальник зобов'язується поставити та передати у власність покупця комплектуючі (далі - товар), в кількості, асортименті, по цінах, що визначаються відповідно до специфікацій, які є невід'ємною частиною договору. Покупець зобов'язується прийняти товар та сплатити за нього постачальнику грошові кошти в порядку та на умовах, визначених цим договором.
Пунктом 2.1. договору сторони передбачили, що постачальник зобов'язаний відвантажувати товар покупцю на підставі довіреностей на отримання ТМЦ, що підтверджує повноваження представника покупця на здійснення господарської операції.
Сторони погоджують ціну, асортимент, кількість, ГОСТ (ТУ), креслення, строк поставки товару шляхом підписання специфікації (п.2.2. договору).
За умовами п.2.3. договору, постачальник надсилає покупцю рахунки на оплату товару.
Право власності на товар переходить від постачальника до покупця з моменту передачі товару покупцю та підписання відповідних товаросупровідних документів (п.2.4. договору).
Відповідно до п.3.2. договору, покупець оплачує товар шляхом перерахування грошових коштів в національній валюті України на банківський рахунок постачальника на умовах, визначених в специфікації.
Згідно з п.6.2. договору, за порушення строку поставки постачальник сплачує покупцю неустойку у розмірі 0,5 % від вартості непоставленого (несвоєчасно поставленого або несвоєчасно заміненого) товару.
За умовами п. 6.8. договору, у випадку порушення строку поставки товару, якщо покупець перерахував на рахунок постачальника попередню оплату, постачальник сплачує покупцю проценти за користування чужими грошовими коштами в розмірі 18% річних.
Умовами п. 9.1. договору сторонами погоджено, що даний договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення печатками та діє до 31.12.2018 р.
З боку ПАТ «Карлівський машинобудівний завод» договір підписаний генеральним директором В.М. Калашник (керівник та підписант заводу), а з боку ТОВ «НВК ОТМ» - ОСОБА_2, який за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань є керівником товариства та підписантом з 03.09.2012 р., підписи яких скріплені печатками підприємств.
Належних доказів щодо втрати печатки або підроблення підпису ОСОБА_2 ТОВ «НВК ОТМ» до матеріалів справи не надано, тому доводи апеляційної скарги про відсутність у скаржника примірника даного договору не приймаються до уваги за безпідставністю та недоведеністю.
Також, в матеріалах справи містяться специфікації № 1 від 21.05.2017 р., № 2 від 30.05.2017 р., № 3 від 18.04.2017 р. та додаткова угода № 1 від 18.09.2017 р. до договору, якими погоджено кількість, ціну товару, строк та порядок його оплати, які підписані керівниками підприємств сторін, підписи яких скріплені печатками юридичних осіб.
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Згідно з ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Статтею 265 ГК України встановлено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно з ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. У разі прострочення сплати за товар продавець має право вимагати сплати товару.
Згідно з ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
За приписами ч. 1, ч. 2 ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
В обгрунтування первісного позову покупець посилається на порушення постачальником строків поставки товару, у зв'язку з чим ним заявлено до стягнення з постачальника неустойку у розмірі 0,5 % від вартості непоставленого (несвоєчасно поставленого або несвоєчасно заміненого) товару за кожень день прострочення на підставі п. 6.2 договору в сумі 69 783,70 грн. та проценти за користування чужими грошовими коштами в розмірі 18 % річних на підставі п. 6.8 договору в сумі 6 862,31 грн.
Матеріали справи свідчать про те, що специфікацією №1 від 21.05.2017 сторони дійшли згоди про поставку цепі тягової М80-1-125-1 ГОСТ 588 на суму 57 933 грн. Строк поставки травень 2017 року. Умови оплати - 30% передплата, 70% - по факту готовності до відвантаження.
На виконання умов договору та специфікації постачальник надав покупцю рахунок фактуру №СФ-0000044 від 22.03.2017, а покупець перерахував на рахунок постачальника 17 379,90 грн. передоплати, що складає 30% від загальної вартості товару у сумі 57 933 грн. та підтверджується платіжним дорученням №55774 від 30.03.2017.
Постачальник, в строк, визначений специфікацією №1, поставив лише частину товару на суму 23 550 грн., вартість недопоставленого товару після цієї оплати складає 34 383грн. Наступна поставка товару на суму 23 550 грн. за видатковою накладною №РН2306-2 від 23.06.2017 здійснена постачальником з простроченням у 22 дні.
Отже, постачальник не поставив покупцеві товар за специфікацією №1 від 21.05.2017 на суму 10 833 грн.
В подальшому, за видатковою накладною №РН-2706-1 від 27.06.2017 ТОВ «НВК ОТМ» поставило ПАТ «Карлівський машинобудівний завод» товар на суму 9 420 грн. з простроченням у 26 днів.
На залишок суми непоставленого товару, відбулась поставка на суму 1 413 грн. за видатковою накладною №РН-1007-1 від 10.07.2017 на суму 1 413 грн. з простроченням строку поставки у 39 днів.
Специфікацією №2 від 30.05.2017 сторони дійшли згоди про поставку цепі тягової М112-1-125-1 ГОСТ 588 на суму 48 480 грн. та цепі тягової М112-1-160-1 ГОСТ 588 на суму 15 960 грн. Строк поставки травень 2017 року. Умови оплати - 30% передплата, 70% - по факту готовності до відвантаження.
На виконання умов договору та специфікації постачальник надав покупцю рахунок-фактуру №СФ-0000049 від 29.03.2017 на суму 64 440 грн., а покупець перерахував на рахунок постачальника 18 968,40 грн., що складає 30% від загальної вартості товару у сумі 64 440 грн. та підтверджується платіжним дорученням №557743 від 30.03.2017.
Постачальник, товар визначений специфікацією №2 від 30.05.2017, поставив з простроченням, а саме:
-за видатковою накладною №РН1007-3 від 10.07.2017 на суму 15960 грн. з простроченням у 39 днів, вартість недопоставленого товару становить 48 480 грн.;
-за видатковою накладною №РН-1508-1 від 15.08.2017 на суму 30 300 грн. з простроченням у 75 днів, вартість недопоставленого товару становить 18 180 грн.;
-за видатковою накладною №РН-1409-1 від 14.09.2017 на суму 10 605 грн. з простроченням у 105 днів, вартість недопоставленого товару - 7 575 грн.;
-за видатковою накладною №РН-1007-03 від 10.07.2017 на суму 15 960 грн. з простроченням у 39 днів, вартість недопоставленого товару становить 15 960 грн.
Специфікацією №3 від 18.04.2017 сторони дійшли згоди про поставку цепі тягової М80-1-125-1 ГОСТ 588, М112-1-160-1 ГОСТ 588 на суму поставки товару на 93 966грн. Відповідач виставив рахунок на суму 94 231,5грн. В подальшому стороні дійшли згоди про зменшення обсягу та вартості поставки товару і додатковою угодою №1 від 18.09.2017 до договору дійшли згоди про вартість поставки на суму 74 796грн.
Строк поставки 30 робочих днів з моменту передплати. Умови оплати - 30% передплата, 70% - по факту готовності до відвантаження.
Вбачається, що покупець перерахував на рахунок постачальника 27 825,00 грн., що складає більше 30 % від загальної варстоі поставки товару за специфікацією № 3 від 18.04.2017, що підтверджується платіжним дорученням №56430 від 20.04.2017.
З огляду на те, що додаткова угода № 1, якою викладено специфікацію № 3 від 18.04.2017 р. у іншій редакції, укладена сторонами 18.09.2017 р., тому відповідач за первісним позовом здійснив всі поставки за даною специфікацією своєчасно, а саме:
-за видатковою накладною №РН1007-2 від 10.07.2017 на суму 2119,5 грн.;
- за видатковою накладною №РН-1007-2 від 10.07.2017 на суму 5320грн.;
- за видатковою накладною №РН-2407-1 від 24.07.2017 на суму 18840 грн.;
- за видатковою накладною №РН-1508-2 від 15.08.2017 на суму 7065 грн.;
-за видатковою накладною №РН-1409-2 від 14.09.2017 на суму 15307,50 грн.;
-за видатковою накладною №РН-2407-1 від 24.07.2017 на суму 7174,36 грн.;
-за видатковою накладною №РН-1508-2 від 15.08.2017 на суму 18969,60 грн.
Тобто, зазначену додаткову угоду сторонами підписано без урахування отриманої відповідачем за первісним позовом передоплати 20.04.2017 на суму 27 825грн. по рахунку-фактурі на суму 74 796 грн. і без урахування строків поставки товару, яка відбулась до підписання цієї угоди.
У видаткових накладних у графі «замовлення» є посилання на рахунки-фактури № СФ-0000044 від 22.03.2017 р., № СФ-0000049 від 29.03.2017 р., СФ-0000056 від 18.04.2017 р.
При цьому, у видатковій накладній № РН-2306-2 від 23.06.2017 р. на суму 23 550,00 грн. є посилання на договір № 001-03/2017 від 21.03.2017 р.
Відповідно до ст. 611 ЦК України, в разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Приписами ст. 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив виконання зобов'язання, якщо він не почав його виконувати або не виконав його у строк, встановлений договором.
Згідно з ч. 1 ст. 216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбаченому у ГК України, іншими законами та договором.
Статтею 230 ГК України визначено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
За приписами ч. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Згідно з ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язань.
За приписами п. 2 ст. 551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
Згідно з ст. 547 Цивільного кодексу України, правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, в тому числі і неустойка, вчинюється у письмовій формі, недодержання якої тягне за собою нікчемність зазначеного правочину.
Відповідно до п. 4 ст. 231 Господарського кодексу України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.
Таким чином, місцевий господарський суд на законних підставах задовольнив первісні позовні вимоги в частині стягнення з ТОВ «НВК ОТМ» на користь ПАТ «Карлівський машинобудівний завод» неустойки в сумі 33 190,46 грн. на підставі п. 6.2 договору та 18 % річних від вартості несвоєчасно поставленого товару в сумі 3 273,58 грн. на підставі п. 6.8 договору, а у стягненні неустойки в сумі 36 593,24 грн. та 18 % річних в сумі 3 588,73 обгрунтовано відмовив за безпідставністю нарахування.
Щодо зустрічного позову враховується наступне.
Згідно з видатковою накладною № РН-2109-1 від 21.09.2017 р. постачальник поставив покупцеві товар на суму 7 575,00 грн.
Дана видаткова накладна підписана представниками сторін без зауважень чи заперечень, підписи яких скріплені відтисками печаток підприємств.
Оскільки при прийманні товару ПАТ «Карлівський машинобудівний завод» жодних актів про некомплектність товару та відсутність супровідних документів не складалося, в подальшому ПАТ «Карлівський машинобудівний завод» із відповідними претензіями на адресу ТОВ «НВК ОТМ» не зверталося і іншого відповідачем за зустрічним позовом не доведено, а тому, це свідчить про передання останньому товару у повному обсязі.
Враховуючи, що видаткова накладна № РН-2109-1 від 21.09.2017 р. на суму 7 575,00 грн. є первинним документом у розумінні положень ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», факт отримання відповідачем за зустрічним позовом поставленого позивачем за зустрічним позовом товару вважається доведеним, а відсутність доказів погашення заявленої до стягнення заборгованості у добровільному порядку є підставою задоволення позовних вимог про стягнення з ПАТ «Карлівський машинобудівний завод» на користь ТОВ «НВК ОТМ» заборгованості у сумі 7 575,00 грн. за доведеністю та обгрунтованістю, тому місцевий господарський суд на законних підставах задовольнив зустрічний позов.
До того ж, в матеріалах справи міститься акт звірки взаємних розрахунків станом на 06.08.2018 р., який підписаний сторонами та скріплений їх печатками, згідно з яким сторони підтвердили заборгованість ПАТ «Карлівський машинобудівний завод» перед ТОВ «НВК ОТМ» в сумі 7 575,00 грн.
Рішення господарського суду Луганської області від 09.08.2018 р. в частині вирішення спору за зустрічним позовом сторонами в апеляційному порядку не оскаржується.
Незважаючи на те, що більшість первинних документів - вищезазначених видаткових накладних не містять посилань на договір поставки № 001/03/2017 від 21.03.2017 р., з огляду на наявність в матеріалах справи цього договору (який підписаний керівниками підприємств та скріплений печатками сторін), відсутність доказів підроблення підпису ОСОБА_2 - директора ТОВ «НВК ОТМ» та доказів втрати, знищення, пошкодження печатки ТОВ «НВК ОТМ» на момент укладання сторонами даного договору, посилання скаржника на поставку товару у позадоговірних відносинах шляхом оферти та подальшого її акцептування ПАТ «Карлівський машинобудівний завод» не приймаються до уваги.
Враховуючи викладене, судова колегія дійшла висновку, що оскаржуване рішення суду ґрунтується на повному і всебічному дослідженні всіх обставин справи, прийнято з дотриманням норм матеріального та процесуального права, є законним та обґрунтованим, а тому, підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення.
Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на скаржника.
Керуючись статтями 269, 270, 275, 276, 281, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду, -
Рішення господарського суду Луганської області від 09.08.2018 р. у справі № 905/769/18 залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Судові витрати, понесені у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, віднести на скаржника.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом 20-ти днів.
Повний текст постанови складено 15.03.2019 р.
Головуючий суддя В.І. Пушай
Суддя Н.М. Пелипенко
Суддя О.В. Стойка