вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"04" березня 2019 р. Справа№ 910/10336/18
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Зубець Л.П.
суддів: Мартюк А.І.
Калатай Н.Ф.
секретар судового засідання: Цибульський Р.М.
за участю представників учасників справи згідно з протоколом судового засідання від 04.03.2019
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу
Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський Акціонерний Банк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "ВіЕйБі Банк" Славкіної Марини Анатоліївни
на рішення Господарського суду міста Києва
від 20.11.2018 (повний текст складено 28.11.2018)
у справі №910/10336/18 (суддя - Бондаренко Г.П.)
за позовом Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський
Акціонерний Банк" в особі Уповноваженої особи Фонду
гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію
ПАТ "ВіЕйБі Банк" Славкіної Марини Анатоліївни
до Публічного акціонерного товариства "РОДОВІД БАНК"
в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів
фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "РОДОВІД БАНК"
Шевченко Андрія Миколайовича
про визнання вимог кредитора
Публічне акціонерне товариство «Всеукраїнський акціонерний банк» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «ВіЕйБі Банк» Славкіної Марини Анатоліївни звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Родовід Банк» Шевченко Андрія Миколайовича про визнання вимог кредитора.
Позовні вимоги обґрунтовані відхиленням кредиторських вимог Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський акціонерний банк» до Публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» у сумі 51 556, 60 грн, заявлених в заяві про визнання вимог кредитора №08/923 від 19.01.2018.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 20.11.2018 в задоволенні позову відмовлено.
Не погодившись з прийнятим рішенням, позивач (Публічне акціонерне товариство «Всеукраїнський Акціонерний Банк» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «ВіЕйБі Банк» Славкіної Марини Анатоліївни) звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 20.11.2018 у справі №910/10336/18 у повному обсязі та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Апеляційна скарга мотивована тим, що оскаржуване рішення є незаконним та необґрунтованим, що є підставою для його скасування.
Узагальнені доводи апеляційної скарги зводяться до того, що кредиторські вимоги позивача в сумі 51 556, 60 грн. виникли у зв'язку з невідшкодуванням витрат на поліпшення орендованих приміщень, а відмова у задоволенні позову спричинить зменшення ліквідаційної маси банку, який перебуває на стадії ліквідації.
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.01.2019 апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний Банк» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «ВіЕйБі Банк» Славкіної Марини Анатоліївни передано на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя - Зубець Л.П., судді: Мартюк А.І., Калатай Н.Ф.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 28.01.2019 поновлено Публічному акціонерному товариству «Всеукраїнський Акціонерний Банк» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «ВіЕйБі Банк» Славкіної Марини Анатоліївни пропущений процесуальний строк на апеляційне оскарження. Відкрито апеляційне провадження у справі №910/10336/18. Розгляд справи призначено на 04.03.2019. Роз'яснено відповідачу у справі право подати до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу в письмовій формі протягом строку, визначеному ухвалою про відкриття провадження у справі.
19.02.2019 через відділ управління автоматизованого документообігу та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній заперечував проти доводів апеляційної скарги, просив залишити її без задоволення, рішення суду першої інстанції - без змін.
В судове засідання 04.03.2019 з'явились представники сторін.
Представник позивача в судовому засіданні 04.03.2019 просив суд апеляційну скаргу - задовольнити, рішення Господарського суду міста Києва від 20.11.2018 у даній справі скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Представник відповідача в судовому засіданні 04.03.2019 проти задоволення апеляційної скарги заперечував, просив суд рішення місцевого господарського суду залишити без змін, як таке, що прийняте з повним з'ясуванням обставин справи, відповідно до норм чинного законодавства.
Згідно ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
В судовому засіданні 04.03.2019 було оголошено вступну та резолютивну частини постанови суду.
Розглянувши наявні у справі матеріали, давши належну оцінку доводам та запереченням, які містяться в апеляційній скарзі та відзиві на неї, заслухавши пояснення присутніх представників сторін, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду дійшла висновку, що рішення господарського суду першої інстанції слід залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення, з наступних підстав.
10.06.2013 між Публічним акціонерним товариством «РОДОВІД БАНК», як орендодавцем та Публічним акціонерним товариством «ВіЕйБі Банк» було укладено договір №1-МЛ оренди частини нежитлового приміщення, за яким позивачеві було передано у строкове платне користування частину нежитлового приміщення загальною площею 102 кв.м. за адресою: Запорізька обл., м. Мелітополь, вул. Кірова, б. 65, яке обладнане системою пожежної сигналізації, системою охоронно - тривожної сигналізації, системою відео спостереження, структурованою кабельною системою, сейфом, кондиціонерами згідно переліку, наведеного в додатку № 1 до договору.
Відповідно до п. 4.4.6. договору №1-МЛ оренди частини нежитлового приміщення від 10.06.2013 орендар за договором має право здійснювати перебудову, перепланування, капітальний ремонт приміщення лише за письмовою згодою орендодавця. Поточний ремонт приміщення здійснюється без письмової згоди орендодавця.
Якщо поліпшення приміщення, що здійснюється орендарем за власний рахунок та можуть бути відокремлені від приміщення без його пошкодження, орендар має право на вилучення таких поліпшень. У випадку, якщо при вилученні поліпшень приміщенню буде заподіяна шкода, орендар зобов'язаний усунути заподіяну шкоду або відшкодувати вартість заподіяної шкоди (вартість заподіяної шкоди визначається згідно діючих на момент заподіяння шкоди Державних будівельних норм) протягом 30 (тридцяти) днів від дати отримання письмової вимоги орендодавця.
Поліпшення приміщення, здійснені за рахунок орендаря, які не можна відокремити без шкоди для приміщення, визнаються власністю орендодавця. Вартість таких поліпшень компенсації не підлягає.
До невідокремлених поліпшень приміщення відносяться: покриття підлоги та стелі, покриття стін, система опалення, двері, лічильники, пожежна сигналізація, вікна, вітрина, охоронно-тривожна сигналізація, система відеоспостереження, структурована кабельна система.
Також, 06.03.2014 між Публічним акціонерним товариством «РОДОВІД БАНК», як орендодавцем та Публічним акціонерним товариством «ВіЕйБі Банк» було укладено договір №2-ПО оренди нежитлового приміщення, за яким позивачеві було передано у строкове платне користування нежитлове приміщення загальною площею 65,3 кв.м. за адресою: м. Полтава, вул. Фрунзе, буд. 48, яке обладнане системою пожежної сигналізації, охоронної сигналізації, системою відео спостереження, структурованою кабельною системою, сейфом та кондиціонерами згідно переліку, наведеного в додатку № 1 до договору.
Відповідно до п. 4.4.6. договору №2-ПО оренди нежитлового приміщення від 06.03.2014 орендар за договором має право здійснювати перебудову, перепланування, капітальний ремонт приміщення лише за письмовою згодою орендодавця. Поточний ремонт приміщення здійснюється без письмової згоди орендодавця.
Якщо поліпшення приміщення, що здійснюється орендарем за власний рахунок та можуть бути відокремлені від приміщення без його пошкодження, орендар має право на вилучення таких поліпшень. У випадку, якщо при вилученні поліпшень приміщенню буде заподіяна шкода, орендар зобов'язаний усунути заподіяну шкоду або відшкодувати вартість заподіяної шкоди (вартість заподіяної шкоди визначається згідно діючих на момент заподіяння шкоди Державних будівельних норм) протягом 30 (тридцяти) днів від дати отримання письмової вимоги орендодавця.
Поліпшення приміщення, здійснені за рахунок орендаря, які не можна відокремити без шкоди для приміщення, визнаються власністю орендодавця. Вартість таких поліпшень компенсації не підлягає.
До невідокремлених поліпшень приміщення відносяться: покриття підлоги та стелі, покриття стін, система опалення, двері, лічильники, пожежна сигналізація, вікна, вітрина, охоронно-тривожна сигналізація, система відеоспостереження, структурована кабельна система.
З матеріалів справи вбачається, що протягом дії договору оренди №1-МЛ Публічним акціонерним товариством «ВіЕйБі Банк» було здійснено поліпшення орендованого приміщення, яке знаходиться за адресою: Запорізька обл., м. Мелітополь, вул. Кірова, б. 65а, загальною площею 102, 00 кв.м., а саме, монтаж структурованих кабельних мереж, встановлення охоронної сигналізації, встановлена відгороджувальна конструкція касового вузла, на суму 55 979, 78 грн. Вказані обставини підтверджуються наступними доказами: платіжне доручення №141019 від 02.07.2013, рахунок №30003483 від 17.06.2013, платіжне доручення №1296410 від 29.08.2013, акт надання послуг №30003483 від 23.07.2013, платіжне дорученням №141535 від 02.07.2013, рахунок-фактура №ЦС-0000123 від 19.06.2013, платіжне доручення №1005865 від 22.07.2013, рахунок-фактура №ЦС-0000131 в 05.07.2013, видаткова накладна №ЦС-0000110 від 05.07.2013, акт приймання- передачі від 05.07.2013, рахунок на оплату №19 від 01.07.2013, платіжне доручення №477797 від 10.07.2013, меморіальний ордер №637236 від 15.08.2013, видаткова накладна №31 від 31.07.2013.
Також, Публічним акціонерним товариством «ВіЕйБі Банк» під час дії договору оренди №2-ПО здійснено поліпшення орендованого приміщення за адресою: м. Полтава, вул. Фрунзе, 48, загальною площею 65, 3 кв. м. Поліпшення здійснювались на підставі договору на виконання ремонтних робіт №15/04-2014 від 15.04.2014. Орендоване приміщення обладнано охоронною сигналізацією, на суму 65 969, 04 грн. Вказані обставини підтверджуються наступними доказами: договором на виконання ремонтних робіт №15/04-2014 від 15.04.2014, калькуляцією на ремонтно-будівельні роботи, актом №ОУ-0000059 здачі-прийняття робіт 02.06.2014, рахунком-фактурою №ВБ-01047 від 06.06.2014, актом здачі-прийняття виконаних робіт згідно рахунку ВБ-01047 від 06.06.2014.
На підставі постанови Правління Національного банку України від 20.11.2014 №733 «Про віднесення Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський акціонерний банк» до категорії неплатоспроможних», виконавчою дирекціє Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 20.11.2014 №123 «Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ «ВіЕйБі Банк», згідно з яким з 21.11.2014 запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію в Публічне акціонерне товариство «Всеукраїнський Акціонерний Банк».
Відповідно до рішення виконавчого дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 20.03.2015 №63, розпочато процедуру ліквідації ПАТ «ВіЕйБі Банк» та призначено уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «ВіЕйБі Банк» провідного професіонала з питань врегулювання вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «ВіЕйБі Банк» провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Славкіну Марину Анатоліївну.
22.02.2016 виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб було прийнято рішення №213 про продовження строків здійснення процедури ліквідації ПАТ «ВіЕйБі Банк» та делегування повноважень ліквідатора, яким продовжено строк здійснення процедури ліквідації ПАТ «ВіЕйБі Банк» по 19.03.2018 включно.
Публічне акціонерне товариство «Всеукраїнський акціонерний банк» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «ВіЕйБіБанк» Славкіної Марини Анатоліївни звернулося до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Родовід Банк» Шевченка Андрія Миколайовича з заявою про визнання вимог кредитора №08/923 від 19.01.2018. Оскільки, на думку позивача, він є кредитором відповідача щодо заборгованості з відшкодування вартості понесених позивачем витрат в загальному розмірі 51 556, 60 грн. на поліпшення орендованих в ПАТ «Родовід Банк» приміщень за адресами:
- м. Мелітополь, вул. Кірова, 65, згідно договору оренди частини нежитлового приміщення №1-МЛ від 10.06.2013, залишок не відшкодованої суми витрат на поліпшення приміщення становить 20 072, 11 грн.;
- м. Полтава, вул. Фрунзе, 48, згідно договору оренди частини нежитлового приміщення №2-ПО від 06.03.2014 залишок не відшкодованої суми витрат на поліпшення приміщення становить 31 484, 49 грн.
15.02.2018 Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб було прийнято рішення №474 про продовження строків здійснення процедури ліквідації ПАТ «ВіЕйБі Банк» та делегування повноважень ліквідатора, яким продовжено строк здійснення процедури ліквідації ПАТ «ВіЕйБі Банк» з 20.03.2018 по 19.03.2020 включно.
17.05.2018 позивач звернувся до відповідача з заявою №08/8078 про надання інформації щодо розгляду заяви від 19.01.2018 №08/923 щодо визнання вимог кредитора.
29.05.2018 позивачем отримано відповідь від відповідача №10-04-19742/2705 від 24.05.2018 про відхилення кредиторських вимог у заявленій сумі 51 556, 60 грн.
Крім того, в 2017 році позивач звертався до Господарського суду міста Києва із позовом до відповідача про стягнення з останнього відшкодування вартості поліпшень в розмірі 20072,1 грн. орендованого приміщення за договором №1-МЛ оренди частини нежитлового приміщення від 10.06.2013. Також позивач звертався із позовом про стягнення з відповідача відшкодування вартості поліпшень в розмірі 31 484, 49, 11 грн. орендованого приміщення за договором №2-ПО оренди частини нежитлового приміщення від 06.03.2014. У задоволенні таких позовних вимог позивачу було відмовлено (рішення Господарського суду міста Києва від 05.09.2017 у справі №910/10503/17 та рішення Господарського суду міста Києва від 10.07.2017 у справі №910/8401/17). За результатами перегляду відповідних рішень в порядку апеляційного провадження, такі рішення залишені апеляційною інстанцією без змін.
Предметом позову у справі є вимоги позивача до відповідача про визнання Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський акціонерний Банк» кредитором Публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» на суму 51 556, 60 грн.
Відповідно до ст. 2 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» кредитор - це юридична або фізична особа, яка має документально підтверджені вимоги до банку щодо його майнових зобов'язань.
Частиною 4 ст. 45 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» визначено, що Фонд у семиденний строк з дня початку процедури ліквідації банку розміщує оголошення, що містить відомості про ліквідацію банку відповідно до частини третьої цієї статті, в усіх приміщеннях банку, в яких здійснюється обслуговування клієнтів.
Протягом 30 днів з дня опублікування відомостей про відкликання банківської ліцензії, ліквідацію банку кредитори мають право заявити Фонду про свої вимоги до банку. Вимоги фізичних осіб-вкладників у межах гарантованої Фондом суми відшкодування за вкладами не заявляються. У разі призначення уповноваженої особи Фонду, якій делеговано Фондом повноваження щодо складення реєстру акцептованих вимог кредиторів, кредитори заявляють про свої вимоги до банку такій уповноваженій особі Фонду (ч. 5 ст. 45 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб»).
Згідно зі ст. 49 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» Фонд припиняє приймання вимог кредиторів після закінчення 30 днів з дня опублікування відомостей відповідно до частини другої статті 45 цього Закону. Будь-які вимоги, що надійшли після закінчення цього строку, вважаються погашеними, крім вимог вкладників у межах гарантованої Фондом суми відшкодування за вкладами.
Протягом 90 днів з дня опублікування відомостей відповідно до частини другої статті 45 цього Закону Фонд здійснює такі заходи:
1) визначає суму заборгованості кожному кредитору та відносить вимоги до певної черги погашення;
2) відхиляє вимоги в разі їх не підтвердження фактичними даними, що містяться у розпорядженні Фонду, та, у разі потреби, заявляє в установленому законодавством порядку заперечення за заявленими до банку вимогами кредиторів;
3) складає реєстр акцептованих вимог кредиторів відповідно до вимог, встановлених нормативно-правовими актами Фонду.
Будь-які спори щодо акцептування вимог кредиторів підлягають вирішенню у судовому порядку. Судове провадження щодо таких вимог не припиняє перебіг ліквідаційної процедури.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що позивач звернувся до відповідача із вимогою про визнання кредиторських вимог на суму 51 556, 60 грн. в строк встановлений ст. 45 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб». Заявлені позивачем вимоги були відхилені Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «Родовід Банк» Шевченко А.М.
Частиною 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Враховуючи що судовими рішеннями у справах №910/10503/17 та №910/8401/17, які набрали законної сили, було встановлено відсутність обов'язку відповідача сплачувати грошові кошти в сумі 20072,11 грн. та 31 484,49, грн., що в сумі становлять 51 556, 60 грн. (які є кредиторськими вимогами і предметом позову у даній справі), колегія суддів дійшла висновку, що кредиторські вимоги є необґрунтованими та такими, що правомірно відхилені відповідачем.
Крім того, колегія суддів зазначає, що завданням Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію банку є, зокрема, наповнення ліквідаційної маси банку, однак, вказана обставина не може бути підставою для визнання неправомірних вимог банку до третіх осіб.
Враховуючи вищевикладене, обґрунтованим є висновок суду першої інстанції щодо відсутності підстав для задоволення позову.
Відповідно до частин 1-3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Згідно із ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Положеннями ст. 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів.
За змістом ст.ст. 76-79 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідно до ст. 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За результатами перегляду даної справи колегія суддів дійшла висновку про те, що місцевим господарським судом було повно, всебічно та об'єктивно з'ясовано обставини, які мають значення для справи, а також правильно застосовано норми матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим правові підстави для зміни чи скасування оскаржуваного у даній справі судового рішення відсутні.
Доводи, викладені в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження під час розгляду даної справи та не спростовують висновків місцевого господарського суду, а тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Відповідно до ч.ч.1-4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається:
1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін;
2) у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в дохід бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору.
Якщо інше не передбачено законом, у разі залишення позову без задоволення, закриття провадження у справі або залишення без розгляду позову позивача, звільненого від сплати судового збору, судовий збір, сплачений відповідачем, компенсується за рахунок держави в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються:
1) у разі задоволення позову - на відповідача;
2) у разі відмови в позові - на позивача;
3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Зважаючи на відмову у задоволенні апеляційної скарги, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на апелянта (позивача).
Керуючись ст.ст. 13, 14, 73, 74, 76-79, 269, 272, 275, 276, 281, 282, 287, 288 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський Акціонерний Банк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "ВіЕйБі Банк" Славкіної Марини Анатоліївни на рішення Господарського суду міста Києва від 20.11.2018 у справі №910/10336/18 залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 20.11.2018 у справі №910/10336/18 залишити без змін.
3. Матеріали справи №910/10336/18 повернути до Господарського суду міста Києва.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у господарських справах, яким є Верховний Суд, шляхом подачі касаційної скарги в порядку і строки, визначені ст.ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.
Касаційна скарга на постанову подається протягом 20 днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя Л.П. Зубець
Судді А.І. Мартюк
Н.Ф. Калатай
Повний текст постанови складено 18.03.2019