Справа № 523/7002/18
Провадження №2/523/2023/19
"14" березня 2019 р. м.Одеса
Суворовський районний суд м.Одеси у складі:
головуючого судді Шепітко І.Г.
при секретарі Мица А.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду №22 у м.Одесі у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа - Страхова компанія «Здорово», про вішкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, -
Позивач звернулась до суду з позовом та просить стягнути з ОСОБА_3 на свою користь суму матеріального збитку у розмірі 17 230 гривень, судовий збір у розмірі 704 гривні, вартість проведення експертного дослідження у розмірі 2000 гривень, вартість виготовлення довіреності на представництво інтересів у розмірі 350 гривень та вартість юридичної допомоги у сумі 5000 гривень. Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що 12.02.2018 року о 19 годині 01 хвилин ОСОБА_3, керуючи автомобілем «RENAUT», державний номер НОМЕР_1 в м.Одесі по вул. Ак. Заболотного 43, при перестроюванні, не надала перевагу в русі автомобілю НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_1, що рухався в попутному напрямку по смузі, на яку вона мала намір перестроїтись, в результаті чого відбулось зіткнення та автомобілі отримали механічні пошкодження. 12.03.2018 року постановою Суворовського районного суду м. Одеси відповідача було визнано винною у скоєнні ДТП та притягнуто до адміністративної відповідальності. Згідно висновку експерта №27-02/18 від 27.02.2018 р. про оцінку автомобіля НОМЕР_3, вартість ремонту автомобіля НОМЕР_4, пошкодженого при ДТП, становить 17 230 гривень. Вартість проведення експертної оцінки склала 2000 гривень, у зв'язку з чим позивач змушена звернутись з відповідним позовом до суду, з метою захисту свого порушеного права та стягнення матеріальних збитків.
У судовому засіданні представник позивача підтримав заявлений позов та просив його задовольнити повністю.
Відповідачка та її представник вимоги позивача вважали безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню, посилаючись на те, що між ПрАТ СК «Здорово» та ОСОБА_2 було укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Законодавством чітко передбачено, що обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників. Таким чином, ОСОБА_1 необхідно було звернутись до ПрАТ СК «Здорово» з якою ОСОБА_2 уклала договір (поліс) №АМ/1963775 з заявою про відшкодування матеріальної шкоди в наслідок ДТП в строки та за умов передбачених Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів». У судовому засіданні вони просили відмовити у задоволенні позову з урахуванням наданого відзиву.
Третя особа у судове засідання не з'явилась, про місце та час його проведення повідомлялась належним чином, причини неявки не повідомляла, заява про розгляд справи за її відсутності не надходила.
Вислухавши сторони, вивчивши та дослідивши матеріали справи та наявні у справі докази, суд прийшов до висновку, що у задоволенні позову слід відмовити з наступних підстав.
Так встановлено, що 12.02.2018 року о 19 годині 01 хвилин ОСОБА_3, керуючи автомобілем «RENAUT», державний номер НОМЕР_1 в м.Одесі по вул.Ак.Заболотного 43, при перестроюванні, не надала перевагу в русі автомобілю НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_1, що рухався в попутному напрямку по смузі, на яку вона мала намір перестроїтись, в результаті чого відбулось зіткнення та автомобілі отримали механічні пошкодження. Винним у порушенні ПДР, що призвели до зіткнення та пошкодження транспортних засобів визнано ОСОБА_3. Зазначені обставини встановлені постановою Суворовського районного суду м. Одеси від 12.03.2018р., справа № 523/2788/18, а отже в силу ч.6 ст.82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
Також встановлено, що ОСОБА_2, уклала договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів з ПрАТ СК «Здорово», строк дії договору з 10.11.2017р., по 09.11.2018р. Крім того, встановлено, що розмір матеріальної шкоди заподіяної власнику автомобіля НОМЕР_2 становить 17 230 гривень, що підтверджується висновком експерта №27-02/18 від 27.02.2018 р., вартість послуг за виготовлення експертного дослідження у розмірі 2 000,00 грн., вартість виготовлення довіреності на представництво інтересів у розмірі 350 гривень.
Відповідно до ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними діями чи бездіяльністю фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Згідно до ч.2 ст.1187 ЦК України шкода, яка завдана джерелом підвищеної небезпеки (автомобілем) відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє цим транспортним засобом.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана майну одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.
Відповідно до ст.1 Закону України «Про страхування» страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.
Статтею 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
Згідно ст.10 Закону України «Про страхування» страхувальник вносить страховику згідно з договором страхування певну плату, яка називається страховим платежем (страховим внеском, страховою премією).
Відповідно до ст.980 ЦК України предметом договору страхування можуть бути майнові інтереси, які не суперечать закону і пов'язані, зокрема, з відшкодуванням шкоди, завданої страхувальником (страхування відповідальності).
За загальним правилом, викладеним у пункті 5 частини першої статті 991 ЦК України, страховик має право відмовитися від здійснення страхової виплати у разі несвоєчасного повідомлення страхувальником без поважних на те причин про настання страхового випадку або створення страховикові перешкод у визначенні обставин, характеру та розміру збитків.
В силу ст.1194 ЦК України, особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Відповідно до ст.22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі Закон 1961-ІV), у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Згідно до ст.28 Закону 1961-ІV, шкода, заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну потерпілого, - це шкода, пов'язана: з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу; з евакуацією транспортних засобів з місця дорожньо-транспортної пригоди.
Таким чином, суд приходить до висновку про те, що порушення Правил дорожнього руху відповідачем ОСОБА_2, знаходиться в безпосередньому причинному зв'язку із заподіянням матеріальної шкоди майну ОСОБА_1, та з урахуванням того, що ОСОБА_2, застрахувала свою цивільно-правову відповідальність в ПрАТ «СК «Здорово» та у встановлений законом строк повідомила про подію, то вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2, щодо стягнення матеріальної шкоди в сумі 17 230 гривень, задоволенню не підлягають, оскільки розмір заподіяної матеріальної шкоди не перевищує встановленого Полісом страхового ліміту за шкоду заподіяну майну. Отже звернення відбулося до неналежного відповідача (ст. 22, 28 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».
Зазначений висновок суду узгоджується з правовою позицією, викладеною Великою Палатою Верховного Суду у справі № 785/18006/15-ц від 04.07.2018р., а саме відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, що згідно з цим договором або Законом України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у страховика не виник обов'язок з виплати страхового відшкодування (зокрема, у випадках, передбачених у статті 37), чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування.
Велика Палата Верховного Суду вважає, що покладання обов'язку з відшкодування шкоди у межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності (стаття 3 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів").
Уклавши договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, страховик на випадок виникнення деліктного зобов'язання бере на себе у межах суми страхового відшкодування виконання обов'язку страхувальника, який завдав шкоди (див. пункт 35 цієї постанови). А тому страховик, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, згідно зі статтями 3 і 5 вказаного Закону реалізує право вимоги, передбачене статтями 993 ЦК України та 27 Закону України "Про страхування", шляхом звернення з позовом до страховика, в якого завдавач шкоди застрахував свою цивільно-правову відповідальність.
Таким чином, з урахуванням діючого на момент скоєння ДТП страхового полісу, а також суми матеріальної шкоди, яка не перевищує ліміту страхового покриття, суд приходить до висновку, що позивачем заявлено вимоги до неналежного відповідача, у зв'язку з чим у задоволенні позову до ОСОБА_2 слід відмовити.
Керуючись ст.ст.9-13, 76-83, 95, 128-131, 133, 141, 200, 211, 223, 263-265, 268, 272-279, 352, 354, 355 ЦПК України, суд, -
У позові ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа - Страхова компанія «Здорово», про вішкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, - відмовити повністю.
Рішення може бути оскаржене до Одеського апеляційного суду протягом 30 днів з дня проголошення рішення.
Суддя: