Іменем України
15 березня 2019 року
Київ
справа №826/12548/16
адміністративне провадження №К/9901/46990/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді-доповідача: Васильєвої І.А.,
суддів: Пасічник С.С., Юрченко В.П,
розглянувши у письмовому провадженні
касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління ДФС у м. Києві
на ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 02.03.2018 (суддя: Ісаєнко Ю.А.)
у справі № 826/12548/16
за позовом Акціонерного товариства закритого типу «Велмед»
до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління ДФС у м. Києві
про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення, зобов'язання вчинити дії,
Акціонерне товариство закритого типу «Велмед» (далі - позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління ДФС у м. Києві (далі - ДПІ), в якому просило: скасувати податкове повідомлення - рішення від 29.06.2016 № 0004861203 про встановлення порушення строку сплати суми грошового зобов'язання з орендної плати за землю з юридичної особи та зобов'язання сплатити штраф у розмірі 65861,75 грн.; визнати виконаним зобов'язання позивача по сплаті орендних платежів за землю (обов'язкових платежів до бюджету) у сумі 38949,77 грн. в січні 2015 року згідно до договору оренди №АВІ 593720 від 25.04.2000 р.; зобов'язати відповідача зарахувати суму 38949,77 грн. в січні 2015 року в погашення заборгованості позивача орендних платежів за землю та зменшити відповідно суму штрафних санкцій та пені згідно до договору оренди №АВІ 593720 від 25.04.2000.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 17.10.2017 позов задоволено частково: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 29.06.2016 № 0004861203; в іншій частині позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись із вказаною постановою, відповідач подав апеляційну скаргу, яку ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 16.11.2017 було залишено без руху з підстав несплати судового збору. З огляду на несплату судового збору ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 16.01.2018 апеляційну скаргу відповідача було повернуто.
26.01.2018 відповідач поштою повторно направив апеляційну скаргу разом із клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження. Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 02.02.2018 апеляційну скаргу було залишено без руху з підстав несплати судового збору та відсутності поважних підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження
Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 02.03.2018 відмовлено у задоволенні клопотання ДПІ про поновлення строку на апеляційне оскарження та продовження строку на сплату судового збору; відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ДПІ на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 17.10.2017.
У касаційній скарзі ДПІ просить скасувати ухвалу суду апеляційної інстанції та направити справу до апеляційного суду для розгляду по суті, посилаючись на порушення судом норм ст. 121 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України). За доводами касаційної скарги судом не були враховані обставини змін у функціональних обов'язках структурних підрозділах органів ДФС України, зокрема передачу функцій із юридичного супроводження від ДПІ до ГУ ДФС у м. Києві, а також блокування рахунків відповідача, що унеможливило своєчасну сплату судового збору.
Позивач не реалізував своє процесуальне право подання відзиву на касаційну скаргу.
Перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, колегія суддів Верховного Суду приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.
Відповідно до частини 2 ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України, у редакції до внесення змін Законом України від 03.10.2017) апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Пунктом 13 частини 1 Перехідних Положень КАС України (у редакції, чинній після внесення змін Законом України від 03.10.2017) встановлено, що зміни до цього Кодексу вводяться в дію з урахуванням таких особливостей: судові рішення, ухвалені судами першої інстанції до набрання чинності цією редакцією Кодексу, набирають законної сили та можуть бути оскаржені в апеляційному порядку протягом строків, що діяли до набрання ним чинності.
Згідно з пунктом 1 частини 5 ст. 296 КАС України до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору
До апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу (частина 2 ст. 298 КАС України).
Відповідно до частини 3 цієї статті апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Підпунктом 4 частини 1 ст. 299 КАС України встановлено, що суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо: 4) скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Отже у випадку пропуску строку апеляційного оскарження підставами для розгляду апеляційної скарги є лише наявність поважних причин (підтверджених належними доказами), тобто обставин, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій.
Дотримання строків оскарження судового рішення є однією із гарантій додержання у суспільних відносинах принципу правової визначеності, як складової принципу верховенства права. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними та після завершення таких строків, якщо ніхто не звернувся із скаргою до суду вищої інстанції, відносини стають стабільними.
Як свідчить текст оскаржуваної ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 02.03.2018 підставою для відмови у відкритті апеляційного провадження стали обставини невиконання відповідачем вимог ухвали від 02.02.2018 про залишення апеляційної скарги без руху - не наведення поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження. Суд апеляційної інстанції виходив з того, що сам по собі факт зміни в організаційній роботі ДПІ не є достатньою підставою для визнання поважними причин пропуску строку апеляційного оскарження. Клопотання про продовження строку для сплати судового збору теж не задоволено з огляду на пропуск строку оскарження постанови суду першої інстанції.
Із такими висновками суду не можна не погодитися.
Так на виконання ухвали від 02.02.2018, ДПІ направила до суду клопотання про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги. Вказане клопотання мотивоване тим, що пропуск відповідачем строку звернення до суду із апеляційною скаргою обумовлено неможливістю сплатити судовий збір при першому зверненні до суду. У вказаному клопотанні відповідач вказує, що справа знаходиться на супроводженні в ГУ ДФС у м. Києві. Відповідно до підпункту 3.4 пункту 3 протоколу розширеної апаратної наради ГУ ДФС у м. Києві від 21.04.2017 № 6-па та згідно Наказу «Про функціональні повноваження структурних підрозділів територіальних органів ДФС» від 19.10.2016 №875 районні ДПІ передавали судові справи, предметом розгляду яких є скасування податкових повідомлень-рішень, на супроводження до ГУ ДФС у м. Києві. Структурні підрозділи, які займаються супроводженням судових справ переїхали з центрального офісу до іншої адміністративної будівлі. Процесуальні документи по справах, де сторонами є районні ДПІ, надсилаються спочатку до ДПІ, а потім передаються супровідним листом до ГУ ДФС у м. Києві за юридичною адресою. Обґрунтовуючи неможливість сплати судового збору як при першому, так і при повторному зверненні до суду із апеляційною скаргою, ДПІ посилається на блокування рахунків Управлінням Державної казначейської служби України у Солом'янському районі.
З огляду на викладені вимоги закону та зважаючи, що, як вже зазначалось, повторна апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції була подана поза межами законодавчо встановленого строку на апеляційне оскарження, а відповідачем не наведено достатніх обґрунтувань для висновку щодо пропуску цього строку з поважних причин, касаційний суд вважає, що відповідачу обґрунтовано відмовлено у відкритті апеляційного провадження на підставі пункту 4 частини 1 статті 299 КАС України.
Статтею 49 КАС України (у редакції, чинній до внесення змін Законом України від 03.10.2017 № 2147-VIII) було закріплено обов'язок осіб, які беруть участь у справі (учасників справи), добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки, зокрема, щодо сплати судового збору.
Аналогічного змісту норми закріплено й у статті 44 КАС України у редакції, чинній після внесення змін Законом України від 03.10.2017 № 2147-VIII.
Таким чином, виконання обов'язку дотримання вимог процесуального закону стосовно форми і змісту апеляційної скарги, в тому числі щодо сплати судового збору, покладається на особу, яка має намір її подати, а тому остання повинна вчиняти усі необхідні для цього дії.
Це стосується і суб'єктів владних повноважень, які фінансуються з Державного бюджету України, зокрема, в частині видатків на оплату судового збору, тому держава повинна створити належні фінансові можливості і заздалегідь передбачити відповідні кошти на вказані цілі у кошторисах установ, а особа, яка утримується за рахунок Державного бюджету України, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів, якими можна було б забезпечити сплату судового збору.
Відповідно до частини 1 ст. 350 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Керуючись ст. ст. 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд,
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління ДФС у м. Києві залишити без задоволення.
Ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 02.03.2018 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і не підлягає оскарженню.
Головуючий суддя:І.А. Васильєва
Судді: С.С. Пасічник
В.П. Юрченко