Справа № 569/3695/19
1-кс/569/2521/19
14 березня 2019 року м. Рівне
Рівненський міський суд Рівненської області
в особі слідчого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
підозрюваного ОСОБА_4 ,
захисника підозрюваного - адвоката ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання слідчого Рівненського ВП ГУНП в Рівненській області лейтенанта поліції ОСОБА_6 , яке погоджене прокурором Рівненської місцевої прокуратури ОСОБА_3 , про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю м. Березівка, Одеської області, громадянину України, раніше не судимому, не одруженому, зареєстрованому за адресою АДРЕСА_1 , фактично проживаючого в АДРЕСА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, -
До Рівненського міського суду Рівненської області надійшло клопотання слідчого Рівненського ВП ГУНП в Рівненській області лейтенанта поліції ОСОБА_6 , погоджене прокурором Рівненської місцевої прокуратури ОСОБА_3 , про продовження строку тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_4 .
В обґрунтування клопотання зазначено, що 26.02.2019 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.307 КК України.
Так, ОСОБА_4 , порушуючи порядок встановлений ст. 12 Закону України «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними», ст. ст. 4, 6, 7 Закону України «Про обіг в Україні наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів», маючи умисел на незаконне придбання, зберігання з метою збуту наркотичних засобів, з корисливих мотивів, за невстановлених досудовим слідством обставин та невстановлений час, незаконно придбав та зберігав з метою збуту у приміщенні квартири АДРЕСА_3 особливо небезпечний наркотичний засіб - «канабіс», до моменту проведення огляду вказаної квартири, в ході проведення якого працівниками поліції у одній із кімнат виявлено та вилучено поліетиленовий пакет із подрібненою речовиною рослинного походження, яка згідно висновку експерта №2.1-208/19 від 26.02.2019 є особливо небезпечним наркотичним засобом - канабісом, загальною масою 263,159 г., обіг якої заборонено відповідно до списку 1 таблиці 1 Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №770 від 06.05.2000.
27.02.2019 року слідчим суддею Ррівненського міського суду Рівненської області відносно ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 20 днів.
Слідчий обґрунтовує клопотання тим, що закінчити досудове розслідування у строк до 17.03.2019 року немає можливості, оскільки необхідно провести судові експертизи наркотичних засобів. Окрім того, до суду скеровано клопотання про тимчасовий доступ до інформації про з"єднання абонентів мобільного зв"язку.
На переконання слідчого, не зменшилися раніше встановлені ризики можливого переховування підозрюваного від органу досудового розслідування та суду з метою уникнення притягнення до кримінальної відповідальності, останній буде вчиняти інші кримінальні правопорушення.
Оскільки неможливо завершити досудове розслідування, з метою проведення слідчих дій слідчий просив продовжити строк тримання підозрюваного під вартою у межах строку досудового розслідування до 26.04.2019 року із можливістю внесення застави в розмірі 20 прожиткових мінімумів доходів громадян для працездатних осіб.
В судовому засіданні прокурор клопотання підтримав з підстав, наведених в ньому.
Підозрюваний ОСОБА_4 та його захисник заперечували проти задоволення клопотання, просили застосувати запобіжний захід у виді домашнього арешту. Вказали, що ОСОБА_4 має постійне місце проживання, про що надали Договір оренди житла в м.Рівне, характеризується позитивно. Наміру переховуватись від органу досудового розслідування та суду ОСОБА_4 не має, на виклики до слідчого з"являтися буде.
Слідчий суддя, заслухавши доводи сторін кримінального провадження, дослідивши матеріали клопотання, дійшов наступного висновку.
В провадженні Рівненського відділу поліції ГУНП в Рівненській області перебувають матеріали кримінального провадження №12019180010001164 від 25.02.2019, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.
Строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_4 згідно ухвали слідчого судді Рівненського міського суду від 27.02.2019 року закінчується 17.03.2019 року.
В силу ст. 9 КПК України, під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов'язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.
Частина друга статті 29 Конституції України передбачає, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.
Відповідно до ст. 199 КПК України, на слідчого суддю покладений обов'язок при розгляді клопотання про продовження строку тримання особи під вартою з'ясувати обставини, що дають підстави підозрювати особу у вчиненні кримінального правопорушення, свідчать про існування раніше заявлених або нових ризиків, які виправдовують тримання особи під вартою, а також чинники, що перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Згідно з положеннями статті 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на свободу та особисту недоторканність. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом.
Відповідно до практики ЄСПЛ обґрунтованість підозри, на якій має ґрунтуватися арешт, складає суттєву частину закріпленої у статті 5 Конвенції гарантії від безпідставного арешту.
Згідно з рішенням ЄСПЛ у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» обґрунтованість підозри є необхідною умовою законності тримання особи під вартою.
Водночас, ЄСПЛ у своїй практиці неодноразово наголошував, що обґрунтованість підозри не є безумовною підставою для продовження строку запобіжного заходу.
Як вбачається із попередньої ухвали слідчого судді від 27.02.2019 року, якою застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою, ризиками неналежної процесуальної поведінки ОСОБА_4 визнана можливість переховування останнього від органів досудового розслідування та суду, вчинення інших кримінальних правопорушень.
Відповідно до ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Згідно ст. 178 КПК України,при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; 12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв'язку з його доступом до зброї.
Так, відповідно до ч.1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден з більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК.
Судом встановлено, що підозрюваний вину у вчиненні інкримінованого йому злочину визнає частково, при цьому сприяє слідству.
Також суд оцінює дані про особу підозрюваного, які жодним чином не характеризують його з негативної сторони, останній раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, має постійне місце проживання, позитивно характеризується.
Отже, оцінені судом дані спростовують ризик уникнути кримінальної відповідальності останнім, та доходить висновку про недоцільність тримання під вартою ОСОБА_4 .
Одна лише тяжкість кримінального правопорушення не може являтися підставою для застосування найсуворішого запобіжного заходу у вигляді тримання особи під вартою.
Прокурором не надано аргументованих доказів, що існують будь-які ризики того, що підозрюваний вчинив, або намагався вчинити дії, передбачені ст. 177 ч. 1 КПК України.
З урахуванням наведеного, слідчий суддя вважає, що прокурором не доведено, що більш м'який запобіжний захід не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного, що свідчить про необхідність вирішення питання про можливість застосування менш суворого запобіжного заходу, який зможе забезпечити достатні гарантії виконання підозрюваним його процесуальних обов'язків.
Враховуючи вищевказане та дані про особу підозрюваного в їх сукупності, враховуючи, що прокурором не доведено, що більш м'який запобіжний захід не зможе забезпечити належної процесуальної поведінки підозрюваного, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання не підлягає задоволенню, а перебування підозрюваного під вартою не буде виправданим за вказаних умов та застосовує до ОСОБА_4 запобіжний захід вигляді домашнього арешту, в межах ст. 181 КПК України, який забезпечить його належну процесуальну поведінку.
Згідно ст. 181 КПК України, домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби.
З урахуванням обставин справи, слідчий суддя вважає за необхідне застосувати до підозрюваного домашній арешт в певний період доби.
Окрім цього, застосовуючи щодо підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у виді домашнього арешту, слідчий суддя вважає за необхідне відповідно до ч. 5 ст.194 КПК України покласти на нього такі обов'язки: прибувати за викликом до слідчого, прокурора та суду; не відлучатись із населеного пункту, в якому він фактично проживає без дозволу слідчого, прокурора та суду; повідомляти слідчого, прокурора про зміну свого місця проживання; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в"їзд в Україну.
На підставі викладеного, керуючись ст. 176-178, 181, 193-194, 205, 309,395 КПК України, слідчий суддя, -
В задоволенні клопотання слідчого Рівненського ВП ГУНП в Рівненській області лейтенанта поліції ОСОБА_6 про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, в рамках кримінального провадження №1019180010001164 від 25.02.2019 - відмовити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Березівка, Одеської області, зареєстрованого за адресою АДРЕСА_1 , фактично проживаючого в АДРЕСА_2 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в певний період доби, а саме: з 24.00 год до 06.00 год.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_4 наступні обов"язки:
- прибувати за викликом до слідчого, прокурора та суду;
- не відлучатись із населеного пункту в якому він фактично проживає без дозволу слідчого, прокурора та суду;
- повідомляти слідчого, прокурора про зміну свого місця проживання;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Термін дії обов'язків, покладених судом, визначити до 26.04.2019.
Встановити строк дії ухвали до 26.04.2019.
Копію ухвали про обрання запобіжного заходу у домашнього арешту передати на виконання до Рівненського ВП ГУНП в Рівненській області.
Ухвала щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення, а підозрюваний ОСОБА_4 негайно доставляється до місця проживання.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Рівненського апеляційного суду Рівненської області протягом п"яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя
Рівненського міського суду ОСОБА_1