Ухвала від 14.03.2019 по справі 9901/127/19

УХВАЛА

14 березня 2019 року

Київ

справа №9901/127/19

адміністративне провадження №П/9901/127/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

Головуючого судді Юрченко В.П.,

Суддів: Бившевої Л.І., Васильєвої І.А., Пасічник С.С., Хохуляка В.В., перевіривши позовну заяву ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_2 про визнання протиправними та скасування рішення, визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

07.03.2019 ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду як суду першої інстанції із вказаною позовною заявою, у якій просив:

1) визнати протиправним та скасувати рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 01.11.2018 № 246/зп-18;

2) визнати протиправною бездіяльність Вищої кваліфікаційної комісії суддів України щодо безпідставного затягування перегляду свого рішення від 01.11.2018 №246/зп-18 в пленарному складі у розумний строк та не надання ОСОБА_1 у п'ятиденний строк, встановлений частиною першою статті 20 Закону України «Про доступ до публічної інформації», копій цього рішення, інших запитаних ним документів і інформації в межах його неодноразових звернень (від 08.11.2018, 03.12.2018, 16.01.2019, 25.02.2019) і в межах конкурсу на зайняття вакантних посад суддів Вищого спеціалізованого суду з питань інтелектуальної власності;

3) зобов'язати Вишу кваліфікаційну комісію суддів України у розумний строк переглянути у пленарному складі результати анонімного письмового тестування та практичного завдання, виконаних 03.10.2018 в межах конкурсу на зайняття вакантних посад суддів Вищого спеціалізованого суду з питань інтелектуальної власності, які відображено у рішенні від 01.11.2018 № 246/зп-18, із запрошенням ОСОБА_1 для прийняття особистої участі та з урахуванням всіх обставин, що мають значення для правильного вирішення цього питання;

4) визнати протиправним і скасувати повністю рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 14.01.2019 №7/вс-19 та зобов'язати Вищу кваліфікаційну комісію суддів України в розумний строк повторно вирішити питання щодо допуску ОСОБА_1 до прийняття участі у конкурсі на зайняття вакантних посад суддів Апеляційної палати Вищого спеціалізованого суду з питань інтелектуальної власності у встановлений Законом спосіб, з урахуванням всіх обставин, що мають значення для правильного вирішення цього питання.

Ознайомившись із поданим позовом, є достатні підстави вважати, що він сформований з порушенням вимог Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), виходячи з наступного.

Щодо позовних вимог №1 та № 4 позову ОСОБА_1 слід зазначити наступне.

Так, особливості провадження у справах щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності, зокрема Вищої кваліфікаційної комісії суддів України встановлено статтею 266 КАС України, відповідно пунктів 1 та 2 частини 4 якої Верховний Суд за наслідками розгляду таких адміністративних справ може визнати акт Вищої кваліфікаційної комісії суддів України протиправним та нечинним повністю або в окремій його частині; зобов'язати вчинити певні дії.

Частинами першою та п'ятою статті 122 КАС України встановлено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Згідно із пунктом 17 частини першої статті 4 КАС України, публічна служба - діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.

Як вбачається із змісту доводів позову, якими обґрунтовані позовні вимоги №1 та №4, позивач, приймаючи участь у кваліфікаційних відборах на посаду судді Вищого спеціалізованого суду з питань інтелектуальної власності та Апеляційної палати Вищого спеціалізованого суду з питань інтелектуальної власності мав намір отримати посаду судді в одному із названих судів, яка відноситься до посад держаної служби. Тобто, строк звернення його до Суду з метою оскарження відповідних рішень Вищої кваліфікаційної комісії суддів України обмежений в один місяць.

Позивач звернувся до Суду із позовною заявою, де в пунктах № 1 та №4 позовних вимог просив скасувати рішення відповідача від 01.11.2018 №246/зп-18 про припинення його подальшої участі у кваліфікаційному відборі на посаду судді Вищого спеціалізованого суду з питань інтелектуальної власності та від 14.01.2019 №7/вс-19 про відмову в участі у кваліфікаційному відборі на посаду судді Апеляційної палати Вищого спеціалізованого суду з питань інтелектуальної власності, лише 07.03.2019 (відтиск штампу канцелярії Суду на титульному аркуші позовної заяви), тобто з пропуском місячного строку.

Позивачем в пунктах 3.3 розділу ІІІ та 6.3 розділу VІ його позову наведені мотиви, згідно яких такий пропуск строку звернення до Суду був зумовлений протиправною бездіяльністю самого відповідача, яка полягала у своєчасному ненаданні йому рішень від 01.11.2018 №246/зп-18 та від 14.01.2019 №7/вс-19, за якими він наполегливо звертався, в тому числі було подано досудову вимогу від 25.02.2019.

Надаючи оцінку вказаним підставам, що зазначені позивачем в його позові, слід зазначити про їх необґрунтованість, виходячи із наступного.

Згідно з частиною десятою статті 85 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» №1402-VIII від 02.06.2016 (далі - Закон №1402-VIII) за результатами одного етапу кваліфікаційного оцінювання судді Вища кваліфікаційна комісія суддів України ухвалює рішення щодо допуску судді до іншого етапу кваліфікаційного оцінювання

Відповідно до приписів частини сьомої статті 101 Закону №1402-VIII рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України можуть бути оскаржені до суду з підстав, установлених цим Законом.

Тобто, наведеними приписами не визначено порядку досудового оскарження рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, яке прийнято в процесі кваліфікаційного оцінювання кандидата на посаду судді.

При цьому, є невірними посилання позивача, на положення абз. 4 частини другої статті 85 Закону №1402-VIII, як на підтвердження обов'язку відповідача реалізувати його право на оскарження рішень відповідача від 01.11.2018 №246/зп-18 та від 14.01.2019 №7/вс-19 у досудовому порядку, так як: по-перше Вища кваліфікаційна комісія України не наділена в даному разі повноваженнями Квазісудового органу; по-друге приписами даної статті визначено лише право Вищої кваліфікаційної комісії суддів України у пленарному складі переглядати рішення, прийняті палатою чи колегією, щодо результатів виконаного учасником іспиту практичного завдання; а по-третє рішення від 14.01.2019 №7/вс-19, яким позивачу було відмовлено у допуску до у часті у конкурсі на зайняття вакантної посади судді Апеляційної палати Вищого спеціалізованого суду з питань інтелектуальної власності може бути переглянуто Вищою кваліфікаційною комісією суддів України згідно із приписами абз. 2 частини четвертої статті 101 Закону №1402-VIII.

Тобто, рішення від 01.11.2018 №246/зп-18 та від 14.01.2019 №7/вс-19 можуть бути оскаржено лише до Суду. Досудового порядку їх оскарження Законом №1402-VIII не передбачено, так як і не передбачено можливості у відповідача, керуючись положенням абз. 4 частини другої статті 85 Закону №1402-VIII переглядати власне рішення від 14.01.2019 №7/вс-19.

З урахуванням чого, Судом не може буди застосовано частину четверту статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно якої якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов'язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень.

Крім того, позивач доводить Суду про не пропуск ним строку на звернення до Суду із вимогами про скасування названих рішень відповідача, з огляду на не своєчасне отриманні від відповідача копій таких рішень, які, як ним самим зазначено в пункті 1.3 розділу І позову, були отримані на електронну пошту від працівників відповідача в неповному вигляді 27.02.2019 (рішення від 14.01.2019 №7/ВС-19) та 05.03.2019 (рішення від 01.11.2018 №246/ЗП-18).

Згідно статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, - за загальним правилом - строк звернення до суду встановлюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Таким чином, доводи позивача не можуть бути визнані поважними, враховуючи його проінформаність станом на 08.11.2018 щодо винесеного відповідачем рішення від 01.11.2018 №246/ЗП-18, про що він сам вказує в третьому абзаці долученої копії заяви про перегляд результатів іспиту в межах конкурсу до Вищого спеціалізованого суду з питань інтелектуальної власності. Також позивач зазначає у позові, а саме в підпункті 1.1.1 пункту 1.1 розділу І, що він не отримавши копію рішення від 01.11.2018 №246/ЗП-18, за якою звертався заявою від 08.11.2018, про перегляд результатів іспиту щодо нього в межах конкурсу до Вищого спеціалізованого суду з питань інтелектуальної власності. Тобто, позивач знав про прийняте рішення відповідачем, законність якого намагається оспорити в Суді майже через 4-ри місяці з дня його винесення, час проіформованості з яким збігається із днем його винесення.

З наведених же аргументів не приймаються мотиви позивача і щодо підстав пропуску ним строку на оскарження рішення відповідача від 14.01.2019 №7/ВС-19, з огляду на долучену до позову копії заяви про перегляд результатів допуску до конкурсу у Апеляційну палату Вищого спеціалізованого суду з питань інтелектуальної власності, в якій ним зазначено наступне: « 15 січня 2019 року я дізнався з відкритих джерел, а саме з інформації оголошеної на офіційному веб-сайті Комісії, що 14.01.2019 року Комісією вирішувалось питання про допуск кандидатів до участі у конкурсі на зайняття вакантних посад суддів Апеляційної палати Вищого суду з питань інтелектуальної власності, оголошеному Комісією 05.10.2018. За результатами вирішення цього питання, зокрема мені, було відмовлено у допуску до цього Конкурсу». Аналогічні доводи позивач наводить в пункті 1.2 розділу І свого позову. Тобто, позивач знав про прийняте рішення відповідачем, законність якого намагається оспорити в Суді майже через 1,5 місяці з дня його винесення, час проіформованості з яким збігається із днем його винесення.

Відповідно до частин першої та другої статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Враховуючи викладене, зважаючи, що позов в частині вимог №1 та №4 про визнання протиправним та скасування рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 01.11.2018 №246/ЗП-18 та від 14.01.2019 №7/ВС-19 подано поза межами строку звернення до Суду, а викладені в клопотаннях підстави визнані не поважними, його слід залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення встановленого судом недоліку.

Щодо позовних вимог №2 та №3 позову ОСОБА_1 слід зазначити, наступне.

Так, згідно із позовною вимогою №2 позивач просить Суд визнати протиправною бездіяльність Вищої кваліфікаційної комісії суддів України щодо безпідставного затягування перегляду свого рішення від 01.11.2018 №246/зп-18 в пленарному складі у розумний строк та не надання ОСОБА_1 у п'ятиденний строк, встановлений частини першої статті 20 Закону України «Про доступ до публічної інформації» копій цього рішення, інших запитаних ним документів і інформації в межах його неодноразових звернень (від 08.11.2018, 03.12.2018, 16.01.2019, 25.02.2019) і в межах конкурсу на зайняття вакантних посад суддів Вищого спеціалізованого суду з питань інтелектуальної власності.

Детально ознайомившись із змістом такої вимог слід зазначити, що вона складається з двох різних вимог немайнового характеру, які вказують на допущення відповідачем бездіяльності по виконанню ним вимог Закону № 1402-VIII в частині затягування перегляду свого рішення від 01.11.2018 №246/зп-18 в пленарному складі у розумний строк та вимог Закону України «Про доступ до публічної інформації» в частині не надання копії рішення від 01.11.2018 №246/зп-18 у відведений таким законом строк на численні його звернення.

Розглядаючи вказану вимогу, слід зазначити, що вона викладена всупереч пункту 4 та 5 частини п'ятої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, де передбачено, що в позовній заяві зазначаються: зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Зокрема, позивач не надав доказів звернення до відповідача із інформаційними запитами в межах Закону України «Про доступ до публічної інформації». При цьому надано заяву про перегляд результатів іспиту в межах конкурсу до Вищого спеціалізованого суду з питань інтелектуальної власності (від 08.11.2018); повторну заяву про перегляд результатів іспиту в межах конкурсу до Вищого спеціалізованого суду з питань інтелектуальної власності (від 03.12.2018); заяву про перегляд результатів допуску до конкурсу у Апеляційну палату Вищого спеціалізованого суду з питань інтелектуальної власності (від 16.01.2019) та досудову вимогу (від 25.02.2019).

Отже позов в названій позовній вимозі підлягає також залишенню без руху, де позивачу слід уточнити, навівши доводи та докази в їх підтвердження про порушення відповідачем положень Закону України «Про доступ до публічної інформації».

Враховуючи, що позовна вимога №3 є похідною від позовної вимог №1 та 2, позов ОСОБА_3 в цій частині, а отже загалом підлягає залишенню без руху, із наданням строку для усунення встановлених Судом недоліків.

Керуючись статтями 22, 122, 123, 160, 248, 266 КАС України, Суд

УХВАЛИВ:

Визнати неповажними підстави пропуску строку звернення до Верховного Суду із адміністративним позовом ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_2 про визнання протиправними та скасування рішення, визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії.

Позов ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_2 про визнання протиправними та скасування рішення, визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії залишити без руху.

Встановити особі, що подала позовну заяву, строк у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліку позовної заяви.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя В.П. Юрченко

Судді: Л.І. Бившева

І.А. Васильєва

С.С. Пасічник

В.В. Хохуляк

Попередній документ
80481223
Наступний документ
80481225
Інформація про рішення:
№ рішення: 80481224
№ справи: 9901/127/19
Дата рішення: 14.03.2019
Дата публікації: 18.03.2019
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи щодо оскарження актів чи діянь ВРУ, Президента, ВРП, ВККС, рішень чи діянь органів, що обирають, звільняють, оцінюють ВРП, рішень чи діянь суб’єктів призначення КСУ та Дорадчої групи експертів у процесі відбору на посаду судді КСУ, з них:; оскарження актів, дій чи бездіяльності Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, з них:; рішень, ухвалених за результатами проведення кваліфікаційного оцінювання