14 березня 2019 року
Київ
справа №807/2303/16
касаційне провадження №К/9901/6536/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: Бившевої Л.І. (суддя-доповідач), Хохуляка В.В., Шипуліної Т.М., розглянув матеріали касаційної скарги Державної податкової інспекції у Тячівському районі Головного управління ДФС у Закарпатській області на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 29.08.2018 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 06.02.2019 у справі за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до Державної податкової інспекції у Тячівському районі Головного управління ДФС у Закарпатській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
Закарпатський окружний адміністративний суд рішенням від 29.08.2018, яке залишено без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 06.02.2019, позов задовольнив: визнав протиправним та скасував податкове повідомлення-рішення від 16.02.2016 № 0001551701.
Державна податкова інспекція у Тячівському районі Головного управління ДФС у Закарпатській області подала до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 29.08.2018 та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 06.12.2018.
При вирішенні питання про відкриття касаційного провадження за зазначеною касаційною скаргою суд виходить з такого.
Згідно з частиною першою статті 13 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Відповідно до частини першої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Аналіз наведеного законодавства дозволяє дійти висновку про те, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.
Відповідно до частини третьої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до пункту 2 частини п'ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності, крім випадків, якщо:
а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;
б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;
в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;
г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Відповідно до пункту 6 частини шостої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
З матеріалів касаційної скарги та оскаржуваних судових рішень вбачається, що предметом позову у справі №807/2303/16 є вимоги про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 16.02.2016 № 0001551701, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на доходи фізичних осіб на 9517,65 грн.
Суди попередніх інстанцій, задовольняючи позовні вимоги, виходили з того, що на відміну від прощеного за кредитним договором боргу, скасовані банком відсотки, пеня та штрафи не є доходом, отриманим як додаткове благо, а оскільки АТ «Райфайзен Банк Аваль» було анульовано (прощено) позивачеві заборгованість саме за нарахованою пенею в розмірі 46221,90 грн, тому це не є додатковим благом, яке включається до загального місячного (річного) оподаткованого доходу платника податку включається.
Випадків, які б виключали можливість застосування положень частини другої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, не вбачається. У касаційній скарзі таких застережень не міститься.
Отже, постанова Восьмого апеляційного адміністративного суду від 06.02.2018, ухвалена за результатами апеляційного перегляду рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 29.08.2018, не підлягає касаційному оскарженню.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного оскарження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Враховуючи зазначене, у відкритті касаційного провадження належить відмовити.
Керуючись статтею 333 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Державної податкової інспекції у Тячівському районі Головного управління ДФС у Закарпатській області на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 29.08.2018 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 06.02.2019.
Копія ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити скаржнику, а копію касаційної скарги залишити в суді касаційної інстанції.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями і оскарженню не підлягає.
Судді Верховного Суду Л.І. Бившева
В.В. Хохуляк
Т.М. Шипуліна