Справа № 569/15556/18
19 лютого 2019 року м.Рівне
Рівненський міський суд Рівненської області
в складі головуючого судді Смолій Л.Д.,
при секретарі Хлуд І.П.
з участю позивача ОСОБА_1
представника позивача ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Рівне справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення коштів за договором позики,
ОСОБА_1 звернувся з позовом до ОСОБА_3 про стягнення коштів за договором позики. В обґрунтування позову вказує, що 18 квітня 2016 року між позивачем та відповідачем було укладено договір позики, відповідно до якого ОСОБА_1 передав відповідачу 70 000 гривень. За домовленістю сторін відповідач позичив кошти до 01 травня 2016 року, що підтверджується письмовою розпискою відповідача від 18.04.2016 року. В порушення договірних умов, відповідач не виконав свої зобов'язання, борг не повернув. Відповідно до умов укладеного між ними договору у випадку неповернення позики відповідач зобов»язується за кожний день прострочки сплачувати по 1000 гривень додатково. Просить стягнути з ОСОБА_3 на його користь суму боргу та відсотки за прострочення грошового зобов»язання, що становить 97 000 гривень.
Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив їх задовільнити.
Представник позивача ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги ОСОБА_1 підтримав повністю, з підстав викладених в позовній заяві, просив їх задовольнити.
Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з'явився, про день та час розгляду справи повідомлявся належним чином. про причини неявки від відповідача повідомлення не надійшло, відзив на позов він не подав.
Згідно ч.1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Заслухавши пояснення позивача та представника позивача, дослідивши документи і матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, а тому підлягають до задоволення.
Відповідно до ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні(позичальникові) грошові кошти, або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
ч.2 ст. 1046 ЦК України проголошує, що договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Відповідно до вимог ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ч.2 ст. 1047 ЦК України на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми.
Фактична передача грошей від позикодавця до позичальника в сумі 70 000 гривень підтверджується розпискою за якою ОСОБА_3 зобов'язувався повернути борг до 01 травня 2016 року, однак не виконав умов договору та не повернув суму позики позикодавцеві. Оригінал розписки було оглянуто в судовому засіданні.
Відповідно до ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Договором позики, що оформлений розпискою, встановлено, що в разі неповернення позики в строк до 01.05.2016 року ОСОБА_3 зобов»язується за кожен день прострочки платити по 1000 гривень в день додатково.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Позовна вимога ОСОБА_1 в частині стягнення нарахованої позивачем суми відсотків у розмірі по 1000 гривень за місяць за прострочення сплати грошового зобов»язання, не суперечить вимогам закону, та виходячи із засад диспозитивності цивільного судочинства підлягає до задоволення.
Відповідно до ч. 1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 533, 1046, 1047, 1048 ЦК України, ст.ст. 81,141, 263 - 265, 280, ч. 3 ст. 288 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення коштів за договором позики - задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 97000 (дев»яносто сім тисяч) гривень боргу за договором позики.
Стягнути з ОСОБА_3 в дохід держави судовий збір в розмірі 907 (дев»ятсот сім) гривень.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
На рішення може бути подана апеляційна скарга до Рівненського Апеляційного суду безпосередньо або через Рівненський міський суд Рівненської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Позивач: ОСОБА_1, АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1.
Відповідач: ОСОБА_3, м. Рівне, вул. Вавілова, буд. 22, Рівненська область, РНОКПП НОМЕР_2.
Суддя -