Справа № 569/1691/19
1-кс/569/1567/19
26 лютого 2019 року м. Рівне
Слідчий суддя Рівненського міського суду
Рівненської області - ОСОБА_1
з участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3
слідчого - ОСОБА_4
скаржника ОСОБА_5
представника скаржника - адвоката ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні залі суду м. Рівне скаргу адвоката ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_5 на бездіяльність органу досудового розслідування та клопотання старшого слідчого Рівненського відділу поліці ГУНП в Рівненській області капітана поліції ОСОБА_4 яке погоджено із прокурором Рівненської місцевої прокуратури юриста 1 класу ОСОБА_3 про поновлення процесуального строку, пропущеного з поважних причин та арешт майна ,-
Адвокат ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_5 звернулася до Рівненського міського суду Рівненської області зі скаргою на бездіяльність органу досудового розслідування.
В скарзі просить зобов'язати слідчого Рівненського відділу поліції Головного управління національної поліції в Рівненській області та прокурора Рівненської місцевої прокуратури негайно повернути вилучений в ході огляду 24.01.2019 року автомобіль марки «RENAULT Laguna », 2001 року випуску, сірого кольору, номерний знак іноземна реєстрація: НОМЕР_1 , номер шасі: НОМЕР_2 (первинний номер НОМЕР_3 ), свідоцтво про реєстрацію на вказаний транспортний засіб, серії НОМЕР_4 , «Kartu Pojazdu» та ключ вказаного автомобіля ОСОБА_5 .
Крім того старшим слідчим Рівненського відділу поліці ГУНП в Рівненській області капітаном поліції ОСОБА_4 подано до суду клопотання яке погоджено із прокурором Рівненської місцевої прокуратури юриста 1 класу ОСОБА_3 про поновлення процесуального строку, пропущеного з поважних причин та арешт майна.
В своєму клопотанні просять поновити пропущений з поважних причин строк із 25.01.2019, передбачений для подання клопотання про арешт тимчасово вилученого майна. Накласти арешт на автомобіль марки «RENAULT Laguna », 2001 року випуску, сірого кольору, номерний знак іноземна реєстрація: НОМЕР_1 , номер шасі: НОМЕР_2 (первинний номер НОМЕР_3 ), який перебуває у користуванні ОСОБА_5 свідоцтво про реєстрацію на вказаний транспортний засіб, серії НОМЕР_4 , «Kartu Pojazdu» та ключ вказаного автомобіля та позбавити останнього можливості розпоряджатися будь яким чином вказаним майном та використовувати його до прийняття процесуального рішення у кримінальному провадженні.
Скаржник ОСОБА_5 та його представник свою скаргу підтримали в повному обсязі та просили її задоволити. Щодо клопотання про арешт майна заперечили, пояснили що клопотання не обгрунтоване та безпідставне.
Прокурор та слідчий в судовому засіданні заперечили з приводу задоволення скарги. Пояснили, що скарга не обгрунтована. Крім того просили задоволити клопотання про накладення арешту на майно.
Заслухавши пояснення учасників судового процесу, дослідивши матеріали, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Згідно з ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення:
1) збереження речових доказів;
2) спеціальної конфіскації;
3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;
4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
При накладенні арешту на майно слідчий суддя має також обов'язково переконатись на підтвердження вчинення кримінального правопорушення в наявності доказів, які мають давати слідчому судді впевненість в тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків.
У відповідності до п. 1 ч. 3 ст. 132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведене, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування таких заходів забезпечення кримінального провадження.
Як підставу для звернення до слідчого судді із клопотанням щодо накладення арешту на майно слідчий вказує на те, що 24.01.2019 до Рівненеського ВП ГУНП в Рівненській області надійшло повідомлення патрульного працівника поліції ОСОБА_7 (поліцейський роти №3 У ПП в Рівненській області ДПП) про те, що 24.01.2019, близько 08.00 год., під час перевірки транспортного засобу марки «RENAULT Laguna », 2001 року випуску, сірого кольору, номерний знак іноземна реєстрація: НОМЕР_1 , номер шасі: НОМЕР_2 , на території Рівненського сервісного центру, що за адресою: м. Рівне, вул. Макарова, 21 було виявлено ознаки підробки кузова, шляхом приклеювання металевої пластини номера кузов. Первинний номер кузова: НОМЕР_5 . В подальшому вказаний автомобіль було вилучено на територію Рівненського ВП ГУНП в Рівненській області.
Крім того вказує, що вказаний автомобіль відповідає критеріям, викладеним ст.98 КПК України, зокрема, зберіг на собі сліди кримінального правопорушення, є засобом учинення злочину та містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, однак підтверджуючих доказів необхідності накладення арешту на вказаний автомобіль не надав.
Крім того слідчий не надав пояснення, що вказаний автомобіль являється речовим доказом по справі, оскільки не долучив до клопотання постанови про визнання автомобіля марки «RENAULT Laguna », 2001 року випуску, сірого кольору, номерний знак іноземна реєстрація: НОМЕР_1 речовим доказом.
Відповідно до ч.1 ст.173 КПК України, слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту.
Відповідно до ч.2 ст.173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) достатність доказів, що вказують на вчинення особою кримінального правопорушення; 3) розмір можливої конфіскації майна, можливий розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, та цивільного позову; 4) наслідки накладення арешту майна для інших осіб; 5) розумність та спів розмірність обмеження права власності завдання кримінального провадження.
Відповідно до ст. 41 Конституції України, ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
В силу ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав і основоположних свобод, який ратифікований Верховною Радою України 17 липня 1997 року, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадженні слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою, гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб; умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.
З урахуванням вищезазначених обставин, враховуючи те, що сторона обвинувачення не довела суду, що на теперішній час існують обґрунтовані підстави для застосування заходу забезпечення кримінального провадження накладення арешту на майно, рішуче не доведено правову підставу для арешту майна, у зв'язку з чим слідчий суддя приходить до висновку, що в задоволенні клопотання слідчого, слід відмовити.
Крім того згідно ч. 1 п. 1 ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора:
1) бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування;
2) рішення слідчого, прокурора про зупинення досудового розслідування - потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження;
3) рішення слідчого про закриття кримінального провадження - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником;
4) рішення прокурора про закриття кримінального провадження та/або провадження щодо юридичної особи - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження;
5) рішення прокурора, слідчого про відмову у визнанні потерпілим - особою, якій відмовлено у визнанні потерпілою;
6) рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора при застосуванні заходів безпеки - особами, до яких можуть бути застосовані заходи безпеки, передбачені законом;
7) рішення слідчого, прокурора про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій - особою, якій відмовлено у задоволенні клопотання, її представником, законним представником чи захисником;
8) рішення слідчого, прокурора про зміну порядку досудового розслідування та продовження його згідно з правилами, передбаченими главою 39 цього Кодексу, - підозрюваним, його захисником чи законним представником, потерпілим, його представником чи законним представником;
9-1) рішення прокурора про відмову в задоволенні скарги на недотримання розумних строків слідчим, прокурором під час досудового розслідування - особою, якій відмовлено у задоволенні скарги, її представником, законним представником чи захисником;
10) повідомлення слідчого, прокурора про підозру після спливу одного місяця з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку або двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину, але не пізніше закриття прокурором кримінального провадження або звернення до суду із обвинувальним актом - підозрюваним, його захисником чи законним представником.
Зі змісту ч.1 ст. 307 КПК України, вбачається, що на досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора:1) бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником підозрюваним, його захисником чи законним представником, володільцем тимчасово вилученого майна;2) рішення слідчого, прокурора про зупинення досудового розслідування - потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником;3) рішення слідчого про закриття кримінального провадження - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником;4) рішення прокурора про закриття кримінального провадження - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником;5) рішення прокурора, слідчого про відмову у визнанні потерпілим -особою, якій відмовлено у визнанні потерпілою;6) рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора при застосуванні заходів безпеки - особами, до яких можуть бути застосовані заходи безпеки, передбачені законом;7) рішення слідчого, прокурора про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій - особою, якій відмовлено у задоволенні клопотання, її представником, законним представником чи захисником;8) рішення слідчого, прокурора про зміну порядку досудового розслідування та продовження його згідно з правилами, передбаченими главою 39 цього Кодексу - підозрюваним, його захисником чи законним представником, потерпілим, його представником чи законним представником.
У ст. 167 КПК зазначається, що тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним його майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення.
Відповідно до ст. 169 КПК України, якою передбачено порядок припинення тимчасового вилучення майна, зазначено, що тимчасово вилучене майно повертається особі, у якої воно було вилучено: за постановою прокурора, якщо він визнає таке вилучення майна безпідставним; за ухвалою слідчого судді чи суду, у разі відмови у задоволенні клопотання прокурора про арешт майна; у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 171 КПК України, частиною шостою статті 173 цього Кодексу; у разі скасування арешту.
При цьому, в ч. 5 ст. 171 КПК України вказано, що клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено.
У разі тимчасового вилучення майна під час обшуку, огляду, здійснюваних на підставі ухвали слідчого судді, передбаченої статтею 235 цього Кодексу, клопотання про арешт такого майна повинно бути подано слідчим, прокурором протягом 48 годин після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, в якої його було вилучено.
Як вбачається з матеріалів провадження, що Рівненським відділом поліції Головного управління національної поліції в Рівненській області здійснюється досудове розслідування в кримінальному провадженні № 12019180010000491, відомості про яке внесені в ЄРДР 24.01.2019 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого 290 КК України - знищення, підробка або заміна номерів вузлів та агрегатів транспортного засобу.
24 січня 2019 року, в ході огляду вилучено автомобіль марки «RENAULT Laguna », 2001 року випуску, сірого кольору, номерний знак іноземна реєстрація: НОМЕР_1 , номер шасі: НОМЕР_2 (первинний номер НОМЕР_3 ), який перебував у користуванні ОСОБА_5 , свідоцтво про реєстрацію на вказаний транспортний засіб, серії НОМЕР_4 , «Kartu Pojazdu», та ключ вказаного автомобіля, що підтверджується копією протоколу огляду місця події від 24.01.2019.
На даний час ОСОБА_5 не є підозрюваним по даній справі, речовими доказами по справі вилучені предмети не визнано.
Безпідставним неповерненням тимчасово вилученого майна в ході кримінального провадження грубо порушуються права ОСОБА_5 , як добросовісного набувача та володільця транспортного засобу. Оскільки у кримінальному провадженні містяться документи про придбання зазначеного транспортного засобу ОСОБА_5 саме із останнім номером шасі: НОМЕР_2 .
У зв'язку з вище викладеним, слідчим який здійснює досудове розслідування у даному кримінальному провадженні, порушено вимоги ч.5 ст. 171 КПК України, що полягає у його бездіяльності щодо неповернення майна, тому вилучене майно має бути негайно повернуто.
У зв'язку з викладеним слідчий суддя вважає, що подана скарга адвоката ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_5 є обґрунтованою, доводи підтверджені, а тому є такою, що підлягає до задоволення.
Керуючись ст.ст. 170-172, 284, 303, 307 КПК України, слідчий суддя,-
Скаргу адвоката ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_5 на бездіяльність органу досудового розслідування - задовільнити частково.
В задоволенні клопотання старшого слідчого Рівненського відділу поліці ГУНП в Рівненській області капітана поліції ОСОБА_4 яке погоджено із прокурором Рівненської місцевої прокуратури юриста 1 класу ОСОБА_3 про поновлення процесуального строку, пропущеного з поважних причин та арешт майна - відмовити.
Зобов'язати слідчого Рівненського відділу поліції Головного управління національної поліції в Рівненській області та прокурора Рівненської місцевої прокуратури негайно повернути на відповідальне зберігання вилучений в ході огляду 24.01.2019 року автомобіль марки «RENAULT Laguna », 2001 року випуску, сірого кольору, номерний знак іноземна реєстрація: НОМЕР_1 , номер шасі: НОМЕР_2 (первинний номер НОМЕР_3 ), свідоцтво про реєстрацію на вказаний транспортний засіб, серії НОМЕР_4 , «Kartu Pojazdu» та ключ вказаного автомобіля ОСОБА_5 .
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Рівненського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя Рівненського міського суду ОСОБА_1