12 березня 2019 року
Київ
справа №804/5695/17
адміністративне провадження №К/9901/4353/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Хохуляка В.В.,
суддів - Бившевої Л.І., Шипуліної Т.М.,
перевіривши касаційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 03.12.2018 у справі №804/5695/17 за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області, Державної фіскальної служби України про визнання неправомірними та скасування рішень,
фізична особа-підприємець ОСОБА_2 звернулась до адміністративного суду з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області, Державної фіскальної служби України про визнання неправомірними та скасування рішень.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.02.2018 позов - задоволено.
Ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 03.12.2018 відповідачу-1 у задоволенні клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження та у відкритті апеляційного провадження на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.02.2018 у справі №804/5695/17 - відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції Головне управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області 12.02.2019 звернулось з касаційною скаргою до Верхового Суду. Одночасно заявником у касаційній скарзі порушено питання про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень.
В обґрунтування підстав пропуску строку касаційного оскарження при поданні касаційної скарги заявник посилається на те, що копія ухвали Третього апеляційного адміністративного суду від 03.12.2018 надійшла на адресу останнього 14.01.2019, що підтверджується супровідним листом Третього апеляційного адміністративного суду від 03.12.2018.
Ухвалою Верховного Суду від 21.02.2019 касаційну скаргу було залишено без руху з мотивів її невідповідності вимогам статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) оскільки наведені відповідачем-1 у заяві про поновлення строку на касаційне оскарження підстави визнані судом неповажними; статті 330 КАС України, у зв'язку з несплатою судового збору у розмірі визначеному законом, та встановлено заявнику строк на усунення недоліків, терміном у десять днів з моменту отримання копії даної ухвали, протягом якого особа має право надати суду обґрунтовану заяву про поновлення строку касаційного оскарження, вказавши підстави та надавши відповідні докази, що унеможливили своєчасне вчинення процесуальної дії зі звернення до суду касаційної інстанції зі скаргою у строк визначений законом, такі як: поштовий конверт в якому оскаржувану ухвалу було направлено рекомендованим листом на адресу заявника з відтиском штемпелю відділення поштового зв'язку або довідка суду апеляційної інстанції про час направлення копії відповідного судового рішення на адресу Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області та надати документ про сплату судового збору.
Вказану ухвалу Верховного Суду було вручено представнику заявника 01.03.2019, що підтверджується рекомендованими повідомленням про вручення поштового відправлення №0102926507157.
На виконання вимог ухвали Верховного Суду про залишення касаційної скарги без руху відповідачем-1 на адресу суду направлено клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження рішення суду апеляційної інстанції та зазначено аналогічні підстави, вказані відповідачем-1 у заяві про поновлення пропущеного строку при зверненні 12.02.2019 до Верховного Суду. Інших обґрунтованих доводів та належних доказів, які б підтверджували поважність підстав пропуску строку касаційного оскарження відповідачем-1 не наведено.
Одночасно, податковим органом направлено клопотання про відстрочення сплати судового збору або продовження строку на усунення недоліків касаційної скарги щодо такої сплати, яке мотивовано неналежним фінансуванням Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області з державного бюджету та відсутністю на рахунку заявника грошових коштів.
Статтею 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Згідно з частиною першою статті 45 КАС України (в редакції від 03.10.2017) учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Відповідно до пункту 6 частини п'ятої статті 44 КАС України (в редакції від 03.10.2017) учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі «Перетяка та Шереметьєв проти України» від 21.12.2010, заява №45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі «Мельник проти України» від 28.03.2006, заява №23436/03).
Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Підстави пропуску строку касаційного оскарження можуть бути визнані поважними, строк поновлено лише у разі, якщо вони пов'язані з непереборними та об'єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання касаційної скарги.
Тільки наявність об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судових рішень у касаційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку касаційного оскарження з поважних причин.
Отже, особи, які беруть участь у справі, мають право оскаржити судові рішення у встановлений Кодексом строк. КАС України передбачає можливість поновлення пропущеного строку лише у разі його пропуску з поважних причин.
При вирішенні питання про поновлення строку касаційного оскарження суд надає оцінку обставинам, які слугували перешкодою для своєчасного звернення до суду, у взаємозв'язку інтервалів часу: з моменту закінчення встановленого КАС України строку касаційного оскарження до дати звернення з касаційною скаргою вперше; з моменту повернення вперше поданої касаційної скарги до дати повторного звернення з касаційною скаргою і так далі.
Враховуючи те, що встановлений строк касаційного оскарження ухвали Третього апеляційного адміністративного суду від 03.12.2018 закінчився 03.01.2019, для обґрунтування поважності пропуску строку касаційного оскарження податковому органу слід було надати докази такі як: поштовий конверт в якому оскаржувану ухвалу було направлено рекомендованим листом на адресу заявника з відтиском штемпелю відділення поштового зв'язку або довідка суду апеляційної інстанції про час направлення копії відповідного судового рішення на адресу Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області.
Втім, зазначених доказів податковим органом суду не надано.
Обґрунтовуючи висновки про обов'язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у рішенні від 07.07.1989 у справі «Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain» Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов'язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Враховуючи зазначене, суд не вбачає підстав для визнання, викладених відповідачем-1 у заяві про поновлення строку касаційного оскарження, причин пропуску такого строку поважними.
В обґрунтування клопотання про відстрочення сплати судового збору або продовження строку для усунення недоліків щодо такої сплати, податковий орган посилається на відсутність коштів цільового призначення.
Однак, вказані посилання Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області не можуть бути поважною причиною невиконання вимог ухвали Верховного Суду про залишення касаційної скарги буз руху у відведене ний судом строк, оскільки податковий орган є суб'єктом владних повноважень, що здійснює свою діяльність на професійній основі, а тому труднощі в організації своєчасного виконання обов'язків працівників контролюючого органу є проблемою внутрішньої організації роботи податкового органу.
Разом з тим, податковим органом не надано доказів на підтвердження вчинення будь-яких дій з метою отримання суми грошових коштів необхідної для сплати судового збору за подання касаційної скарги у даній справі, наприклад, звернення до податкового органу вищого рівня або органу казначейської служби з обґрунтуванням необхідності касаційного оскарження судових рішень у справі №804/5695/17 та отримання відповідного фінансування з Державного бюджету України.
З огляду на викладене, суд не вбачає підстав для задоволення клопотання про відстрочення сплати судового збору або продовження строку для усунення недоліків щодо такої сплати.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження, визнані судом неповажними
Враховуючи викладене, у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити.
Керуючись пунктом 4 частини першої статті 333 КАС України, -
Відмовити Головному управлінню Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області у поновленні строку на касаційне оскарження ухвали Третього апеляційного адміністративного суду від 03.12.2018 у справі №804/5695/17.
Відмовити в задоволенні клопотання Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області про відстрочення сплати судового збору або продовження строку на усунення недоліків касаційної скарги у справі №804/5695/17.
Відмовити Головному управлінню Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 03.12.2018 у справі №804/5695/17 за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області, Державної фіскальної служби України про визнання неправомірними та скасування рішень.
Направити копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами особі, яка подала касаційну скаргу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
...........................
...........................
...........................
В.В. Хохуляк
Л.І. Бившева
Т.М. Шипуліна
Судді Верховного Суду