Ухвала від 13.03.2019 по справі 462/1421/18

УХВАЛА

13 березня 2019 року

Київ

справа №462/1421/18

адміністративне провадження №К/9901/63267/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., суддів Бучик А.Ю. та Коваленко Н.В., перевіривши касаційну скаргу Міністерства оборони України

на ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 14 серпня 2018 року

за позовом ОСОБА_1

до Міністерства оборони України,

третя особа Львівський обласний військовий комісаріат

про визнання протиправними дій, зобов'язання до вчинення дій,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Верховного Суду від 16 жовтня 2018 року касаційну скаргу Міністерства оборони України на ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 14 серпня 2018 року залишено без руху з підстав, передбачених частиною третьою статті 332 КАС України, та надано скаржнику десятиденний строк з моменту отримання копії ухвали для усунення недоліків касаційної скарги шляхом направлення на адресу суду заяви про поновлення строку на касаційне оскарження із зазначенням інших обставин, які б обґрунтовували поважність пропуску строку, та відповідних доказів на підтвердження вказаних обставин та дати отримання оскаржуваної ухвали.

На виконання вказаної ухвали 17 грудня 2018 року на адресу Верховного Суду надійшло клопотання скаржника про поновлення строку на касаційне оскарження.

В обґрунтування даного клопотання скаржник зазначив, що в оскаржуваній ухвалі суду апеляційної інстанції вказано про відсутність доказів того, що копія довіреності представника завірена належною посадовою особою, яка має на це повноваження. А тому в подальшому представником Міністерства оборони України вживались заходи для отримання відповідних копій матеріалів справи, які б підтвердили факт встановлення особи представника Міністерства оборони України, чинність його повноважень, долучення до матеріалів справи в суді першої інстанції копії довіреності, що і стало підставою для пропущення строку на касаційне оскарження.

До клопотання скаржником додано супровідний лист Львівського апеляційного адміністративного суду від 14 серпня 2018 року № 876/6240/18, яким учасникам справи було надіслано оскаржувану ухвалу з відміткою штампу вхідної кореспонденції Міністерства оборони України від 28 серпня 2018 року (вх. № 16201/с).

Розглянувши клопотання скаржника про поновлення строку на касаційне оскарження, колегія суддів прийшла до висновку, що у відкритті касаційного провадження у даній справі слід відмовити з огляду на таке.

Відповідно до статті 329 КАС України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Строк на подання касаційної скарги також може бути поновлений у разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною п'ятою статті 333 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

При цьому поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.

У відповідності до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Як вбачається із клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, скаржник аргументує причину пропуску строку тривалим часом отримання копій матеріалів справи, які б підтверджували повноваження представника.

Однак, як вбачається з матеріалів касаційної скарги та судових рішень у справі, які містяться в Єдиному державному реєстрі судових рішень, представник Міністерства оборони України Боберський І.М. приймав участь у розгляді справи у суді першої інстанції та ним же було подано апеляційну скаргу до суду апеляційної інстанції, а тому йому мало б бути відомо, якими документами він підтверджував свої повноваження у вказаних судах.

Зазначені скаржником в клопотанні про поновлення строку на касаційне оскарження підстави не можуть бути визнані поважними, оскільки, вони не підтверджують наявності непереборних обставин, які б перешкоджали своєчасному оскарженню судового рішення у даній справі.

Крім того, відповідно до статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" (далі - Закон № 3262-IV) усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі.

Для доступу до судових рішень Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень (далі - Реєстр), що є автоматизованою системою збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень. До Реєстру вносяться всі судові рішення і окремі думки суддів, викладені у письмовій формі (стаття 3 Закону 3262-IV).

Відповідно до частин першої та другої статті 4 Закону № 3262-IV судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України. Загальний доступ до судових рішень на офіційному веб-порталі судової влади України забезпечується з дотриманням вимог статті 7 цього Закону.

Суд враховує, що ухвала Львівського апеляційного адміністративного суду від 14 серпня 2018 року оприлюднена в Реєстрі 17 серпня 2018 року.

Значний проміжок часу з моменту постановлення оскаржуваної ухвали суду апеляційної інстанції та подачі скаржником відповідно до вимог процесуального закону касаційної скарги (більш ніж півтора місяці) вказує на відсутність процесуальної зацікавленості скаржника у касаційному перегляді судового рішення у даній справі.

Поновлення судом строку на касаційне оскарження з урахуванням вищезазначеного не відповідатиме принципу правової визначеності як одного з основних елементів принципу верховенства права.

Відповідно до частини другої статті 44 КАС України учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.

Пунктом 6 частини п'ятої вищевказаної статті КАС України визначено, що учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження, визнані судом неповажними.

Крім того, у пункті 41 рішення від 03 квітня 2008 року по справі "Пономарьов проти України" Європейський суд з прав людини зазначив, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак, такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Обґрунтовуючи висновки про обов'язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у рішенні від 07 липня 1989 у справі "Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain" Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов'язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання (CASE OF UNIУN ALIMENTARIA SANDERS S.A. v. SPAIN № 11681/85).

З урахуванням вищенаведеного суд касаційної інстанції прийшов до висновку, що у відкритті касаційного провадження у даній справі слід відмовити.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом в ухвалах від 26 липня 2018 року у справі № 813/3071/17, від 23 серпня 2018 року у справі № 810/1482/17 та від 05 вересня 2018 року у справі № 805/541/17-а.

Керуючись статтями 44, 121, 248, 329, 332, 333, 355, 359 КАС України,

УХВАЛИВ:

1. Визнати неповажними підстави пропуску строку на касаційне оскарження ухвали Львівського апеляційного адміністративного суду від 14 серпня 2018 року, викладені у клопотанні Міністерства оборони України.

2. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Міністерства оборони України на ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 14 серпня 2018 року за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, третя особа Львівський обласний військовий комісаріат про визнання протиправними дій, зобов'язання до вчинення дій.

3. Направити скаржнику копію ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.

4. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

5. Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді Я.О. Берназюк

А.Ю. Бучик

Н.В. Коваленко

Попередній документ
80480946
Наступний документ
80480948
Інформація про рішення:
№ рішення: 80480947
№ справи: 462/1421/18
Дата рішення: 13.03.2019
Дата публікації: 16.09.2022
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
Категорія справи: Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та спорів у сфері публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо:; соціального захисту; соціального захисту та зайнятості інвалідів; соціальних послуг, у тому числі: