14 березня 2019 року
Київ
справа №806/1729/18
адміністративне провадження №К/9901/6766/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Бевзенка В.М.,
суддів - Данилевич Н.А., Шарапи В.М.,
перевіривши касаційну скаргу Військової частини НОМЕР_1
на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 12.07.2018
та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 31.01.2019
у справі № 806/1729/18
за позовом ОСОБА_1
до Військової частини НОМЕР_1
про стягнення невиплачених коштів та відшкодування моральної шкоди,
установив:
Зазначена касаційна скарга надійшла до Верховного Суду як суду касаційної інстанції в адміністративних справах відповідно до статті 327 Кодексу адміністративного судочинства України.
Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Наведеним конституційним положенням відповідає стаття 14 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
Відповідно до частини першої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Пунктом 2 частини п'ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
За змістом пункту 1 частини шостої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, окрім справ, в яких позивачами є службові особи, які у значенні Закону України «Про запобігання корупції» займають відповідальне та особливо відповідальне становище.
Предметом розгляду даної справи є визнання протиправним та скасування наказу командира Військової частини НОМЕР_1 «Про результати службового розслідування факту ухилення від виконання службових обов'язків» щодо оголошення ОСОБА_1 «Попередження про неповну службову відповідність» від 27.09.2017 № 405; стягнення з Військової частини НОМЕР_1 на користь позивача невиплачене грошове забезпечення за жовтень 2017 року в розмірі 9 394, 00 грн.; стягнення з Військової частини НОМЕР_1 на користь позивача невиплачену індексацію грошового забезпечення за період проходження служби у Військовій частині НОМЕР_1 з 21.11.2016 по 19.12.2017 в розмірі 1 027, 33 грн.; стягнення з Військової частини НОМЕР_1 на користь позивача невиплачену щомісячну додаткову грошову винагороду за вересень 2017 року в розмірі 819, 00 грн.; стягнення з Військової частини НОМЕР_1 на користь позивача невиплачену щомісячну надбавку за роботу, яка передбачає доступ до державної таємниці за липень 2017 року - грудень 2017 року у розмірі 565, 00 грн.; стягнення з Військової частини НОМЕР_1 на користь позивача середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку у розмірі 6 895, 50 грн.; стягнення з Військової частини НОМЕР_1 на користь позивача на відшкодування моральної шкоди 10 000, 00 грн.
Аналіз доводів касаційної скарги в сукупності з відображеними в судових рішеннях судів першої та апеляційної інстанцій обставинами справи не дають підстав для висновку про наявність обставин, наведених у підпунктах «а»-«в» пункту 2 частини п'ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України. Служба позивача не відноситься до категорії службових осіб, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище в розумінні примітки до статті 50 Закону України «Про запобігання корупції».
У відповідності до пункту 1 частини першої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
За такого правового врегулювання та обставин справи підстави для відкриття касаційного провадження відсутні.
Керуючись статтями 248, 333 Кодексу адміністративного судочинства України,
ухвалив:
1. У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Військової частини НОМЕР_1 на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 12.07.2018 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 31.01.2019 у справі № 806/1729/18 відмовити.
2. Копію даної ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити скаржнику.
3. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й не оскаржується.
Суддя-доповідач В.М. Бевзенко
Судді Н.А. Данилевич
В.М. Шарапа