12 березня 2019 рокуЛьвів№ 857/546/19
Колегія суддів Восьмого апеляційного адміністративного суду в складі:
головуючого судді Ніколіна В.В.,
суддів Рибачука А.І., Старунського Д.М.
за участі секретаря судового засідання Пильо І.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 03 грудня 2018 року (суддя - Григорук О.Б., м. Івано-Франківськ, повний текст судового рішення складено 10 грудня 2018 року) у справі за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» до Долинської міської ради Івано-Франківської області про визнання протиправним та скасування рішення №1206-38/2018 від 30.05.2018,-
Публічне акціонерне товариство «Укрнафта» 24.09.2018 звернулося до суду з позовом до Долинської міської ради Івано-Франківської області про визнання протиправним та скасування рішення Долинської міської ради Івано-Франківської області від 30.05.2018 №1206-38/2018 від 30.05.2018 «Про внесення змін в рішення від 11.02.2010 №1748-42/2010 «Про орендну плату за землю в місті Долині». В обґрунтування позову вказує, що Закон України, яким внесено зміни до Податкового кодексу України щодо не застосування вимог Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності», не є законом, норми якого містять виключно положення щодо внесення змін до Податкового кодексу України. За таких обставин позивач вважає, що відповідно до пункту 7.3. статті 7 Податкового кодексу України вказаний закон не регулює питання оподаткування. Водночас зазначено, що оскаржуване рішення відповідачем прийнято з порушенням процедури, встановленої Законом України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності», зокрема щодо затвердження плану діяльності з підготовки проекту регуляторного акта, підготовки аналізу регуляторного впливу та оприлюднення проекту регуляторного акта. Крім цього, зазначає, що відповідачем порушено вимоги статті 22 Закону України «Про порядок висвітлення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування в Україні засобами масової інформації» з тих мотивів, що оскаржуване рішення не оприлюднювалося в друкованих засобах масової інформації, а розміщене тільки на веб-сайті міської ради. Разом з вказаним, позивач посилається на порушення відповідачем процедури, встановленої Податковим кодексом України щодо оприлюднення рішення органу місцевого самоврядування про встановлення місцевих податків та зборів та можливість застосування вказаного рішення не раніше початку 2019 бюджетного року.
Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 03 грудня 2018 року у справі №0940/1716/18 в задоволенні позову відмовлено.
Не погодившись із ухваленим судовим рішенням, його оскаржив позивач, який із покликанням на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі. В обґрунтування вимог апеляційної скарги покликається на обставини, викладені в позовній заяві, яким суд першої інстанції не надав належної правової оцінки.
Відповідач у письмовому відзиві на апеляційну скаргу вважає рішення суду першої інстанції обґрунтованим, прийнятим з врахуванням всіх обставини справи та таким, що відповідає нормам матеріального та процесуального права. Просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково з наступних підстав.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, на території Долинської міської ради в оренді ПАТ «Укрнафта» в особі структурних одиниць Долинський газопереробний завод ПАТ «Укрнафта», Укрнафта бурінння ПАТ «Укрнафта» знаходяться 63 земельні ділянки загальною площею 302,4156 га., на яких розміщені свердловини та інші виробничі об'єкти позивача, що підтверджується статутом ПАТ «Укрнафта», положенням про нафтогазовидобувне управління «Долинанафтогаз» ПАТ «Укрнафта», витягами з ЄДРПУО, договорами оренди земельних ділянок, додатковими угодами, які знаходяться в матеріалах справи.
Рішенням Долинської міської ради від 11.02.2010 №1748-42/2010 «Про орендну плату за землю в м. Долина», встановлено розмір орендної плати за земельні ділянки при укладенні договорів оренди залежно від її нормативної грошової оцінки згідно з додатком. У відповідності до додатку до рішення міської ради від 11.02.2010 №1748/42/2010 - для добувної, нафтової, газової та нафтопереробної промисловості ( гірничими відводами, з об'єктами виробничої інфраструктури) розмір орендної плати за земельні ділянки в м. Долина встановлено 7 відсотків, від нормативної грошової оцінки. Рішенням Долинської міської ради Івано-Франківської області від 30.05.2018 №1206-38/2018 внесено зміни в пункт 2.3 додатку до рішення міської ради від 11.02.2010 №1748-42/2010 «Про орендну плату за землю в місті Долині» зі змінами від 13.07.2016 №333-11/2016, змінено відсоток від нормативної грошової оцінки земель добувної, нафтової, газової та нафтогазопереробної промисловості (гірничими відводами, з об'єктами виробничої інфраструктури), крім земельних ділянок, що використовуються в господарській діяльності і на які згідно даного переліку встановлено інші ставки із врахуванням відповідного виду діяльності, з «10» на «12».
Вважаючи оскаржуване рішення відповідача протиправним, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із того, що відповідач приймаючи оскаржуване рішення діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія), з огляду на що підстави для його скасування відсутні.
Разом з тим суд першої інстанції розглянув вказаний позов в порядку КАС України, виходячи з того, що даний спір є адміністративним. Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції виходячи з наступного.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 20 липня 2006 року у справі «Сокуренко і Стригун проти України» вказав: фраза «встановлений законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Термін «судом, встановленим законом» у пункті 1 статті 6 Конвенції передбачає «усю організаційну структуру судів, включно з … питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів». Суд дійшов висновку, що національний суд не мав юрисдикції судити деяких заявників, керуючись практикою, яка не мала регулювання законом, і, таким чином, не міг вважатися судом, «встановленим законом».
Так, відповідно до частини 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Пунктом 1 частини 1 статті 19 КАС України визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Вжитий у цій процесуальній нормі термін «суб'єкт владних повноважень» означає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (пункт 7 частини 1 статті 4 КАС України).
Відповідно до пунктів 1-2 частини 1 статті 4 КАС України адміністративна справа - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір; публічно-правовий спір - спір, у якому: -хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або -хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов'язує надавати такі послуги виключно суб'єкта владних повноважень, і спір виник у зв'язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або -хоча б одна сторона є суб'єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв'язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб'єкта владних повноважень або іншої особи;
Таким чином, визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є наявність публічно-правового спору, тобто спору, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.
Публічно-правовий спір має особливий суб'єктний склад. Участь суб'єкта владних повноважень є обов'язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Однак сама по собі участь у спорі суб'єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір із публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції. Необхідно з'ясовувати, у зв'язку з чим виник спір та за захистом яких прав особа звернулася до суду.
Натомість, приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення, як правило, майнового приватного права чи інтересу.
Якщо порушення своїх прав особа вбачає у наслідках, які спричинені рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень, які вона вважає неправомірними, і ці наслідки призвели до виникнення, зміни чи припинення цивільних правовідносин, мають майновий характер або пов'язаний з реалізацією її майнових або особистих немайнових інтересів, то визнання незаконними (протиправними) таких рішень є способом захисту цивільних прав та інтересів.
Крім цього, правовідносини з приводу укладення договорів оренди земельної ділянки, що виникають на підставі відповідних рішень суб'єкта владних повноважень, носять приватноправовий характер.
Матеріалами справи підтверджується, що на території Долинської міської ради в оренді ПАТ «Укрнафта» в особі структурних одиниць Долинський газопереробний завод ПАТ «Укрнафта», Укрнафта буріння ПАТ «Укрнафта» знаходяться 63 земельні ділянки загальною площею 302,4156 га., на яких розміщені свердловини та інші виробничі об'єкти позивача, що підтверджується статутом ПАТ «Укрнафта», положенням про нафтогазовидобувне управління «Долинанафтогаз» ПАТ «Укрнафта», витягами з ЄДРПУО, договорами оренди земельних ділянок, додатковими угодами.
У справі, що розглядається, спірні правовідносини виникли між учасниками справи у зв'язку із прийняттям Долинською міською радою Івано-Франківської області рішення, якимвнесено зміни в пункт 2.3 додатку до рішення міської ради від 11.02.2010 №1748-42/2010 «Про орендну плату за землю в місті Долині» зі змінами від 13.07.2016 №333-11/2016 та змінено відсоток від нормативної грошової оцінки земель добувної, нафтової, газової та нафтогазопереробної промисловості (гірничими відводами, з об'єктами виробничої інфраструктури), крім земельних ділянок, що використовуються в господарській діяльності і на які згідно даного переліку встановлено інші ставки із врахуванням відповідного виду діяльності, з «10» на «12».
Звертаючись до адміністративного суду позивач фактично має намір усунути порушення свого права на оренду земельних ділянок, яке на його думку порушується умовами рішення Долинської міської ради Івано-Франківської області від 30.05.2018 №1206-38/2018, а тому його публічно-правова вимога про скасування рішення органу місцевого самоврядування є похідною. При визначенні підсудності справи суд виходить з характеру спірних правовідносин, прав та інтересів, за захистом яких звернувся позивач. Позивач подав позов з метою захистити своє право оренди земельної ділянки, яке, на його думку, порушено рішенням від 30.05.2018 №1206-38/2018 у зв'язку із збільшенням відсотку від нормативної грошової оцінки земель добувної, нафтової, газової та нафтогазопереробної промисловості (гірничими відводами, з об'єктами виробничої інфраструктури), крім земельних ділянок, що використовуються в господарській діяльності, а отже, існує спір про право, що виключає можливість розгляду цієї справи за правилами адміністративного судочинства.
З наведеного випливає, що спір, предмет якого охоплює перегляд рішення суб'єкта владних повноважень, яким у цій справі є Долинська міська рада Івано-Франківської області, стосується відносин щодо права орендиПАТ «Укрнафта» і з посиланням на певні конкретні обставини вказує на його належність до тих спірних правовідносин, які вирішуються не за правилами адміністративного судочинства.
Беручи до уваги те, що визначальним принципом здійснення правосуддя в адміністративних справах є принцип офіційного з'ясування всіх обставин у справі і обов'язок суб'єкта владних повноважень доказувати правомірність своїх дій чи рішень, на відміну від визначального принципу цивільного судочинства, який полягає у змагальності сторін, суд, який розглянув справу, не віднесену до його юрисдикції, не може вважатися «судом, встановленим законом» у розумінні частини першої статті 6 Конвенції.
З огляду на вказане, колегія суддів дійшла висновку, що цей спір є приватно-правовим і не пов'язаний із захистом прав, свобод чи інтересів позивача у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, що виключає його розгляд у порядку адміністративного судочинства.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає, що за предметом спору та суб'єктним складом сторін, вказаний спір має розглядатися в порядку цивільного чи господарського судочинства, оскільки стосується захисту порушених, невизнаних чи оспорюваних прав позивача, що виникають із земельних відносин.
Отже, суд апеляційної інстанції, враховуючи суть спірних правовідносин та їх суб'єктний склад дійшов висновку про необхідність закриття провадження у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» до Долинської міської ради Івано-Франківської області про визнання протиправним та скасування рішення №1206-38/2018 від 30.05.2018у зв'язку з тим, що він звернувся за захистом своїх цивільних прав, а тому справа підлягає розгляду в порядку цивільного чи господарського судочинства з врахуванням обставин справи.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 238 КАС України, суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
В свою чергу, відповідно до частини 1 статті 319 КАС України судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню повністю або частково в апеляційному порядку і позовна заява залишається без розгляду або провадження у справі закривається у відповідній частині з підстав, встановлених відповідно статтями 238, 240 цього Кодексу.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції порушено норми процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, і, відповідно до частини 1 статті 319 КАС України, є підставою для скасування судового рішення із закриттям провадження у справі.
Керуючись ч.3 ст.243, 308, 310, 319, 321, 325, 329 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» задовольнити частково.
Рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 03 грудня 2018 року скасувати та провадження у справі закрити.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя В. В. Ніколін
судді А. І. Рибачук
Д. М. Старунський
Повне судове рішення складено 15 березня 2019 року.