Постанова від 12.03.2019 по справі 343/1708/18

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 березня 2019 рокуЛьвів№ 857/860/19

Колегія суддів Восьмого апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді Ніколіна В.В.,

суддів Гінди О.М., Старунського Д.М.

за участі секретаря судового засідання Пильо І.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Закарпатської митниці ДФС на рішення Долинського районного суду Івано-Франківської області від 22 листопада 2018 року (суддя - Тураш В.А., м. Долина, повний текст судового рішення складено 23 листопада 2018 року) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Закарпатської митниці ДФС про визнання незаконною та скасування постанови,-

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_1 17.09.2018 звернувся до суду з позовом до Закарпатської митниці ДФС про скасування постанови в справі про порушення митних правил від 04.09.2018 №3450/30500/18, якою позивача визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 470 Митного кодексу України та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 8500 грн. В обґрунтування позову вказує, що об'єктивно був позбавлений можливості вивезти за кордон автомобіль, оскільки транспортний засіб перебував в ремонті, відтак, обставини які склалися не залежали від його волі, тому вважає, що в його діях відсутній склад порушення митних правил.

Рішенням Долинського районного суду Івано-Франківської області від 22 листопада 2018 року у справі №343/1708/18 заявлений позов задоволено.

Не погодившись із ухваленим судовим рішенням, його оскаржив відповідач, який із покликанням на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи та невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі. Так, доводи апеляційної скарги ґрунтуються на тому, що висновок суду першої інстанції про те, що ОСОБА_1 не вивіз транспортний засіб за межі митної території України в строк, визначений у статті 95 МК України за обставин непереборної сили є хибним, оскільки позивачем не надано належних доказів, що ремонт автомобіля мав місце саме внаслідок аварії, в тому числі ДТП, чи дії обставин непереборної сили.

Позивач по справі правом подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався.

Учасники справи, в судове засідання не з'явились, про дату, час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином, а тому, апеляційний суд, відповідно до частини четвертої статті 229 КАС України, вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності учасників справи, без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Заслухавши суддю-доповідача, переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, що 04.09.2018 т.в.о. заступника начальника Закарпатської митниці ДФС, начальником управління протидії митним правопорушенням та міжнародної взаємодії ОСОБА_2 винесено постанову в справі про порушення митних правил №3450/30500/18, згідно якої ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні порушення митних правил, передбачених частиною третьою статті 470 МК України та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу, розміром п'ятсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян на суму 8500 грн.

Згідно даної постанови 30.07.2018 0 21 год 41 хв. в зону митного контролю на ділянку «В'їзд» митного посту «Тиса» Закарпатської митниці ДФС, заїхав автомобіль марки «RENAULT», моделі«TRAFIC», реєстраційний номерний знак України НОМЕР_3 під керуванням громадянина України ОСОБА_1, який прямував у приватних справах із Угорщини до України. В ході проведення аналітично-перевірочних заходів з використанням баз даних, а саме: АСМО «Інспектор» та ЄАІС Департаменту митної справи ДФС України, встановлено, що 20.05.2018 о 04 год. 25 хв. через митний пост «Ужгород» Закарпатської митниці ДФС громадянин ОСОБА_1 ввіз на митну територію України легковий автомобіль марки «РЕUGЕОТ» моделі «ВОХЕR», номер кузова НОМЕР_1 реєстраційний номерний знак Чехії НОМЕР_2, в митному режимі «транзит». Станом на 30.07.2018 вищевказаний автомобіль з митної території України вивезеним не значиться.

Не погоджуючись із винесеною постановою та вважаючи, що митним органом не з'ясовано всіх обставин справи позивач звернувся до суду із даним позовом.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що факт поломки транспортного засобу підтверджується матеріалами справи і відповідачем не оспорюється. Така несправність виникла незалежно від волі позивача і спричинила пошкодження транспортного засобу, яке потребувало певного часу для відновлення можливості самостійного руху автомобілем.

Не заперечуючи факту перебування автомобіля на ремонті, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції неправильно надано оцінку твердженням позивача про характер поломки та ремонту автомобіля.

Статтею 90 МК України передбачено, що транзит - це митний режим, відповідно до якого товари та/або транспортні засоби комерційного призначення переміщуються під митним контролем між двома органами доходів і зборів України або в межах зони діяльності одного органу доходів і зборів без будь-якого використання цих товарів, без сплати митних платежів та без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності.

Згідно із частиною першою статті 381 МК України громадянам дозволяється ввозити транспортні засоби особистого користування з метою транзиту через митну територію України за умови їх письмового декларування в порядку, передбаченому для громадян, та внесення на рахунок органу доходів і зборів, що здійснив пропуск таких транспортних засобів на митну територію України, грошової застави в розмірі митних платежів, що підлягають сплаті при ввезенні таких транспортних засобів на митну територію України з метою вільного обігу. Зазначені вимоги не поширюються на транспортні засоби, постійно зареєстровані у відповідних реєстраційних органах іноземної держави, що підтверджується відповідним документом.

Згідно із пунктом 1 частини першої статті 95 МК України строк транзитних перевезень для автомобільного транспорту становить 10 діб (у разі переміщення в зоні діяльності однієї митниці - 5 діб).

Відповідно до частини третьої статті 470 МК України перевищення встановленого статтею 95 цього Кодексу строку доставки товарів, транспортних засобів комерційного призначення, митних або інших документів на ці товари більше ніж на десять діб, а так само втрата цих товарів, транспортних засобів, документів чи видача їх без дозволу органу доходів і зборів тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Проте, згідно з частиною першою статті 460 МК України вчинення порушень митних правил, передбачених статтею 470 цього Кодексу, внаслідок аварії, дії обставин непереборної сили або протиправних дій третіх осіб, що підтверджується відповідними документами, а також допущення у митній декларації помилок, які не призвели до неправомірного звільнення від сплати митних платежів або зменшення їх розміру, до незабезпечення дотримання заходів тарифного або нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, якщо такі помилки не допускаються систематично (стаття 268 цього Кодексу), не тягне за собою адміністративної відповідальності, передбаченої цим Кодексом.

Частиною першою статті 192 МК України встановлено, що якщо під час перевезення товарів транспортний засіб внаслідок аварії або дії обставин непереборної сили не зміг прибути до органу доходів і зборів призначення, допускається вивантаження товарів в іншому місці. При цьому перевізник зобов'язаний: 1) вжити всіх необхідних заходів для забезпечення збереження товарів та недопущення будь-якого їх використання; 2) терміново повідомити найближчий орган доходів і зборів про обставини події, місцезнаходження товарів і транспортного засобу.

Отже, виходячи зі змісту наведених норм, перевізник звільняється від відповідальності за статтею 470 МК України у разі наявності факту аварії або дії обставин непереборної сили за умови документального підтвердження такого факту та вчасного (до закінчення встановленого строку транзитного перевезення) письмового повідомлення найближчого митного органу про обставини події.

В той же час, у випадках, коли Кодексом або іншими актами законодавства України з питань державної митної справи передбачено надання митному органу документального підтвердження факту аварії чи дії обставин непереборної сили, застосовуються положення розділу 8 («Підтвердження факту втрати товарів унаслідок аварії або дії обставин непереборної сили») Порядку виконання митних формальностей відповідно до заявленого митного режиму, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 31 травня 2012 року № 657 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 02 жовтня 2012 року за №1669/21981 (далі - Порядок № 657), відповідно до пункту 2 якого факт аварії чи дії обставин непереборної сили - часткове чи повне пошкодження (зіпсуття, знищення, втрата тощо) товарів чи транспортних засобів, що перебувають під митним контролем, або позбавлення можливості виконання відповідною особою передбачених законодавством України з питань державної митної справи або встановлених відповідним митним органом України вимог щодо вчинення відповідних дій з товарами, транспортними засобами, що перебувають під митним контролем.

Залежно від характеру аварії чи обставин непереборної сили документи, що підтверджують їх наявність і тривалість дії, можуть видаватися державними органами, місцевими органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, іншими спеціально вповноваженими на це державними органами, а також уповноваженими на це підприємствами, установами та організаціями відповідно до їх компетенції (пункт 3 розділу 8 Порядку №657).

Згідно з пунктом 5 розділу 8 Порядку №657 якщо факт аварії чи дії обставин непереборної сили має місце на митній території України, особа, відповідальна за виконання вимог законодавства України з питань державної митної справи щодо товарів чи транспортних засобів, що перебувають під митним контролем (власник товару або уповноважена ним особа, перевізник чи особа, відповідальна за дотримання митного режиму), повинна звернутись до митного органу, в зоні діяльності якого перебувають ці товари, транспортні засоби, із письмовою заявою, яка повинна містити відомості, що надають можливість ідентифікувати товари, транспортні засоби як такі, що перебувають під митним контролем, а також інформацію про час, місце, обставини та наслідки аварії чи дії обставин непереборної сили.

За змістом пункту 6 розділу 8 Порядку №657 у випадку, якщо факт аварії чи дії обставин непереборної сили має місце, особа, відповідальна за виконання вимог законодавства України з питань державної митної справи щодо товарів чи транспортних засобів, що перебувають під митним контролем (власник товару або уповноважена ним особа, перевізник чи особа, відповідальна за дотримання митного режиму), повинна звернутись до митного органу, яким здійснюється контроль за цими товарами, транспортними засобами, з письмовою заявою, яка повинна містити відомості, що надають можливість ідентифікувати товари, транспортні засоби як такі, що перебувають під митним контролем, а також інформацію про час, місце, обставини та наслідки аварії чи дії обставин непереборної сили.

Керівник митного органу, в зоні діяльності якого перебувають товари, транспортні засоби, що потрапили в аварію або під дію обставин непереборної сили, або особа, що виконує його обов'язки, після отримання заяви невідкладно організовує проведення огляду території чи іншого місця, де знаходяться, знаходились або можуть знаходитися товари і транспортні засоби, що перебувають під митним контролем, за винятком випадків, коли такий огляд проводити недоцільно з урахуванням характеру аварії чи обставин непереборної сили та їх наслідків. Огляд території чи іншого місця, де знаходяться, знаходились або можуть знаходитися товари і транспортні засоби, що перебувають під митним контролем, також не проводиться у разі відсутності протягом тривалого часу внаслідок аварії або дії обставин непереборної сили можливості дістатися до місця пригоди.

За результатами огляду складається акт встановленої форми у трьох примірниках. Один примірник акта вручається особі, відповідальній за виконання вимог законодавства України з питань державної митної справи щодо товарів чи транспортних засобів, що перебувають під митним контролем, другий - невідкладно надсилається митному органу, під контролем якого перебувають товари, транспортні засоби, що потрапили в аварію або під дію обставин непереборної сили, а третій - залишається у справах митного органу, посадовими особами якого він був складений.

З аналізу зазначених правових норм слідує, що підставою для звільнення від адміністративної відповідальності за порушення митних правил, передбачене частиною третьою статті 470 МК України, є часткове чи повне пошкодження (зіпсуття, знищення, втрата тощо) товарів чи транспортних засобів, що перебувають під митним контролем, або позбавлення можливості виконання відповідною особою передбачених законодавством України з питань державної митної справи або встановлених відповідним митним органом України вимог щодо вчинення відповідних дій з товарами, транспортними засобами, що перебувають під митним контролем, внаслідок саме аварії чи дії обставин непереборної сили, настання яких має бути належним чином підтверджено (доведено) та про них вчасно (до закінчення встановленого строку транзитного перевезення) має бути повідомлено митний орган шляхом подання письмової заяви із зазначенням обставин події, місцезнаходження транспортного засобу, а також надання інформації, яка надає можливість ідентифікувати такий транспортний засіб.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 11 грудня 2018 року у справі №461/3006/17.

З аналізу зазначених вище норм видно, що законодавством чітко визначено умови можливості не включення до строків транзитного перевезення часу дії обставин непереборної сили чи аварії або ліквідації їх наслідків: документальне підтвердження факту аварії або дії обставин непереборної сили; вчасне (до закінчення встановленого строку транзитного перевезення) письмове інформування перевізником найближчого митного органу про обставини події.

З огляду на викладені вимоги закону, колегія суддів вважає, що такий факт, як ремонт автомобіля внаслідок поломки не може бути прирівняний до аварії або обставин непереборної сили. Належних доказів зворотного позивачем надано не було.

Відповідно до статті 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

У своєму поясненні від 30.07.2018 ОСОБА_1 підтвердив факт не вивезення зазначеного транспортного засобу за межі території України у встановлені строки у зв'язку з його поломкою та подальшим ремонтом. Відповідно до повідомлення Івано-Франківської митниці ДФС, ними отримано повідомлення ОСОБА_1 від 08.06.2018 б/н (вх.№614/інше/09-70-20 від 08.06.2018) та від 13.06.2018 б/н (вх.№632/інше/09-70-20 від 13.06.2018) щодо неможливості вчасного вивезення за межі митної території України транспортного засобу особистого користування РЕUGЕОТ, р.н. НОМЕР_2. Жодних документів, які б свідчили про наявність обставин непереборної сили, аварії протиправних дій третіх осіб позивачем надано не було.

Позивачем 04.09.2018 під час розгляду т.в.о. заступника начальника Закарпатської митниці Державної фіскальної служби - начальником управління протидії митних правопорушень та міжнародної взаємодії ОСОБА_2 матеріалів справи про порушення митних правил долучено документи підтверджуючі факт ремонту транспортного засобу, а саме довідку без номера та дати, видану фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 про те, що автомобіль «РЕUGЕОТ ВОХЕR» 231С92, номер кузова НОМЕР_1 реєстраційний номерний знак Чехії НОМЕР_2, був в ремонті (ремонт КПП) на станції технічного обслуговування ФОП ОСОБА_3 з 29.05.2018 по 08.06.2018. Також позивачем долучено довідку від 08.06.2018 №72, видану приватним підприємцем ОСОБА_4 про те, що автомобіль «РЕUGЕОТ ВОХЕR» д. н. НОМЕР_2, випуску 1996 року, знаходиться з 08.06.2018 на ремонті на СТО «Арсен-авто» по вул. Тисминецька, 249 б у приватного підприємця ОСОБА_4, зазначено, що причина поломки з'ясовується.

Однак, надані позивачем документи вказують лише на те, що автомобіль перебував на ремонті, проте жодних доказів того, що такого ремонту транспортний засіб потребував в результаті аварії або дії обставин непереборної сили, наявні документи не містять. Відтак була відсутня підстава для не виконання вимог митного законодавства по вивезенню автомобіля з території України у встановлений законом строк і звільнення у зв'язку з цим позивача від відповідальності.

Повідомлення громадянина ОСОБА_1 надіслане на адресу Івано-Франківської митниці ДФС не є належним та допустимим доказом по справі, оскільки його зміст не містить відомостей про те, що ремонт автомобіля є наслідком факту аварії або дії обставин непереборної сили. Позивачем не було надано жодних документів від дорожньо - експлуатаційних служб чи поліції, які б підтверджували факт обставин непереборної сили або аварії до вищевказаного повідомлення, відтак таке повідомлення не може свідчити про виконання обов'язку передбаченого статтею 192 МК України.

Крім того, апеляційний суд вважає, що поломка транспортного засобу не могла завадити позивачу вивезти його за межі митної території України за допомогою інших способів (наприклад, на лафеті), оскільки жодною нормою митного законодавства України не передбачено способу виконання такого зобов'язання, зокрема, необхідності вивезення транспортного засобу за межі митної території України виключно власним ходом. Законодавець лише визначає обов'язок доставити транспортний засіб до органу доходів і зборів призначення до закінчення строків, передбачених статтею 95 МК України.

Також, позивачем не надано жодних доказів того, що автомобіль фактично потребував ремонту до ввезення його на Україну і він фізично не міг здійснити необхідний ремонт транспортного засобу, ще до моменту ввезення останнього на митну територію України.

Враховуючи наведені норми митного законодавства та встановлені фактичні обставин справи, суд апеляційної інстанції констатує, що сам по собі факт перебування автомобіля на ремонті не підтверджує факту аварії чи обставин непереборної сили та в контексті статті 192 МК України не перериває, встановлений частиною першою статті 95 МК України строк транзитного перевезення для автомобільного транспорту, а відтак вимоги позивача про скасування постанови в справі про порушення митних правил є необґрунтованими та такими, що не підлягають до задоволення.

Перебування транспортного засобу позивача в ремонті, на переконання колегії суддів, не було спричинене аварією, дією обставин непереборної сили або протиправних дій третіх осіб, тому положення частини першої статті 460 МК України до спірних правовідносин застосовані бути не можуть.

Така позиція висловлена Верховним Судом, зокрема в постановах від 31.10.2018 (справа №569/4632/16-а) та від 04.12.2018 (справа №308/6634/16-а).

Вчинене позивачем правопорушення є триваючим та з огляду на законодавчо встановлені вимоги щодо встановлення факту аварії чи непереборної сили, які є підставами для звільнення від адміністративної відповідальності за порушення митних правил, позивачем не надано суду належні та допустимі докази, які б підтвердили неможливість вивезення транспортного засобу в строки передбачені Митним кодексом України, а тому накладення митним органом адміністративного стягнення на позивача у вигляді штрафу розміром 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян є правомірним.

Суд першої інстанції за результатами розгляду справи прийняв рішення, врахувавши лише позицію позивача, без проведення належного глибинного дослідження всіх необхідних доказів, застосувавши спрощений поверхневий підхід до встановлення фактів.

Враховуючи викладене, оцінивши зібрані докази у сукупності, судова колегія приходить до переконання, що доводи апеляційної скарги відповідача являються підставними і обґрунтованими та спростовують висновки суду першої інстанції.

Таким чином, судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, неправильно застосовано норми матеріального права, оскаржуване рішення суду відповідно до вимог статті 317 КАС України підлягає скасуванню з одночасним прийняттям постанови про відмову в задоволенні позову з наведених вище підстав.

Керуючись ч.3 ст.243, 271, 272, 286, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325 КАС України, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Закарпатської митниці ДФС задовольнити.

Рішення Долинського районного суду Івано-Франківської області від 22 листопада 2018 року скасувати та прийняти нову постанову, якою в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя В. В. Ніколін

судді О. М. Гінда

Д. М. Старунський

Повне судове рішення складено 15 березня 2019 року.

Попередній документ
80480612
Наступний документ
80480614
Інформація про рішення:
№ рішення: 80480613
№ справи: 343/1708/18
Дата рішення: 12.03.2019
Дата публікації: 19.03.2019
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Восьмий апеляційний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу реалізації державної політики у сфері економіки та публічної фінансової політики, зокрема щодо; митної справи (крім охорони прав на об’єкти інтелектуальної власності); зовнішньоекономічної діяльності; спеціальних заходів щодо демпінгового та іншого імпорту, у тому числі щодо