12 березня 2019 року
Київ
справа №813/3192/17
адміністративне провадження №К/9901/3856/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Хохуляка В.В.,
суддів - Бившевої Л.І., Шипуліної Т.М.,
перевіривши касаційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 25.10.2017 та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 06.02.2018 у справі №813/3192/17 (876/11174/17) за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Сихівська народна торгівля» до Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Сихівська народна торгівля» звернулось до адміністративного суду з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.
Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 25.10.2017, залишеною без змін постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 06.02.2018, позовні вимоги - задоволено.
Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій Головне управління Державної фіскальної служби у Львівській області 04.02.2019 звернулось з касаційною скаргою до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 12.02.2019 касаційну скаргу було залишено без руху з мотивів її невідповідності вимогам статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) зв'язку з тим, що касаційна скарга подана після закінчення строків, установлених статтею 329 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку; статті 330 КАС України, оскільки до касаційної скарги не додано документ про сплату судового збору у розмірі та порядку визначеному законом, та встановлено заявнику строк на усунення недоліків, терміном у десять днів з моменту отримання копії даної ухвали, протягом якого особа має право надати суду обґрунтовану заяву про поновлення строку касаційного оскарження, вказавши підстави та надавши відповідні докази, що унеможливили своєчасне вчинення процесуальної дії зі звернення до суду касаційної інстанції зі скаргою у строк визначений законом та надати документ про сплату судового збору.
Вказану ухвалу Верховного Суду було вручено представнику заявника 21.02.2019, що підтверджується рекомендованими повідомленням про вручення поштового відправлення №0102926083748.
На виконання вимог ухвали Верховного Суду про залишення касаційної скарги без руху відповідачем на адресу суду направлено клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження рішення суду апеляційної інстанції та клопотання про продовження строку на усунення недоліків щодо сплати судового збору.
В обґрунтування поважності підстав пропуску строку при поданні касаційної скарги відповідач посилається на те, що Головне управління Державної фіскальної служби у Львівській області було позбавлено можливості сплатити судовий збір за подання касаційної скарги у даній справі раніше. На думку податкового органу, це відбулось з незалежних від заявника причин, оскільки відсутність належного фінансування суб'єкта владних повноважень з боку державного бюджету з об'єктивних причин виключали можливість сплати судового збору у розмірі та порядку визначеному законом та звернення до суду касаційної інстанції у строки передбачені законом.
Статтею 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Згідно з частиною першою статті 45 КАС України (в редакції від 03.10.2017) учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Відповідно до пункту 6 частини п'ятої статті 44 КАС України (в редакції від 03.10.2017) учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі «Перетяка та Шереметьєв проти України» від 21.12.2010, заява №45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі «Мельник проти України» від 28.03.2006, заява №23436/03).
Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Підстави пропуску строку касаційного оскарження можуть бути визнані поважними, строк поновлено лише у разі, якщо вони пов'язані з непереборними та об'єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання касаційної скарги.
Тільки наявність об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судових рішень у касаційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку касаційного оскарження з поважних причин.
Отже, особи, які беруть участь у справі, мають право оскаржити судові рішення у встановлений Кодексом строк. КАС України передбачає можливість поновлення пропущеного строку лише у разі його пропуску з поважних причин.
При вирішенні питання про поновлення строку касаційного оскарження суд надає оцінку обставинам, які слугували перешкодою для своєчасного звернення до суду, у взаємозв'язку інтервалів часу: з моменту закінчення встановленого КАС України строку касаційного оскарження до дати звернення з касаційною скаргою вперше; з моменту повернення вперше поданої касаційної скарги до дати повторного звернення з касаційною скаргою і так далі.
Враховуючи те, що встановлений строк касаційного оскарження постанови Львівського апеляційного адміністративного суду від 06.02.2018 закінчився 14.03.2018, для обґрунтування поважності пропуску строку касаційного оскарження податковому органу слід було надати докази регулярного та послідовного вчинення активних дій з метою виконання процесуального обов'язку зі сплати судового збору в розмірі визначеному законом.
Втім, належних доказів вчинення регулярних та послідовних дій для отримання фінансування щодо сплати судового збору з моменту виникнення права на апеляційне оскарження, а саме 12.02.2018, податковим органом суду не надано.
Обґрунтовуючи висновки про обов'язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у рішенні від 07.07.1989 у справі «Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain» Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов'язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Враховуючи зазначене, суд не вбачає підстав для визнання, викладених відповідачем у заяві про поновлення строку касаційного оскарження, причин пропуску такого строку поважними.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження, визнані судом неповажними
Враховуючи викладене, у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити.
Керуючись пунктом 4 частини першої статті 333 КАС України, -
Відмовити Головному управлінню Державної фіскальної служби у Львівській області у поновленні строку на касаційне оскарження постанови Львівського окружного адміністративного суду від 25.10.2017 та постанови Львівського апеляційного адміністративного суду від 06.02.2018 у справі №813/3192/17 (876/11174/17).
Відмовити в задоволенні клопотання Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області про продовження строку на усунення недоліків касаційної скарги у справі №/3192/17 (876/11174/17).
Відмовити Головному управлінню Державної фіскальної служби у Львівській області у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 25.10.2017 та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 06.02.2018 у справі №813/3192/17 (876/11174/17) за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Сихівська народна торгівля» до Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.
Направити копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами особі, яка подала касаційну скаргу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
...........................
...........................
...........................
В.В. Хохуляк
Л.І. Бившева
Т.М. Шипуліна
Судді Верховного Суду