06 березня 2019 року Справа № 915/1187/18
м. Миколаїв
Господарський суд Миколаївської області, у складі судді Семенчук Н.О.,
за участю секретаря судового засідання Мавродій Г.В.
за участю представника позивача - ОСОБА_1 - дов.№4268 від 29.01.2019 ,
за участю представника відповідача - ОСОБА_2 - дов.№39/1-2306 від 20.11.2018,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в порядку загального позовного провадження справу
за позовом: Публічного акціонерного товариства “Укртелеком”, 01601, м.Київ, бульвар Тараса Шевченка, 18, адреса для листування: 54001, м.Миколаїв, вул.Адміральська, 27/3
до відповідача: Управління Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України в Миколаївській області, 54001, м.Миколаїв, вул.Спаська, 32
про: стягнення 34 290,75 грн.,
Публічне акціонерне товариство “Укртелеком” звернулось до господарського суду Миколаївської області із позовною заявою №48С000/18-21 від 30.10.2018 в якій просить суд стягнути з Управління Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України в Миколаївській області заборгованості у сумі 34 290,75 грн.
В обґрунтування позовних вимог вказує, що між позивачем та відповідачем був укладений договір про надання в користування кабельної каналізації електрозв'язку ПАТ “Укртелеком” від 02.03.2015 №15-2015/48С000/10-52. Згідно умов договору та Правил надання в користування кабельної каналізації відповідач здійснив дії передбачені договором та Правилами, зокрема встановив у кабельній каналізації електрозв'язку ПАТ “Укртелеком” власні кабелі. Договір діяв до 31.12.2015 року включно. На даний час відповідач користується каналами ККЕ ПАТ “Укртелеком” без укладеного договору. Позивач щомісячно направляє відповідачу рахунки-акти про нараховану суму заборгованості. Пунктом 8 РозділуV Правил передбачено, що у разі закінчення строку дії договору замовник зобов'язаний демонтувати кабелі електрозв'язку протягом двадцяти робочих днів. У разі якщо замовник (крім бюджетної установи) не проведе демонтування кабелів зв'язку у вищевказані строки, постачальник має право демонтувати з ККЕ кабелі електрозв'язку замовника за власний рахунок та на ризик замовника з відшкодуванням збитків відповідно до законодавства. У зв'язку з тим, що відповідач являється бюджетною установою, то позивач не має права самостійно проводити роботи з монтажу кабелів електрозв'язку, які безпідставно знаходяться в ККЕ ПАТ “Укртелеком”. Відповідач безоплатно користується каналами ККЕ ПАТ “Укртелеком”. Зазначає, що цивільні права та обов'язки відповідача виникли з юридичного проступку (факта), тобто дії відповідача, як суб'єкта права, а саме користування ККЕ ПАТ “Укртелеком” без демонтажа кабелів, які породжують правові наслідки у вигляді зобов'язання сплатити заборгованість у сумі 34 290,75 грн. Позивач з посиланням на положення ч.8 ст.16, ст.22 Цивільного кодексу України, вказує, що постачальник послуг вправі звернутись до суду за захистом свого права, яке підлягає захисту на підставі п.8 ч.2 ст.6 Цивільного кодексу України шляхом відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.
Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 12.11.2018 позовну заяву №48С000/18-21 від 30.10.2018 Публічного акціонерного товариства “Укртелеком” залишено без руху. Вказаною ухвалою Публічному акціонерному товариству “Укртелеком” надано строк для усунення недоліків в строк який не перевищує 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
19.11.2018 від позивача до відділу документального забезпечення господарського суду Миколаївської області надійшла заява від №48С000/16-296 про усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 26.11.2018 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 26 грудня 2018 року.
Відповідач у наданому до суду відзиві №39/1-2431 від 20.12.2018 на позовну заяву та поясненнях №39/1-212 від 25.01.2019 на відповідь на відзив проти позовних вимог заперечує, вважає їх необґрунтованими та просить суд відмовити позивачу у задоволенні позову, посилаючись на те, що договір №15-2015/48С000/10-52 від 02.03.2015 про надання в користування кабельної каналізації електрозв'язку ПАТ "Укртелеком" від 02.03.2015 повністю виконаний сторонами та є таким, що припинив свою дію по закінченню строку, на який договір укладено. Відповідно до акту звіряння розрахунків від 23.12.2015 №39/17-40 заборгованість замовника перед ПАТ «Укртелеком» за 2015 рік становить нуль гривень 00 копійок. Зазначає, що сторони не домовились стосовно укладення нового договору про надання в користування кабельної каналізації електрозв'язку (ККЕ) та такий договір не укладено з вини позивача, оскільки він не надав відповідачу документів щодо підтвердження права власності на ККЕ. Вказує, що позивачем не доведено факт отримання послуг відповідачем, оскільки не надано акти виконаних робіт (наданих послуг). Взяття бюджетних зобов'язань по сплаті послуг використання ККЕ на наступний бюджетний період (2016 рік, а в подальшому 2017 рік) без договірних відносин є порушенням Бюджетного кодексу та не підлягає реєстрації в органах Державної казначейської служби (а.с.136-139, 176-178).
Позивач у наданій до суду відповіді на відзив зазначає, що акт звіряння розрахунків між сторонами від 23.12.2015 №39/07-40, не підписувався, у зв'язку з тим, що такий акт між сторонами не складався. Позивач посилається на постанову Верховного Суду від 04.05.2018 у справі №910/10743/17 в якій Верховний Суд надав свою правову оцінку правовідносинам у сфері права володіння та порядку реєстрації прав на ККЕ, яким фактично всі посилання відповідача на необхідність надання документів про право власності на ККЕ, які бажав отримати відповідач, визнано неправомірними та нелогічними (а.с.169, 170).
Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 26.12.2018 продовжено строк проведення підготовчого провадження на 30 днів та відкладено підготовче засідання на 05 лютого 2019 року.
Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 05.02.2019 закрито підготовче провадження та призначено справу №915/1187/18 до судового розгляду по суті на 06 березня 2019 року.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши та оцінивши усі подані у справу докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд встановив наступне.
02 березня 2015 року між Публічним акціонерним товариством “Укртелеком” (далі - позивач, Укртелеком) та Управлінням Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України в Миколаївській області (далі - замовник) було укладено Договір №15-2015/48С000/10-52 про надання в користування кабельної каналізації електрозв'язку ПАТ «Укртелеком» (далі - Договір), предметом якого є технічні, організаційні та економічні умови надання в користування ККЕ Укртелекому (п. 2.1 Договору ).
У відповідності до п.1.1 Договору, кабельна каналізація електрозв'язку (ККЕ) - обладнання і споруди Укртелекому, призначені для прокладання, монтажу та експлуатаційного обслуговування кабелів телекомунікацій, що включають трубопроводи, закладні та оглядові пристрої в колодязях, кабельних шафах, шахтах, колекторах, на мостах, естакадах, тунелях, будівлях, а також приміщення для вводу кабелів і розміщення лінійного обладнання.
Згідно п. 2.2 Договору, Укртелеком відповідно до умов договору надає замовнику в користування ККЕ, що передбачає виконання комплексу організаційно-технічних заходів та надання таких послуг:
а) бронювання місця в ККЕ Укртелекому;
б) погодження робочого проекту;
в) технічний нагляд за роботою замовника в ККЕ Укртелекому;
г) надання місця в каналі ККЕ;
ґ) використання ККЕ Укртелекому.
Пунктом 2.3 Договору визначено, що замовник зобов'язується оплачувати послуги відповідно умов цього договору, додатків до нього та додаткових угод.
Відповідно до п.4.1 Договору, ціна договору складається із сумарної вартості послуг, передбачених цим договором і визначається відповідними додатками до цього договору. Вартість послуг за цим договором визначається на підставі Граничних тарифів на надання в користування кабельної каналізації електрозв'язку операторів телекомунікацій (далі - Граничні тарифи), затверджених рішенням НКРЗІ, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України. Граничні тарифи застосовуються для здійснення розрахунків за цим договором з дня набрання ними чинності або внесення до них змін.
Згідно п.4.11 Договору, на вартість усіх послуг, зазначену у відповідних додатках до договору, додатково нараховується податок на додану вартість за ставкою, визначеною відповідно до чинного законодавства України.
У відповідності до п.10.1 Договору, цей договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами і діє до 31 грудня 2015 року. Умови цього договору застосовуються до відносин сторін, які виникли з 01 січня 2015 року.
В п.11.1 Договору зазначено, що передбачені цим договором права та обов'язки Укртелекому, в тому числі проведення розрахунків, виконуються Миколаївською філією ПАТ "Укртелеком".
Відповідно до додатку №1/1-1 до вказаного договору позивач надав відповідачу в користування канали кабельної каналізації електрозв'язку.
Позивач у позовній заяві зазначає, що відповідач після закінчення дії договору не припинив використання місць в ККЕ, не звільнив займану ККЕ, демонтаж своїх кабелів електрозв'язку не провів та у 2016 - 2017 роках продовжив користуватись ККЕ на тих же ділянках, за користування якими він оплачував у 2015 році, але не виконав зобов'язань по оплаті наданих послуг, що призвело до виникнення заборгованості за використання ККЕ за період з 01.01.2016 по 31.12.2017 в сумі 34 290,75 грн.
З метою врегулювання відносин з користування кабельною каналізацією електрозв'язку позивач листами від 13.07.2016 №16-83, від 30.09.2016 №48Е000/06-423, від 26.06.2017 №48Е000/06-282 та від 23.05.2018 №48Е000/06-176 направляв на адресу відповідача проекти договорів про надання в користування кабельної каналізації електрозв'язку ПАТ «Укртелеком», але договір відповідачем не підписаний (а.с.28, 29, 31, 32, 34, 36).
Відповідач листами від 22.07.2016 №39/2-1260, від 21.10.2016 №39/2-1621, від 06.07.2017 №39/2-1225 та від 04.06.2018 №39/2-1730 надав відповідь та зазначив, що «для встановлення можливості укладання договору про надання в користування кабельної каналізації електрозв'язку, постачальник повинен надати документи, які підтверджують право власності або володіння кабельної каналізації електрозв'язку. У зв'язку з ненаданням таких документів відповідач повертає проекти договорів про надання в користування кабельної каналізації електрозв'язку без підписання» (а.с.30, 33, 35, 37).
У зв'язку з тим, що відповідач продовжив користуватись ККЕ у 2016 році та 2017 році, але не виконав зобов'язань по оплаті наданих послуг, що призвело до виникнення заборгованості за використання ККЕ за період з 01.01.2016 по 31.12.2017 в сумі 34 290,75 грн., позивач звернувся до суду з позовом про стягнення вказаної заборгованості.
Відповідно до ст.173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Згідно ст.174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акта, що регулює господарську діяльність; з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать; а також внаслідок подій, з якими закон пов'язує настання правових наслідків у сфері господарювання.
Господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів (ч.7 ст.179 Господарського кодексу України).
У статті 1 Закону України "Про телекомунікації" визначено, що кабельна каналізація електрозв'язку - обладнання та споруди, призначені для прокладання, монтажу та експлуатаційного обслуговування кабелів телекомунікацій, що включають трубопроводи (канали кабельної каналізації), закладні та оглядові пристрої в колодязях, кабельних шафах, шахтах, колекторах, мостах, естакадах, тунелях, будівлях, а також приміщення для вводу кабелів і розміщення лінійного обладнання.
Згідно ч.7 ст.27 Закону України "Про телекомунікації" оператори телекомунікацій, незалежно від форм власності, в першу чергу надають у користування на договірних засадах ресурси своїх мереж державній системі урядового зв'язку, національній системі конфіденційного зв'язку, органам з надзвичайних ситуацій, безпеки, оборони, Національної поліції, Національному антикорупційному бюро України, Державному бюро розслідувань у порядку, встановленому ЦОВЗ.
У пункті 2 розділу І Правил надання в користування кабельної каналізації електрозв'язку, затверджених рішенням Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації (НКРЗІ) 23 серпня 2012 року №428 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 12 вересня 2012 року за №1571/21883 (надалі - Правила), у редакції, чинній на момент укладення між сторонами договору та яка відповідає редакції Правил згідно рішення НКРЗІ від 12 липня 2016 року №359, визначено, що використання ККЕ - це послуга постачальника з надання замовнику у користування місця у каналі ККЕ на договірних умовах на певний строк.
Замовник - це суб'єкт господарювання, який отримує у постачальника на договірних засадах послуги з надання в користування ККЕ.
Постачальник - це оператор, провайдер телекомунікацій, що є власниками (володільцями) ККЕ і на договірних умовах надають в користування ККЕ замовникам для власних потреб або для надання телекомунікаційних послуг.
Таким чином, використання ККЕ є послугою, яка надається постачальником, а надання майна у користування є його майном. Отже, договір має змішану правову природу.
Відповідно до ч.1 ст.759 Цивільного Кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Згідно з ст. 901 Цивільного Кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.
Таким чином, укладений між сторонами договір від 02.03.2015 №15-2015/48С000/10-52 про надання в користування ККЕ за своєю правовою природою є змішаним договором - про надання послуг та найму.
Згідно з пунктом 2 розділу І Правил, надання в користування ККЕ - це забезпечення можливості прокладання кабелів електрозв'язку в каналах ККЕ шляхом виконання комплексу організаційно-технічних заходів з метою взаємоз'єднання телекомунікаційних мереж для власних потреб та/або надання телекомунікаційних послуг, що включає надання замовнику послуг згідно переліку, наведеного в Правилах.
Позивачем та відповідачем у судових засіданнях не заперечується факт надання та отримання послуг за договором в період його дії з 01.01.2015 по 31.12.2015. Тобто, обставини розміщення кабелів електрозв'язку відповідача в ККЕ, наданих в користування позивачем за договором, є підтвердженими.
Пунктом 5.8 розділу V Правил в редакції рішення НКРЗІ №428 від 23.08.2012 та пунктом 8 розділу V Правил в редакції рішення НКРЗІ №359 від 12.07.2016 передбачено, що вивільнення ресурсів зайнятої ККЕ відбувається у разі розірвання договору про надання в користування ККЕ або закінчення строку його дії. Замовник зобов'язаний демонтувати кабелі електрозв'язку протягом двадцяти робочих днів з дня розірвання договору або закінчення строку його дії, якщо договором не визначено інше.
При цьому, постачальник не має права самостійно демонтувати кабелі зв'язку замовника, якщо останній є бюджетною установою.
Позивач у позовній заяві зазначає, що по закінченню строку дії договору Управління спецзв'язку не демонтувало свої кабелі з ККЕ позивача та продовжило їх фактичне використання на ділянках, перелік яких зазначено в додатку №1/1-1/52 до договору. Вказані обставини відповідачем не спростовані.
За нормами ст.180 Господарського кодексу України, строком дії господарського договору є час, впродовж якого існують господарські зобов'язання сторін, що виникли на основі цього договору. На зобов'язання, що виникли у сторін до укладення ними господарського договору, не поширюються умови укладеного договору, якщо договором не передбачено інше. Закінчення строку дії господарського договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, що мало місце під час дії договору.
Відповідно до ст.631 Цивільного кодексу України, сторони можуть встановити, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.
Пунктом 3.2 розділу ІІІ Правил в редакції станом на 31.12.2015 передбачалось, що строк дії договору на користування ККЕ має бути не менше трьох років. Сторони зобов'язані попередити одна одну про розірвання договору про надання в користування ККЕ не менше ніж за чотири місяці до закінчення строку дії договору. Якщо сторони договору не повідомили одна одну про розірвання договору, договір вважається продовженим на один рік або на строк, обумовлений у договорі. Договір має бути укладеним до закінчення максимального строку резервування. У разі неукладання договору з вини замовника у зазначений строк ТУ втрачають чинність.
Згідно з редакцією пункту 2 розділу ІІІ Правил відповідно до рішення НКРЗІ від 12.07.2016 №359 строк дії договору на користування ККЕ визначається за згодою сторін. В договорі може бути передбачено його розірвання достроково за ініціативою постачальника у разі наявності у замовника заборгованості за надані постачальником послуги з надання в користування ККЕ понад три місяці. Сторони зобов'язані попередити одна одну про розірвання договору про надання в користування ККЕ не менше ніж за чотири місяці до закінчення строку дії договору. Якщо сторони договору не повідомили одна одну про розірвання договору, договір вважається продовженим на строк, обумовлений у договорі. Договір має бути укладений до закінчення максимального строку резервування місця в ККЕ. У разі неукладення договору з вини замовника у зазначений строк ТУ втрачають чинність.
Як вбачається з укладеного сторонами договорі на 2015 рік не передбачено його автоматичну пролонгацію на кожен наступний період.
Відповідно до ст.764 Цивільного Кодексу України, якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.
Оскільки, правовідносини між сторонами мають змішану правову природу: послуги та найм, тому є можливим застосування положень ст. 764 Цивільного Кодексу України щодо правових наслідків продовження користування майном після закінчення строку договору найму.
Згідно матеріалів справи, відповідач по закінченню строку дії договору не демонтував свої кабелі та продовжив фактичне використання ділянок ККЕ, отриманих за додатком №1/1-1/52 до договору.
Розділом VI Правил установлено, що за надані постачальником послуги з надання в користування ККЕ замовник здійснює їх оплату згідно з договором про надання в користування ККЕ. НКРЗІ встановлює тарифи на надання в користування ККЕ, які передбачають надання замовнику послуг з: розробки та видачі ТУ; погодження робочого проекту; технічного нагляду постачальником ККЕ; бронювання місця в ККЕ; надання місця в каналі ККЕ; використання ККЕ. Надання в користування ККЕ здійснюється постачальником за тарифами, встановленими НКРЗІ, з дня набрання ними чинності або внесення змін до них.
У відповідності до п.4 ч.2 статті 66 Закону України "Про телекомунікації", державному регулюванню шляхом встановлення граничних або фіксованих тарифів підлягають тарифи на надання в користування кабельної каналізації електрозв'язку операторів телекомунікацій.
Граничні тарифи на надання в користування кабельної каналізації електрозв'язку операторів телекомунікацій затверджені рішенням НКРЗІ №861 від 30.12.2013 та зареєстровані у Міністерстві юстиції України 06.02.2014 за №230/25007.
Враховуючи викладене, користування ККЕ є платною послугою за регульованим тарифом. Чинне законодавство не передбачає безоплатного користування ККЕ, а отже суб'єкти, якими отримано послуги з надання в користування ККЕ, зобов'язані оплатити такі послуги за встановленим тарифом. Припинення строку дії договору, за яким надано в користування ККЕ, не може бути підставою для звільнення замовника від оплати отриманих послуг.
Відсутність демонтажу та не видалення відповідачем кабелю із ККЕ, які було надано позивачем за договором згідно додатку №1/1-1/52, свідчать про фактичне використання відповідачем ККЕ.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач нарахував відповідачу плату за користування ККЕ за період з 01.01.2016 по 31.12.2017 в розмірі 34 290,75 грн. відповідно до ст.5 Граничних тарифів, з урахуванням коефіцієнта 0,2 до тарифу, оскільки відповідач утримується за рахунок коштів державного бюджету.
Також, між позивачем та відповідачем були підписані акти звіряння обсягів кабельної каналізації електрозв'язку ПАТ «Укртелеком», які використовувало Управління Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України в Миколаївській області для розміщення власних кабелів зв'язку протягом 2016 - 2017 років (а.с.69-119).
Управління спецзв'язку не вбачає правових підстав для укладення з ПАТ "Укртелеком" договору про надання в користування ККЕ та сплати заборгованості за користування ККЕ, у зв'язку з ненаданням позивачем документів на підтвердження права власності на ККЕ.
Частиною 1 ст.1 Закону України "Про телекомунікації" передбачено, що власник (володілець) ККЕ - це суб'єкт господарювання, у власності (володінні) якого перебувають уся інфраструктура кабельної каналізації електрозв'язку або окремі її елементи, набуті на належній правовій підставі, призначені для забезпечення доступу до телекомунікаційної мережі загального користування.
Згідно з Правилами, постачальником у правовідносинах з надання в користування ККЕ є оператор, провайдер телекомунікацій, що є власниками (володільцями) ККЕ.
Так, Публічне акціонерне товариство "Укртелеком" є оператором телекомунікацій, який надає телекомунікаційні послуги споживачам відповідно до вимог Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, Закону України "Про телекомунікації", Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України №295 від 11.04.2012, інших законодавчих актів України.
Позивач внесений до реєстру операторів, провайдерів телекомунікацій (згідно рішення НКРЗІ №384 від 28.09.2006) за видом діяльності, зокрема, надання в користування каналів електрозв'язку з правом здійснення їх технічного обслуговування та експлуатації.
У володінні ПАТ "Укртелеком" перебувають ККЕ, які передано відповідачеві в користування за договором, що не заперечується відповідачем.
В матеріалах справи відсутні будь-які докази, які б свідчили про право власності на відповідні ККЕ інших осіб, включаючи право власності держави та відсутні докази звернення відповідача з пропозицією щодо укладення договору про надання в користування ККЕ до інших осіб, включаючи до органу, уповноваженого управляти об'єктами державної власності. Більш того, 31.08.2018 між позивачем та відповідачем був укладений Договір №48Е000-548/18 про надання в користування кабельної каналізації електрозв'язку ПАТ «Укртелеком» (а.с.173,174).
У відповідності до ч. 1 ст. 16 Цивільного Кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Згідно зі ст. 530 Цивільного Кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Відповідно до ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідач не надав суду доказів сплати заборгованості за користування місцями кабельної каналізації електрозвязку ПАТ "Укртелеком" за період з січня 2016 року по грудень 2017 року в розмірі 34 290,75 грн.
Судом з урахуванням підписаних між сторонами актів звіряння обсягів кабельної каналізації електрозв'язку ПАТ «Укртелеком», які використовувало Управління Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України в Миколаївській області для розміщення власних кабелів зв'язку протягом 2016 - 2017 років, перевірений розрахунок заборгованості та встановлено, що позивачем правомірно нарахована та підлягає стягненню заборгованість у розмірі 33 961,06 грн. (яка складається з заборгованості за період з 01.01.2016 по грудень 2017 року у розмірі 33 469,38 грн. та заборгованості станом на 01.01.2016 у розмірі 491,68 грн.).
Вимоги позивача, щодо стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 329,69 грн. (34 290,75 грн. - 33 961,06 грн.) задоволенню не підлягають, як надмірно нараховані.
Заперечення відповідача, щодо недоведеності позивачем факту отримання послуг відповідачем (не надано акту наданих послуг) судом відхиляється, оскільки в матеріалах справи містяться підписані відповідачем без зауважень акти звіряння обсягів кабельної каналізації електрозв'язку ПАТ "Укртелеком", які він використовував для розміщення власних кабелів зв'язку протягом 2016 - 2017 років (а.с.69-119).
Посилання відповідача на той факт, що казначейство не брало на себе бюджетні зобов'язання не мають правового значення для справи, оскільки незалежно від волі казначейства, обов'язок оплачувати спожиті послуги походить із фактичного користування відповідачем ККЕ позивача.
Решта доводів та заперечень сторін судом до уваги не береться, оскільки не спростовує наведених вище висновків.
Судовий збір у сумі 1744,38 грн., слід стягнути з відповідача на користь позивача.
Керуючись ст.ст.2, 11, 73, 74, 76-79, 86, 91, 123, 129, 195, 196, 210, 220, 232, 233, 238, 240, 241 ГПК України, суд, -
1. Позовні вимоги задовольнити частково.
2. Стягнути з Управління Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України в Миколаївській області (54001, м.Миколаїв, вул.Спаська, 32, код ЄДРПОУ 34772662) на користь Публічного акціонерного товариства “Укртелеком” (01601, м.Київ, бульвар Тараса Шевченка, 18, адреса для листування: 54001, м.Миколаїв, вул.Адміральська, 27/3, р/р 26009010194907, банк одержувача ПАТ «Альфа-Банк», м.Київ, МФО 300346, одержувач ПАТ «Укртелеком», код ЄДРПОУ 21560766) заборгованості у розмірі 33 961,06 грн. та 1744,38 грн. судового збору.
3. В решті позовних вимог відмовити.
Рішення суду, у відповідності до ст.241 Господарського процесуального кодексу України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Згідно ч.1 ст.254 Господарського процесуального кодексу України, учасники справи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.
Згідно ч.ч.1, 2 ст.256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Згідно ст.257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Відповідно до пп.17.5) п.17) ч.1 Розділу XI “Перехідні положення” ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Вступна і резолютивна частина рішення проголошені в судовому засіданні 06.03.2019, повний текст рішення складено та підписано 15.03.2019.
Суддя Н.О. Семенчук