Справа № 2240/2770/18 Головуючий у 1-й інстанції: Ковальчук О.К.
Суддя-доповідач: ОСОБА_1
13 березня 2019 року м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Полотнянка Ю.П.
суддів: Драчук Т. О. Загороднюка А.Г.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 14 листопада 2018 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Державної фіскальної служби України про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,
в серпні 2018 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Державної фіскальної служби України, в якому просить визнати протиправною бездіяльність ДФС України щодо повернення висновку про виплату грошової допомоги з додатками та зобов'язати ДФС України повторно прийняти документи щодо нарахування та виплати грошової допомоги, у зв'язку з встановленням ІІ групи інвалідності відповідно до статті 23 закону України "Про міліцію" від 20.12.1990 №565-ХІІ та Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 №850 (далі - Порядок №850).
Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 14 листопада 2018 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Не погодившись із прийнятим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та ухвалити нове рішення, яким адміністративний позов задовольнити в повному обсязі. В апеляційній скарзі апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, що призвело до неправильного її вирішення.
Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі п.3 ч.1 ст. 311 КАС України.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, давши правову оцінку обставинам у справі, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити, а рішення суду першої інстанції - скасувати, виходячи з наступного.
Як встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_2 наказом Головного управління ДФС у Хмельницькій області від 11.04.2016 №100-о звільнений з органів податкової міліції Головного управління ДФС у Хмельницькій області за підпунктом "б" пункту 63 (через хворобу) з 12.04.2016.
Відповідно до довідки Хмельницької обласної МСЕК серії АВ №0024324 з 13.11.2017 позивачу встановлена ІІ група інвалідності (захворювання, пов'язане з проходженням служби в ОВС).
02.02.2018 позивач відповідно до статті 23 закону України "Про міліцію", Порядку №850 звернувся до Головного управління ДФС в Хмельницькій області із заявою (рапортом) про виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням ІІ групи інвалідності.
Головне управління ДФС в Хмельницькій області склало висновок про призначення одноразової грошової допомоги та листом від 14.02.2018 №3975/8/22-01-04-73 направило його до ДФС України.
Листом від 14.03.2018 №7406/7/99-99-04-04-02-17 ДФС України повернуло без розгляду матеріали про виплату позивачу одноразової грошової допомоги.
Позивач, вважаючи протиправною бездіяльність ДФС України щодо повернення матеріалів про призначення одноразової грошової допомоги без розгляду, звернувся до суду з цим позовом.
Судом першої інстанції встановлено, що позивач має право на отримання одноразової грошової допомоги у розмірі, визначеному статтею 23 Закону України "Про міліцію" та в порядку визначеному постановою Кабінету Міністрів України № 850, які були чинними на момент встановлення позивачу другої групи інвалідності (захворювання, пов'язане з проходженням служби в ОВС).
Проте, відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що ДФС України, отримавши від Головного управління ДФС в Хмельницькій області матеріали щодо призначення одноразової грошової допомоги, правомірно повернуло ці матеріали без розгляду, оскільки ДФС України відповідно до вимог Порядку №850 не є органом який приймає рішення про призначення або про відмову в призначенні такої одноразової грошової допомоги.
Колегія суддів апеляційної інстанції не погоджується з висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.
В обгрунтування апеляційної скарги позивач зазначає, що судом першої інстанції при прийнятті вказаного висновку не було враховано, що позивач проходив службу в органах ДФС, а не в органах МВС .
У відповідності до ст. 308 КАС України справа переглядається колегією суддів в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Так, частиною 6 ст. 23 Закону України "Про міліцію" № 565-XII від 20.12.1990 (далі - Закон № 565-XII) встановлено, що у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного працівнику міліції під час виконання ним службових обов'язків, яке призвело до встановлення йому інвалідності, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності I групи, 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності II групи, 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності III групи в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України. Визначення ступеня втрати працездатності працівником міліції у період проходження служби в органах внутрішніх справ у кожному випадку ушкодження здоров'я здійснюється в індивідуальному порядку відповідно до законодавства.
Закон № 565-XII втратив чинність 07.11.2015 у зв'язку з набранням чинності Закону України "Про Національну поліцію" № 580-VIII від 02.07.2015 року.
В той же час, відповідно до абз. 3 п. 15 Розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про Національну поліцію" право на отримання одноразової грошової допомоги, інших виплат, передбачених Законом України "Про міліцію", зберігається і здійснюється в порядку, що діяв до набрання чинності Законом України "Про Національну поліцію".
Проаналізувавши вищенаведене, апеляційний суд дійшов висновку, що за колишніми працівниками міліції, а також податкової міліції, яким встановлено інвалідність внаслідок захворювання, що пов'язане з проходженням служби в органах внутрішніх справ, зберігається право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої Законом України "Про міліцію".
На день виникнення у позивача права на отримання грошової допомоги чинними були норми Порядку № 850.
Пунктом 7 Порядку № 850 передбачено, що працівник міліції, якому призначається грошова допомога у разі встановлення інвалідності чи часткової втрати працездатності без установлення інвалідності, подає за місцем служби такі документи: заяву (рапорт) про виплату грошової допомоги у зв'язку з установленням інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності за формою згідно з додатком до цих Порядку та умов; довідку медико-соціальної експертної комісії про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності (у відсотках). До заяви додаються копії: довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією; постанови відповідної військово-лікарської комісії щодо встановлення причинного зв'язку поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання; акта розслідування нещасного випадку та акта, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва) працівника міліції, зокрема про те, що воно не пов'язане з учиненням ним кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком учинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, за формою, що затверджується МВС; сторінок паспорта з даними про прізвище, ім'я та по батькові і місце реєстрації; документа, що підтверджує реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків (сторінки паспорта громадянина України - для особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомила про це відповідному контролюючому органу і має відповідну відмітку у паспорті громадянина України).
До заяви (рапорту) про виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням інвалідності від 02.02.2018 позивач надав до Головного управління ДФС України в Хмельницькій області всі документи, визначені пунктом 7 Порядку № 850.
Згідно з пунктом 8 Порядку №850 керівник органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, подає МВС в 15-денний строк з дня реєстрації документи, зазначені в пунктах 6 або 7 цих Порядку та умов, висновок щодо виплати грошової допомоги.
Таким чином, на керівника органу, у якому проходив службу працівник податкової міліції покладено обов'язок подання висновку щодо виплати грошової допомоги.
Відповідно до п. 9 Порядку №850 МВС в місячний строк після надходження зазначених у пункті 8 цих Порядку та умов документів приймає рішення про призначення або у випадках, передбачених пунктом 14 цих Порядку та умов, про відмову в призначенні грошової допомоги і надсилає його разом із зазначеними документами керівникові органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, для видання наказу про виплату такої допомоги, або у разі відмови - для письмового повідомлення осіб із зазначенням мотивів відмови.
Таким чином, підставою для виплати такої допомоги є відповідне рішення МВС про призначення такої допомоги, прийняттю якого передує направлення органом у якому проходив (проходить) службу працівник міліції названого переліку документів.
Колегія суддів не погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що ДФС України не є органом який приймає рішення про призначення або про відмову в призначенні такої одноразової грошової допомоги, оскільки виплата одноразової грошової допомоги здійснюється відповідно до Порядку №850, тобто за останнім місцем служби саме податкової міліції органів ДФС і рішення щодо такої виплати має прийняти саме Державна фіскальна служба України.
Однак, колегія суддів зазначає, що судом першої інстанції не враховано, що позивач проходив службу в органах Державної фіскальної служби, а не в органах МВС, а тому в даному випадку рішення про призначення або про відмову в призначенні такої одноразової грошової допомоги приймає ДФС України.
Отже, при отриманні заяви позивача із відповідними додатками, керуючись при цьому статтею 23 Закону України "Про міліцію" та постановою Кабінету Міністрів України № 850, ГУ ДФС у Хмельницькій області правомірно прийняло документи позивача, сформувало висновок та надіслало їх до Державної фіскальної служби України.
Враховуючи вищенаведене, а також повернення Державною фіскальною службою України матеріалів щодо призначення одноразової грошової допомоги у зв'язку з інвалідністю без прийняття жодного рішення по суті, колегія суддів дійшла висновку про протиправність дій Державної фіскальної служби України щодо повернення до Головного управління ДФС у Хмельницькій області матеріалів без прийняття рішення про призначення або про відмову в призначенні позивачу одноразової грошової допомоги у зв'язку із інвалідністю.
За таких обставин, колегія суддів дійшла до висновку, що враховуючи наявність у позивача права на отримання одноразової грошової допомоги, відповідно до статті 23 Закону України «Про міліцію» у розмірі, визначеному Порядком №850, належним способом захисту порушених прав позивача в даному випадку буде визнання протиправними дій Державної фіскальної служби України щодо повернення до Головного управління ДФС у Хмельницькій області матеріалів про виплату позивачу одноразової грошової допомоги та зобов'язати ДФС України повторно розглянути матеріали щодо призначення ОСОБА_2 одноразової грошової допомоги у зв'язку із інвалідністю.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції не в повній мірі дав оцінку усім вказаним обставинам, неправильно застосував норми матеріального права, у зв'язку із чим ухвалив рішення, яке підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про задоволення позову.
Відповідно до ч. 1 ст. 317 КАС підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити повністю.
Рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 14 листопада 2018 року скасувати.
Ухвалити нове рішення, яким адміністративний позов ОСОБА_2 задовольнити повністю.
Визнати протиправними дії Державної фіскальної служби України щодо повернення до Головного управління ДФС у Хмельницькій області документів щодо призначення ОСОБА_2 одноразової грошової допомоги.
Зобов'язати Державну фіскальну службу України повторно розглянути матеріали щодо призначення ОСОБА_2 одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням ІІ групи інвалідності, відповідно до ст.23 Закону України "Про міліцію" та Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності, або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 №850.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та відповідно до ст.328 КАС України оскарженню у касаційному порядку не підлягає.
Головуючий ОСОБА_1
Судді ОСОБА_3 ОСОБА_4