Справа № 535/1680/18
Провадження № 2/535/85/19
14 березня 2019 року смт Котельва
Котелевський районний суд Полтавської області в складі:
головуючого-судді Якименко Т.О.,
при секретарі Балала Л.В.,
розглянувши по суті у підготовчому засіданні цивільну справу за первісним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Більської сільської ради Котелевського району Полтавської області про визнання в порядку спадкування права власності на земельні ділянки, та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 та Більської сільської ради Котелевського району Полтавської області про визнання права власності на 1/2 частину земельної ділянки,
Представник позивача ОСОБА_1 адвокат ОСОБА_3, яка діє на підставі угоди про надання правової допомоги від 02.12.2018 року звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2, Більської сільської ради Котелевського району Полтавської області про визнання за позивачем в порядку спадкування з заповітом право власності на земельну ділянку за адресою: с. Більськ, вул. Садова, Котелевського району, Полтавської області площею 0,09 га для ведення особистого селянського господарства; за адресою: с. Більськ, вул. Садова, Котелевського району, Полтавської області площею 0,17 га для ведення особистого селянського господарства; та на 1/2 частину земельної ділянки за адресою: с. Більськ, вул. Садова, буд.4, Котелевського району, Полтавської області, площею 0,59 га, яка складається з ділянок площею 0,34га для ведення особистого селянського господарства та площею 0,25га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд. Вказані земельні ділянки належали ОСОБА_4, який помер 02 травня 2018 року.
30 січня 2019 року представник позивача ОСОБА_1 адвокат ОСОБА_3 надала до суду заяву про збільшення позовних вимог, відпловідно до якої вона остаточно просить визнати за позивачем в порядку спадкування за заповітом право власності на земельні ділянки, які на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії ІІ-ПЛ №037561 виданого Більською сільською радою Котелевського району Полтавської області 01 серпня 1997 року, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №20, належали ОСОБА_4, який помер 02 травня 2018 року, а саме: земельну ділянку площею 0, 09 га для ведення особистого селянського господарства, розташовану за адресою: с. Більськ Котелевського району Полтавської області, вул. Садова; земельну ділянку площею 0,17 га для ведення особистого селянського господарства, розташовану за адресою: с. Більськ Котелевського району Полтавської області, вул. Садова, та земельну ділянку загальною площею 0,59 га, яка складається з ділянок площею 0,34 га для ведення особистого селянського господарства та площею 0,25 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, розташовану за адресою: с. Більськ Котелевського району Полтавської області, вул. Садова, буд.4.
В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначила, що після смерті ОСОБА_4, позивач є єдиним спадкоємцем за заповітом на майно, що залишилось після його смерті, оскільки дочка померлого - ОСОБА_2 подала до нотаріальної контори заяву про відмову від прийняття спадщини. Для належного оформлення своїх спадкових прав позивач звернувся до державного нотаріуса Котелевської державної нотаріальної контори ОСОБА_5, яка відмовила у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на земельні ділянки, у зв'язку з тим, що на запит нотаріуса відділом Держгеокадастру у Котелевському районі Полтавської області не надані витяги з Державного земельного кадастру про спірні земельні ділянки.
Відповідач ОСОБА_2 22.02.2019 року у підготовче судове засідання, через канцелярію суду подала до суду зустрічну позовну заяву до ОСОБА_1 та Більської сільської ради Котелевського району Полтавської області в якій просить визнати за нею право власності на 1/2 частину земельної ділянки площею 0,25 га, надану для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, яка розташована за адресою: с. Більськ Котелевського району Полтавської області, вул. Садова, буд. 4, що належала померлому 02 травня 2018 року ОСОБА_4 на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії ІІ-ПЛ №037561 виданого Більською сільською радою Котелевського району Полтавської області 01 серпня 1997 року.
В обгрунтування зустрічного позову, ОСОБА_2 зазначила, що їй належить на праві власності 1/2 частина житлового будинку з відповідною часткою господарчих будівель та споруд, за адресою: с. Більськ Котелевського району Полтавської області, вул. Садова, буд.4, на обслуговування яких виділено спірну земельну ділянку. 1/2 частина зазначеного нерухомого майна, перебуває у власності її брата (позивача за первісним позовом) ОСОБА_1 Таким чином, визнання за ОСОБА_1 в цілому права власності в порядку спадкування на земельну ділянку площею 0,25 га, яка надана для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, порушить її права як співласника будинку, щодо вільного володіння, користування, розпорядження належним їм нерухомим майном.
Відповідно до ухвали Котелевського районного суду Полтавської області від 25.02.2019 року зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 та Більської сільської ради Котелевського району Полтавської області про визнання права власності на 1/2 частину земельної ділянки прийняти до спільного розгляду з позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Більської сільської ради Котелевського району Полтавської області про визнання права власності на спадкове майно, об'єднавши зустрічний позов в одне провадження з первісним позовом.
Учасники справи у судове засідання не з'явилися, про час та місце судового засідання повідомлені належним чином.
ОСОБА_1 подав до суду письмову заяву про розгляд справи без його участі, та без участі його представника - адвоката ОСОБА_3 Зазначив, що вимоги ОСОБА_2 за зустрічним позовом визнає повністю, та зменшує частково свої позовні вимоги пропорційно до заявлених вимог позивачки за зустрічнним позовом.
ОСОБА_2 надала до суду письмову заяву у якій просить розгляд справи провести без її участі, позовні вимоги за зустрічним позовом підтримала повністю, а вимоги за первісним позовом ОСОБА_1 визнає частково, не визнавши лише визнання за ним в порядку спадкування за заповітом права власності в цілому на земельну ділянку площею 0,25 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, розташовану за адресою: с. Більськ Котелевського району Полтавської області, вул. Садова, буд.4, оскільки важає, що 1/2 частина вказаної земельної ділянки повинна перейти у її власність, як співласника житлового будинку, на обслуговування якого земельні ділянка виділена.
Відповідач - Більська сільська рада Котелевського району Полтавської області 14.03.2019 року подала до суду письмову заяву про розгляд справи у судовому засіданні без участі представника відповідача . 07.02.2019 року Більська сільська рада надала до суду відзив на позовну заяву ОСОБА_1., в якому позовні вимоги визнала у повному обсязі. Правом подати відзив на зустрічну позовну заяву ОСОБА_2 Більська сільська рада не скористалася, будь-яких заперечень щодо зустрічних позовних вимог відповідача не надала.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до переконання, що з врахуванням зменшення ОСОБА_1 позовних вимог, первісний та зустрічний позови слід задовольнити повністю з наступних підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_4 помер 02 травня 2018 року, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії І-КЕ №376851 виданим виконавчим комітутом Щербанівської сільської ради Полтавського району Полтавської області 02 травня 2018 року.
Спадкова справа після смерті ОСОБА_4, заведена Котелевською державною нотаріальною конторою 12.06.2018 року за № 59/2018, на підставі заяви про прийняття спадщини, яка надійшла від ОСОБА_1, спадкоємця за заповітом посвідченим 07.11.2012 року секретарем Більської сільської ради Котелевського району Полтавської області.
Окрім того, в матеріалах спадкової справи міститься заява про відмову від прийняття спадщини від імені ОСОБА_2 - дочки померлого. Від інших осіб заяв про прийняття спадщини, чи про відмову від прийняття спадщини не надходило.
Згідно довідки, виданої Більською сільською радою Котелевського району Полтавської області від 03.09.2018 року за № 776, спадкодавець ОСОБА_4 був зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1 разом з ним на час відкриття спадщини ніхто не проживав.
16 листопада 2018 року за реєстровим № 444 Котелевської державною нотаріальною конторою було видано на ім'я ОСОБА_1 свідоцтво про право на спадщину за заповітом на 1/2 частину житлового будинку з відповідною часткою господарських будівель та споруд, що знаходиться за адресою: с. Більськ Котелевського району Полтавської області, вул. Садова, 4.
Інша 1/2 частина вказаного вище житлового будинку з відповідної часткою господарських будівель та споруд, належить ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 03 червня 2016 року, яка була нею успадкована на підставі заповіту після смерті ОСОБА_6, яка померла 08.07.2014 року, та належала останній на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно, видане Більською сільською радою Котелевського району Полтавської області 15.03.2011 року.
Крім 1/2 частки вказаного вище житлового будинку, до складу спадкового майна, яке залишилось після смерті ОСОБА_4 входять належні спадкодавцю на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії ІІ-ПЛ №037561 виданого Більською сільською радою Котелевського району Полтавської області 01 серпня 1997 року земельні ділянки загальною площею 0,85 га, з них:
- земельна ділянка площею 0,09 га, яка надана для ведення особистого селянського господарства, розташована за адресою: с. Більськ, вул. Садова, Котелевського району, Полтавсько області;
- земельна ділянка площею 0,17 га яка надана для ведення особистого селянського господарства, розташована за адресою: с. Більськ, вул. Садова, Котелевського району, Полтавської області;
- земельна ділянка загальною площею 0,59 га, яка складається з ділянок площею 0,34 га - для ведення особистого селянського господарства та площею 0,25 га - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, і розташована за адресою: с. Більськ, вул. Садова, буд.4, Котелевського району, Полтавської області.
З метою оформлення спадкових прав за заповітом та отримання свідоцтва про право на спадщину на зазначені земельні ділянки, позивач ОСОБА_1 звернувся до Котелевської державної нотаріальної контори, але як вбачається з постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії №960/02-31 від 16 листопада 2018 року, державний нотаріус була позбавлена можливості видати позивачу свідоцтво про право на спадщину за заповітом на зазначені вище земельні ділянки, у зв'язку з тим, що на запит нотаріуса відділом Держгеокадастру у Котелевському районі Полтавської області озивачу як спадкоємцю, не надані витяги з Державного земельного кадастру про земельні ділянки.
Згідно з ч.9 ст.24 Закону України «Про Державний земельний кадастр» при здійсненні державної реєстрації земельної ділянки їй присвоюється кадастровий номер. Відповідно до п.2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про Державний земельний кадастр» земельні ділянки, право власності (користування) на які виникло до 2004 року, вважаються сформованими незалежно від присвоєння їм кадастрового номера. Відповідно до ч.ч. 2,3 ст.3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» права на нерухоме майно та їх обтяження, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації. Речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними за наявності однієї з таких умов: реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення; на момент виникнення таких прав діяло законодавство, що не передбачало їх обов'язкової реєстрації.
Відповідно до п. 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про Державний земельний кадастр» земельні ділянки, право власності (користування) на які виникло до 2004 року, вважаються сформованими незалежно від присвоєння їм кадастрового номера.
Згідно з ч. 3, ч. 4 ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацією речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» права на нерухоме майно та їх обтяження, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації. Права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до набрання чинності цим Законом, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої цим Законом, за таких умов, якщо реєстрація прав та їх обтяжень була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, або якщо на момент виникнення прав та їх обтяжень діяло законодавство, що не передбачало обов'язкової реєстрації таких прав та їх обтяжень.
Ч. 1 ст. 22 Земельного кодексу УРСР від 18.12.90 N 561-XII передбачено, що право власності на землю або право користування наданою земельною ділянкою виникає після встановлення землевпорядними організаціями меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) і одержання документа, що посвідчує це право.
Відповідно до ч.1, ч.3 ст. 23 Земельного кодексу УРСР від 18.12.90 N 561-XII, право власності або право постійного користування землею посвідчується державними актами, які видаються і реєструються сільськими, селищними, міськими, районними Радами народних депутатів. Форми державних актів затверджуються Верховною Радою України.
Постановою Верховної Ради Української РСР від 13.03.92 N 2201-XII «Про форми державних актів на право власності на землю і право постійного користування землею» затверджено форми державних актів:- на право колективної власності на землю;- на право приватної власності на землю.
Постановою Кабінету Міністрів України від 02.04.2002 N449 «Про затвердження форм державного акта на право власності на земельну ділянку та державного акта на право постійного користування земельною ділянкою» (із відповідними змінами) встановлено, що раніше видані (до набрання чинності цією постановою) державні акти на право приватної власності на землю, державні акти на право власності на землю залишаються чинними і підлягають заміні у разі добровільного звернення громадян або юридичних осіб.
Отже, державні акти на право приватної власності на землю, видані у період дії Постанови ВРУ N 2201 (з 23.06.92 по 08.01.2004), є чинними правовстановлювальними документами, що підтверджують права власності на земельні ділянки.
Враховуючи вищевикладене, оскільки ОСОБА_4 за свого життя отримав у приватну власність земельні ділянки з додержанням відповідно до діючого на той час законодавства документу, що посвідчує його право власності на земельні ділянки, а тому відсутність у Державному земельному кадастрі відомостей щодо цих земельних ділянок не може слугувати підставою для позбавлення позивача за первісним позовом ОСОБА_1 права щодо оформлення своїх спадкових прав на цю землю в судовому порядку.
Разом з тим, земельна ділянка площею 0, 25 га, яка надана для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, що розташована за адресою: с. Більськ Котелевського району Полтавської області, вул. Садова, буд.4, відповідно до Державного акту на право приватної власності на землю серії ІІ-ПЛ №037561 виданого Більською сільською радою Котелевського району Полтавської області 01 серпня 1997 року, вцілому належала спадкодавцю ОСОБА_4, що є порушенням права ОСОБА_2, як співвласника нерухомого майна, яке розміщено на даній земельній ділянкі, щодо вільного володіння, користування, розпорядження належним їй нерухомим майном, а також суперечить нормам ч. 1 ст. 377 ЦК України, ч. 4 ст. 120 ЗК України.
ОСОБА_2 не має можливості прийняти спадщину у вигляді 1/2 частини земельної ділянки площею 0,25 га, яка надана для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд та належала ОСОБА_4, оскільки подала до нотаріальної контори заяву про відмову від прийняття спадщини після смерті батька - ОСОБА_4 Проте, вона як співвласник нерухомого майна, що складається з житлового будинку, господарчих будівель і споруд, не може бути позбавлена права на земельну ділянку, яка виділена для його обслуговування.
Відповідно до ч. 1 ст. 355 Цивільного кодексу України майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно).
Згідно з ч. 1 ст. 377 Цивільного кодексу України, до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).
Відповідно до ч. 4 ст. 120 Земельного кодексу України, у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду кількома особами право на земельну ділянку визначається пропорційно до часток осіб у праві власності жилого будинку, будівлі або споруди.
Відповідно до ст. 81 Земельного кодексу України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі прийняття спадщини.
Враховуючи вищевикладене, за ОСОБА_2 слід визнати право власності на 1/2 частку земельної ділянки площею 0, 25 га, яка надана для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, та розташована за адресою: с. Більськ Котелевського району Полтавської області, вул. Садова, буд.4, тобто пропорційно до розміру її частки у праві власності на житловий будинок з господарчими будівлями та спорудами, які знаходсяться за цією ж адресою.
Згідно п. 23 роз'яснень Постанови Пленуму ВСУ від 30.05.2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування», за наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розгляду не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
В інформаційному листі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 року № 24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» роз'яснено, зокрема, що визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.
Відповідно до статті 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні (ст. 321 ЦК України).
Згідно зі ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться на підставі рішення суду, що набрало законної сили, щодо права власності та інших речових прав на нерухоме майно.
Враховуючи вище викладене, суд приходить до переконання про наявність законних підстав для задоволення позовних вимог позивача за первісним позовом ОСОБА_1 та позивачки за зустрічним позовом ОСОБА_2 у повному обсязі.
Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 82, 89, ч.2 ст. 247, 264-266 ЦПК України, суд
Первісний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Більської сільської ради Котелевського району Полтавської області про визнання в порядку спідкування права власності на земельні ділянки, та зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 та Більської сільської ради Котелевського району Полтавської області про визнання права власності на 1/2 частину земельної ділянки, задовільнити повністю.
Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний код: НОМЕР_1, в порядку спадкування за заповітом право власності на земельні ділянки, які на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії ІІ-ПЛ №037561 виданого Більською сільською радою Котелевського району Полтавської області 01 серпня 1997 року, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №20, належали ОСОБА_4, який помер 02 травня 2018 року, а саме: земельну ділянку площею 0,09 га для ведення особистого селянського господарства, розташовану за адресою: с. Більськ Котелевського району Полтавської області, вул. Садова; земельну ділянку площею 0,17 га для ведення особистого селянського господарства, розташовану за адресою: с. Більськ Котелевського району Полтавської області, вул. Садова; земельну ділянку площею 0,34 га для ведення особистого селянського господарства, розташовану за адресою: с. Більськ Котелевського району Полтавської області, вул. Садова, буд.4; 1/2 частину земельної ділянки площею 0,25 га, для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, розташовану за адресою: с. Більськ Котелевського району Полтавської області, вул. Садова, буд.4.
Визнати за ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, ідентифікаційний код: НОМЕР_2, право власності 1/2 частину земельної ділянки площею 0,25 га, для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, розташовану за адресою: с. Більськ Котелевського району Полтавської області, вул. Садова, буд.4, яка на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії ІІ-ПЛ №037561 виданого Більською сільською радою Котелевського району Полтавської області 01 серпня 1997 року, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №20, належала ОСОБА_4, який помер 02 травня 2018 року
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку, шляхом подачі апеляційної скарги до Полтавського апеляційного суду через Котелевський районний суд Полтавської області протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя