КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ПОЛТАВИ
Справа №552/836/19
Провадження № 2/552/550/19
15.03.2019 року Київський районний суд м. Полтави в складі:
Головуючого судді-Турченко Т.В.
При секретарі-Силка І.О.,
розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтава цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Варан 2016» про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні,-
14.02.2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ТОВ « Варан 2016» про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідно до наказу № 38-к від 18.08.2017 року він був прийнятий на роботу до відповідача на посаду охоронника. За весь період його роботи заробітна плата виплачувалась несвоєчасно та не у повному обсязі. 17.12.2018 року він був звільнений з ТОВ «Варан 2016» за власним бажанням, однак в день звільнення і по час звернення до суду відповідач не виплатив йому заборгованість по заробітній платі та не провів повний розрахунок на час звільнення, що є підставою для стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні. Просив задовольнити його позовні вимоги, стягнувши з відповідача на його користь заборгованість по заробітній платі в сумі 25708,21 грн., стягнути середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в сумі 7718,20 грн.
Ухвалою суду від 15.02.2019 року провадження у справі відкрите за правилами спрощеного позовного провадження.
Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, попередньо надав суду заяву про розгляд справи без його участі.
Відповідач ТОВ «Варан 2016» в судове засідання свого представника не направив, про дату та час розгляду справи повідомлений належним чином.
Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, приходить до наступних висновків.
Судом встановлено, що відповідно до наказу №38-к від 18.08.2017 року позивач був прийнятий на роботу в ТОВ « Варан 2016» на посаду охоронника та звільнений з роботи наказом № 52-к від 17.12.2018 року з 17.12.2018 року за згодою сторін з підстав, передбачених ч. 1 ст. 36 ЗКпП України, що підтверджується трудовою книжкою позивача та наказом про звільнення з роботи ( а.с. 11-12).
Із листа Управління держпраці у Полтавській області від 01.02.2019 року вбачається, що за скаргою позивача здійснювалась перевірка дотримання трудового законодавства ТОВ «ВАРАН 2016» з приводу виплати заробітної плати позивачеві.
Перевіркою встановлено, що станом на 30.01.2019 року заборгованість по заробітній платі становить 25708,21 грн. (а.с.16-17).
Відповідно до статті 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник у день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. У разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен у зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.
У разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку (частина перша статті 117 КЗпП України).
При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в статті 117 КЗпП України відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника.
Відповідач не надав суду відзив на позов, фактично не оспорив позовні вимоги позивача, що дає підстави суду дійти до висновку про відсутність спору про розмір середнього заробітку, який підлягає стягненню за час затримки розрахунку при звільненні.
Відповідач звільнений з роботи 17.12.2018 року. Повний розрахунок, на час звільнення, відповідач з позивачем не провів.
Середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата.
Середньоденна (середньогодинна) заробітна визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - календарних днів за цей період.
Середньоденна заробітна плата позивача становить 208,60 грн.
Отже підлягає стягненню з відповідача на користь позивача середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні з 17 грудня 2018 року по 11 лютого 2018 року 7718,20 грн.
Позивач звільнений від сплати судового збору, а отже судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь держави у розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб - 1921 грн. за позовні вимоги майнового характеру (стягнення заборгованості по заробітній платі та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні).
Керуючись ст. 141, 259, 263-265, 430 ЦПК України,-
Позов задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ВАРАН 2016» на користь ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі в сумі 25708,21 грн.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ВАРАН 2016» на користь ОСОБА_1 середній заробіток у сумі 7718,20 грн. за час затримки розрахунків із працівником по заробітній платі за період з 17 грудня 2018 року по 11 лютого 2019 року.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю на користь держави судовий збір у розмірі 1921 грн.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Полтавського апеляційного суду шляхом подачі в 30-денний строк, з дня його проголошення, апеляційної скарги.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Повний текст заочного рішення складений 15.03.2019 року.
Головуючий Т.В. Турченко