П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
14 березня 2019 р.м.ОдесаСправа № 484/3766/18
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді - Коваля М.П.,
суддів - Осіпова Ю. В.,
- ОСОБА_1,
за участю: секретар судового засідання - Ніцевич О.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті ОСОБА_1 апеляційну скаргу ОСОБА_2 в особі представника ОСОБА_3 на рішення Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області, прийняте 05.11.2018 року у складі суду судді Максютенко О.А. по справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до начальника СРПП Южноукраїнського ВП ГУНП в Миколаївської області майора поліції ОСОБА_4 про скасування постанови про адміністративне правопорушення та закриття провадження по справі,-
ОСОБА_2 звернувся до суду з адміністративним позовом до начальника СРПП Южноукраїнського ВП ГУНП в Миколаївської області майора поліції ОСОБА_4 про скасування постанови про адміністративне правопорушення серії НК № 055762 від 07.08.2018 року та закриття провадження по справі.
Вимоги адміністративного позову обґрунтовані тим, що відповідач, на думку позивача порушив процедуру розгляду справи про адміністративне правопорушення, не пред'явив йому докази порушення, відмовився отримати у нього пояснення; об'єктивно не з'ясував обставини справи і протиправно не склав протокол про адміністративне правопорушення. Постанову він підписав, але був незгоден з тим, що в ній зазначено. ОСОБА_5 зупинки не порушував, так як рухаючись через перехрестя, за яким розташована стоянка, по ходу руху на своїй смузі для руху транспортних засобів, заїхав на майданчик для паркування, але фізично не міг бачити розташовану під знаком «Місце для стоянки», тому що сам знак та табличка під ним розташовані на тротуарі в середній частині стоянки та направлені перпендикулярно до проїжджої частини. Розмітка на асфальтному покритті, яка б позначала місце для стоянки для осіб з інвалідністю , на стоянці відсутня. Здійснив зупинку в передній крайній частині майданчику, не доїжджаючи до самого знаку (за 3-4 м. до самого знаку з правого боку). Між знаком та його автомобілем знаходилось ще два автомобілі, які не давали змоги його бачити.
Рішенням Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 05.11.2018 року в задоволенні даного позову було відмовлено.
Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, ОСОБА_2 в особі представника ОСОБА_3 було подано апеляційну скаргу, в якій позивач зазначає, що рішення Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області підлягає скасуванню через неправильну оцінку доказів у справі, необ'єктивного з'ясування всіх обставин та порушення процесуального закону, що, у сукупності, призвело до прийняття такого рішення, та просить: скасувати рішенням Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 05.11.2018 року за адміністративною справою № 814/3766/18 та ухвалити нове судове рішення, яким позов ОСОБА_2 задовольнити, скасувавши постанову про накладення адміністративного стягнення по справ про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі НК № 055762 від 07.08.2018, винесену 07.08.2018 начальника СРПП Южноукраїнського ВП первомайського ВП ГУНП в Миколаївської області ОСОБА_4 і закрити справу у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Свої доводи апелянт обґрунтовує тим, що судом першої інстанції не враховані докази позивача, та дорожній знак у вигляді таблички згідно пп. 7.17 «Інваліди» ОСОБА_5 дорожнього руху України, виготовлений не у відповідності до вимог ОСОБА_5 дорожнього руху України та ДСТУ 4100-2014.
Розглянувши матеріали справи, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, судова колегія приходить до наступних висновків.
Судом встановлено, що 07.08.2018 р. відносно ОСОБА_2 начальником СРПП Южноукраїнського ВП Первомайського ВП ГУНП в Миколаївській області ОСОБА_4 було винесено постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії НК № 055762 від 07.08.2018 р., за порушення дорожнього знаку 5.38 «Місце для стоянки» з додатковою табличкою до нього 7.17 «Інваліди", чим притягнуто позивача до адміністративної відповідальності за правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 122 КУпАП, та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1020.00 гривень.
Не погоджуючись із вказаною постановою, ОСОБА_2 звернувся до суду з даним позовом.
Вирішуючи справу, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що порушення позивачем ОСОБА_5 дорожнього руху України підтверджене належними і допустимими доказами, які надав відповідач - суб'єкт владних повноважень, та при цьому поліцейським не порушено порядку розгляду справи про адміністративне правопорушення, внаслідок чого, вимоги адміністративного позову ОСОБА_2 задоволенню не підлягають.
Вирішуючи дану справу в апеляційному порядку, колегія суддів виходить з наступного.
Відповідно до змісту статті 14 Закону України «Про дорожній рух» визначається, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, ОСОБА_5 дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.
Згідно з п. 1.10 ОСОБА_5 дорожнього руху України (далі - ПДР України), зупинка - це припинення руху транспортного засобу на час до 5 хвилин або більше, якщо це необхідно для посадки (висадки) пасажирів чи завантаження (розвантаження) вантажу, виконання вимог ПДР України (надання переваги в русі, виконання вимог регулювальника, сигналів світлофора тощо); стоянка - це припинення руху транспортного засобу на час, більший ніж 5 хвилин, з причин, не пов'язаних з необхідністю виконання вимог ПДР України, посадкою (висадкою) пасажирів, завантаженням (розвантаженням) вантажу.
Пунктом 15.1 ПДР України визначено, що зупинка і стоянка транспортних засобів на дорозі повинні здійснюватись у спеціально відведених місцях чи на узбіччі.
Відповідно до п 8.1 ПДР України регулювання дорожнього руху здійснюється за допомогою дорожніх знаків, дорожньої розмітки, дорожнього обладнання, світлофорів, а також регулювальниками.
Згідно пп. «е» п. 8.4 ПДР України таблички до дорожніх знаків уточнюють або обмежують дію знаків, разом з якими вони встановлені.
Так, дорожній знак 5.38 "Місце для стоянки" відповідно до ПДР України застосовується для позначення місць та майданчиків для стоянки транспортних засобів. Знак з літерою "Р" та символом даху застосовується для критих стоянок. Знак з літерою "Р" та символом автобуса застосовується для критих стоянок з можливістю пересадки на маршрутні транспортні засоби.
Водночас, табличка 7.17 "Особи з інвалідністю" до дорожнього знаку 5.38, відповідно до ПДР України означає, що дія знака 5.38 поширюється лише на мотоколяски і автомобілі, на яких установлено розпізнавальний знак “Водій з інвалідністю” відповідно до вимог цих ОСОБА_5.
Як вбачається із змісту оскаржуваної постанови серії НК № 055762 від 07.08.2018 року (а.с. 4), ОСОБА_2 07.08.2018 року здійснив зупинку на місці паркування осіб з інвалідністю, чим не виконав вимог дорожнього знаку 5.38 "Місце для стоянки" з додатковою табличкою 7.17 "Особи з інвалідністю", та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КупАП).
Згідно ч. 5 ст. 122 КУпАП зупинка чи стоянка транспортних засобів на місцях, що позначені відповідними дорожніми знаками або дорожньою розміткою, на яких дозволено зупинку чи стоянку лише транспортних засобів, якими керують водії з інвалідністю або водії, які перевозять осіб з інвалідністю (крім випадків вимушеної стоянки), а так само створення перешкод водіям з інвалідністю або водіям, які перевозять осіб з інвалідністю, у зупинці чи стоянці керованих ними транспортних засобів, неправомірне використання на транспортному засобі розпізнавального знака "Водій з інвалідністю" - тягне за собою накладення штрафу від шістдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
В свою чергу, згідно з п. 1 ст. 247 КУпАП, обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Відповідно до змісту ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані стосовно даного правопорушення встановлюються окрім протоколу про адміністративне правопорушення поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, поясненнями свідків та іншими доказами.
Так, в підтвердження здійснення правопорушення з боку ОСОБА_2, відповідачем було надано фото з місця правопорушення (а.с. 32), з аналізу якого вбачається, що позивач керуючи транспортним засобом здійснив стоянку на місці паркування осіб з інвалідністю.
Таким чином, колегія суддів, приходить до висновку про доведеність вчинення та наявність події вказаного адміністративного правопорушення.
Окрім цього, колегія суддів дослідивши доводи апеляційної скарги щодо невідповідності дорожнього знаку в вигляді таблички за пп. 7.17 «Інваліди» ПДР України вимогам ОСОБА_5 дорожнього руху України та ДСТУ 4100-2014, зазначає, що відповідно до Розділу 5 «Технічні вимоги» ДСТУ 4100-2014 визначаються вимоги до конструкції, фотометричні характеристики, колориметричні характеристики, зносостійкість та контрастність дорожніх знаків.
При цьому, відповідно до ДСТУ 4100-2014 та ОСОБА_5 дорожнього руху України, невідповідність дорожнього знаку технічним характеристикам, визначеними ДСТУ 4100-2014 не є підставою для звільнення особи від адміністративної відповідальності за вчинене адміністративне правопорушення.
Також, як вбачається зі змісту пп. 8.2-1 ПДР України дорожні знаки повинні розміщуватися таким чином, щоб їх було добре видно учасникам дорожнього руху як у світлу, так і в темну пору доби. При цьому дорожні знаки не повинні бути закриті повністю або частково від учасників дорожнього руху будь-якими перешкодами.
Так, колегія суддів, проаналізувавши надані позивачем до суду копії фотознімків дорожнього знаку 5.38 та 7.17 з місця події (а.с. 7 - 9), та копії фотознімків наданих відповідачем (а.с. 32) зазначає, що зображення на табличці 7.17 до дорожнього знаку 5.38 є чітким та видимим як у світлу, так і в темну пору доби.
Окрім цього, ДСТУ 4100-2014 визначено, що знаки 5.38.1-5.38.3 «Місце для стоянки» потрібно застосовувати для позначення місць та майданчиків для стоянки транспортних засобів (п. 10.7.35 ДСТУ 4100-2014), та табличку 7.17 «Інваліди» потрібно застосовувати зі знаками 5.38.1-5.38.3, 5.39, щоб зазначити місця (або спеціально відведену частину майданчика) для стоянки транспортних засобів, якими керують інваліди (п. 10.9.21 ДСТУ 4100-2014).
Відтак, доводи апеляційної скарги в даній частині висновків суду першої інстанції не спростовують.
Отже, враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відсутності правових підстав для задоволення позовних вимог та скасування постанови серії НК № 055762 від 07.08.2018 року.
Таким чином, враховуючи фактичні обставини справи, доводи апеляційної скарги та вимоги законодавства України, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а судове рішення без змін.
На підставі викладеного, керуючись ст. 241, 243, 250, 272, 286, 308, 310, 316, 321, 322 КАС України, суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 в особі представника ОСОБА_3 на рішення Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 05.11.2018 року - залишити без задоволення.
Рішення Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 05.11.2018 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до начальника СРПП Южноукраїнського ВП ГУНП в Миколаївської області майора поліції ОСОБА_4 про скасування постанови про адміністративне правопорушення та закриття провадження по справі - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя: М. П. Коваль
Суддя: Ю. В. Осіпов
Суддя: О. І. Шляхтицький