про залишення апеляційної скарги без руху
Справа № 0240/2665/18-а
15 березня 2019 року
м. Вінниця
Суддя-доповідач Сьомого апеляційного адміністративного суду Драчук Т. О., перевіривши матеріали апеляційної скарги Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 09 жовтня 2018 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
відповідно до рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 09 жовтня 2018 року позов задоволено частково.
Не погоджуючись із судовим рішенням, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку.
Перевіривши додержання особою, яка подала апеляційну скаргу, вимог ст.ст. 295, 296 КАС України, суд дійшов висновку про залишення поданої апеляційної скарги без руху з таких підстав.
За приписами ст.295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Крім того, відповідач разом з апеляційною скаргою подає клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 09.10.2018. Вказуючи, що отримано копію повного тексту рішення Вінницького окружного адміністративного суду лише 23.10.2018.
Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 19 листопада 2018 року залишено апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області без руху з підстав несплати судового збору.
Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 03.12.2018 апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 09 жовтня 2018 року повернути особі, яка її подала.
В період з 02.01.2019 по 29.01.2019 були об'єктивні причини у неможливості оскарження рішення суду першої інстанції, а саме відсутність коштів на сплату судового збору.
Досліджуючи дане клопотання, колегія суддів зазначає наступне.
Рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 09.10.2018 прийняте у відкритому судовому засіданні за участю представників відповідача. Повний текст складено 16.10.2018. Отримано відповідачем копію повного тексту 22.10.2018 (а.с.74).
Вперше апеляційна скарга відповідачем подана 14.11.2018 (а.с.95).
Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 19 листопада 2018 року залишено апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області без руху з підстав несплати судового збору.
Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 03.12.2018 апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 09 жовтня 2018 року повернути особі, яка її подала.
Вдруге апеляційна скарга подається відповідачем лише 12.03.2019.
Однак, підстави наведенні апелянтом та строк пропуску на апеляційне оскарження рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 09.10.2018 не дають суду підстав для поновлення строку.
Крім того, ст.129 Конституції України передбачено, що однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, п.1 ст.6 Конвенції не вимагає від держав засновувати апеляційні або касаційні суди. Водночас там, де такі суди існують, гарантії, що містяться у ст.6 Конвенції, повинні відповідати, зокрема, забезпеченню ефективного доступу до цих судів для того, щоб учасники судового процесу могли отримати рішення, яке стосується їх «цивільних прав та обов'язків» (п. 65 рішення ЄСПЛ від 11 жовтня 2001 року у справі «Гоффман проти Німеччини» («Hoffmann v. Germany»); рішення ЄСПЛ від 26 жовтня 2000 року у справі «Кудла проти Польщі» («Cudla v. Poland»).
Європейський суд з прав людини також вказав, що інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовувати накладення фінансових обмежень на доступ особи до суду. Положення п.1 ст.6 Конвенції про виконання зобов'язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає просто відсутність втручання, але й може вимагати вчинення позитивних дій у різноманітних формах з боку держави; не означає воно й беззастережного права на отримання безкоштовної правової допомоги з боку держави у цивільних спорах, так само це положення не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах (п.59 рішення ЄСПЛ від 19 червня 2001 року у справі «Креуз проти Польщі» («Kreuz v. Poland»). Вимога про сплату державного мита є стримуючою мірою для потенційних позивачів від пред'явлення безрозсудних і необґрунтованих позовів.
Отже, сплата судового збору за подання заяв, скарг до суду є складовою доступу до правосуддя.
Разом з тим, як неодноразово зазначав Верховний Суд, - якщо особа діє як суб'єкт владних повноважень і фінансується з державного бюджету України, в тому числі в частині видатків на оплату судового збору, а тому держава, з метою забезпечення можливості здійснення якісного, ефективного та своєчасного захисту своїх прав та інтересів, повинна створити належні фінансові можливості і передбачити відповідні кошти на вказані цілі у кошторисах установ.
За змістом ч.3 ст.298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Враховуючи вищезазначене колегія суддів приходить до висновку про залишення апеляційної скарги Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 09.10.2018, без руху.
Керуючись ст.ст. 169, 295, 296, ч.3 ст.298 КАС України, суд
1. Відмовити в задоволенні клопотання Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 09 жовтня 2018 року.
2. Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 09 жовтня 2018 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії залишити без руху.
3. Запропонувати апелянту протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
4. Роз'яснити особі, яка подала апеляційну скаргу, що в разі неусунення недоліків, зазначених в ухвалі про залишення апеляційної скарги без руху, у відкритті апеляційного провадження буде відмовлено.
5. Копію цієї ухвали надіслати на адресу особі, яка подала апеляційну скаргу, рекомендованим листом.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач Драчук Т. О.