Справа № 750/5705/17 Суддя (судді) першої інстанції: Требух Н.В.
13 березня 2019 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Ганечко О.М.
суддів Федотов І.В.
Коротких А.Ю.
при секретарі Біднячук Ю.С.
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за апеляційною скаргою Чернігівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України на ухвалу Деснянського районного суду м. Чернігова від 21 січня 2019 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Чернігівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-
13 березня 2018 року Чернігівське об'єднане управління Пенсійного фонду України звернулось до Деснянського районного суду м. Чернігова із заявою про встановлення порядку виконання рішення щодо включення до суддівської винагороди ОСОБА_3 1/12 частини матеріальної допомоги на оздоровлення згідно з довідкою Апеляційного суду Чернігівської області від 26.04.2017 № 7-37/63 щоразу під час прийняття управлінням рішення про здійснення наступного перерахунку утримання за заявою ОСОБА_3 після прийняття нормативно-правових актів України, якими передбачається наступне підвищення розміру суддівської винагороди.
Ухвалою Деснянського районного суду м. Чернігова від 21 січня 2019 року у задоволенні заяви відмовлено.
Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, просить оскаржуване судове рішення скасувати та прийняти нове, яким задовольнити його заяву про встановлення порядку виконання судового рішення.
Апелянт мотивує свої вимоги тим, що судом першої інстанції неповністю з'ясовані обставини справи, порушено норми процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання.
Станом на 13 березня 2019 року позивачем не надано до суду письмового відзиву (заперечень) на апеляційну скаргу.
У відповідності до ст. 308 КАС України, справа переглядається колегією суддів в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Сторони у судове засідання не з'явились, про дату, час і місце судового засідання повідомлені належним чином.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.
Відповідно до ч. 2 ст. 313 Кодексу адміністративного судочинства України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
З огляду на викладене, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.
Згідно ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
Згідно ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
У відповідності до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Перевіривши повноту встановлення місцевим загальним судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, Шостий апеляційний адміністративний суд дійшов наступного.
Постановою Деснянського районного суду м. Чернігова від 04.07.2017 року, залишено без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 14.08.2017 року, визнано дії Чернігівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України щодо відмови у здійсненні перерахунку щомісячного довічного грошового утримання ОСОБА_3, протиправними, зобов'язано відповідача здійснити перерахунок та виплату позивачеві щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, з урахуванням 1/12 частини допомоги на оздоровлення, згідно з довідкою Апеляційного суду Чернігівської області від 26.04.2017 № 7-37/63, починаючи з 03.05.2017 року.
04 вересня 2017 р. за вказаним судовим рішенням видано виконавчий лист.
Постановою головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області відкрито виконавче провадження ВП № 57416463 від 11.10.2018 року з примусового виконання постанови суду та надано Чернігівському об'єднаному управлінню Пенсійного фонду України 10-денний строк для виконання судового рішення.
Натомість, із змісту заяви про встановлення порядку виконання судового рішення, вбачається, що, оскільки, на думку стягувача, судове рішення по справі № 750/5705/17 не має кінцевого терміну виконання, то управління при здійсненні нового перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 01.08.2018 року для обчислення розміру утримання має врахувати подану ОСОБА_3 нову довідку про суддівську винагороду працюючого судді від 01.08.2018 року № 7-12/57 та при цьому врахувати матеріальну допомогу, визначену, станом на 01.08.2018 року, у довідці Апеляційного суду Чернігівської області від 01.08.2017 року № 7-37/59. Враховуючи те, що в судовому рішенні по вказаній справі зазначена довідка Апеляційного суду Чернігівської області від 26.04.2017 року № 7-37/63.
Приписами ч. ч. 1, 3 ст. 378 КАС України, передбачено, що за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.
Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Зазначеній нормі кореспондує частина третя ст. 33 Закону України «Про виконавче провадження» від 02 червня 2016 р. № 1404-VIII, відповідно до якої, за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його неможливим, сторони, а також виконавець за заявою сторін або державний виконавець з власної ініціативи у випадку, передбаченому Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення.
Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що встановлення або зміна способу або порядку виконання судового рішення може мати місце виключно за умови існування обставин, які істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
При цьому, підставою для встановлення способу або порядку виконання судового рішення, є обґрунтовані обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим адміністративним судом способом.
Обґрунтованими є виключні обставини, які є об'єктивно непереборними, тобто такими, що ускладнюють або унеможливлюють виконання рішення суду у раніше встановлений судом спосіб. Наявність таких обставин має бути підтверджено належними та допустимими доказами.
При цьому, під встановленням або зміною способу чи порядку виконання судового рішення слід розуміти прийняття судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у порядку і способом, раніше встановленим судом.
У даній правовій ситуації виконання постанови суду першої інстанції фактично є можливим.
Водночас, у контексті наведеного, колегія суддів апеляційної інстанції підкреслює, що встановлення порядку виконання рішення у жодному випадку не повинно змінювати суті самого рішення.
Отже, колегія суддів зазначає, що визначені вимоги у заяві про встановлення порядку виконання судового рішення фактично спричиняють зміну судового рішення, що не узгоджується з приписами ст. 378 КАС України.
За таких обставин, апеляційна скарга є необґрунтованою, її доводи не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду, не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому у її задоволенні необхідно відмовити, рішення суду першої інстанції підлягає залишенню без змін.
Керуючись ст. ст. 243, 250, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу Чернігівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України - залишити без задоволення.
Ухвалу Деснянського районного суду м. Чернігова від 21 січня 2019 року - залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів, з урахуванням положень ст. 329 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя О.М. Ганечко
Судді І.В. Федотов
А.Ю. Коротких