Справа № 752/5917/18 Суддя (судді) першої інстанції: Колдіна О.О.
12 березня 2019 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого Ісаєнко Ю.А.,
суддів: Лічевецького І.О., Земляної Г.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Департаменту патрульної поліції Управління патрульної поліції у Львівській області на рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 22.08.2018 у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління патрульної поліції у м. Львові про визнання дій протиправними, скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення та закриття провадження у справі,
ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Управління патрульної поліції у м. Львові про визнання протиправними дії інспектора Р2В2Б1 УПП у м. Львові Шипивдича Богдана Іллі Степановича щодо складання постанови серії БР № 873031 від 08.02.2018 про про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_2, скасування постанови серії БР № 873031 від 08.02.2018 про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 КУпАП.
Рішенням Голосіївського районного суду міста Києва від 22.08.2018 позов задоволено.
Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, апелянтом подано апеляційну скаргу, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, в якій просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.
Доводи апелянта, зокрема, обґрунтовані тим, що висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи та не співвідносяться з положеннями чинного законодавства, а дії та рішення відповідача не суперечать вимогам закону.
Справа розглянута у порядку письмового провадження згідно з п. 2 ч. 1 ст. 311 КАС України.
Згідно з ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, з огляду на наступне.
Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, 08.02.2018 інспектором УПП у м. Львові Шипивдичем Богданом Іллею Степановичем було винесено постанову серії БР № 873031 про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 122 КупАП.
Зі змісту постанови вбачається, що 08.02.2018 о 13 год. 05 хв. в м. Львові на перехресті вул. Любінська-Яворницького ОСОБА_2 проїхав на вимкнений сигнал додаткової секції світлофора, чим порушив пп. «з» п.8.7.3. ПДР.
Відповідно до п.8.7.3. «з» ПДР вимкнений сигнал додаткової секції забороняє рух у напрямку, вказаному її стрілкою (стрілками).
Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що в матеріалах справи відсутні докази, які б давали суду підстави прийти до обгрунтованого висновку щодо вчинення позивачем адміністративного правопорушення.
Колегія суддів погоджується із зазначеним висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Згідно з статтею 251 КпАП України, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Приписами ст.ст. 73 - 76 КАС України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами;
2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом.
Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Згідно із ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
В свою чергу, відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, зазначений обов'язок не виконано, та у встановленому порядку не обґрунтовано правомірність своїх дій та рішень в межах даного спору.
Відтак, враховуючи те, що відповідачем не надано доказів, які б відповідали вимогам ст.ст. 73 - 76 КАС України, та підтверджували дотримання процедури розгляду справи про адміністративне порушення та факт вчинення такого, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції, який вказав, що вимоги позивача є обґрунтованими, доведеними, а тому підлягають задоволенню.
Колегія суддів критично оцінює посилання апелянта в частині того, що наданим відповідачем відеозаписом підтверджується факт порушення позивачем Правил дорожнього руху, позаяк матеріали справи не містять відповідного носія інформації з таким відеозаписом.
Стосовно інших посилань апеляційної скарги, то колегія суддів критично оцінює такі з огляду на їх необґрунтованість, та зазначає, що згідно п. 30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27 вересня 2001 р., рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.
Відповідно до пункту першого частини першої статті 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
За змістом частини першої статті 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права, на підставі правильно встановлених обставин справи, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.
Керуючись статтями 242, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України,
Апеляційну скаргу Департаменту патрульної поліції Управління патрульної поліції у Львівській області залишити без задоволення, а рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 22.08.2018 - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя Ю.А. Ісаєнко
Суддя Г.В. Земляна
Суддя І.О. Лічевецький