Ухвала від 05.03.2019 по справі 815/7215/15

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 березня 2019 р. м.ОдесаСправа № 815/7215/15

Категорія: 5.1.2 Головуючий в 1 інстанції: Єфіменко К. С.

Судова колегія П'ятого апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - Бітова А.І.

суддів - Лук'янчук О.В.

- ОСОБА_1

при секретарі - Лавришині А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті ОСОБА_2 заяву ОСОБА_3 про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали Одеського апеляційного адміністративного суду від 06 грудня 2016 року у адміністративній справі за позовом ОСОБА_3 до Головного управління Національної поліції в Одеській області, Регіонального сервісного центру МВС в Одеській області, третя особа ОСОБА_4, про визнання дій протиправними,

ВСТАНОВИЛА:

У грудні 2015 року ОСОБА_3 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції в Одеській області та Регіонального сервісного центру Міністерства внутрішніх справ в Одеській області, третя особа ОСОБА_4 про:

- визнання протиправними дій посадових осіб щодо прийняття і розгляду письмової заяви власника транспортного засобу, зняття з обліку для продажу, здавання-приймання номерних знаків 22 січня 2008 року, на підставі довіреності виданої 07 грудня 2007 року в Австрії;

- зобов'язання зняти з обліку незаконно зареєстрований транспортний засіб - легковий автомобіль BMW 760 LI, з внесенням відмітки про це до свідоцтва про реєстрацію, а також вилучити номерні знаки і передати усі матеріали до відповідних слідчих органів для подальшого проведення розслідування.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 08 серпня 2016 року частково задоволено позовні вимоги, визнано протиправними дії посадових осіб щодо прийняття і розгляду письмової заяви власника транспортного засобу, зняття з обліку для продажу, здавання-приймання номерних знаків 22 січня 2008 року по довіреності від 07 грудня 2007 року.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням Регіональним сервісним центром Міністерства внутрішніх справ в Одеській області подано апеляційну скаргу.

Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 06 грудня 2016 року апеляційну скаргу Регіонального сервісного центру Міністерства внутрішніх справ в Одеській області - задоволено частково.

Скасовано постанову Одеського окружного адміністративного суду від 08 серпня 2016 року. Адміністративний позов ОСОБА_3 до Головного управління Національної поліції в Одеській області, Регіонального сервісного центру Міністерства внутрішніх справ в Одеській області, за участі третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів - ОСОБА_4, про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - залишено без розгляду.

02 листопада 2018 року ОСОБА_3 подано заяву до П'ятого апеляційного адміністративного суду про перегляд ухвали Одеського апеляційного адміністративного суду від 06 грудня 2016 року за нововиявленими обставинами.

Обґрунтовуючи заяву про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали Одеського апеляційного адміністративного суду від 06 грудня 2016 року, ОСОБА_3 посилався на те, що 23 жовтня 2018 року під час судового засідання Голосіївського районного суду м. Києва ним була отримана копія відповіді від 08 лютого 2018 року на німецькій мові з м. Грац та окружного суду м. Вени, в якій вказується, що нотаріус нібито який посвідчував довіреності вже не робить, жодної інформації по посвідченню та апостилюванню довіреності не має. Дана відповідь доказує, що ОСОБА_3 не надавав жодної довіреності, бо Він був прикутий до ліжка після перенесеного інсульту.

Крім того, ОСОБА_3 дізнався про існування ще однієї довіреності від 07 грудня 2007 року, якою уповноважено ОСОБА_5 користуватися, а також розпоряджатися транспортним засобом серії РСА №004066, виданого МРЕВ-1 ОСОБА_6 України в Одеській області, 01 березня 2016 року легковим автомобілем марки BMW, моделі 760 LI, випуску 2005 року, кольору чорного, кузов №WBAHN01070DK90259, номерний знак НОМЕР_1.

Заявник також зазначає, що дані довіреності являються сфальшованими, про що свідчать відповідь Міністерства Закордонних справ та консула Австрії у Україні. Земельний суд у цивільних справах м. Грац повідомило Посольство України про те, що довіреності і апостиль повинні бути оформлені як єдиний документ, який зшивається та скріплюється печатками нотаріуса і суду. Нотаріус лише посвідчує особу, яка підписує документ, та зміст довіреності нотаріус не відповідає, у свою чергу, апостиль засвідчує лише особу нотаріуса. Копії документів, що засвідчуються апостилем в австрійських судах не зберігаються.

Дана інформація і є нововиявленою обставиною, та на момент винесення ухвали Одеським апеляційним адміністративним судом 06 грудня 2016 року не була відома.

Судова колегія вважає, що заява ОСОБА_3 про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали Одеського апеляційного адміністративного суду від 06 грудня 2016 року не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст. 361 КАС України судове рішення, яким закінчено розгляд справи і яке набрало законної сили, може бути переглянуто за нововиявленими або виключними обставинами.

Згідно п.1 ч.2 ст. 361 КАС України підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.

Судова колегія зазначає, що нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення. До нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору.

В адміністративному судочинстві перегляд судових рішень у зв'язку з нововиявленими обставинами є особливим видом провадження. На відміну від перегляду судового рішення в порядку апеляційного та касаційного оскарження, підставою такого перегляду не є недоліки розгляду справи судом (незаконність та (або) необґрунтованість судового рішення чи ухвали, неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права), а те, що на час ухвалення рішення суд не мав можливості врахувати істотну обставину, яка могла суттєво вплинути на вирішення справи, оскільки учасники судового розгляду не знали про неї та, відповідно, не могли надати суду дані про неї. Тобто, перегляд справи у зв'язку з нововиявленими обставинами має на меті не усунення судових помилок, а лише перегляд уже розглянутої справи з урахуванням обставини, про існування якої стало відомо після ухвалення судового рішення.

Суд зазначає, що нововиявлені обставини - це факти, від яких залежить виникнення, зміна чи припинення прав і обов'язків осіб, що беруть участь у справі, тобто юридичні факти. Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення, та породжують процесуальні наслідки, впливають на законність і обґрунтованість ухваленого без їх врахування судового рішення. Ці обставини повинні бути належним чином підтверджені письмовими доказами, показаннями свідків, нотаріальною формою певних документів, тощо.

Отже, нововиявлені обставини - це юридичні факти (фактичні обставини) справи, які мають істотне значення для вирішення справи по суті, існували в період первинного провадження і ухвалення судового акта, але не були і не могли бути відомі ні сторонам, ні третім особам, їхнім представникам, іншим учасникам адміністративного процесу, ні суду, за умови виконання ними всіх вимог закону для об'єктивного повного і всебічного розгляду справи та ухвалення законного й обґрунтованого судового рішення.

Тобто, нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення, та породжують процесуальні наслідки, впливають на законність і обґрунтованість ухваленого без їх врахування судового рішення.

Аналогічний підхід до визначення підстав перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами викладений в Узагальненні судової практики розгляду адміністративними судами заяв про перегляд судових рішень у зв'язку з нововиявленими обставинами (Постанова Пленуму Вищого адміністративного суду України від 22 травня 2015 року № 7).

Таким чином, істотними обставинами справи вважаються ті, які можуть вплинути на рішення суду, яке набрало законної сили, а це передусім ті, що взагалі не були предметом розгляду по даній адміністративній справі в адміністративному суді у зв'язку з тим, що вони не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою на час розгляду справи. Істотними для справи обставинами вважаються такі факти і події, які мають юридичне значення для взаємовідносин сторін, що звернулись до суду з метою розгляду спірної ситуації, тобто ці факти існували вже під час розгляду спірної ситуації в суді, але не були і не могли бути відомі ні особам, які брали участь у розгляді адміністративної справи, ні суду, який її розглядав та вирішував її по суті.

З матеріалів справи вбачається, позовні вимоги ОСОБА_3 обґрунтовано тим, що в грудні 2015 року позивачем зроблено запит до Єдиного державного реєстру транспортних засобів МВС Україні з використанням пошукової форми офіційного сайту МВС України за Інтернет адресою: http://www.mvs.gov.ua/mvs та отримав на електрону пошту відповідь від МВС Україні про те, що за вказаними параметрами у запиті жодного транспортного засобу на ім'я запитувача інформації не рахується.

Як стало відомо позивачу пізніше, 22 січня 2008 року без згоди та проти волі позивача за участю ОСОБА_5 та суб'єкта владних повноважень - співробітника МРЕВ-1 ОСОБА_7 України в Одеській області на підставі "австрійської довіреності від 07 грудня 2007 року на ім'я сина позивача від першого шлюбу ОСОБА_5, належний позивачу легковий автомобіль BMW 760 LI, чорного кольору, № двигуна 60813535, кузов WBAHN01070DK90259, знято з обліку та відчужено, чим завдано його власнику, тобто позивачу, матеріальної шкоди в особливо великих розмірах і позбавило його можливості використовувати вищевказаний транспортний засіб, зокрема в якості засобу пересування та для задоволення особистих потреб, як інваліда II групи.

Одеський апеляційний адміністративний суд, вирішуючи справу, виходив з того, що даний адміністративний позов поданий позивачем із суттєвим порушенням строку звернення до суду та підлягає залишенню без розгляду, згідно ч.1 ст. 100 КАС України (в редакції чинній на момент подання позову), оскільки факт обізнаності позивача про відсутність у його володінні належного рухомого майна у 2010 році, а також факт його обізнаності з існуванням спірної довіреності у 2013 році, свідчить про те, що він повинен був знати про порушення своїх прав у межах спірних правовідносин у зазначений час.

Також суд апеляційної інстанції вважав безпідставним посилання позивача, що на протязі п'яти років, з моменту встановлення факту відсутності його транспортного засобу, він був позбавлений можливості вчиняти дії зі встановлення його місцезнаходження.

Крім того, в ухвалі Одеського апеляційного адміністративного суду від 06 грудня 2016 року судова колегія зазначила, що в судовому засіданні, яке відбулось 08 листопада 2016 року, перед представником позивача поставлено питання щодо обґрунтування поважності пропуску строку звернення до суду з даним адміністративним позовом та зобов'язано його надати відповідні докази до наступного судового засідання. В свою чергу, станом на 06 грудня 2016 року позивачем не було обґрунтовано поважність пропуску строку звернення до суду, а також не надано відповідних доказів, що свідчить про неналежність використання позивачем наданих йому процесуальних прав.

Враховуючи все вищевикладене, судова колегія приходить до висновку, що обставина існування ще однієї довіреності від 07 грудня 2007 року, якою уповноважено ОСОБА_5 користуватися, а також розпоряджатися транспортним засобом, ніяким чином не спростовує факт пропуску ОСОБА_3 строку звернення до суду без поважних причин, який було покладено в основу судового рішення, та не впливає на законність і обґрунтованість ухваленого судового рішення.

Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що обставини, на які посилається ОСОБА_3 у заяві, не є нововиявленими, а тому не можуть бути підставою для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами.

Згідно п.1 ч.4 ст. 368 КАС України за результатами перегляду рішення, ухвали за нововиявленими або виключними обставинами суд може відмовити в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами та залишити відповідне судове рішення в силі.

Враховуючи викладене, судова колегія приходить до висновку про те, що вимоги заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами є необґрунтованими у зв'язку з чим заява задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 242, 321, 325, 328, 329, 368, 369 КАС України, судова колегія, -

УХВАЛИЛА:

Відмовити ОСОБА_3 у задоволенні заяви про перегляд ухвали Одеського апеляційного адміністративного суду від 06 грудня 2016 року за нововиявленими обставинами.

Ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 06 грудня 2016 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 15 березня 2019 року.

Головуючий: ОСОБА_8

Суддя: Суддя: ОСОБА_1 ОСОБА_2

Попередній документ
80479600
Наступний документ
80479602
Інформація про рішення:
№ рішення: 80479601
№ справи: 815/7215/15
Дата рішення: 05.03.2019
Дата публікації: 18.03.2019
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: П'ятий апеляційний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації державної політики у сфері економіки, зокрема зі спорів щодо:; організації господарської діяльності, у тому числі; дозвільної системи у сфері господарської діяльності; ліцензування певних видів підприємницької діяльності; нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності; реалізації державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності та інше