П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
14 березня 2019 р.м.ОдесаСправа № 815/1579/18
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді - Коваля М.П.,
суддів - Осіпова Ю.В.,
- ОСОБА_1,
за участю: секретар судового засідання - Ніцевич О.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті ОСОБА_1 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Зіко Груп» на додаткове рішення Одеського окружного адміністративного суду від 27 червня 2018 року, прийняте у складі суду судді Цховребової М.Г. по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Зіко Груп» до Головного управління ДФС в Одеській області, Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -
10 квітня 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Зіко Груп» (далі - ТОВ «Зіко Груп») звернулось до Одеського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, у якому просило визнати протиправним та скасувати в повному обсязі рішення Комісії Головного управління ДФС в Одеській області від 05.04.2018 року №633282/38110347, яким позивачу відмовлено в реєстрації у Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної №84 від 15.03.2018 року; зобов'язати Державну фіскальну службу України зареєструвати у Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну позивача №84 від 15.03.2018 року днем її подання 28.03.2018 року.
Також у прохальній частині позовної заяви позивач просив:
- стягнути з Головного управління ДФС в Одеській області за рахунок його бюджетних асигнувань на користь позивача суму сплаченого судового збору у розмірі 1762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) гривні 00 (нуль) копійок;
- стягнути з Державної фіскальної служби України за рахунок її бюджетних асигнувань на користь позивача суму сплаченого судового збору у розмірі 1762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) гривні 00 (нуль) копійок;
- стягнути з Головного управління ДФС в Одеській області за рахунок його бюджетних асигнувань на користь позивача суму витрат на правову допомогу у розмірі 4000 (чотири тисячі) гривень 00 (нуль) копійок.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 23 червня 2018 року адміністративний позов ТОВ «Зіко Груп» задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано рішення комісії Головного управління ДФС в Одеській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, від 05.04.2018 року № 633282/38110347. Зобов'язано Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну Товариства з обмеженою відповідальністю «Зіко Груп» №84 від 15.03.2018 року днем її подання 28.03.2018 року.
Додатковим рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 27 червня 2018 року повернути ТОВ «Зіко Груп» (повне найменування: Товариство з обмеженою відповідальністю «Зіко Груп», місцезнаходження: АДРЕСА_1, 65039, ідентифікаційний код юридичної особи: 38110347) за рахунок коштів Державного бюджету України суму внесеного судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом, у розмірі 1762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) грн. 00 коп. Стягнуто з Головного управління ДФС в Одеській області (повне найменування: Головне управління ДФС в Одеській області, місцезнаходження: вул. Семінарська, 5, м. Одеса, 65044, ідентифікаційний код юридичної особи: 39398646) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Зіко Груп» суму судового збору в розмірі 1762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) грн. 00 коп. В стягненні з Головного управління ДФС в Одеській області за рахунок його бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Зіко Груп» витрат на правову допомогу у розмірі 4000 (чотири тисячі) грн. 00 коп. відмовлено.
Не погоджуючись із зазначеним додатковим судовим рішенням суду першої інстанції, ТОВ «Зіко Груп» подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати додаткове рішення суду першої інстанції частково та змінити резолютивну частину, якого викласти у наступному вигляді: «Повернути ТОВ «Зіко Груп» за рахунок коштів Державного бюджету України суму внесеного судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом, у розмірі 1762,00 грн. Стягнути з ГУ ДФС в Одеській області за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ТОВ«Зіко Груп» суму судового збору в розмірі 1762,00 грн. Стягнути з ГУ ДФС в Одеській області за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ТОВ «Зіко Груп» суму витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 4000,00 грн.».
В обґрунтування скарги апелянт зазначив, що судом першої інстанції порушені норми матеріального та процесуального права, неповно з'ясовано всі обставини, що мають значення для вирішення справи, що призвело до неправильного її вирішення. Апелянт зазначає, що витрати на отримання професійної правничої допомоги є обґрунтованими, оскільки адвокатом надавались, договір про надання юридичних послуг, детальний опис робіт (наданих послуг) виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги ТОВ «ОСОБА_2, та платіжні доручення. За таких умов, додаткове рішення суду першої інстанції підлягає частковому скасуванню.
Відзив (заперечення) на апеляційну скаргу відповідачем не надано.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, з урахуванням положень п. 23 ч. 1 ст. 4 КАС України, позивачем висунуто одну основну позовну вимогу немайнового характеру визнати протиправним та скасувати в повному обсязі рішення Комісії Головного управління ДФС в Одеській області від 05.04.2018 року №633282/38110347, яким позивачу відмовлено в реєстрації у Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної №84 від 15.03.2018 року, та одну похідну позовну вимогу зобов'язати Державну фіскальну службу України зареєструвати у Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну позивача №84 від 15.03.2018 року днем її подання 28.03.2018 року.
Відповідно до ч. 1 та пп. 1 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» від 8 липня 2011 року №3674-VI (далі - ЗУ №3674-VI), судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
За подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано юридичною особою, розмір ставки судового збору складає 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» від 07.12.2017 року №2246-VIII, з 1 січня 2018 року встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб на місяць у розмірі 1762,00 гривень.
Виходячи з встановлених судом обставин та наведеного законодавства, належний розмір судового збору за подання даного позову складає 1762,00 грн.
Фактично позивачем щодо сплати судового збору до позовної заяви додано дві квитанції від 10 квітня 2018 року: №15778396 на суму 1762,00 грн. та № 15778459 на суму 1762,00 грн.
З наведеного вбачається, що за подання даної позовної заяви позивачем внесено судовий збір в більшому розмірі, ніж встановлено законом, а саме у розмірі 1762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) грн. 00 коп.
Відповідно до п. 1 ч. 1, ч. 2 ст. 7 ЗУ №3674-VI, сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.
У випадках, установлених пунктом 1 частини першої цієї статті, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми; в інших випадках, установлених частиною першою цієї статті, - повністю.
При вирішенні питання щодо судових витрат, суд першої інстанції врахував, що фактично позивачем щодо сплати судового збору до позовної заяви додано дві квитанції від 10 квітня 2018 року: №15778396 на суму 1762,00 грн. та № 15778459 на суму 1762,00 грн., у зв'язку з чим дійшов висновку про необхідність повернення позивачу суму внесено судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом за подання адміністративного позову, у розмірі 1762 грн. 00 коп., та про необхідність стягнення з ГУ ДФС в Одеській за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ТОВ «Зіко Груп» суму судового збору в розмірі 1762 грн. 00 коп. Щодо стягнення з ГУ ДФС в Одеській області за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ТОВ «Зіко Груп» суму витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 4000,00 грн., суд першої інстанції дійшов висновку про необґрунтованість, недоведеність та безпідставність, вважає дану вимогу позивача, такою, що не підлягає задоволенню.
Апелянтом оскаржується ухвала в частині стягнення з ГУ ДФС в Одеській області за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ТОВ «Зіко Груп» суму витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 4000,00 грн..
Здійснюючи апеляційний перегляд справи в межах апеляційного оскарження, суд вважає такий висновок обґрунтованим, з огляду на наступне.
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про необхідність повернути ТОВ «Зіко Груп» за рахунок коштів Державного бюджету України суму внесеного судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом, у розмірі 1762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) грн. 00 коп.
Згідно ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Як встановлено вище, рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 23 червня 2018 року адміністративний позов ТОВ «Зіко Груп» до Головного управління ДФС в Одеській області, Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії задоволено повністю.
З урахуванням викладеного колегія суддів вважає, що судом першої інстанції на підставі наведеного законодавства, виходячи з того, що основна позовна вимога визнати протиправним та скасувати в повному обсязі рішення Комісії Головного управління ДФС в Одеській області від 05.04.2018 року №633282/38110347, яким позивачу відмовлено в реєстрації у Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної № 84 від 15.03.2018 року, пред'явлена до Головного управління ДФС в Одеській області, вірно стягнуто з Головного управління ДФС в Одеській області за рахунок його бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Зіко Груп» суму судового збору в розмірі 1762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) грн. 00 коп.
Щодо доводів апелянта про стягнення з ГУ ДФС в Одеській області за рахунок його бюджетних асигнувань на користь позивача суму витрат на правову допомогу у розмірі 4000 (чотири тисячі) гривень 00 копійок (а.с. 50-53, 121), колегія суддів зазначає наступне.
Так, в матеріалах справи наявні наступні копії документів,
- копія договору про надання юридичних послуг від 6 квітня 2018 року, підписаного директором підприємства позивача та директором ТОВ «Юристи та партнери», відповідно до умов якого Виконавець зобов'язується надати Замовнику визначені цим Договором юридичні послуги щодо підготовки матеріалів, аналізу положень чинного податкового законодавства України та підготовки адміністративного позову про визнання протиправним та скасування рішення Комісії ГУ ДФС в Одеській області від 05.04.2018 року №633282/38110347, зобов'язання ДФС України здійснити реєстрацію податкової накладної Замовника від 15.03.2018 р. №84; супроводження (в тому числі представництво інтересів Замовника) судової справи за даним позовом в Одеському окружному адміністративному суді. На підтвердження факту надання Виконавцем Замовнику послуг відповідно до умов цього Договору складається акт виконання робіт;
- банківської виписки за період з 06.04.2018 року по 06.04.2018 року з рахунку №26000312098101 ТОВ «Юристи та партнери», відповідно до якої позивач 06.04.2018 року сплатив 4000,00 грн. за договором про надання правової допомоги від 06.04.2018 року згідно рахунку №111 від 06.04.2018 року, без ПДВ;
- платіжного доручення №122 від 6 квітня 2018 року, відповідно якого позивач перерахував ТОВ «Юристи та партнери» 4000,00 грн. за договором про надання правової допомоги від 06.04.2018 року згідно рахунку №111 від 06.04.2018 року, без ПДВ;
- детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги позивачу по справі №815/1579/18, відповідно до якого: дослідження положень діючого законодавства, що регулюють спірні відносини - 3 (три) години 480 грн., збір та підготовка доказів до адміністративного позову - 2 (дві) години 320 грн., дослідження існуючої судової практики розгляду спорів про скасування рішень контролюючих органів про відмову в реєстрації податкових накладних та зобов'язання вчинити дії щодо реєстрації податкової накладної - 4 (чотири) години 640 грн., підготовка та подання адміністративного позову - 6 (шість) годин 960 грн., ознайомлення з відзивами Відповідачів, підготовка, надсилання Відповідачам та надання до суду відповіді на відзив - 4 (чотири) години 640 грн., участь у підготовчих та судових засіданнях (30.05.2018 р., 12.06.2018 р., наступне після підготовчого судове засідання) по справі з урахуванням часу, необхідного для прибуття - 6 (шість) годин 960 грн. Загальна сума витрат на правничу допомогу4000 (чотири) тисячі грн.;
- акту №2506-ЮП/2018 здавання-прийняття робіт з надання юридичних послуг від 25.06.2018 року (а.с.150), підписаного директором підприємства позивача та директором ТОВ «Юристи та партнери», згідно змісту якого: «Ми, що підписалися нижче: від ЗАМОВНИКА Директор ОСОБА_3 та від ВИКОНАВЦЯ Директор ОСОБА_4 склали даний акт про те, що виконавцем були виконані роботи з надання юридичних послуг (дослідження положень діючого законодавства, що регулюють спірні відносини за позовом Замовника, збір та підготовка доказів, дослідження існуючої судової практики розгляду спорів про оскарження рішень контролюючих органів про відмову в реєстрації податкових накладних, написання та подання адміністративного позову, супроводження судової справи №815/1579/18 шляхом ознайомлення з матеріалами справи, підготуванням необхідних процесуальних документів та участі у судових засіданнях) протягом квітня-червня 2018 року в повному обсязі і відповідно до умов договору про надання юридичних послуг від 06.04.2018 року. Сторони не мають претензій одна до одної щодо виконання своїх зобов'язань. Ціна виконаних робіт складає 4000,00 грн. у тому числі ПДВ 0 грн. Всього 4000 грн. (чотири тисячі гривень нуль копійок).».
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, що:
- адміністративний позов (а.с. 6-11) підписаний директором підприємства позивача ОСОБА_3;
- до позовної заяви додано копію довіреності №2 від 06.04.2018 року (а.с. 54), виданої позивачем в особі директора ОСОБА_3, якою уповноважив ОСОБА_5 представляти інтереси позивача без права передовіри іншій особі один рік;
- копію ухвали суду від 18.04.2018 року про залишення позовної заяви без руху отримано представником позивача за довіреністю №4 від 06.04.2018 року (а.с. 60), виданою позивачем в особі директора ОСОБА_3, якою уповноважено ОСОБА_5 представляти інтереси позивача без права передовіри іншій особі один рік;
- заяву на виконання вимог ухвали суду від 18.04.2017 року (а.с. 61) підписано директором підприємства позивача ОСОБА_3 та згідно даних комп'ютерної програми «Діловодство спеціалізованих судів» подано представником позивача ОСОБА_5;
- до заяви та доданих до неї матеріалів додано копію довіреності №2 від 06.04.2018 року (а.с. 65), виданої позивачем в особі директора ОСОБА_3, якою уповноважив ОСОБА_5 представляти інтереси позивача без права передовіри іншій особі один рік;
- копію ухвали суду від 02.05.2018 року та повістку про виклик до суду отримано представником позивача ОСОБА_6 (а.с. 66, 67);
- в підготовчому засіданні 30.05.2018 року брав участь представник позивача ОСОБА_5 (а.с. 114-117) на підставі довіреності №2 від 06.04.2018 року (а.с. 72), виданої позивачем в особі директора ОСОБА_3., якою уповноважив ОСОБА_5 представляти інтереси позивача без права передовіри іншій особі один рік;
- в підготовчому засіданні та засіданнях з розгляду справи по суті 19 та 23 червня 2018 року брав участь представник позивача ОСОБА_6 (а.с. 135-141, 143-145) на підставі довіреності №4 від 06.04.2018 року (а.с. 118), виданої позивачем в особі директора ОСОБА_3, якою уповноважив ОСОБА_6 представляти інтереси позивача без права передовіри іншій особі один рік;
- відповідь на відзив (а.с. 120) підписана директором підприємства позивача ОСОБА_3 та згідно даних комп'ютерної програми «Діловодство спеціалізованих судів» подана представником позивача ОСОБА_6;
- жодної письмової заяви про ознайомлення з матеріалами справи та/або розписок про фактичне ознайомлення з матеріалами справи в матеріалах справи немає. Згідно протоколів судових засідань, усних клопотань про ознайомлення з матеріалами справи заявлено не було.
Відтак колегія суддів вважає, що встановленими судом першої інстанції обставинами вірно спростовано виконання ТОВ «Юристи та партнери» договору про надання юридичних послуг від 6 квітня 2018 року, підписаного директором підприємства позивача та директором ТОВ «Юристи та партнери» в порядку та на умовах, визначених даним договором, у межах адміністративної справи №815/1579/18.
В судовому засіданні 27.06.2018 року представник позивача за вищенаведеною довіреністю, ОСОБА_6, зазначив, зокрема, що він є адвокатом та працює у ТОВ «Юристи та компанія», доказів того, що він працює у ТОВ «Юристи та компанія» у нього немає, але якщо суду вони потрібні, він зможе їх надати. При цьому представник позивача також зазначив, що вважає цю обставину безспірною та такою, що встановлена судом допуском представника до участі у справі.
Проте, відповідно до вимог ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Тобто, доведення обставин, на яких гуртуються вимоги, є законодавчо визначеним обов'язком сторони.
Крім того, колегія суддів вважає за можливе зазначити, що рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 23 червня 2018 року, при проголошенні вступної та резолютивної частин якого був присутній даний представник позивача, зокрема: призначено судове засідання для вирішення питання про судові витрати на 27 червня 2018 року о 15 год. 30 хв.; встановлено позивачу 2-денний строк з дня ухвалення даного рішення для подання доказів щодо розміру понесених судових витрат відповідно до умов договору про надання юридичних послуг від 6 квітня 2018 року.
Як встановлено вище, згідно п. 3.2 договору про надання юридичних послуг від 6 квітня 2018 року, підписаного директором підприємства позивача та директором ТОВ «Юристи та партнери», у разі необхідності Замовник зобов'язаний видати Виконавцеві довіреності на осіб, що є співробітниками Виконавця.
Проте, ні на виконання вимог ч. 1 ст. 77 КАС України, ні на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 23 червня 2018 року у зазначеній частині, докази, зокрема, щодо видачі позивачем, як Замовником, ТОВ «Юристи та партнери», як Виконавцю, довіреностей на будь-яких осіб, а також того, що ОСОБА_5 та ОСОБА_6 є співробітниками ТОВ «Юристи та партнери», суду не надано.
Крім того, згідно до даних Єдиного реєстру адвокатів України, ОСОБА_6: № Свідоцтва 2497, видане Одеською обласною КДКА 09.01.2013 року, форма адвокатської діяльності: індивідуальна адвокатська діяльність, адреса: 65012, Одеська область, м. Одеса, вул. Велика Арнаутська, 2-А, офіс 209.
Також, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно звернув увагу представника позивача на те, що представників позивача ОСОБА_5 та ОСОБА_6 допущено до участі у справі, як таких, повноваження яких підтверджено згідно п. 1 ч. 1 та ч. 3 ст. 59 КАС України довіреностями, виданими безпосередньо позивачем на відповідних осіб. Жодні інші обставини при цьому судом не встановлювались.
А також, колегія суддів звертає увагу на те, що відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати:
1) на професійну правничу допомогу;
2) сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду;
3) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз;
4) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;
5) пов'язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.
З наведеного вбачається, що до витрат, пов'язаних з розглядом справи за КАС України, належать витрати на професійну правничу допомогу, а не витрати на правову допомогу, як зазначено позивачем.
Порядок та підстави розподілу витрат на професійну правничу допомогу передбачені ст. 134 КАС України.
Так, відповідно до ч. 1-4 ст. 134 КАС України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
З наведених положень ст. 134 КАС України вбачається, що сторони несуть витрати, пов'язані з правничою допомогою лише та виключно адвоката. Згідно протоколів судових засідань, особи представників позивача ОСОБА_5 та ОСОБА_6 встановлено на підставі паспортів громадянина України. Та, як встановлено вище, зазначених представників позивача допущено до участі у справі, як таких, повноваження яких підтверджено згідно п. 1 ч. 1 та ч. 3 ст. 59 КАС України довіреностями, виданими безпосередньо позивачем на відповідних осіб, а не згідно ч. 4 ст. 59 КАС України, як адвокатів. Крім того, у Єдиному реєстрі адвокатів України ОСОБА_5 не знайдено.
Частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Закон України «Про судоустрій і статус суддів» встановлює, що правосуддя в Україні здійснюється на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.
Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
Так, у рішенні Європейського суду з прав людини від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України»» (заява №19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших виплат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).
Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про необґрунтованість з ГУ ДФС в Одеській області за рахунок його бюджетних асигнувань на користь позивача суми витрат на правову допомогу у розмірі 4000 (чотири тисячі) гривень 00 (нуль) коп..
Відповідно до положень статті 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Отже, з огляду на наведені положення законодавства, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а судове рішення без змін.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 292, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Зіко Груп» на додаткове рішення Одеського окружного адміністративного суду від 27 червня 2018 року - залишити без задоволення.
Додаткове рішення Одеського окружного адміністративного суду від 27 червня 2018 року по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Зіко Груп» до Головного управління ДФС в Одеській області, Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Верховного Суду.
Головуючий суддя: М.П. Коваль
Суддя: Ю.В. Осіпов
Суддя: О.І. Шляхтицький