П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
05 березня 2019 р.м.ОдесаСправа № 420/5584/18
Категорія:5.2 Головуючий в 1 інстанції:Стефанов С.О.
Місце ухвалення: м. Одеса
Дата складання повного тексту:05.12.18.
Судова колегія П'ятого апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого - Бітова А.І.
суддів - Лук'янчук О.В.
- ОСОБА_1
при секретарі - Лавришині А.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті ОСОБА_2 адміністративну справу за апеляційною скаргою Черкаської митниці ДФС на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 05 грудня 2018 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "БУДТРЕСТ-ВВ" до Черкаської митниці ДФС про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів та карток відмов в прийняті митної декларації, митному оформленні випуску,
У жовтні 2018 року товариство з обмеженою відповідальністю (далі ТОВ) "БУДТРЕСТ-ВВ" звернулося до суду з позовом до Черкаської митниці ДФС про визнання протиправним та скасувати рішення Черкаської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів № UА902010/2018/107014/2 від 18 вересня 2018 року, № UА902010/2018/106238/2 від 28 серпня 2018 року та карток відмов в прийняті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА902010/2018/00105 від 17 вересня 2018 року, №UА902010/2018/00095 від 28 серпня 2018 року.
Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач вказував, що 22 квітня 2017 року між ТОВ "БУДТРЕСТ-ВВ" (покупець) та HENGSHUI LINHAI FIBERGLASS CO., LTD (Китай) (продавець) укладено Контракт купівлі-продажу № HLF/BB-220417. За умовами вказаного Контракту продавець продає, а покупець купує товари народного споживання у відповідності з документами відвантаження, узгодженими та підписаними сторонами на кожну поставку окремо і на умовах зазначених у даному Контракті та інвойсах і доповненнях до нього (п.1.1. Контракту). 18 вересня 2018 року та 28 серпня 2018 року для визначення митної вартості за електронними митними деклараціями №UA902010/2018/107024 від 18 вересня 2018 року та №UA902010/2018/106245 від 28 серпня 2018 року ТОВ "БУДТРЕСТ-ВВ" надіслано до Черкаської митниці ДФС наступні документи: 1. Пакувальні листи HLF/BB-AW-L-180504A2 від 14 липня 2018 року, HLF/BB-JJ18010/1 від 15 червня 2018 року; 2. Рахунки фактур (Інвойси) - HLF/BB-AW-L-180504A2 від 14 липня 2018 року, HLF/BB-JJ18010/1 від 15 червня 2018 року; 3. Коносаменти (BILL OF LADING) - 4359-0177-807.014 від 14 липня 2018 року, 4359-0177-805.032 від 15 червня 2018 року; 4. Копії автотранспортних накладних № 55/1 від 14 вересня 2018 року, № 42/1 від 27 серпня 2018 року; 5. Декларації про походження товару - HLF/BB-AW-L-180504A2 від 14 липня 2018 року, HLF/BB-JJ18010/1 від 15 червня 2018 року; 6. Зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу HLF/BB-220417 від 22 квітня 2017 року та додатки до нього; 7. Інші некласифіковані документи; 8. Митні декларації, за якими відмовлено у випуску товарів № UA902010/2018/107024 від 18 вересня 2018 року та №UA902010/2018/106245 від 28 серпня 2018 року. Рішеннями від 17 вересня 2018 року за №UA902010/2018/00105 та від 28 серпня 2018 року за № UA902010/2018/00095 Відповідач відмовив у митному оформленні товару за заявленою позивачем митною вартістю та прийняв рішення про коригування митної вартості товарів від 18 вересня 2018 року за №UA902010/2018/107014/2 та від 28 серпня 2018 року за № UA902010/2018/106238/2.
Таким чином, позивач вважає, що документи подані декларантом для митного оформлення товару за ціною Контракту відповідають вимогам ст. 53 МК України, є належними та допустимим та підтверджують числове значення митної вартості товару, не мають розбіжностей, а тому визначення митним органом митної вартості товару та коригування її в сторону збільшення за резервним методом здійснено з порушенням вимог митного законодавства. З цих підстав позивач просить визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів та картку відмови в прийнятті митної декларації.
Відповідач позов не визнав та зазначив, що 23 листопада 2018 року від відповідача надійшов відзив на адміністративний позов (вхід. № 36030/18) згідно якого відповідач просить суд відмовити в задоволенні позову, посилаючись в цілому на те, що в порядку здійснення митного контролю на підставі та відповідно до п.5 ст. 54, пп.1, 4 ст. 337, 320 МК України встановлено, що використані декларантом відомості про митну вартість та обраний метод її визначення не підтверджені документально, а саме надані декларантом документи до митного оформлення містять невідповідності та не містять всіх відомостей щодо складових митної вартості. Відповідач зазначає, що на момент митного оформлення існували обставини, які перешкоджали застосуванню першого методу визначення митної вартості - за ціною договору. Декларантом не усунуто умови, що унеможливлюють застосування основного методу визначення митної вартості, не усунуто виявлені розбіжності в документах, не надано усіх відомостей щодо складових митної вартості товару, відомостей щодо ціни що фактично сплачена або підлягає сплаті, тобто документально, належним чином не підтверджено заявлену митну вартість товарів визначену за основним методом визначення митної вартості "за ціною договору", чим порушено вимоги ст. 58 МК України та в зв'язку з чим застосування основного методу визначення митної вартості неможливо. На виконання вимог ч.5 і 6 ст. 55, ч.3 ст. 57 МК України та з метою обґрунтованого вибору методу та визначення основи митної вартості товару між декларантом та митницею проведено процедуру консультації. В ході проведення консультації встановлено, що у декларанта та у митного органу відсутня цінова інформація щодо митних вартостей ідентичних товарів, що унеможливлює застосування методу визнання митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів відповідно до положень ст. 59 МК України, та водночас встановлено що у декларанта та у митного органу наявна цінова інформація щодо митних вартостей подібних товарів оформлених у митному відношенні за основним методом, в зв'язку з чим за результатом проведеної консультації митну вартість товарів визначено за ціною угоди щодо подібних товарів відповідно до положень ст. 60 МК України. Таким чином, відповідач зазначає, що причинами і умовами прийняття рішень про коригування митної вартості товарів слугувало те, що на час здійснення митного оформлення за відповідними митними деклараціями, заявлений позивачем перший метод визначення митної вартості товарів не міг бути застосований через наявні розбіжності у поданих до митного оформлення документах, а також ті обставини, що позивачем, як декларантом, такі розбіжності не було усунуто.
Справу розглянуто судом за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 05 грудня 2018 року позов ТОВ "БУДТРЕСТ-ВВ" до Черкаської митниці ДФС про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів № UА902010/2018/107014/2 від 18 вересня 2018 року, № UА902010/2018/106238/2 від 28 серпня 2018 року та карток відмов в прийняті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UА902010/2018/00105 від 17 вересня 2018 року, № UА902010/2018/00095 від 28 серпня 2018 року задоволений.
Визнано протиправними та скасовано рішення про коригування митної вартості товарів № UА902010/2018/107014/2 від 18 вересня 2018 року, № UА902010/2018/106238/2 від 28 серпня 2018 року.
Визнано протиправними та скасовано картки відмови в прийняті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА902010/2018/00105 від 17 вересня 2018 року, № UА902010/2018/00095 від 28 серпня 2018 року.
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Черкаської митниці ДФС (код ЄДРПОУ 39420084) на користь ТОВ "БУДТРЕСТ-ВВ" (код ЄДРПОУ 39427729) суму сплаченого судового збору в розмірі 7 799 грн. 87 коп.
В апеляційній скарзі Черкаської митниці ДФС ставиться питання про скасування судового рішення в зв'язку з тим, що воно постановлено з неправильним застосуванням норм матеріального права, з порушенням норм процесуального права, з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, а також що у зв'язку з тим, що висновки суду не відповідають обставинам справи.
Доводи апеляційної скарги:
- В порядку здійснення митного контролю на підставі та відповідно до п.5 ст. 54, п.1,4 ст. 337, 320 МК України встановлено, що використані декларантом відомості про митну вартість та обраний метод її визначення не підтверджені документально, а саме надані декларантом документи до митного містять невідповідності та не містять всіх відомостей щодо складових митної вартості, а саме:
· відповідно до п.2.2 з/е контракту від 22 квітня 2017 року № HLF/BB - 220417 та додаткової угоди до контракту від 20 квітня 2018 року № 0418 термін дії контракту - один рік з моменту його підписання до 22 квітня 2018 року. Митниці не надано документів, що підтверджують пролонгацію договору. Отже, на момент митного оформлення неможливо ідентифікувати поставку товару з наданим до митного оформлення контрактом купівлі-продажу, невідомо в рамках якого контракту здійснено задекларовану поставку товару. Тобто, метод визначення митної вартості за ціною угоди (заявлений до митного оформлення декларантом), документально не підтверджений.
· відповідно до п. 3.2 з/е контракту від 22 квітня 2017 року №HLF/BB - 220417 оплата за товар здійснюється з відстрочкою 90 (дев'яносто) днів з моменту перетину митного кордону України. На даний час у митниці відсутня інформація щодо здійснення/не здійснення оплати за товар з моменту перетину митного кордону України по теперішній час. Відповідно до п. 2 ст. 53 МК України, серед обов'язкових документів декларант зобов'язаний надати - банківські платіжні документи що стосуються задекларованого товару, в разі якщо рахунок сплачено.
· До митного оформлення а також при розгляді справи в суді першої інстанції банківських платіжних документів не надано, також відсутня інформація щодо здійснення на даний момент оплати або відстрочення платежу.
- На виконання вимог ч.5 і 6 ст. 55, ч. 3 ст. 57 МК України та з метою обґрунтованого вибору методу та визначення основи митної вартості товару між декларантом та митницею проведено процедуру консультації. В ході проведення консультації встановлено, що у декларанта та у митного органу відсутня цінова інформація щодо митних вартостей ідентичних товарів, що унеможливлює застосування методу визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів відповідно до положень ст. 59 МК України, та водночас встановлено що у декларанта та у митного органу наявна цінова інформація щодо митних вартостей подібних товарів оформлених у митному відношенні за основним методом, в зв'язку з чим за результатом проведеної консультації митну вартість товарів визначено за ціною угоди щодо подібних товарів, відповідно до положень ст. 60 МК України. При коригуванні, за основу взято митну вартість 3,13 $/кг., подібних товарів оформлених у митному відношенні за митною декларацією від 11 червня 2018 року №ПА500010/2018/8458.
- В порядку здійснення митного контролю на підставі та відповідно до п.5 ст. 54, п.1,4 ст.ст. 337, 320 МК України встановлено, що використані декларантом відомості про митну вартість та обраний метод її визначення не підтверджені документально, а саме надані декларантом документи до митного містять невідповідності та не містять всіх відомостей щодо складових митної вартості.
- На момент митного оформлення існували обставини, які перешкоджали застосуванню першого методу визначення митної вартості - за ціною договору. Декларантом не усунуто умови, що унеможливлюють застосування основного методу визначення митної вартості, не усунуто виявлені розбіжності в документах, не надано усіх відомостей щодо складових митної, відомостей щодо ціни що фактично сплачена або підлягає сплаті, тобто документально, належним чином не підтверджено заявлену митну вартість товарів визначену за основним методом визначення митної вартості "за ціною договору", чим порушено вимоги ст. 58 МК України та в зв'язку з чим застосування основного методу визначення митної вартості неможливо.
- Причинами і мовами прийняття рішень про коригування митної вартості товарів слугувало те, що на час здійснення митного оформлення за відповідними митними деклараціями, заявлений позивачем перший метод визначення митної вартості товарів не міг бути застосований через наявні розбіжності у поданих до митного оформлення документах, а також ті обставини, що позивачем, як декларантом, такі розбіжності не було усунуто. Однак, суд першої інстанції проігнорував даний факт.
- Посилання у оскаржуваному рішенні на обставини пролонгації договору в автоматичному порядку не узгоджуються з ч. 2 ст. 53 МК України, так як кожна з умов, на які декларант посилається, має бути документально підтвердженою. Відсутність інформування або письмового декларування щодо пролонгації договору, для митних цілей, може свідчити про те, що такий з/е договір втратив чинність. Крім того, до оформлення товару позивач не розрахувався за поставлений контрагентом товар. Разом з тим ні у процесі митного оформлення, ні до суду позивач не надав документи які б свідчили про оплату товару, хоча товар вже поставлений на митну територію України. Відстрочка на 90 днів згідно з/е контракту щодо розрахунків за поставкою не свідчить, що такі розрахунки проводяться в останній день.
Відзиву на апеляційну скаргу від ТОВ "БУДТРЕСТ-ВВ" не подано.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги Черкаської митниці ДФС, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, судова колегія приходить до наступного.
Обставини встановлені судом першої інстанції, підтверджені судом апеляційної інстанції та неоспорені учасниками апеляційного провадження:
22 квітня 2017 року між ТОВ "БУДТРЕСТ-ВВ" (покупець) та HENGSHUI LINHAI FIBERGLASS CO., LTD (Китай) (продавець) укладено Контракт купівлі-продажу товарів народного споживання №HLF/BB - 220417 (а.с. 17-19).
Відповідно до п. 2.1 Контракту, його сума становить 100 000 долларів США. Згідно п. 2.2 термін дії Контракту - один рік з моменту його підписання до 22 квітня 2018 року.
В подальшому, між покупцем та продавцем була укладена додаткова угода № 0418 від 20 квітня 2018 року до Контракту № HLP/BB-220417 (а.с. 20).
18 вересня 2018 року та 28 серпня 2018 року для визначення митної вартості за електронними митними деклараціями №UA902010/2018/107024 від 18 вересня 2018 року та №UA902010/2018/106245 від 28 серпня 2018 року ТОВ "БУДТРЕСТ-ВВ" надіслано до Черкаської митниці ДФС наступні документи:
· Пакувальні листи HLF/BB-AW-L-180504A2 від 14 липня 2018 року (а.с. 26) та HLF/BB-JJ18010/1 від 15 червня 2018 року (а.с. 27);
· Рахунки фактур (Інвойси) - HLF/BB-AW-L-180504A2 від 14 липня 2018 року (а.с. 21) та HLF/BB-JJ18010/1 від 15 червня 2018 року (а.с. 22);
· Коносаменти (BILL OF LADING) - № 4359-0177-807.014 від 14 липня 2018 року (а.с. 23-24) та № 4359-0177-805.032 від 15 червня 2018 року (а.с. 25);
· Копії автотранспортних накладних № 55/1 від 14 вересня 2018 року (а.с. 31) та № 42/1 від 27 серпня 2018 року (а.с. 32);
· Декларації про походження товару - HLF/BB-AW-L-180504A2 від 14 липня 2018 року, HLF/BB-JJ18010/1 від 15 червня 2018 року;
· Зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу HLF/BB-220417 від 22 квітня 2017 року та додатки до нього (а.с. 17-20);
· Інші некласифіковані документи;
· Митні декларації, за якими відмовлено у випуску товарів № UA902010/2018/107014 від 17 вересня 2018 року (а.с. 33-34) та № UA902010/2018/106245 від 28 серпня 2018 року (а.с.35).
Під час здійснення Черкаською митницею ДФС контролю правильності визначення митної вартості товарів, які надійшли на адресу позивача та перевірки документів, поданих до митниці для підтвердження митної вартості товарів, митним органом встановлено, що використані декларантом відомості про митну вартість та обраний метод її визначення не підтверджені документально, а саме надані декларантом документи до митного оформлення містять невідповідності та не містять всіх відомостей щодо складових митної вартості, а саме зазначено наступні розбіжності:
· відповідно до п. 2.2 Контракту від 22 квітня 2017 року №HLF/BB-220417 та доповнення до контракту від 20 квітня 2018 року № 0418 термін дії контракту - один рік з моменту його підписання до 22 квітня 2018 року. У митниці відсутня інформація щодо надходження/не надходження заяви однієї зі сторін про припинення або зміну умов цього договору. Отже на даний момент не можливо ідентифікувати дану поставку з наданим до митного оформлення контрактом купівлі-продажу, невідомо в рамках якого контракту здійснено задекларовану поставку товару. Тобто метод визначення митної вартості за ціною угоди документально не підтверджений;
· відповідно до п. 3.2 Контракту від 22 квітня 2017 року №HLF/BB-220417 оплата за товар здійснюється з відстрочкою 90 днів з моменту перетину Митного кордону України. У митниці відсутня інформація щодо здійснення/не здійснення оплати за товар з моменту перетину митного кордону України по теперішній час. До митного оформлення банківських платіжних документів не надано, також відсутня інформація щодо здійснення на даний момент оплати або відстрочення платежу;
· відповідно до п.2 ст. 53 МК України для підтвердження заявленої митної вартості декларант зобов'язаний надати страхові документи, а також документи що містять відомості про вартість страхування - якщо здійснювалось страхування. До митниці не надано страхових документів та відсутня інформація щодо здійснення страхування вантажу покупцем або ж відсутність такого;
· відповідно до п. 1.1 Контракту сторони домовились про купівлю товару у відповідності з документами на відвантаження, узгодженими і підписаними сторонами на кожну поставку окремо. До митного оформлення не надано документів на відвантаження, які б були підписаними обома сторонами та містили відомості щодо асортименту, вартості чи умов поставки;
· згідно п. 4.1 Контракту зазначено що поставки повинні здійснюватись у повній відповідності із замовленням покупця, в яких вказаний необхідний асортимент, термін і умови поставки. До митного оформлення не надано замовлення покупця (передбачене контрактом), що вказує на неможливість ідентифікувати зазначену поставку з наданим до митного оформлення контрактом купівлі-продажу.
На підставі п.3 ст. 53 МК України декларанту запропоновано протягом 10 календарних днів надати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості товару.
Листами за вих. № 01/01 від 18 вересня 2018 року та № 01/02 від 28 серпня 2018 року позивачем повідомлено митницю про те, що надати більше документів не має можливості (а.с. 28, 29).
На виконання вимог п. 5, 6 ст. 55, п. 3, ст. 57 МК України та з метою обґрунтованого вибору метода та визначення основи митної вартості товару між декларантом та митницею проведено процедуру консультації. В ході проведення консультації встановлено, що у декларанта та у митного органу відсутня цінова інформація щодо митних вартостей ідентичних товарів, що унеможливлює застосування методу визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів відповідно до положень ст. 59 МК України, та водночас встановлено що у декларанта та у митного органу наявна цінова інформація щодо митних вартостей подібних товарів оформлених у митному відношенні за основним методом, в зв'язку з чим за результатом проведеної консультації митну вартість товарів визначено за ціною угоди щодо подібних товарів відповідно до положень ст. 60 МК України. При коригуванні, за основу взято митну вартість 3,13$/кг., подібних товарів оформлених у митному відношенні за митною декларацією від 11 червня 2018 року № UA500010/2018/8458.
У подальшому, за результатами перевірки митних декларацій №UA9020102018/107014 від 17 вересня 2018 року та № UA902010/2018/106245 від 28 серпня 2018 року, Черкаською митницею ДФС прийняті рішення про відмову в прийнятті митних декларацій, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA902010/2018/00105 від 17 вересня 2018 року (а.с. 36-37) та №UA902010/2018/00095 від 28 серпня 2018 року (а.с. 38), а також прийняті рішення про коригування митної вартості товарів № UA902010/2018/107014/2 від 18 вересня 2018 року (а.с. 39) та №UA902010/2018/106238/2 від 28 серпня 2018 року (а.с. 40).
Вирішуючи справу, суд першої інстанції виходив з того, що у ході розгляду справи відповідач не надав доказів того, що документи, подані позивачем для митного оформлення товарів, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів в достовірності наданої інформації та не дають можливості визначити митну вартість шляхом застосування обраного декларантом основного методу за ціною договору.
За викладених обставин, суд першої інстанції дійшов висновку, що вимоги позивача про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів і картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Судова колегія вважає ці висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам ст.ст. 2, 6-14, 73, 74, 77, 78 КАС України, ст.ст. 49, 51, 52, 53, 55, 57, 58, 60 МК України, якими регулюються правовідносини між сторонами.
Згідно з ч.1 ст. 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.
Частиною 1 ст. 52 МК України передбачено, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому р. VIII цього Кодексу та цією главою.
Відповідно до ч.1 ст. 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Частинами 2, 3 зазначеної статті передбачено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
Згідно з п.2 ч.5 ст. 54 МК України митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.
Відповідно до ч.2 ст. 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:
1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;
2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;
3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);
4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;
5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;
6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;
7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;
8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Згідно ч.3 ст. 53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:
1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;
2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);
3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);
4) виписку з бухгалтерської документації;
5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;
6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;
7) копію митної декларації країни відправлення;
8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Відповідно до ч.6 ст. 54 МК України орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:
1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;
2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;
3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;
4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Зі змісту наведених норм вбачається, що передбачене ч.5 ст. 54 МК України право митного органу на витребування у декларанта додаткових документів реалізується виключно з підстав, які передбачені цим кодексом, а саме ч.3 ст. 53 МК України надання декларантом документів, які містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Тобто, наведені приписи зобов'язують митницю зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.
Таким чином, орган доходів і зборів має право вимагати від декларанта додаткові документи при наявності визначених законом підстав, визначених ч.3 ст. 53 МК України.
Так, орган доходів і зборів, у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості товару.
Проте, такою імперативною умовою є наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів.
При цьому, в розумінні наведених статей МК України, сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи, зазначені у ч.2 ст. 53 МК України, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Тобто, наведені приписи зобов'язують митницю зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.
Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.
В свою чергу, не наведення Черкаською митницею ДФС в рішенні про коригування митної вартості товарів належних та допустимих доказів того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, містять невідповідності чи є такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребування митницею додаткових документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчать про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів.
Судова колегія зазначає, що наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов'язковою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.
Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені ст. 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Так, в оскаржуваних рішенням апелянтом зазначено, що використані декларантом відомості про митну вартість товару та метод її визначення не підтверджені документально, а саме надані декларантом до митного оформлення містять невідповідності та не містять всіх відомостей щодо складових митної вартості, а саме - відповідно до п. 2.2 Контракту від 22 квітня 2017 року № HLF/BB-220417 та доповнення до Контракту від 20 квітня 2018 року № 0418 термін дії контракту - один рік з моменту його підписання до 22 квітня 2018 року.
У Черкаської митниці ДФС відсутня інформація щодо надходження/не надходження заяви однієї зі сторін про припинення або зміну умов цього договору. Таким чином, на даний момент не можливо ідентифікувати дану поставку з наданим до митного оформлення контрактом купівлі-продажу, невідомо в рамках якого контракту здійснено задекларовану поставку товару.
Тобто метод визначення за митною вартістю за ціною угоди документально не підтверджений.
Щодо доводів апелянта про відсутність інформації щодо надходження/не надходження заяви однієї зі сторін про припинення або зміну умов договору (п. 2.2 Контракту від 22 квітня 2017 року №HLF/BB-220417 та доповнення до контракту від 20 квітня 2018 року №0418), а отже, не можливістю ідентифікувати поставку з наданим до митного оформлення контрактом купівлі-продажу, судова колегія виходить з того, що термін дії Контракту - один рік з моменту його підписання до 22 квітня 2018 року, відповідно до п.п. 2.2 додаткової угоди №0418 від 20 квітня 2018 року до Контракту "Термін дії контракту - один рік з моменту його підписання до 22 квітня 2018 року. У разі відсутності заяви однієї із Сторін про припинення або зміну умов цього Договору протягом одного місяця до моменту закінчення строку цього Договору, цей Договір вважається кожен раз автоматично продовженим на той самий строк і на тих же умовах". Таким чином, даний пункт Додаткової угоди спростовує твердження апелянта щодо закінчення строку дії Контракту від 22 квітня 2017 року №HLF/BB-220417. Додаткова угода №0418 від 20 квітня 2018 року надавалась до митного органу, проте не була взята ним до уваги.
Окрім цього, в обґрунтування прийнятого рішення, апелянт посилається на відсутність інформації щодо здійснення/нездійснення оплати за товар з моменту перетину митного кордону України по теперішній час (до митного оформлення банківських платіжних документів не надано).
Судова колегія не приймає до уваги цей довід апелянта, оскільки серед обов'язкових документів декларант зобов'язаний надати - банківські платіжні документи що стосуються задекларованого товару, в разі якщо рахунок сплачено (п.2 ст. 53 МК України). Згідно п. 3.2 Контракту від 22 квітня 2017 року №HLF/BB-220417, передбачено, що оплата за товар здійснюється з відстрочкою на 90 днів з моменту перетину митного кордону України.
Пунктом 4 ч. 2 ст. 53 МК України зазначено, що документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару.
Таким чином, ТОВ "БУДТРЕСТ-ВВ" не надано документа, щодо сплати виставленого рахунку за поставлений товар у зв'язку із тим, що на момент прийняття оскаржуваного рішення, згідно умов Контракту, зазначений рахунок не сплачувався.
Крім того, відповідачем зазначено, що поставку товару здійснено на умовах СРТ м. Умань. Таким чином, на думку відповідача не надано документів щодо перевезення товару до погодженого місця, що також може вплинути на вартісні показними заявленої митної вартості.
Відповідно до п.6.3 Контракту від 22 квітня 2107 року №HLF/BB-220417 вартість палет, тари та упаковки включено у вартість товару (а.с. 17). В пакувальних листах зазначена вага брутто (вага товару із упаковкою) та вага нетто (вага товару без упаковки) (а.с. 26).
Таким чином, оскільки інформація щодо вартості товару зазначена у інвойсах та інформація щодо ваги товару наявна в пакувальних листах, тому митний орган мав змогу самостійно визначити вартість упаковки, яка включена у вартість товару.
З урахуванням наведеного, твердження митного органу, якими обґрунтовано рішення про коригування митної вартості товару є безпідставними, так як контролюючим органом не доведено існування розбіжностей у складових митної вартості товару, що унеможливили б визначення митної вартості за ціною контракту, тобто за першим методом.
З огляду на викладене, судова колегія вважає, що ТОВ "БУДТРЕСТ-ВВ" надані Черкаської митниці ДФС для митного оформлення імпортованого товару документи, що передбачені МК України, що дають можливість визначити митну вартість товару за першим методом визначення митної вартості за ціною договору (контракту), подані документи ідентифікували оцінюваний товар та містили об'єктивні і достовірні дані, що піддавалися обчисленню, які підтверджували ціну товарів, що підлягала сплаті позивачем на користь продавця.
В свою чергу, правильність визначення позивачем митної вартості товару за ціною договору, а також об'єктивна неможливість застосування першого методу не були спростовані відповідачем, а тому висновки щодо документального не підтвердження позивачем митної вартості товару є необґрунтованими, а подальше коригування його вартості за допомогою іншого методу є протиправним.
У ході розгляду справи Черкаська митниця ДФС не надала доказів того, що документи, подані позивачем для митного оформлення товарів, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів в достовірності наданої інформації та не дають можливості визначити митну вартість шляхом застосування обраного декларантом основного методу за ціною договору.
Враховуючи вищевикладене, судова колегія вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного та обґрунтованого висновку про те, що декларантом надані усі необхідні документи, які підтверджують вірність визначення митної вартості товару за ціною договору, а тому у митного органу не було підстав для прийняття спірного рішення про коригування митної вартості товару за резервним методом.
Доводи апеляційної скарги зроблених висновків не спростовують, та є тотожними відзиву на адміністративний позов, факти та мотивування яких повністю спростовуються матеріалами справи та обставинами, які повно та об'єктивно були встановлені судом першої інстанції при вирішенні спірного питання.
За таких обставин, судова колегія вважає позовні вимоги ТОВ "БУДТРЕСТ-ВВ" обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Судова колегія не змінює розподіл судових витрат (ст. 139 КАС України).
Враховуючи все вищевикладене, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують, відповідно, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 308, 310, п.1 ч.1 ст. 315, ст.ст. 316, 321, 322, 325, ч.5 ст. 328 КАС України, судова колегія, -
Апеляційну скаргу Черкаської митниці ДФС залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 05 грудня 2018 року залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Повне судове рішення складено 15 березня 2019 року.
Головуючий: ОСОБА_3
Суддя: Суддя: ОСОБА_1 ОСОБА_2