05 березня 2019 року
м. Київ
Справа № 910/3353/16
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Пєскова В.Г. - головуючий, Білоуса В.В., Погребняка В.Я.,
за участю секретаря судового засідання - Анісімової М.О.;
за участю представників:
Підприємства «Ера», заснованого на власності Житомирської обласної ради українського фонду «Реабілітація інвалідів», - Галя Є.С.,
Фізичної особи-підприємця Маняченка Олексія Анатолійовича - Черничка В.В.,
а також ліквідатора Приватного акціонерного товариства «Київфундаментбуд» - арбітражного керуючого Нестеренка О.А. ,
учасники справи:
ініціюючий кредитор - Підприємства «Ера», заснованого на власності Житомирської обласної ради українського фонду «Реабілітація інвалідів»,
боржник - Приватне акціонерне товариство «Київфундаментбуд»,
ліквідатор - арбітражний керуючий Нестеренко О.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційні скарги Підприємства «Ера», заснованого на власності Житомирської обласної ради українського фонду «Реабілітація інвалідів» та ліквідатора боржника - арбітражного керуючого Нестеренка О.А.
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 19.12.2018
у складі колегії суддів: Доманської М.Л.(головуючий), Верховця А.А., Отрюха Б.В.
у справі за заявою Підприємства «Ера», заснованого на власності Житомирської обласної ради українського фонду «Реабілітація інвалідів»
до Приватного акціонерного товариства «Київфундаментбуд»
про банкрутство,
Ухвалою Верховного Суду від 25.01.2019 відкрито касаційне провадження за касаційними скаргами Підприємства «Ера», заснованого на власності Житомирської обласної ради українського фонду «Реабілітація інвалідів» та ліквідатора боржника - арбітражного керуючого Нестеренка О.А. на постанову Північного апеляційного господарського суду від 19.12.2018 у справі № 910/3353/16.
До Верховного Суду надійшла підписана директором ТОВ «Компанія по управлінню активами «Домініон-Капітал» заява від 25.02.2019 про відвід судді Пєскова В.Г., яка залишена колегією суддів без розгляду з наступних підстав.
Згідно з договором від 19.08.2013 № 2-КІФ ПАТ «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Сордант» доручив, а ТОВ «Компанія по управлінню активами «Домініон-Капітал» прийняло на себе зобовязання щодо управління активами ПАТ «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Сордант».
У постанові від 27.09.2016 у цій справі Вищий господарський суд України дійшов висновку про можливість у певний часовий проміжок здійснювати процесуальне представництво Публічного акціонерного товариства «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Сордант» Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія по управлінню активами «Домініон-Капітал» на підставі договору від 19.08.2013 № 2-КІФ.
Однак, колегія суддів акцентує увагу на тому, що строк дії вказаного вище договору складає три роки з дати його укладання, тобто дія цього договору закінчується 20.08.2016. Інших договорів щодо управління активами ПАТ «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Сордант» матеріали справи не містять.
З огляду на те, що до заяви від 25.02.2019 про відвід судді Пєскова В.Г. не додано доказів підтвердження повноважень ТОВ «Компанія по управлінню активами «Домініон-Капітал» представляти інтереси ПАТ «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Сордант» згідно діючого на час подачі заяви договору, то відповідно ця заява підписана неуповноваженою особою та підлягає залишенню без розгляду.
Дослідивши матеріали справи та доводи касаційних скарг, заслухавши присутніх у судовому засіданні учасників справи, колегія суддів дійшла до висновку про необхідність закриття касаційного провадження за касаційними скаргами Підприємства «Ера», заснованого на власності Житомирської обласної ради українського фонду «Реабілітація інвалідів» та ліквідатора боржника - арбітражного керуючого Нестеренка О.А. на постанову Північного апеляційного господарського суду від 19.12.2018 у справі № 910/3353/16, виходячи з такого.
У касаційних скаргах скаржники просять скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 19.12.2018 у справі № 910/3353/16 повністю, а ухвалу Господарського суду міста Києва від 23.10.2018 - залишити в силі. При цьому зазначеними судовими рішеннями вирішувалися заяви ФОП Маняченка О.А. про заміну кредитора у справі.
Згідно з частиною шостою статті 12 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».
У відповідності з положеннями статті 21 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» у разі вибуття чи заміни кредитора у справі про банкрутство господарський суд за заявою правонаступника або іншого учасника (учасників) справи здійснює заміну такої сторони на будь-якій стадії провадження у справі її правонаступником. Усі дії, вчинені у справі про банкрутство до вступу у справу правонаступника, обов'язкові для нього так само, як вони були обов'язкові для особи, яку правонаступник замінив.
Відповідно до приписів пункту 4 частини першої статті 287 ГПК України учасникам справи, а також особам, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, надано право подати касаційну скаргу на ухвали і постанови суду першої інстанції після їх перегляду в апеляційному порядку та постанови суду апеляційної інстанції у справах про банкрутство (неплатоспроможність) лише у випадках, передбачених Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».
Частиною третьою статті 8 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» визначено перелік судових рішень у справі про банкрутство, які можуть бути оскаржені у касаційному порядку. Зокрема, у касаційному порядку можуть бути оскаржені постанови апеляційного господарського суду, прийняті за результатами перегляду таких судових рішень: ухвали про порушення справи про банкрутство, ухвали про визнання недійсними правочинів (договорів) боржника, ухвали за результатами розгляду грошових вимог кредиторів, ухвали про звільнення (усунення, припинення повноважень) арбітражного керуючого, ухвали про перехід до наступної судової процедури, ухвали про затвердження плану санації, ухвали про закриття провадження у справі про банкрутство, а також постанови про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури.
Таким чином, положення частини третьої статті 8 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» не передбачають касаційний перегляд судового рішення, прийнятого у зв'язку з розглядом заяви про заміну кредитора у справі про банкрутство в порядку статті 21 цього Закону.
Відповідно до частини першої статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Пунктом 8 частини першої статті 129 Конституції України унормовано, що однією із засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Європейський суд з прав людини у рішенні у справі «Сокуренко і Стригун проти України» від 20.07.2006 зазначив, що фраза «встановленого законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. У рішенні у справі «Занд проти Австрії» висловлено думку, що термін «судом, встановленим законом» у пункті 1 статті 6 Конвенції передбачає «усю організаційну структуру судів, включно з [...] питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів [...]».
Системний аналіз зазначених норм права дає підстави для висновку, що з моменту порушення стосовно боржника справи про банкрутство він перебуває в особливому правовому режимі, і спеціальні норми Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» мають пріоритет у застосуванні при розгляді справ про банкрутство щодо інших законодавчих актів України, а тому положення частини третьої статті 8 вказаного Закону слід розуміти як такі, що встановлюють деякі особливості та обмеження у реалізації права на касаційне оскарження судових рішень у процедурі банкрутства, що полягають, зокрема, у завершенні розгляду питання про заміну кредитора у справі про банкрутство в порядку статті 21 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» завершенням відповідного апеляційного провадження.
Враховуючи наведене, суд касаційної інстанції у разі здійснення касаційного перегляду постанови Північного апеляційного господарського суду від 19.12.2018 у справі № 910/3353/16 буде діяти не як суд, встановлений законом.
У зв'язку з викладеним, з метою дотримання норм законодавства України, яке регулює діяльність Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, зокрема положень частини третьої статті 8 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», колегія суддів дійшла до висновку про закриття касаційного провадження за касаційними скаргами Підприємства «Ера», заснованого на власності Житомирської обласної ради українського фонду «Реабілітація інвалідів» та ліквідатора боржника - арбітражного керуючого Нестеренка О.А. на постанову Північного апеляційного господарського суду від 19.12.2018 у справі № 910/3353/16.
Крім того, судова колегія відзначає, що нею було виявлено постанову Верховного Суду від 18.07.2018 у справі № 925/308/16, якою, серед іншого, розглянуто в касаційному порядку питання заміни кредитора у справі про банкрутство. Однак, оскільки дане питання розглядалося судом першої інстанції в одному засіданні поряд з розглядом грошових вимог кредиторів, а також з огляду на приписи статей 55, 129 Конституції України, статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, частин першої і другої статті 106, статті 107 ГПК України (в редакції, чинній до 15.12.2017), враховуючи пункт 3 статті 317 ГПК України (в редакції, чинній з 15.12.2017) щодо остаточності постанови суду касаційної інстанції, а також те, що дане питання має важливе значення для формування єдиної практики при розгляді справ про банкрутство, Касаційний господарський суд вважав за необхідне надати оцінку застосуванню судами першої та апеляційної інстанції вимог статті 21 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» при вирішенні питання щодо заміни кредитора у справі про банкрутство.
Тобто, обставини справ та підстави касаційного перегляду у цій справі та у справі № 925/308/16 істотно відрізняються одні від одного.
На підставі викладеного та керуючись статтями 234, 296, 314 Господарського процесуального кодексу України, частиною третьою статті 8 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду
1. Закрити касаційне провадження за касаційними скаргами Підприємства «Ера», заснованого на власності Житомирської обласної ради українського фонду «Реабілітація інвалідів» та ліквідатора боржника - арбітражного керуючого Нестеренка О.А. на постанову Північного апеляційного господарського суду від 19.12.2018 у справі № 910/3353/16.
2. Ухвала суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий В.Г. Пєсков
Судді В.В. Білоус
В.Я. Погребняк