Справа № 474/1246/18
Провадження № 3/474/18/19
Іменем України
15.03.19року смт. Врадіївка
Врадіївський районний суд Миколаївської області
в складі: головуючого судді - Фасій В. В.
при секретарі судового засідання - Багрін Н.А.
за участю особи, яка притягується до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, матеріали по якій надійшли з Врадіївського відділу поліції ГУНП в Миколаївській області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, гр. України, не працюючого, проживаючого ІНФОРМАЦІЯ_2, який раніше не притягувався до адміністративної відповідальності.
у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП,
26.12.2018 року до Врадіївського районного суду надійшов протокол про адміністративне правопорушення серії БД № 259877 від 23.12.2018 року, складений інспектором СРПП № 2 Врадіївського відділу поліції ГУНП в Миколаївській області старшим лейтенантом поліції ОСОБА_2, в якому зазначено, що 23.12.2018 року, о 00 год. 10 хв., водій ОСОБА_1, керував автомобілем НОМЕР_1, в смт. Врадіївка, по вул. Леонова, Миколаївської області, в стані алкогольного сп'яніння, про що свідчить квитанція "Drager 6810" за № 848 від 23.12.2018 року, результат огляду на факт вживання алкогольних напоїв становить 1.46 % проміле, чим порушив вимоги п. 2.9 «А» Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
ОСОБА_1, якому роз'яснені судом положення ст. 268 КУпАП, вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, при обставинах вказаних у протоколі, не визнав. Пояснив, що дійсно у вечірній час 23.12.2018 року він керував автомобілем НОМЕР_1, в смт. Врадіївка, Миколаївської області, здійснюючи рух по вул. Леонова, його автомобіль почало заносити, зупинившись на узбіччі до нього під'їхали працівники поліції, які йому запропонували пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння за допомогою алкотестера “Drager”, на що він погодився та в присутності двох свідків ОСОБА_3, ОСОБА_4, продув алкотестер, результат якого становив 1.46 % проміле, та особисто підписав квитанцію "Drager 6810" за № 848 від 23.12.2018 року. З ним він був незгоден, так як в цей день не вживав алкоголь взагалі, про що зазначив у акті огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів та в протоколі про адміністративне правопорушення, що огляд бажає пройти в лікарні. В лікарні йому було запропоновано пройти огляд на стан сп'яніння за допомогою алкотесту. Оскільки він вважає точність вимірювання такого приладу неточним, він проходження тестування за допомогою алкотестара він відмовився та у нього було відібрано кров для проведення дослідження в присутності працівника поліції ОСОБА_5 Не зважаючи на те, що ним було здана кров для досліджень, співробітник поліції склав відносно нього протокол про адміністративне правопорушення, при цьому зазначивши в протоколі про те, що він керував транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння та порушив п. 2.9 «А» ПДР. Однак, згідно висновку Врадіївської РЦЛ №25 від 23.12.2018 р., ознак сп'яніння не виявлено та результатів токсикологічного дослідження №7395 від 04.01.2019 р., алкоголю (етанолу) в крові не виявлено. В зв'язку з цим просив суд закрити провадження у справі в зв'язку з відсутністю у його діях складу адміністративного правопорушення.
Також ОСОБА_1, зазначив, що права передбачені ст. 268 КУпАП йому зрозумілі, ознайомлюватися з матеріалами справи, залучати до участі у справі захисника, перекладача, викликати посадову особу яка склала протокол, свідків він не бажає.
Після відкладення судового розгляду на 10 год., 30 хв., 15.03.2019 р., ОСОБА_1 звернувся з заявою (вх. № 564 від 01.02.2019 року) про закінчення розгляду справи у його відсутність, вину не визнає, права передбачені ст. 268 КУпАП йому зрозумілі, ознайомлюватися з матеріалами справи, залучати до участі у справі захисника, перекладача, викликати посадову особу яка склала протокол, свідків він не бажає.
Відповідно до довідки № б/н від 25.12.2018 року сектору реагування патрульної поліції № 2 Врадіївського відділу поліції ГУНП в Миколаївській області, що згідно наявних облікових даних АІС МВС України - гр. ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, отримував (має) посвідчення водія на право керування транспортними засобами та протягом 2017 - 2018 років до адміністративної відповідальності по ст. 130 КУпАП, не притягувався.
При прийнятті рішення, суд керується:
Пунктом 2.9 «А» Правил дорожнього руху України, відповідно до якої водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Диспозицією ч. 1 ст. 130 КУпАП, передбачено відповідальність особи, яка керує транспортним засобом як за керування в стані алкогольного сп'яніння, так і за її відмову від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Завданням судді при розгляді справи про адміністративне правопорушення, відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, є своєчасне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Виходячи з вимог ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку посадова особа встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Оцінка доказів, відповідно до ст. 252 КУпАП, відбувається за внутрішнім переконанням особи, що приймає рішення, та ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному досліджені всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю, а жодний доказ не має наперед встановленої сили.
Згідно ч. 3 ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може гуртуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Частиною 1 ст. 17 Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини” визначено, що українські суди при вирішенні справ застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ) як джерело права.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі “Бочаров проти України” (остаточне рішення від 17.06.2011 року), суд при оцінці доказів керується критерієм доведення “поза розумним сумнівом”. Проте, таке доведення може випливати зі співіснування достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою висновків або подібних неспростовних презумцій щодо фактів.
У своєму рішенні від 10 лютого 1995 року, у справі “Алене де Рібермон проти Франції” Європейський Суд з прав людини зазначив, що сфера застосування принципу презумпції невинуватості є значно ширшою: він обов'язковий не лише для кримінального суду, який вирішує питання про обґрунтованість обвинувачення, а й для всіх інших суспільних відносин.
До протоколу про адміністративне правопорушення долучено роздруковану квитанцію про результат проведення тесту на приладі «Драгер 6810» від 23.12.2018 року, згідно якої станом на 00 год. 22 хв. 23.12.2018 року у гр. ОСОБА_1, виявлено 1.46 ‰ алкоголю.
Вважаю, що вищевказана квитанція підтверджує тільки факт проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння за допомогою спеціального технічного засобу «Драгер 6810» та свідчить про те, що внаслідок такого огляду було отримано результат тесту, відповідно до якого зміст алкоголю в крові ОСОБА_1, становив 1.46 ‰ проміле.
Разом з тим, згода водія з результатами повинна бути оформлена актом огляду, в якому міститься відповідна графа, підпис в якій засвідчує, що особа, яка проходила огляд на стан алкогольного сп'яніння за допомогою спеціального технічного засобу повністю погодилась з встановленими результатами і не наполягає на проведенні огляду в медичному закладі.
Однак, в акті огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів від 23.12.2018 року, складеному відповідно до Інструкції про виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (пункт 10 розділу ІІ), який долучений до протоколу про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1, зазначено, що з встановленими результатами огляду не згоден.
В протоколі про адміністративне правопорушення серії БД № 259877 від 23.12.2018 року, в графі «пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, по суті порушення», ОСОБА_1 власноручно зазначив, що з результатами не згоден, бажає в лікарні здати кров.
Згідно п. 2 Інструкції, огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану, що передбачені у п. 3 названої Інструкції, в саме запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.
За змістом ч. 3 ст. 266 КУпАП, огляд водія на стан алкогольного сп'яніння проводиться з використанням спеціальних технічних засобів працівником поліції у присутності двох свідків або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
Відповідно п.п. 3.7, 3.12, 3.13 «Інструкції про виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», проведення лабораторних досліджень на визначення на наркотичного засобу або психотропних речовин у медичному закладі є обовязкове. Предметом дослідження біологічного середовища можуть бути слина, сеча та змиви з поверхні губ, шкіряного покриву обличчя і рук. Якщо в обстежуваної особи неможливо взяти названі зразки, для дослідження біологічного середовища може використовуватися кров.
Згідно висновку Врадіївської ЦРЛ №25 від 23.12.2018 р., щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції зазначено, що ОСОБА_1, відмовився від проходження медичного огляду на стан сп'яніння за допомогою алкотестеру та у нього було відібрано кров для проведення аналізу,заключний діагноз перебування в стані алкогольного сп'яніння ОСОБА_1, буде встановлено після оприлюднення результатів лабораторних досліджень.
Відповідно до результату токсикологічного дослідження № 7395 від 04.01.2019 року, проведеного Миколаївським обласним наркологічним диспансером, етанол в крові відібраній у ОСОБА_1, 23.12.2018 року о 01 год. 15 хв.,- не виявлено.
Отже, проведення огляду та оформлення результатів огляду на стан алкогольного сп'яніння, проводиться двома способами: 1) поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом; 2) лікарем закладу охорони здоров'я, які затверджені управлінням охорони здоров'я місцевих держаних адміністрацій, в інших закладах охорони здоров'я проведення вказаного огляду заборонено.
Для проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння водія транспортного засобу в закладах охорони здоров'я, відповідно до ч. 3 ст. 256 КУпАП та п.п. 7, 8 Інструкції, є три підстави: 1) незгода водія на проведення огляду на стан сп'яніння працівником поліції з використанням спеціальних технічних засобів на місці зупинки транспортного засобу; 2) незгода водія з його результатами; 3) скоєння дорожньо-транспортної пригоди, унаслідок якої є особи, що загинули або травмовані.
Лише чітке дотримання вказаної вище процедури проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного сп'яніння, свідчить про законні вимоги працівників поліції та обґрунтовані підстави проведення вказаного огляду.
Відповідно до ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначається, в т.ч.: суть адміністративного правопорушення, нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення.
Проаналізувавши докази, які дослідженні під час судового розгляду, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1, не погодився з результатами огляду на стан сп'яніння, проведеного зі згоди водія у встановленому законом порядку, на місці зупинки транспортного засобу, в присутності двох свідків, здав кров в закладі охорони здоров'я Врадіївській ЦРЛ в присутності працівника поліції.
Натомість, всупереч вище переліченим нормам закону, при складанні протоколу про адміністративне правопорушення поліцейський при викладенні його суті зазначив про керування автомобілем НОМЕР_1, в смт. Врадіївка, по вул. Леонова, Миколаївської області, в стані алкогольного сп'яніння, про що свідчить квитанція "Drager 6810" за № 848 від 23.12.2018 року, результат огляду на факт вживання алкогольних напоїв становить 1.46 % проміле та послався на нормативний правовий акт що передбачає відповідальність - п. 2.9 А ПДР України (керування т/з в стані алкогольного сп'яніння), тоді як результат токсикологічного дослідження № 7395 від 04.01.2019 року, етанол в крові відібраній у ОСОБА_1, 23.12.2018 року о 01 год. 15 хв.,- не виявлено.
У відповідності до п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Таким чином, враховуючи, що під час розгляду справи адміністративне правопорушення вказані в протоколі обставини не знайшли свого підтвердження та спростовуються матеріалами справи та поясненнями ОСОБА_1, в матеріалах справи відсутні докази, які б свідчили про наявність в діях ОСОБА_1, складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, тому провадження у справі підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Керуючись ст.ст. 221, п.1 ч.1 247, 284 КУпАП,-
Провадження по справі відносно ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 у вчиненні адміністративного правопорушенні, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП - закрити, у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Скаргу на постанову може бути подано до Миколаївського апеляційного суду через Врадіївський районний суд Миколаївської області протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя В. В. Фасій