Справа № 472/1062/18
Провадження №1-кп/472/22/19
11 березня 2019 року смт. Веселинове
Миколаївської області
Веселинівський районний суд Миколаївської області в складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
за участю: секретаря
судового засідання - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні у залі суду №2 в смт. Веселинове кримінальне провадження, зареєстроване у Єдиному реєстрі досудових розслідувань за № 12018150180000308 від 22.07.2018 року, по обвинуваченню:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Вознесенськ Миколаївської області, громадянина України, одруженого, освіта повна загальна середня, не працює, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , раніше судимого: 22.04.1992 року Вознесенським міським народним судом Миколаївської області за ч. 1 ст. 101, ч. 2 ст. 111, ч. 2 ст. 140 КК України, на підставі ст.42 КК УРСР - до позбавлення волі на строк 5 років, звільненого 19.11.1996 року по відбуттю строку покарання; 13.06.1997 року Вознесенським міським місцевим судом Миколаївської області за ч.3 ст.140 КК України до 4 років 6 місяців позбавленні волі, звільненого 18.08.2001 року по відбуттю строку покарання; 04.06.2002 року місцевим судом Вознесенського району Миколаївської області за ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185, ч. 4 ст. 185 КК України, на підставі ст.70 КК України до позбавлення волі на строк 7 років, звільненого 12.12.2008 року по відбуттю строку покарання; 03.06.2009 року Вознесенським міськрайонним судом Миколаївської області за ч. 3 ст. 185, ч. 1 ст. 187, ч.1 ст.309, ч.2 ст.15, ч.3 ст.186 КК Украни, на підставі ст.70 КК до позбавлення волі на строк 6 років, звільненого 23.01.2015 року по відбуттю строку покарання;
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України,
Учасники судового провадження:
прокурор - ОСОБА_4 ,
обвинувачений - ОСОБА_3 ,
потерпіла - ОСОБА_5 ,
Судом визнано доведеним, що 21.07.2018 року приблизно о 19:30 год. ОСОБА_3 , перебуваючи в домоволодінні своєї знайомої ОСОБА_5 , яке розташоване по АДРЕСА_3 , в одній з кімнат будинку помітив гроші в сумі 1000 гривень, які належали господарці домоволодіння, після чого у ОСОБА_3 виник умисел на таємне заволодіння грошима. Діючи умисно, повторно, переслідуючи ціль незаконного збагачення та корисливий мотив, скориставшись відсутністю сторонніх осіб, ОСОБА_3 здійснив крадіжку грошей в сумі 1000 гривень, які були на підвіконні однієї з кімнат. Після здійснення крадіжки грошей ОСОБА_3 з місця події зник, розпорядившись ними на власний розсуд, спричинивши потерпілій ОСОБА_5 матеріальних збитків на загальну суму 1000 (одна тисяча) гривень.
Таким чином, ОСОБА_3 вчинив злочин, передбачений ч. 2 ст. 185 КК України - тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно.
Під час досудового розслідування між сторонами кримінального провадження потерпілою ОСОБА_5 та підозрюваним ОСОБА_3 20 вересня 2018 року було досягнуто та підписано угоду про примирення.
За змістом угоди обвинувачений ОСОБА_3 , визнав, що 21.07.2018 року приблизно о 19:30 год. ОСОБА_3 , перебуваючи в домоволодінні своєї знайомої ОСОБА_5 , яке розташоване по АДРЕСА_3 , в одній з кімнат будинку помітив гроші в сумі 1000 гривень, які належали господарці домоволодіння, після чого у ОСОБА_3 виник умисел на таємне заволодіння грошима. Діючи умисно, повторно, переслідуючи ціль незаконного збагачення та корисливий мотив, скориставшись відсутністю сторонніх осіб, ОСОБА_3 здійснив крадіжку грошей в сумі 1000 гривень, які були на підвіконні однієї з кімнат. Після вчинення крадіжки грошей ОСОБА_3 з місця події зник, розпорядившись ними на власний розсуд, спричинивши потерпілій ОСОБА_5 матеріальних збитків на загальну суму 1000 (одна тисяча) гривень.
Розмір спричинених матеріальних збитків потерпілій ОСОБА_5 складає 1000 гривень.
Підозрюваний ОСОБА_3 свою вину визнав та розкаюявся у скоєному. Потерпіла ОСОБА_5 та підозрюваний ОСОБА_3 визнали, що обставини події досудовим розслідуванням встановлено правильно.
Підозрюваний ОСОБА_3 в повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому органом досудового розслідування злочину за обставин, викладених в обвинувальному акті.
Підозрюваний ОСОБА_3 відшкодував завдану своїми протиправними діями шкоду потерпілій ОСОБА_5 в повному обсязі.
Потерпіла ОСОБА_5 заявила, що претензій до обвинуваченого не має.
Крім того, сторони даної угоди погодили між собою, що ОСОБА_3 понесе покарання: за ч. 2 ст. 185 КК України у виді 2 (двох) років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнити від відбування покарання з іспитовим строком 2 (два) роки та застосувати п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України, тобто покласти на нього обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи чи навчання.
Заслухавши в підготовчому судовому засіданні думки щодо можливості затвердження угоди потерпілої ОСОБА_5 , обвинуваченого ОСОБА_3 , суд дійшов висновку про наявність підстав для затвердження угоди про примирення.
На виконання вимог ст. 474 КПК України судом було з'ясовано обставини, що дозволяють упевнитися в тому, що обвинувачений ОСОБА_3 усвідомлює свої права, наслідки укладення і затвердження угоди, характер обвинувачення, вид покарання, який буде до обвинуваченого застосовано, а також суд переконався в тому, що укладення угоди є добровільним.
Вказана угода відповідає вимогам кримінального процесуального кодексу, за своїм змістом та порядком укладення дана угода відповідає положенням ст.ст. 468 - 469, 471 КПК України, в тому числі щодо правової кваліфікації кримінального правопорушення та щодо узгодженої міри покарання, яка передбачена санкцією цієї статті, укладена стосовно кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України віднесено до категорії злочинів середньої тяжкості, сторонам зрозумілі положення ст. ст. 394 та 424 КПК України та обмеження у зв'язку з затвердженням вказаної угоди на досягнутих в ній умовах. Угода ініційована сторонами, міра покарання визначена ними у відповідності до санкції ч. 2 ст. 185 КК України є обґрунтованою. При цьому враховано повне визнання вини обвинуваченим ОСОБА_3 , його щире каяття у вчиненні злочину, відшкодування потерпілій спричиненої шкоди, як обставин, які пом'якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_3 .
В підготовчому судовому засіданні прокурор ОСОБА_4 вказав на наявність підстав для затвердження угоди про примирення, оскільки дана угода відповідає вимогам КПК України, зокрема щодо змісту та порядку укладення угоди, і закону України про кримінальну відповідальність, зокрема щодо узгодженої міри покарання між потерпілим та обвинуваченим. Вважає, що підстав для відмови у затвердженні угоди відповідно до ч. 7 ст. 474 КПК України не має.
Вивчивши обвинувальний акт та угоду про примирення між сторонами кримінального провадження, надані прокурором матеріали справи, переконавшись в тому, що укладення угоди є добровільним, відповідає положенням закону України про кримінальну відповідальність, встановивши, що підстави для відмови у затвердженні угоди відсутні, заслухавши думки обвинуваченого ОСОБА_3 , потерпілої ОСОБА_5 , прокурора ОСОБА_4 , роз'яснивши потерпілій, обвинуваченому наслідки невиконання угоди, передбачені ст. 476 КПК України, суд вважає за можливе затвердити угоду про примирення, укладену сторонами кримінального провадження, та ухвалити обвинувальний вирок.
Процесуальні витрати у справі відсутні. Запобіжний захід не обирався.
На підставі наведеного, керуючись п. 1 ч. 3 ст. 314, ст.ст. 368-371, 373-374, 468, 474, 475 КПК України, суд -
Затвердити угоду про примирення, укладену 20 вересня 2018 року між потерпілою ОСОБА_5 та обвинуваченим ОСОБА_3 , по кримінальному провадженню № 12018150180000308 від 22.07.2018 року по обвинуваченню ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України.
ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, та призначити йому покарання, узгоджене сторонами угоди про примирення від 20.09.2018 року:
- за ч. 2 ст. 185 КК України - у виді 2 (двох) років позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України звільнити засудженого ОСОБА_3 від відбування призначеного покарання з випробуванням якщо він протягом іспитового строку терміном 2 (два) роки не вчинить нового злочину та виконає покладені на нього обов'язки відповідно до п.1, п.2 ч. 1 ст. 76 КК України:
- періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи чи навчання.
На вирок суду може бути подана апеляційна скрага до Миколаївського апеляційного суду через Веселинівський районний суд на протязі 30 днів з дня його проголошення в порядку та з підстав, передбачених ст.394 КПК України:
- обвинуваченим, його захисником, законним представником виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частинами п'ятою-сьомою статті 474 цього Кодексу, в тому числі нероз'яснення йому наслідків укладення угоди;
- потерпілим, його представником, законним представником, виключно з підстав: призначення судом покарання, менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; нероз'яснення йому наслідків укладення угоди; невиконання судом вимог, встановлених частинами шостою чи сьомою статті 474 цього Кодексу;
- прокурором виключно з підстав затвердження судом угоди у кримінальному провадженні, в якому згідно з частиною третьою статті 469 цього Кодексу угода не може бути укладена.
Вирок, якщо інше не передбачено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
Суддя Веселинівського районного суду
Миколаївської області ОСОБА_1