Справа № 472/836/17
Провадження №1-кп/472/12/19
14 березня 2019 року смт. Веселинове
Миколаївської області
Веселинівський районний суд Миколаївської області в складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
за участі секретарів
судового засідання - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду №2 в смт. Веселинове кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016150180000623 від 27.07.2016 року, по обвинуваченню:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця с. Новокатеринівка Веселинівського району Миколаївської області, освіта професійно-технічна, одруженого, працюючого електрозварником ручного зварювання у ТОВ «Варяг», який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України,
Учасники судового провадження:
прокурор - ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,
обвинувачений - ОСОБА_4 ,
потерпілий - ОСОБА_8 ,
захисник - ОСОБА_9 ,
представник потерпілого - ОСОБА_10 ,
Судом визнано доведеним, що 26.07.2016 року біля 17:00 год. ОСОБА_4 , керуючи своїм автомобілем «ВАЗ 21099», реєстраційний номер НОМЕР_1 , що належить йому на праві власності, почав рухатися зі стоянки, яка знаходиться біля магазину «Орхідея», що розташований за адресою: вул. Центральна с. Староолексіївка Веселинівського району Миколаївської області. В цей час по вулиці Центральній по проїзній частині дороги в сторону магазину «Орхідея» рухався потерпілий ОСОБА_8 , керуючи своїм мопедом «Yamaha» без державної реєстрації, що належить йому на праві власності.
ОСОБА_4 , порушуючи п.п. 10.1, 10.2 Правил дорожнього руху України, якими передбачено, що перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, та, виїжджаючи на дорогу з житлової зони, дворів, місць стоянки, автозаправних станцій та інших прилеглих територій, водій повинен перед проїзною частиною чи тротуаром дати дорогу пішоходам і транспортним засобам, що рухаються по ній, а з'їжджаючи з дороги - велосипедистам і пішоходам, напрямок руху який він перетинає, зі злочинною недбалістю поставившись до можливих наслідків порушення ним ПДР України, які він міг і повинен був передбачити, не надав перевагу у русі іншому транспортному засобу, а саме: мопеду «Yamaha» під керуванням ОСОБА_8 , який рухався позаду нього в його напрямку, та почав виїжджати на проїзну частину дороги, чим створив аварійну ситуацію для водія мопеда, який в свою чергу застосував екстрене гальмування, що призвело до перекидання мопеду на ліву сторону, внаслідок чого ОСОБА_8 отримав тілесні ушкодження у виді відкритого перелому лодижок лівої гомілки, який відноситься до тілесних ушкоджень середньої тяжкості за ознаками відсутності небезпеки для життя та довготривалого розладу здоров'я.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 вину в інкримінованому йому злочині визнав повністю, суду показав, що 26.07.2016 року приблизно о 17:00 годині він на автомобілі «ВАЗ 21099», реєстраційний номер НОМЕР_1 , що належить йому на праві власності, знаходився біля магазину «Орхідея» в с. Староолексіївка вул. Центральна. Від'їжджаючи від магазину на проїзну частину дороги, побачив мопед, який рухався в 100 (ста) метрах від нього. Він виїхав на проїзну частину дороги і продовжив рух. Потім глянув в дзеркало та почув різкий незрозумілий сигнал і скрегіт позаду автомобіля. Він пригальмував, глянув в дзеркало заднього виду і побачив, що на відстані від 10 м. від автомобіля впав мопед, потім поїхав далі. Приблизно через хвилин 15 він повернувся на місце дорожньо-транспортної пригоди, але потерпілого вже не було на місці. Цивільний позов в частині відшкодування матеріальної шкоди визнав повністю, в частині відшкодування моральної шкоди визнав частково в сумі 5000 гривень, в частині витрат на правову допомогу не визнав повністю.
Разом з тим, вина обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами.
Показаннями потерпілого ОСОБА_8 , який в судовому засіданні суду показав, що 26.07.2016 року приблизно о 14:30 годині він виїхав на мопеді «Yamaha» від свого домоволодіння по вул. Центральній в с. Староолексіївка, та, під'їжджаючи до магазину «Орхідея», побачив, що біля магазину перпендикулярно до проїзної частини дороги стояв легковий автомобіль ОСОБА_4 . Коли мопед під його керуванням знаходився в 10-12 м. від місця, де стояв автомобіль, то вказаний автомобіль різко виїхав на проїзну частину дороги, прийняв вправо та рухався попереду нього повільно та невпевнено. Він вирішив його обігнати та, посигналивши, увімкнув лівий поворот і пішов на обгін даного автомобіля, однак в цей момент автомобіль різко пішов йому напереріз вліво і він зіткнувся мопедом з лівим заднім колесом автомобіля, в результаті чого його потягнуло на машину, він вдарився об стійку автомобіля і його кинуло назад, після чого мопед перекинуло на ліву сторону і він упав та отримав тілесні ушкодження. Він кричав водію, щоб той зупинився та надав йому допомогу, але той поїхав собі далі. Потім він зателефонував своєму зятю, який викликав Швидку допомогу і його забрали до лікарні.
Фактичними даними, які містяться в телеграмі до ГУНП в Миколаївській області №1864 від 27.06.2016 року, відповідно до якої 26 липня 2016 року о 17:05 год. надійшло повідомлення приватного підприємця ОСОБА_11 про те, що в с. Староолексіївка сталася дорожньо-транспортна пригода за участю легкового автомобіля, який здійснив наїзд на водія мопеда мешканця с. Староолексіївка ОСОБА_8 , в результаті чого останній отримав тілесні ушкодження - (т.1. а.с.65).
Протоколом огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 26.07.2016 року та схемою ДТП, яка додана до протоколу (т.1 а.с. 66 - 80), відповідно до якого слідчий Веселинівського ВП ОСОБА_12 по вул. Центральна, 1 с. Староолексіївка Веселинівського району, за участі понятих ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , з участю учасника пригоди ОСОБА_4 провів огляд місця дорожньо-транспортної пригоди, яким встановлено, що місцем ДТП являється вул. Центральна, 1 с. Староолексіївка Веселинівського району Миколаївської області, транспортних засобів на місці дорожньо-транспортної пригоди не було, на проїзній частині дороги було виявлено сліди гальмування.
Згідно з висновком судово-медичної експертизи №584 від 17.10.2016 року у потерпілого ОСОБА_8 мали місце: відкритий перелом лодижок лівої гомілки. Перелом виник внаслідок дії тупого предмета до госпіталізації в лікарню, куди він поступив 26.07.2016 р. о 21 год. 30 хв. Згідно з наказом МОЗ України від 17.01.1995 року, пункту 2.2.1.А.В., відкритий перелом лодижок лівої гомілки відноситься до тілесних ушкоджень середньої тяжкості за ознакою відсутності небезпеки для життя та довготривалого розладу здоров'я. Не виключається вірогідність утворення відкритого перелому лодижок лівої гомілки внаслідок ДТП - (т.1 а.с.130-132).
Висновком експерта №09-1-525 від 30.08.2016 року та фототаблицями, доданими до нього, відповідно до якого на момент ДТП ходова частина та рульове керування мопеда «Yamaha» перебували в працездатному стані та не мали невідповідностей вимогам ПДР України і ДСТУ 3649:2010 щодо технічного стану транспортних засобів, які могли б виникнути до ДТП та вплинути на його рух. Робоча гальмівна система мопеда «Yamaha» на момент ДТП перебувала в технічно несправному та обмежено працездатному стані. Технічна несправність гальмівної системи мопеда «Yamaha», а саме невідповідність п. 12.3 ПДР України, виникли до ДТП - (т.1 а.с.84-89).
Висновком експерта №09-1-526 від 22.08.2016 року та фототаблицями, доданими до нього, згідно з яким на момент ДТП ходова частина, рульове керування та робоча гальмівна система автомобіля ВАЗ-21099, реєстраційний номер НОМЕР_1 , перебували в працездатному стані та не мали невідповідностей вимогам ПДР України і ДСТУ 3649:2010 щодо технічного стану транспортних засобів, які могли б виникнути до ДТП та вплинути на його рух - (т.1 а.с.91-96).
Даними висновку експерта №09-1-542 від 07.09.2016 року та фототаблицями, доданими до нього, відповідно до якого автомобіль ВАЗ-21099, р.н. НОМЕР_1 , ймовірно не контактував з мопедом «Yamaha». Більш точно та об'єктивно встановити чи відбувалось контактування автомобіля з мопедом не є можливим, оскільки при відносно невеликих швидкостях руху за відсутності інтенсивної контактної взаємодії одного транспортного засобу з частинами іншого транспортного засобу, слідів контакту могло не залишитись - (т.1 а.с.98-101).
Висновком судової автотехнічної експертизи по дослідженню обставин ДТП від 18.08.2017 року №17-304 дії водія автомобіля ВАЗ-21099 не відповідали вимогам п.п. 10.1, 10.2 ПДР, а саме: перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде небезпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху; виїжджаючи на дорогу з житлової зони, дворів, місць стоянки, автозаправних станцій та інших прилеглих територій, водій повинен перед проїзною частиною чи тротуаром дати дорогу пішоходам і транспортним засобам, що рухаються по ній, а з'їжджаючи з дороги - велосипедистам і пішоходам, напрямок руху яких він перетинає. Невідповідність дій водія автомобіля ВАЗ-21099 вимогам п.п. 10.1, 10.2 ПДР знаходиться в причинному зв'язку з настанням ДТП - (т.1 а.с.103-113).
Протоколом слідчого експерименту від 21.03.2017 року, фототаблицями та схемою ДТП, що додані до нього, відповідно до якого слідчий Веселинівського ВП майор поліції ОСОБА_15 , за участю водія автомобіля ВАЗ-21099 ОСОБА_4 , в присутності понятих ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , провів слідчий експеримент, яким встановив: водій ОСОБА_4 повідомив, що 26.07.2016 року о 16:20 год. він, керуючи своїм автомобілем ВАЗ-21099, реєстраційний номер НОМЕР_1 , почав виїжджати від магазину «Орхідея», який знаходиться по вул. Центральній в с. Староолексіївка та виїжджати на проїзну частину і рухатися далі по своїй смузі. При русі на проїзній частині ніякого зіткнення з мопедом, який рухався позаду нього, не було. Понятими була зафіксована швидкість 30 км/год., з якою рухався ОСОБА_4 під час ДТП. ОСОБА_4 вказав, що автомобіль знаходився біля магазину на відстані 0,7 метрів від правих коліс до проїзної частини дороги та на відстані 13 метрів від переднього лівого колеса до залізобетонної опори, перед автомобіля був повернутий проти руху мопеду. ОСОБА_4 вказав, що мопед знаходився на відстані 48,5 метрів від переднього лівого колеса автомобіля до переднього колеса мопеда та на відстані 66,3 метра від залізобетонної опори, крім цього ОСОБА_4 показав, що перед початком руху він ввімкнув лівий поворот, та в цей момент почув звуковий сигнал мопеда. ОСОБА_4 вказав, що мопед рухався з правим боковим інтервалом 1,0 м. від коліс мопеда до правого краю проїзної частини. ОСОБА_4 показав, що автомобіль знаходився на проїзній частині дороги переднє праве колесо знаходилося на відстані 0,68 м. від краю дороги по ходу його руху, заднє ліве колесо знаходилося на відстані 0,59 м. від краю дороги, переднє праве колесо знаходилося на відстані 29,1 м. від залізобетонної опори, падіння мопеда сталося позаду автомобіля на відстані 16 м. від переднього лівого колеса до переднього колеса мопеда, переднє колесо мопеда знаходилося на відстані 3,2 м. від правого краю дороги, на відстані 2,75 м. від заднього колеса мопеда до правого краю дороги та на відстані 13,6 м. від переднього колеса мопеда до залізобетонної опори. ОСОБА_4 вказав, що мопед рухався зі швидкість 33 км/год. - (т.1 а.с.114-121).
Протоколом слідчого експерименту від 21.03.2017 року, фототаблицями та схемою ДТП, що додані до нього, відповідно до якого слідчий Веселинівського ВП майор поліції ОСОБА_15 за участю водія мопеда «Yamaha» ОСОБА_8 , в присутності понятих ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , провів слідчий експеримент, яким встановив: потерпілий ОСОБА_8 повідомив, що 26.07.2016 року о 15:20 год. він, керуючи своїм мопедом «Yamaha», рухався по вул. Центральній в с. Староолексіївка. Наближаючись до магазину «Орхідея», несподівано для нього від магазину почав від'їжджати легковий автомобіль, який, виїжджаючи на проїзну частину дороги, не вступив дорогу мопеду і продовжив рух, внаслідок чого створив аварійну ситуацію для водія мопеда, який намагався уникнути зіткнення, застосувавши екстрене гальмування, але сталося зіткнення мопеда з автомобілем, а саме: переднім колесом мопеда з заднім лівим колесом автомобіля, що призвело до перекидання мопеду на ліву сторону, внаслідок чого ОСОБА_8 отримав тілесні ушкодження. ОСОБА_8 повідомив, що мопед рухався зі швидкістю 26 км/год. ОСОБА_8 показав, що автомобіль знаходився біля магазину «Орхідея», переднє ліве колесо знаходилось на краю проїзної частини дороги, заднє ліве колесо на відстані 0,3 м. від краю проїзної частини та на відстані 15,5 м. від переднього правого колеса до залізобетонної опори, мопед рухався з правим боковим інтервалом 1,23 м. від коліс мопеда до правого краю проїзної частини, вперше він побачив рух автомобіля, коли був на відстані 24,95 м. від нього по ходу його руху, контактування та екстрене гальмування виникло біля заднього лівого колеса автомобіля, який знаходився з правої сторони від мопеда на відстані 2,74 м. від правого переднього колеса до правого колеса краю проїзної частини дороги, на відстані 1,7 м. заднього правого колеса до краю проїзної частини дороги по ходу руху автомобіля та на відстані 12,4 м. від переднього правого колеса автомобіля до залізобетонної опори. Заднє колесо мопеда знаходилося на відстані 3,25 м. від правого краю проїзної частини та на відстані 8 м. від заднього колеса мопеда до залізобетонної опори. ОСОБА_8 вказав, що автомобіль рухався зі швидкістю 22 км/год. - (т.1 а.с.122-129).
За даними висновку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 26.07.2016 року, встановлено, що у ОСОБА_4 ознак сп'яніння не виявлено - (т.1 а.с.81).
Відповідно до зберігальної розписки ОСОБА_11 , останній отримав від слідчого мопед марки «Yamaha» синього кольору, що належить ОСОБА_8 , та зобов'язався його зберігати до вирішення справи по суті - (т.1 а.с.82).
Згідно із зберігальною розпискою ОСОБА_4 останній отримав від слідчого належний йому автомобіль ВАЗ-21099, р.н. НОМЕР_1 , та зобов'язався його зберігати до вирішення справи по суті (т.1 а.с. 83).
Враховуючи вищевикладене, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку, приходить до переконання, що винуватість ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, доведена, і суд вважає можливим дії обвинуваченого кваліфікувати за ч. 1 ст. 286 КК України, тобто порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження, оскільки 26.07.2016 року біля 17:00 год. ОСОБА_4 , керуючи своїм автомобілем «ВАЗ 21099», реєстраційний номер НОМЕР_1 , що належить йому на праві власності, по вул. Центральній с. Староолексіївка Веселинівського району Миколаївської області, порушуючи п.п. 10.1, 10.2 Правил дорожнього руху України, якими передбачено, що перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, та, виїжджаючи на дорогу з житлової зони, дворів, місць стоянки, автозаправних станцій та інших прилеглих територій, водій повинен перед проїзною частиною чи тротуаром дати дорогу пішоходам і транспортним засобам, що рухаються по ній, а з'їжджаючи з дороги - велосипедистам і пішоходам, напрямок руху який він перетинає, зі злочинною недбалістю поставившись до можливих наслідків порушення ним ПДР України, які він міг і повинен був передбачити, не надав перевагу у русі іншому транспортному засобу, а саме: мопеду «Yamaha» під керуванням ОСОБА_8 , який рухався позаду нього в його напрямку, та почав виїжджати на проїзну частину дороги, чим створив аварійну ситуацію для водія мопеда, який в свою чергу застосував екстрене гальмування, що призвело до перекидання мопеду на ліву сторону, внаслідок чого ОСОБА_8 отримав тілесні ушкодження у виді відкритого перелому лодижок лівої гомілки, який відноситься до тілесних ушкоджень середньої тяжкості за ознаками відсутності небезпеки для життя та довготривалого розладу здоров'я.
При призначенні обвинуваченому виду і міри покарання суд враховує характер і ступінь суспільної небезпеки вчиненого злочину, обставини, які пом'якшують та обтяжують покарання, дані про особу обвинуваченого.
Згідно зі ст. 12 КК України вчинений обвинуваченим ОСОБА_4 злочин відноситься до категорії злочинів невеликої тяжкості.
Обставиною, яка пом'якшує покарання обвинуваченому ОСОБА_4 відповідно до ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття.
Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_4 відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.
Обвинувачений ОСОБА_4 раніше не судимий, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, одружений, працює електрозварником ручного зварювання у ТОВ «Варяг», за місцем роботи характеризується позитивно, що підтверджується характеристикою директора ТОВ «Варяг» від 21.06.2018 року.
За довідкою Катеринівської сільської ради №176/04-05 від 01.06.2018 року обвинувачений ОСОБА_4 проживає по АДРЕСА_1 , до складу сім'ї входить дружина ОСОБА_18 та син ОСОБА_19 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . За даними довідки до акта огляду медико-соціальної експертної комісії № 544573 серії 12 ААА від 08.05.2018 року дружина обвинуваченого ОСОБА_18 є інвалідом третьої групи загального захворювання безстроково, потребує лікування та реабілітації.
Відповідно до досудової доповіді, складеної на обвинуваченого ОСОБА_4 , ризик вчинення повторного кримінального правопорушення та ризик небезпеки для суспільства, у тому числі для окремих осіб, оцінюється як низький. Тому з метою виправлення обвинуваченого ОСОБА_4 доцільно застосувати до нього покарання, яке не пов'язане з позбавленням або обмеженням волі.
Відповідно до довідки №231/04-05 від 04.07.2018 року, виданої Катеринівською сільською радою, скарг та заяв від жителів села відносно поведінки ОСОБА_4 до виконавчого комітету сільської ради не надходило. ОСОБА_4 бере активну участь у житті села, доброзичливий, врівноважений, чесний, трудолюбивий, відповідальний, люблячий чоловік і батько.
На підставі наведеного, суд з урахуванням ступеня та характеру суспільної небезпечності вчиненого злочину, пом'якшуючої обставини, даних про особу обвинуваченого, з врахуванням тієї обставини, що обвинувачений ОСОБА_4 вчинив необережний злочин невеликої тяжкості, визнав вину у вчиненому злочині, працює та отримує заробітну плату, раніше не судимий, враховуючи думки учасників судового провадження, вважає, що для виправлення ОСОБА_4 та попередження нових злочинів необхідно призначити йому покарання у виді штрафу.
Відповідно до п.21 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 р. №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», у кожному випадку призначення покарання за частинами 1 та 2 ст.286 КК України необхідно обговорити питання про доцільність застосування до винного додаткового покарання - позбавлення права керувати транспортними засобами.
При вирішенні доцільності призначення додаткового покарання обвинуваченому ОСОБА_4 у виді позбавлення права керувати транспортними засобами суд, заслухавши думки учасників судового провадження, враховуючи, що обвинувачений ОСОБА_4 розкаявся у вчиненому злочині, відшкодував потерпілому 1000,00 грн., вчинив необережний злочин невеликої тяжкості, не був в стані алкогольного сп'яніння, приймаючи до уваги, що додаткове покарання, вказане в санкції ч.1 ст.286 КК України як альтернативне, то за такого суд вважає, що обвинуваченому ОСОБА_4 можливо не призначати додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 124 КПК України у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати.
Згідно з вимогами вказаної статті суд вважає, що з обвинуваченого ОСОБА_4 необхідно стягнути на користь держави процесуальні витрати за проведення судових експертиз на загальну суму 5117, 20 гривень, які складаються із витрат: за проведення судової експертизи по дослідженню технічного стану транспортних засобів №09-1-525 від 30.08.2016 р. вартістю 880,40 грн., за проведення судової експертизи по дослідженню технічного стану транспортних засобів №09-1-526 від 22.08.2016 р. вартістю 880,40 грн., за проведення судової транспортно-трасологічної експертизи №09-1-542 від 07.09.2016 р. вартістю 880,40 грн., за проведення судової автотехнічної експертизи №17-304 від 18.08.2017 р. вартістю 2476,00 грн., розмір яких підтверджено довідками про витрати за проведення відповідних експертиз.
В кримінальному проваджені представником потерпілого ОСОБА_10 в інтерсах потерпілого ОСОБА_8 було заявлено цивільний позов, згідно з яким потерпілий ОСОБА_20 просить стягнути з обвинуваченого ОСОБА_4 матеріальну шкоду, завдану злочином, в розмірі 11572 грн. 75 коп., яка складається з витрат на лікування травми, завданої внаслідок протиправних дій ОСОБА_4 , та 210 грн. за транспортування ОСОБА_8 до лікарні шкидкої допомоги; а також просить стягнути моральну шкоду в розмірі 20 000 гривень та 13650 гривень витрат на правову допомогу.
В обґрунтування матеріальної шкоди вказує, що потерпілий ОСОБА_8 витратив 11362,75 грн. на лікування травми, завданої внаслідок протиправних дій ОСОБА_4 , та ним витрачено грошові кошти на транспортування себе до лікарні швидкої допомоги на суму 210 гривень, що в загальній сумі становить 11572 грн. 75 коп. Ця сума підтверджується чеками на придбання ліків, пального, комплекту фіксаторів для накістного остеосинтезу малогомілкової кістки.
Згідно зі ст.ст.128, 129 КПК України, ухвалюючи обвинувальний вирок, суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому. Цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв'язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.
Відповідно до ст.ст. 1166, 1167 ЦК України майнова і моральна шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, фізичній або юридичній особі, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала, якщо вона не доведе, що шкоди завдано не з її вини.
В судовому засіданні обвинувачений та його захисник майнову шкоду визнали повністю.
В даному кримінальному провадженні суд з врахуванням обставин справи та доказів, які підтверджують розмір витрат на відшкодування майнової шкоди, дійшов висновку, що цивільний позов про відшкодування майнової шкоди на суму 11572 грн. 75 коп. підлягає задоволенню, оскільки розмір цих витрат підтверджується наданими представником позивача копіями квитанцій.
Порядок відшкодування моральної шкоди визначається законодавством.
Відповідно до ст.23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Відповідно до змісту ч.1 ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями або бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.
Згідно з п.4, п. 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" № 4 від 31.03.1995 року у позовній заяві про відшкодування моральної (немайнової) шкоди має бути зазначено, в чому полягає ця шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується.
Згідно з п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" № 4 від 31.03.1995 року розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховується стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого - спростування інформації редакцією засобу масової інфомрації. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.
Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.
Представник потерпілого як на підставу вимог про відшкодування моральної шкоди серед іншого посилається на те, що сума в 20000 гривень була б розумною сатисфакцією моральної шкоди, яка була завдана ОСОБА_8 ОСОБА_4 , враховуючи фізичний біль та страждання, спричинені завданими йому травмами внаслідок аварії, тривалу неможливість вести повноцінний спосіб життя здорової людини, тимчасову втрату працездатності, а також душевні страждання, яких ОСОБА_8 зазнав у зв'язку з протиправними діями ОСОБА_4 та їх наслідками.
Обвинувачений ОСОБА_4 та захисник ОСОБА_9 моральну шкоду визнали частково в сумі 5000 гривень.
Суд визнає частково обґрунтованими доводи позивача про заподіяння йому моральної шкоди, яка полягає в душевних стражданнях, яких він зазнав у зв'язку з протиправними діями ОСОБА_4 та їх наслідками.
Враховуючи характер та обставини кримінального правопорушення, фізичний біль та страждання, спричинені завданими йому травмами внаслідок аварії, тривалу неможливість вести повноцінний спосіб життя здорової людини, тимчасову втрату працездатності, перебування на лікуванні в період з 26.07.2016 року по 08.08.2016 року, проведення операції 27.07.2016 року та душевні страждання, яких ОСОБА_8 зазнав у зв'язку з цим, то суд вважає, що цивільний позов в частині відшкодування моральної шкоди слід задовольнити частково та стягнути з обвинуваченого ОСОБА_4 на користь потерпілого ОСОБА_8 для компенсації моральної шкоди 10 000 гривень, що відповідає характеру і обсягу душевних страждань потерпілого, узгоджується з принципом розумності, виваженості та справедливості, відповідає характеру й обсягу моральних страждань потерпілого.
Щодо відшкодування понесених витрат на правову допомогу в розмірі 13650 гривень, то в цій частині цивільного позову суд дійшов наступного висновку.
Обвинувачений ОСОБА_4 цивільний позов в частині відшодування витрат на правову допомогу не визнав повністю.
Захисник ОСОБА_9 підтримав думку свого підзахисного та, зокрема зазначив, що граничний розмір витрат на правову допомогу в кримінальному процесі кримінально-процесуальним кодексом та будь-яким іншим законом не передбачено, а граничний розмір витрат, яким керувалася представник потерпілого відноситься до цивільних та адміністративних справ. Крім того, послався на Порядок оплати послуг та відшкодування витрат адвокатів, які надають безоплатну вторинну правову допомогу (далі - ПОРЯДОК), вказуючи, що саме з нього необіхідно виходити при розрахунку витрат на правову допомогу.
Представник потерпілого ОСОБА_10 вказала, що вона здійснює приватну адвокатську діяльність, тому посилання захисника ОСОБА_9 на ПОРЯДОК є безпідставним, оскільки вона не входить до реєстру адвокатів, що здійснюють безоплатну вторинну правову допомогу. Крім того, вказує, що при обчисленні витрат на правову допомогу брала середній розмір, а не максимальний. Також, зазначила, що в даній сумі витрат на правову допомогу винен сам обвинувачений, оскільки, саме з його вини судовий розгляд вже триває другий рік, і якби він сплатив потерпілому матеріальну та моральну шкоду раніше, то розмір витрат на правову допомогу не був би таким великим.
Відповідно до вимог ч.1 ст. 124 КПК України у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь потерпілого всі здійснені ним документально підтверджені процесуальні витрати.
Статтею 1 Закону № 4191-VI «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах» (чинний до 15.12.2017 року) визначено, що розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних справах, в яких така компенсація виплачується стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, іншою стороною, а в адміністративних справах - суб'єктом владних повноважень, не може перевищувати 40 відсотків прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 01 січня календарного року за годину участі особи, яка надавала правову допомогу, у судовому засіданні, під час вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням та під час ознайомлення з матеріалами справи в суді, що визначається у відповідному судовому рішенні.
Як вбачається з розрахунків, наданих представником потерпілого - ОСОБА_10 , остання при обчисленні витрат на правову допомогу брала середній розмір за годину участі адвоката у судовому засіданні, а не максимальний, який передбачений вищевказаною статтею.
Склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
01 серпня 2017 року між потерпілим ОСОБА_8 та адвокатом ОСОБА_10 , повноваження якої підтверджуються свідоцтвом про право на заняття адвокатською діяльністю серії МК №000797 (т. 1 а.с. 31), був укладений Договір про надання правової допомоги (т. 1 а.с. 35).
Так, витрати на правову допомогу адвоката підтверджуються документально: розрахунковою квитанцією серії АА №00013 від 23.10.2017 р. на суму 4500 грн. (т. 1 а.с. 165); розрахунковою квитанцією серії АА №00019 від 22.06.2018 р. на суму 3750 грн. (т. 2 а.с. 19); розрахунковою квитанцією серії АА №00021 від 27.09.2018 р. на суму 3600 грн. (т. 2 а.с. 96); розрахунковою квитанцією серії АА №00022 від 28.11.2018 р. на суму 1800 грн. (т. 2 а.с. 96), з яких судом було встановлено, що витрати за надання юридичної допомоги адвокатом ОСОБА_10 потерпілому ОСОБА_8 в справі за обвинуваченням ОСОБА_4 складають 13650 гривень.
Посилання захисника ОСОБА_9 на те, що витрати на правову допомогу необхідно обчислювати відповідно до Порядку оплати послуг та відшкодування витрат адвокатів, які надають безоплатну вторинну правову допомогу є безпідставним, оскільки адвокат ОСОБА_10 не входить до реєстру адвокатів, які надають безоплатну вторинну правову допомогу, а здійснює приватну адвокатську діяльність.
Таким чином, згідно з розрахунковими квитанціями, наданими представником потерпілого - ОСОБА_10 , потерпілий ОСОБА_8 поніс витрати, пов'язані з оплатою допомоги представника потерпілого, в сумі 13650 гривень, а тому ці витрати підлягають стягненню з обвинуваченого ОСОБА_4 відповідно до вимог ч.1 ст. 124 КПК України.
Долю речових доказів вирішити відповідно до ст. 100 КПК України, а саме:
- мопед «Yamaha», який знаходиться на зберіганні в ОСОБА_11 , слід повернути потерпілому ОСОБА_8
- автомобіль «ВАЗ 21099», р/н НОМЕР_1 , який знаходиться на зберіганні в обвинуваченого ОСОБА_4 , слід залишити останньому за належністю.
Також судом встановлено, що у даному кримінальному провадженні запобіжний захід не обирався.
Суд вважає, що до набрання вироком законної сили підстав для обрання обвинуваченому запобіжного заходу не має, так як відсутні ризики, передбачені ст. 177 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 369-371, 373-374, 376 КПК України, суд -
ОСОБА_4 визнати винуватим у вчинені злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, і призначити йому покарання:
- за ч. 1 ст. 286 КК України - у виді штрафу в розмірі двохсот п'ятдесяти (250) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 4250,00 (чотири тисячі двісті п'ятдесят) гривень, без позбавлення права керувати транспортними засобами.
Отримувач: Веселинівське УК/Веселинівського району/ 21081100, код ЄДРПОУ: 37363365, МФО: 899998, р/р 31115106014098.
Цивільний позов ОСОБА_8 до ОСОБА_4 в частині відшкодування матеріальної шкоди задовольнити повністю, а в частині відшкодування моральної шкоди частково.
Стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_3 , який проживає за адресою: АДРЕСА_2 , 11572 (одинадцять тисяч п'ятсот сімдесят дві) гривні 75 (сімдесят п'ять) копійок на відшкодування матеріальної шкоди, завданої злочином, 10 000,00 (десять тисяч) гривень на відшкодування моральної шкоди та 13650 (тринадцять тисяч шістсот п'ятдесят) гривень витрат на правову допомогу.
Речові докази у кримінальному провадженні:
- мопед «Yamaha», який знаходиться на зберіганні у ОСОБА_11 , - повернути потерпілому ОСОБА_8
- автомобіль «ВАЗ 21099», р/н НОМЕР_1 , який знаходиться на зберіганні у ОСОБА_4 , - залишити останньому за належністю.
Стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , на користь держави процесуальні витрати, що складаються з вартості проведених по справі експертиз в сумі 5117 (п'ять тисяч сто сімнадцять) гривень 20 (двадцять) копійок (отримувач коштів: Веселинівське УК/Веселинівського району/ КБК 24060300, код отримувача: 37363365 (ЄДРПОУ), банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), МФО: 899998, рахунок отримувача: 31117115014098).
На вирок суду може бути подана апеляційна скарга до Миколаївського апеляційного суду через Веселинівський районний суд Миколаївської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок, якщо інше не передбачено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.
Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому, представнику юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, та прокурору, а учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, - не пізніше наступного дня після ухвалення судового рішення.
Суддя Веселинівського районного суду
Миколаївської області ОСОБА_1