Ухвала
14 березня 2019 року
м. Київ
справа № 591/6032/17
провадження № 61-5022ск19
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Курило В. П. розглянув касаційну скаргу Управління Служби безпеки України в Сумській області на рішення Зарічного районного суду міста Суми від 02 листопада 2018 року та постанову Сумського апеляційного суду від 04 лютого
2019 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Служби безпеки України в Сумській області, старшого уповноваженого в ОВС першого сектору ВБКОЗ в УСБУ в Сумські області ОСОБА_2, Головного управління Державної казначейської служби України в Сумській області, про визнання дій протиправними та стягнення матеріальної та моральної шкоди, завданої працівником органу державної влади,
У жовтні 2017 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовними вимогами про визнання протиправними дій старшого оперуповноваженого в особливо важливих справах першого сектору ВБКОЗ УСБУ в Сумській області капітана ОСОБА_2, стягнення з Головного управління Державної казначейської служби України в Сумській області на її користь в рахунок відшкодування матеріальної шкоди у розмірі 2 750,00 грн та моральної шкоди у розмірі 5 000,00 грн, завданої працівником УСБУ в Сумській області.
Позовні вимоги мотивовано тим, що вона є власником транспортного засобу «Hyundai Sonata» 2009 року, державний номер НОМЕР_1, яким користувався її син - ОСОБА_3
ІНФОРМАЦІЯ_1 року о 18:05 год її син рухався по АДРЕСА_1 на вказаному автомобілі та був заблокований декількома автомобілями, з яких вийшли невідомі особи. Серед цих осіб знаходився і відповідач ОСОБА_2, який з невідомих причин умисно розбив лобове скло автомобіля пістолетом, що було зафіксовано реєстратором. Було проведено слідчі дії разом з працівниками прокуратури Харківської області. Після вказаних подій транспортний засіб неможливо було використовувати та 12 жовтня 2016 року замінено лобове скло, вартість якого склала 2 750,00 грн.
Таким чином, протиправними діями оперуповноваженого ОСОБА_2 їй було завдано матеріальну шкоду у розмірі 2 750,00 грн, а також моральну шкоду у розмірі 5 000,00 грн.
Рішенням Зарічного районного суду міста Суми від 02 листопада 2018 року позовні вимоги ОСОБА_4 задоволено частково.
Визнано протиправними дії старшого уповноваженого в особливо важливих справах першого сектору ВБКОЗ УСБУ в Сумські області ОСОБА_2 в частині розбиття скла автомобіля «Hyundai Sonata» реєстраційний номер
НОМЕР_1, що відбулось ІНФОРМАЦІЯ_1 року.
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Головного управління Державної казначейської служби України в Сумській області про стягнення матеріальної та моральної шкоди відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Управління Служби безпеки України в Сумській області оскаржило його в апеляційному порядку.
Постановою Сумського апеляційного суду від 04 лютого
2019 року апеляційну скаргу Управління Служби безпеки України в Сумській області залишено без задоволення.
Рішення Зарічного районного суду міста Суми від 02 листопада 2018 року в частині визнання протиправними дій старшого уповноваженого в особливо важливих справах першого сектору ВБКОЗ УСБУ в Сумські області
ОСОБА_2 в частині розбиття скла автомобіля «Hyundai Sonata», реєстраційний номер НОМЕР_1, що відбулось ІНФОРМАЦІЯ_1 року, залишено без змін.
05 березня 2019 року через засоби поштового зв'язку Управління Служби безпеки України в Сумській області звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Зарічного районного суду міста Суми від 02 листопада 2018 року та постанову Сумського апеляційного суду від 04 лютого 2019 року в частині визнання протиправними дій старшого уповноваженого в особливо важливих справах першого сектору ВБКОЗ УСБУ в Сумські області ОСОБА_2 щодо розбиття скла автомобіля «Hyundai Sonata»реєстраційний номер НОМЕР_1, що відбулось ІНФОРМАЦІЯ_1 року та ухвалити нове рішення, яким в цій частині відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки касаційна скарга подана на судові рішення у малозначній справі, що не підлягають касаційному оскарженню.
Частиною третьою статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.
Відповідно до частини шостої статті 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є: 1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Прожитковий мінімум для працездатних осіб вираховується станом на
01 січня календарного року, в якому подається скарга (частина дев'ята статті 19 ЦПК України).
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» встановлено, що з 01 січня 2019 році прожитковий мінімум на одну працездатну особу становить 1 921,00 грн.
Предметом позову у справі № 591/6032/17 є визнання протиправними дій старшого оперуповноваженого в особливо важливих справах першого сектору ВБКОЗ УСБУ в Сумській області капітана ОСОБА_2 та стягнення з Головного управління Державної казначейської служби України в Сумській області на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування матеріальної шкоди у розмірі 2 750,00 грн та моральної шкоди у розмірі 5 000,00 грн, завданої працівником УСБУ в Сумській області.
Справа № 591/6032/17 є незначної складності, ціна позову в якій не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб
(1 921,00 грн х 100 = 192 100,00 грн), справа є малозначною в силу своїх властивостей, тому незалежно від того, визнавав її такою суд першої чи апеляційної інстанції, ураховуючи, що частина шоста статті 19 ЦПК України належить до Загальних положень цього Кодексу, які поширюються й на касаційне провадження, Верховний Суд вважає за можливе визнати цю справу малозначною.
Касаційна скарга та додані до неї матеріали не містять посилання на випадки, передбачені пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, за наявності яких судові рішення у малозначній справі підлягають касаційному оскарженню.
При цьому, Верховним Судом досліджено та взято до уваги: ціну позову, предмет позову, складність справи, а також значення справи для сторін і суспільства й не встановлено випадків, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України.
Національні суди мають вибирати способи такого тлумачення, які зазвичай можуть включати акти законодавства, відповідну практику, наукові дослідження тощо (VOLOVIK v. UKRAINE, № 15123/03, § 45, ЄСПЛ, 06 грудня 2007 року).
Однією з основних засад судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, встановлених законом (пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України, пункт 9 частини третьої статті 2 ЦПК України).
Спосіб, у який стаття 6 Конвенції застосовується до апеляційних та касаційних судів, має залежати від особливостей процесуального характеру, а також до уваги мають бути взяті норми внутрішнього законодавства та роль касаційних судів у них. Вимоги до прийнятності апеляції з питань права мають бути більш жорсткими ніж для звичайної апеляційної скарги. З урахуванням особливого характеру ролі Верховного Суду, як касаційного суду, процедура, яка застосовується у Верховному Суді може бути більш формальною (LEVAGES PRESTATIONS SERVICES v. FRANCE, № 21920/93, § 45, ЄСПЛ, від 23 жовтня 1996 року; BRUALLA GOMEZ DE LA TORRE v. SPAIN,
№ 26737/95, § 37, 38, ЄСПЛ, від 19 грудня 1997 року).
Зазначення судом апеляційної інстанції у постанові про можливість її оскарження до суду касаційної інстанції не змінює характер та предмет позову у даній справі, та не спростовує наявність у Верховного Суду повноважень на визнання справи малозначною, оскільки частина шоста статті 19 ЦПК України розміщена у загальних положеннях цього Кодексу, то вона поширюються й на касаційне провадження.
Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
З урахуванням наведеного, оскільки касаційну скаргу подано на судові рішення у малозначній справі, що не підлягають касаційному оскарженню, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України випадків не встановлено, у відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити.
Керуючись статтями 19, 389, 394 ЦПК України,
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Управління Служби безпеки України в Сумській області на рішення Зарічного районного суду міста Суми від 02 листопада 2018 року та постанову Сумського апеляційного суду від 04 лютого 2019 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Служби безпеки України в Сумській області, старшого уповноваженого в ОВС першого сектору ВБКОЗ в УСБУ в Сумські області ОСОБА_2, Головного управління Державної казначейської служби України в Сумській області, про визнання дій протиправними та стягнення матеріальної та моральної шкоди, завданої працівником органу державної влади.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя В. П. Курило