Ухвала
Іменем України
07 березня 2019 року
м. Київ
справа № 132/3582/18
провадження № 61-2434 ск 19
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Луспеника Д. Д. (суддя-доповідач), Гулька Б. І., Черняк Ю. В. розглянув касаційну скаргу управління Державної казначейської служби України у Калинівському районі Вінницької області на ухвалу Вінницького апеляційного суду від 14 січня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_4 до держави Україна в особі управління Державної казначейської служби України у Калинівському районі Вінницької області, третя особа - Козятинське об'єднане управління Пенсійного фонду України Вінницької області, про стягнення майнової шкоди,
У жовтні 2018 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовомдо держави Україна в особі управління Державної казначейської служби України у Калинівському районі Вінницької області, третя особа - Козятинське об'єднане управління Пенсійного фонду України Вінницької області,
про відшкодування майнової шкоди.
Рішенням Калинівського районного суду Вінницької області
від 26 листопада 2018 року позов ОСОБА_4 задоволено.
Стягнуто з Державного бюджету України на користь ОСОБА_4 шляхом списання з відповідного рахунку Державної Казначейської служби України 47 938,14 грн майнової шкоди у вигляді недоотриманого щомісячного довічного грошового утримання судді, завданої законом, що визнаний неконституційним.
Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 14 січня 2019 року апеляційну скаргу управління Державної казначейської служби України у Калинівському районі Вінницької області на рішення Калинівського районного суду Вінницької області від 26 листопада 2018 року визнано неподаною та повернуто заявнику.
У січні 2019 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга управління Державної казначейської служби України у Калинівському районі Вінницької областіна ухвалу Вінницького апеляційного суду від 14 січня 2019 року.
Ухвалою судді Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду
від 07 лютого 2019 року касаційну скаргу управління Державної казначейської служби України у Калинівському районі Вінницької області залишено без руху з наданням строку для усунення недоліків, а саме запропоновано сплатити судовий збір за подання касаційної скарги та надати документ, що підтверджує сплату судового збору. Зазначено строк виконання ухвали, а також попереджено про наслідки її невиконання.
У наданий строк управління Державної казначейської служби України у Калинівському районі Вінницької області направило матеріали на усунення недоліків, зазначених в ухвалі Верховного Суду від 07 лютого 2019 року.
У касаційній скарзі управління Державної казначейської служби України у Калинівському районі Вінницької області, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, просить скасувати ухвалу Вінницького апеляційного суду від 14 січня 2019 року та направити справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.
У відкритті касаційного провадження слід відмовити.
Відповідно до частини другою статті 357 ЦПК України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 356 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу.
Згідно із частиною п'ятою статті 185 ЦПК України передбачено, що суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи не пізніше п'яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків.
Повертаючи апеляційну скаргу управління Державної казначейської служби України у Калинівському районі Вінницької області, апеляційний суд вірно виходив із того, що у наданий судом строк недоліки апеляційної скарги, зазначені в ухвалі Вінницького апеляційного суду від 27 грудня 2018 року, заявником не усунуто, а саме не сплачено судовий збір за подання апеляційної скарги.
У касаційній скарзі управління Державної казначейської служби України у Калинівському районі Вінницької областізазначає, що управління звільнене від сплати судового збору у зв'язку з тим, що позивачем у справі судовий збір не сплачувався та не може підлягати сплаті судовий збір при поданні апеляційної скарги на судові рішення першої та апеляційної інстанції, оскільки відповідно до пункту 13 частини другої статті третьої Закону України «Про судовий збір» судовий збір не справляється за подання позовної заяви про відшкодування шкоди, заподіяної особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їх посадовою або службовою особою, а так само незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури або суду.
Крім того, зазначає, що постановою Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 20 червня 2018 року
№ 914/1748/17 висловлено правову позицію, згідно з якою заявник звільняється від сплати судового збору в апеляційній та касаційній інстанціях у разі, якщо позивач у справі не сплачував судовий збір за подання позову.
Проте,наведені заявником доводи є безпідставними, оскільки вищезазначені посилання в касаційній скарзі стосуються позивачів у справі, а управління Державної казначейської служби України у Калинівському районі Вінницької області є відповідачем у справі.
При цьому наявність пільги згідно із Законом України «Про судовий збір» щодо сплати судового збору не вважається нульовою ставкою судового збору, тому при оскарженні судового рішення відповідачем він має бути сплачений згідно із законом.
Відповідно до частини сьомої статті 185 ЦПК України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
Відповідно до вимог частини другої статті 389 ЦПК України підставами для касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Згідно з положеннями пункту 5 частини другої статті 394 ЦПК України суд в порядку, передбаченому частинами четвертою, п'ятою цієї статті, відмовляє у відкритті касаційного провадження, якщо касаційна скарга є необґрунтованою.
Відповідно до пункту 2 частини четвертої статті 394 ЦПК України у справі з ціною позову, що не перевищує п'ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), а також у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо: правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
Із змісту касаційної скарги, оскаржуваного судового рішення убачається, що вона є необґрунтованою, правильне застосовування судом норм процесуального права є очевидними і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення, а наведені в ній доводи не дають підстав для висновків щодо незаконності та неправильності судового рішення.
Відповідно до частини сьомої статті 185 ЦПК України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.=
Керуючись пунктом 5 частини другої, частинами четвертою, п'ятою та шостою статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду,
У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою управління Державної казначейської служби України у Калинівському районі Вінницької області на ухвалу Вінницького апеляційного суду від 14 січня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_4 до держави Україна в особі управління Державної казначейської служби України у Калинівському районі Вінницької області, третя особа - Козятинське об'єднане управління Пенсійного фонду України Вінницької області, про відшкодування майнової шкоди відмовити.
Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити заявникові.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді Д. Д. Луспеник
Б. І. Гулько
Ю.В.Черняк