Іменем України
12 березня 2019 року
Київ
справа №803/3873/15
адміністративне провадження №К/9901/13397/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Олендера І.Я.,
суддів: Гончарової І.А., Ханової Р.Ф.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Волинської митниці ДФС на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 12 січня 2016 року (суддя Денисюк Р.С.) та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 18 травня 2016 року (судді: Дякович В.П. (головуючий), Іщук Л.П., Онишкевич Т.В.) у справі № 803/3873/15 за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 до Волинської митниці ДФС про визнання протиправними та скасування рішення та картки відмови,
Короткий зміст позовних вимог
1. Фізична особа - підприємець ОСОБА_4 (далі - позивач, Підприємець) звернувся до суду з позовом до Волинської митниці ДФС (далі - відповідач, контролюючий орган, митний орган) про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів №205070000/2015/000006/2 від 16.11.2015 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 205070000/2015/00136 від 16.11.2015.
2. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що у контролюючого органу були відсутні правові підстави для відмови у визначенні митної вартості товарів за ціною договору (контракту) та застосуванні другорядного (резервного) методу визначення митної вартості товарів, оскільки позивачем до декларації митної вартості були додані документи, в тому числі додатково витребувані, що підтверджують митну вартість. Натомість всі зауваження контролюючого органу не свідчать про неповноту чи про недостовірність відомостей щодо митної вартості імпортованих товарів, що вказані в поданих документах, а тому рішення про коригування митної вартості товарів та картка відмови прийняті відповідачем всупереч вимог Митного кодексу України та підлягають скасуванню.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
3. Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 12 січня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 18 травня 2016 року, позов задоволено, визнано протиправними та скасовано рішення про коригування митної вартості товарів №205070000/2015/000006/2 від 16.11.2015 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 205070000/2015/00136 від 16.11.2015.
4. Суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що надані позивачем документи для проведення митного оформлення підтверджують заявлену митну вартість товару за основним методом (за ціною договору), натомість митний орган безпідставно визначив митну вартість за другорядним методом, прийняв оскаржувані рішення про коригування митної вартості товарів та картку відмови, оскільки правильність визначення позивачем митної вартості товару за ціною договору, а також об'єктивна неможливість застосування основного методу не були спростовані контролюючим органом, посилання останнього на наявність розбіжностей в документах та недостовірність зазначених в них відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена чи підлягає сплаті за ці товари, не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
5. Не погодившись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, де посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Волинського окружного адміністративного суду від 12 січня 2016 року, ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 18 травня 2016 року та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог Підприємця.
6. Касаційний розгляд справи проведено в попередньому судовому засіданні, відповідно до ст. 343 Кодексу адміністративного судочинства України.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
7. Судами попередніх інстанцій встановлено, що 16.11.2015 декларантом в електронному вигляді до контролюючого органу було подано митну декларацію № 20570000/2015/023456 для митного оформлення товарів: «мандарини свіжі» - 8220 кг. (торговельна марка - BLAUPUNKT), «мандарини свіжі» - 3200 кг. (торговельна марка - ANONIMO-ALEGRA), «ківі свіжі» - 750 кг. (торговельна марка - BOGGERO), «виноград столовий свіжий необроблений засобами для зберігання» - 1456 кг. (торговельна марка - DIDONNA), «грейпфрути свіжі» - 760 кг. (торговельна марка - POLAT), «огірки свіжі» - 662 кг. (торговельна марка - EXCEL), «хурма свіжа» - 720 кг. (торговельна марка - DOLCE DUR), «апельсини свіжі» - 3780 кг. (торговельна марка - ANONIMO-RUBIO).
На підтвердження заявленої митної вартості до митної декларації позивачем додано: контракт від 18.09.2015 № 2, рахунок-фактур експортна від 13.11.2015 №FX/00620/2015/MG, міжнародну товарно-транспортну накладну (CMR) від 13.11.2015 № 059864, сертифікат походження товару від 14.08.2015 №/MF/AL0007441, сертифікат відповідності стандартам ЄС для свіжих овочів і фруктів від 13.11.2015 № КО.8231.3.857.2015.9, копію митної декларації країни відправлення від 15.11.2015 № 15PL302010Е0134769, а також інші документи, зазначені в графі 44 вантажно-митної декларації.
Митна вартість товару заявлена позивачем за основним методом - за ціною договору.
У зв'язку з тим, що подані документи не мали всіх даних відповідно до обраного декларантом методу та містили розбіжності, посадовою особою митниці направлено повідомлення про необхідність надання додаткових документів на підтвердження заявленої вартості, а саме: розрахунку транспортних витрат; прайс-листа від виробника товару; фактури на закупівлю товару у виробника; виписки з бухгалтерської документації; висновків про вартісні та якісні характеристики товару, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями.
Позивачем було додатково подано: висновки про якісні та кількісні показники № В-1048 від 16.11.2015; платіжне доручення в іноземній валюті №32 від 04.11.2015; виписку з банку № б/н від 30.10.2015; рахунок-фактуру про надання транспортних послуг № СФ-0000182 від 21.10.2015; акт виконаних робіт про надання транспортних послуг №ОУ-0000182 від 21.10.2015; калькуляцію транспортних витрат №16-11/2015 від 16.11.2015; прайс-лист № б/н від 13.11.2015; фактуру на закупівлю товару за № FX/00642/2015/MG від 13.11.2015.
16.11.2015 позивачу було відмовлено у митному оформленні товару та видано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 205070000/2015/00136, у якій було роз'яснено вимоги, виконання яких забезпечує можливість прийняття митної декларації, митного оформлення, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення: приведення рівня митної вартості в графах 12, 45 ВМД у відповідності до рішення про коригування митної вартості від 16.11.2015 № 205070000/2015/00006/2.
Підставою для прийняття рішення про коригування митної вартості товару від 16.11.2015 № 205070000/2015/00006/2 контролюючим органом було зазначено, що митна вартість товарів не може бути визнана за ціною договору, у зв'язку з тим, що документи, які подані для підтвердження митної вартості, не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом обраним декларантом, та містять розбіжності та неточності. В поданих до митного оформлення документах існують розбіжності в термінах оплати товару, а саме: пунктом 4.2. контракту від 18.09.2015 №2 передбачено, що оплата за товар здійснюється протягом 90 банківських днів від дати митного оформлення та пунктом 4.3 даного контракту передбачено, що можлива передоплата за товар, а у фактурі від 13.10.2015 №FX/00642/2015MG зазначено, що термін оплати - 14 днів. Надана декларантом виписка з банку та платіжне доручення на оплату товару не мають відношення до даного контракту. Поданий декларантом висновок Волинської ТПП №В-1048 від 16.11.2015 не містить посилання на аналіз цін ринку імпортованого товару. Наданий декларантом розрахунок транспортних витрат від 16.11.2015 №16-11/2015 містить розбіжності та невідповідності у вартісних показниках витрат, зокрема по витратах на паливно-мастильні матеріали до кордону та після перетину. Крім того, до витрат на транспортування до кордону не включені витрати на амортизацію, які включені до витрат на транспортування після перетину кордону.
Митне оформлення проведено за резервним методом, на підставі цінової інформації, наявної в митного органу.
8. У доводах касаційної скарги контролюючий орган посилається на невідповідність висновку судів першої та апеляційної інстанцій фактичним обставинам справи, які, на думку контролюючого органу, полягають у безпідставному визначенні позивачем митної вартості товару за ціною договору, з огляду наявність розбіжностей у наданих позивачем для митного оформлення імпортованих товарів, а також на ненадання позивачем всіх витребуваних додаткових документів, що підтверджують числові значення складових митної вартості та ціни товару, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, на підставі яких проводився розрахунок, та які б підтверджували числові значення складових митної вартості та ціни товару, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, на підставі яких проводився розрахунок
9. Підприємцем відзиву (заперечень) на касаційну скаргу надано не було.
10. Конституція України:
10.1. Стаття 19.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
11. Митний кодекс України (у редакції на час виникнення спірних правовідносин):
11.1. Частина 1 статті 49.
Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
11.2. Частина перша статті 52.
Заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.
11.3. Частина друга статті 53.
Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
11.4. Частина третя статті 53.
У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
11.5. Частина четверта статті 53.
У разі якщо орган доходів і зборів має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).
11.6. Частина п'ята статті 53.
Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.
11.7. Частина перша статті 54.
Контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
11.8. Частина друга статті 54.
Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
11.9. Частина третя статті 54.
За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
11.10. Частина шоста статті 54.
Орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
11.11. Частина сьома статті 54.
У разі якщо під час проведення митного контролю орган доходів і зборів не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.
11.12. Частина перша статті 57.
Визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
11.13. Частина друга статті 57.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
11.14. Частина третя статті 57.
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
11.15. Частина четверта статті 57.
Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.
11.16. Частина восьма статті 57.
У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.
12. Основним методом визначення митної вартості товарів є метод - за ціною договору.
13. Обов'язок доведення митної ціни товару лежить на позивачу. При цьому митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи.
14. Наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.
15. Сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
16. Митний орган зобов'язаний зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.
17. Вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, не передбачені Митним кодексом України (ст. 53) заборонено.
Оцінка доводів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанції
18. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (частина перша ст. 341 Кодексу адміністративного судочинства України).
19. Судами встановлено, що позивачем надано всі необхідні документи для визначення митної вартості імпортованого товару, які містять складові вартості товару, що піддаються обчисленню, підтверджують ціну товару, та не містять неточностей чи розбіжностей.
20. Натомість, відповідач не підтвердив належними доказами та аргументованими доводами наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за ці товари.
21. Сумніви митного органу у достовірності відомостей про митну вартість товарів, які виникли у зв'язку з тим, що надані документи, на думку контролюючого органу не підтверджували вартості, так як містили розбіжності, суди попередніх інстанцій обґрунтовано відхили, оскільки такі доводи спростовуються наявними в матеріалах справи первинними документами, які були надані відповідачу під час проведення митних процедур.
Посилання контролюючого органу, як на підставу для невизнання заявленої позивачем вартості імпортованого товару, на не підтвердження витрат на перевезення товару, спростовується наданими під час митного оформлення первинними документами, зокрема, договір-заявку від 13.11.2015, акт здачі-прийому робіт №ОУ-0000182 від 21.10.2015, в якому вказано вартість перевезення, та довідку про вартість перевезення, з яких вбачається понесені позивачем фактичні витрати на транспортування товару.
Посилання контролюючого органу на те, що наданий декларантом розрахунок транспортних витрат від 16.11.2015 №16-11/2015 містить розбіжності та невідповідності у вартісних показниках витрат, зокрема по витратах на паливно-мастильні матеріали до кордону та після перетину кордону суди обґрунтовано відхилили з огляду на те, що позивач самостійно не здійснює перевезення товарів, а відповідне транспортування здійснюється за договором перевезення вантажів укладеного з ФОП ОСОБА_10 (перевізник), за умовами якого перевізник за кожне транспортування товару виставляє рахунок, який в подальшому оплачується позивачем, а отже позивач не має будь-якого відношення до визначення складових вартості понесених перевізником витрат на транспортування товару.
Посилання контролюючого органу на розбіжності в термінах оплати товару колегія суддів не приймає до уваги, оскільки термін оплати жодним чином не впливає на числові показники вартості товару.
Посилання контролюючого органу, як на підставу невизнання заявленої позивачем вартості, на те, що висновок Волинської ТПП №В-1048 від 16.11.2015 не містить посилання на аналіз цін ринку імпортованого товару, суди попередніх інстанцій також обґрунтовано не взяли до уваги з огляду на те, що по - перше, висновок містить посилання на відповідні інтернет - сторінки, які були проаналізовані в ході дослідження, а по - друге, висновок не є первинним документом, який підтверджує вартість товару. Крім того, позивачем окрім вказаного висновку також було подано фактуру FX/00642/2015/MG від 13.11.2015 та прайс-лист фірми "BURY Trade" Sp.z о.о. (Польща) від 13.11.2015, з яких вбачається вартість імпортованого товару, яка відповідає рівню цін, що існувала на ринку по продажу фруктів, та про, що зокрема і було вказано у висновку Волинської ТПП №В-1048 від 16.11.2015.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
22. Судами попередніх інстанцій в повній мірі встановлено фактичні обставини справи.
23. Враховуючи встановлені обставини справи, а також правове регулювання спірних правовідносин, колегія суддів погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, що позивач надав усі наявні та достатні документи, передбачені Митним кодексом України, необхідні для визначення митної вартості, та які містять повну інформацію про митну вартість та її складові. Натомість всупереч частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції на час прийняття рішень судами) контролюючий орган не довів належними, достатніми та беззаперечними доказами, що надані декларантом документи в своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за ці товари та не дають можливість здійснити митне оформлене товару за визначеним декларантом основним методом - за ціною договору.
24. Переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судами фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, враховуючи статті 49, 51, 52, 53, 57, 58 Митного кодексу України, приходить до висновку, що при ухваленні оскаржуваних судових рішень, суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права та порушень норм процесуального права, які могли б бути підставою для скасування судових рішень, а тому касаційну скаргу Волинської митниці ДФС на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 12 січня 2016 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 18 травня 2016 року слід залишити без задоволення.
25. Відповідно до п. 1 частини першої ст. 349 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.
26. Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій (частина перша ст. 350 Кодексу адміністративного судочинства України).
Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359, пунктом 4 частини першої Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, Суд,
Касаційну скаргу Волинської митниці ДФС залишити без задоволення, а постанову Волинського окружного адміністративного суду від 12 січня 2016 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 18 травня 2016 року у справі №803/3873/15 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
...........................
...........................
...........................
І.Я.Олендер
І.А. Гончарова
Р.Ф. Ханова ,
Судді Верховного Суду