13 березня 2019 року
Київ
справа №808/478/17
провадження №К/9901/18200/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Смоковича М. І.,
суддів: Білоуса О. В., Стрелець Т. Г.,
розглянувши матеріали касаційної скарги Головного управління Держпраці у Запорізькій області на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 05 квітня 2017 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 15 червня 2017 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Альянс-Авто» до Головного управління Держпраці у Запорізькій області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії,
07 лютого 2018 року на розгляд колегії суддів Судової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян передано зазначену касаційну скаргу № К/9901/18200/18.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено склад колегії суддів: Смокович М. І. (суддя-доповідач), Білоус О. В., Стрелець Т. Г.
Разом з цим, суддям Смоковичем М. І., Білоусом О. В. і Стрелець Т. Г. заявлено самовідводи, які обґрунтовані порушенням порядку визначення суддів для розгляду справи, встановленого статтею 31 КАС України, а саме, без урахування спеціалізації.
Так, відповідно до частини першої статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) визначення судді, а в разі колегіального розгляду - судді-доповідача для розгляду конкретної справи здійснюється Єдиною судовою інформаційно-телекомунікаційною системою під час реєстрації документів, зазначених в частині другій статті 18 цього Кодексу, а також в інших випадках визначення складу суду на будь-якій стадії судового процесу, з урахуванням спеціалізації та рівномірного навантаження для кожного судді, за принципом випадковості та в хронологічному порядку надходження справ.
При цьому за приписами абзацу 2 підпункту 15.4 пункту 15 частини першої Розділу VII "Прикінцеві положення" КАС України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи визначення судді або колегії суддів (судді-доповідача) для розгляду конкретної справи здійснюється за допомогою автоматизованої системи документообігу суду за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Зазначеній справі визначено категорію «Справи зі спорів з приводу забезпечення громадського порядку та безпеки, національної безпеки та оборони України, зокрема зі спорів щодо: цивільного захисту; охорони праці» (пункт 3.5 Класифікатора категорій адміністративних справ, затвердженого рішенням Ради суддів адміністративних судів України від 31 жовтня 2013 року № 114) (далі - Класифікатор).
Як убачається з ухвалених у згаданій справі судових рішень, позивач звернувся до суду з позовом, в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просив визнати протиправним та скасувати постанову № 15 від 11 січня 2016 року про накладення штрафу на суму 1600 гривень та постанову № 16 від 11 січня 2016 року про накладення штрафу на суму 32000 гривень.
Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач вважає вказані постанови протиправними та такими що підлягають скасуванню, оскільки відповідач неправомірно призначив перевірку, враховуючи те, що Законом України від 28 грудня 14 року № 71 "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи" протягом 2015, 2016 років контролюючим органам заборонено проводити перевірки підприємств, установ та організацій, фізичних осіб - підприємців з обсягом доходу до 20 мільйонів гривень за попередній календарний рік без наявності дозволу Кабінету Міністрів України, рішення суду або наявності підстав, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України. Враховуючи відсутність перелічених підстав вважає, що перевірка відбулась в період мораторію на її проведення. Окрім того, посилається на порушення порядку її проведення. Крім того, з наданого направлення, підставою для перевірки є питання оплати праці при звільнені, в той час як підставами для винесення постанов про накладення штрафу стали виявлені порушення в веденні штатного розкладу з переліченням посад та їх запланований фонд оплати праці. Щодо фактів виявлених порушень зазначає, що відповідачем до перевірки були відібрані штатні розклади не введені в дію актом роботодавця або наказом директора, а що використовувались як чернетки з суперечливими даними щодо кількості працівників та з невірними розрахунками. При цьому документи про фактичну оплату праці, трудові книжки не вимагалися та не перевірялися, хоча і надавалися з боку підприємства. Висновки перевіряючого зроблені саме на порушеннях порядку ведення трудових книжок та системи оплати праці та тарифних сіток. Безпідставність виявлених порушень пояснює наявністю оригіналів документів, належним чином оформлених та затверджених, що були в наявності на момент проведення перевірки, проте проігноровані перевіряючим.
Отже, предметом спірних правовідносин є оскарження прийнятих відповідачем постанов про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами, згідно яких позивача притягнуто до відповідальності за порушення законодавства про працю та загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
З огляду на такі обставини справи та позовні вимоги дана справа підпадає під категорію "Справ зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян, та спорів у сфері публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо праці, зайнятості населення (крім зайнятості інвалідів)" (пункт 10.4.1 Класифікатора).
Наказом від 21 грудня 2018 року № 622 Державна судова адміністрація України затвердила Загальний класифікатор спеціалізацій суддів та категорій справ (далі - Загальний класифікатор). Відповідно до Загального класифікатора (чинний з 1 січня 2019 року) зазначена справа віднесена до категорії 112040100 "Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо праці".
Рішенням зборів суддів Верховного Суду в Касаційному адміністративному суді № 5 від 6 грудня 2017 року утворено судові палати Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, визначено спеціалізації суддів і судових палат, їх кількісний склад.
Рішенням зборів суддів Верховного Суду в Касаційному адміністративному суді від 6 грудня 2017 року № 6 затверджено персональний склад судових палат Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, в якому вказано, що, зокрема, судді: Смокович М. І., Білоус О. В., Стрелець Т. Г. входять до складу судової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян.
14 січня 2019 року рішенням зборів суддів Верховного Суду в Касаційному адміністративному суді № 1, визнано таким, що втратив чинність пункт 3 рішення зборів суддів Верховного Суду в Касаційному адміністративному суді № 5 від 6 грудня 2017 року щодо визначення спеціалізації. Проте, цим же рішенням № 1, збори суддів визначили нову спеціалізацію суддів та судових палат відповідно до Загального класифікатора спеціалізації суддів та категорій справ.
Судді Верховного Суду у складі cудової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян не спеціалізуються на розгляді категорій адміністративних справ за кодом 112000000 - 112050000 Загального класифікатора (чинного з 1 січня 2019 року), так само, як і за пунктом 10.4.1 Класифікатора (чинного до 1 січня 2019 року).
На розгляді вказаної категорії справ спеціалізуються судді Верховного Суду у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав.
Відповідно до частини першої статті 39 КАС України за наявності підстав, зазначених у статтях 36 - 38 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов'язані заявити самовідвід.
Так, згідно з пунктом 5 частини першої статті 36 КАС України суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.
За правилами частини першої статті 40 КАС України питання про самовідвід судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.
Отже, при визначення суддів для розгляду даної справи допущено помилку в їх спеціалізації, що є порушенням порядку визначення складу суду, встановленого статтею 31 КАС України, а тому колегія суддів вважає, що вищезгадані заяви суддів Смоковича М. І., Білоуса О. В., Стрелець Т. Г. про самовідвід підлягають задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись статтями 31, 36, 39, 40 КАС України,
Задовольнити заяви суддів Смоковича М. І., Білоуса О. В., Стрелець Т. Г. про самовідвід.
Відвести суддів Смоковича М. І., Білоуса О. В., Стрелець Т. Г. від розгляду касаційної скарги Головного управління Держпраці у Запорізькій області на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 5 квітня 2017 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 15 червня 2017 року у справі № 808/478/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Альянс-Авто» до Головного управління Держпраці у Запорізькій області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії.
Передати касаційну скаргу скарги Головного управління Держпраці у Запорізькій області на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 5 квітня 2017 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 15 червня 2017 року у справі № 808/478/17 до Секретаріату Касаційного адміністративного суду для визначення складу суду в порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України, Положенням про автоматизовану систему документообігу суду та Тимчасовими засадами використання автоматизованої системи документообігу суду та визначення складу суду у Верховному Суді.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та не оскаржується.
Суддя-доповідач М. І. Смокович
Судді О. В. Білоус
Т. Г. Стрелець