13 березня 2019 року
Київ
справа №804/8213/17
адміністративне провадження №К/9901/4386/19
Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Ханової Р.Ф., перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДФС у Дніпропетровській області на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 10 січня 2019 року
у справі №804/8213/17
за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області
про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, вимоги про сплату боргу, рішення про застосування штрафних санкцій,-
Зазначена касаційна скарга надійшла до Верховного Суду як суду касаційної інстанції відповідно до Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвалою судді Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 15 лютого 2019 року касаційну скаргу залишено без руху з мотивів її невідповідності вимогам статті 330 Кодексу адміністративного судочинства, та встановлений строк для усунення недоліків протягом 10 днів з дня отримання ухвали про залишення касаційної скарги без руху.
Відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення скаржник отримав зазначену ухвалу 22 лютого 2019 року.
На виконання зазначеної ухвали надійшло клопотання скаржника у справі про відстрочення сплати судового збору, в якому зазначається про неможливість сплати судового збору через відсутність коштів.
Умови, за яких суд може, зокрема, відстрочити сплату судового збору та перелік суб'єктів до яких таке відстрочення застосовується обов'язково обумовлено статтею 8 Закону України «Про судовий збір» від 8 липня 2011 року № 3674-VI.
Зокрема такими умовами є:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є:
а) військовослужбовці;
б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;
в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю;
г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї;
ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Посилання, якими обґрунтовано клопотання відповідача, не передбачені Законом № 3674-VI, як підстави для відстрочення або розстрочення сплати судового збору, що унеможливлює задоволення клопотання.
Таким чином, Суд вважає, що у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору слід відмовити.
Станом на 13 березня 2019 року скаржник не усунув зазначені в ухвалі Верховного Суду від 15 лютого 2019 року недоліки касаційної скарги щодо сплати судового збору, тому вона вважається неподаною і підлягає поверненню.
Керуючись ч.2 ст. 332, пунктом 1 ч.4 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України,
В задоволенні заяви Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про відстрочення сплати судового збору - відмовити.
Касаційну скаргу Головного управління ДФС у Дніпропетровській області на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 10 січня 2019 року у справі №804/8213/17 за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, вимоги про сплату боргу, рішення про застосування штрафних санкцій - повернути скаржнику.
Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи у порядку, визначеному статтею 251 цього Кодексу. Скаржнику надіслати копію ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.
Роз'яснити заявнику касаційної скарги, що її повернення не позбавляє права повторного звернення до Верховного Суду.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Р.Ф.Ханова