Іменем України
05 березня 2019 року
м. Київ
справа №810/735/13-а
адміністративне провадження №К/9901/9421/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Бившевої Л.І.,
суддів: Шипуліної Т.М., Хохуляка В.В.,
розглянув у судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами касаційну скаргу Васильківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 03.03.2014 (суддя - Балаклицький А.І.) та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 19.03.2015 (судді - Кучма А.Ю., Аліменко В.О., Безименна Н.В.) у справі за позовом Закритого акціонерного товариства "Васильківський завод газового обладнання" (далі - ЗАТ "Васильківський завод газового обладнання") до Васильківської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби (далі - ОДПІ) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
ЗАТ "Васильківський завод газового обладнання" звернулося до суду з позовом, у якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення ОДПІ Форми "Р" від 31.01.2013 № 0000102203 та № 0000112203 про збільшення товариству суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість (далі - ПДВ) на 450'051,00 грн та з податку на прибуток на 81'594,00 грн.
Позивач свої вимоги обґрунтовує тим, що висновки податкової перевірки, за результатами якої були прийняті зазначені акти індивідуальної дії, є безпідставними, оскільки всі господарські операції, охоплені податковою перевіркою, підтверджені первинними документами, які оформлені належним чином і містять обов'язкові реквізити, а норми податкового законодавства не ставлять у залежність право платника податків на отримання податкової вигоди за наслідками господарських операцій від дотримання податкової/господарської дисципліни його контрагентами - постачальниками товарів (послуг).
Київський окружний адміністративний суд постановою від 20.03.2013 у позові відмовив, оскільки у ході розгляду справи позивач належними та допустимими доказами не підтвердив свої заперечення проти наданих податковим органом та витребуваних судом на підставі статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції Закону, чинного на час розгляду і вирішення справи) доказів, які спростовують висновки податкової перевірки щодо нікчемності господарських операцій як таких, що не створюють юридичних наслідків, між товариством та його контрагентами (ТОВ "БК"Хомакс", ПП "Автохімзв'язок", ТОВ "Фрейя Технолоджі") з огляду на їх фіктивності, що встановлено у ході податкових перевірок цих платників.
Київський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 16.12.2013 у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ЗАТ "Васильківський завод газового обладнання" відмовив.
У лютому 2014 року ЗАТ Васильківський завод газового обладнання" подало до Київського окружного адміністративного суду заяву про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Київського окружного адміністративного суду від 20.03.2013.
Перегляд та скасування постанови першої інстанції, яка набрала законної сили, товариство обґрунтовує відкриттям нових обставин, а саме, що: контрагенти позивача ТОВ "БК"Хомакс", ПП "Автохімзв'язок", ТОВ "Фрейя Технолоджі" на момент звернення товариства із вказаною заявою не ліквідовані, ТОВ "БК"Хомакс" та ТОВ "Фрейя Технолоджі" лише перебувають в процесі ліквідації, а ПП "Автохімзв'язок" продовжує здійснювати господарську діяльність, відносно ТОВ "БК"Хомакс", ПП "Автохімзв'язок", ТОВ "Фрейя Технолоджі" податкові перевірки не проводилися та податкові повідомлення - рішення не приймалися, укладені договори із цими контрагентами у встановленому законом порядку не визнані недійсними. Зазначає, що ці обставини суттєво впливають на вирішення спору. При цьому заявник не доводить належними доказами зазначені нові обставини як такі, що об'єктивно існували на момент вирішення справи, але не були відомі і не могли були відомі суду або ж хоча б одній особі, яка брала участь у справі.
Київський окружний адміністративний суд ухвалою від 03.03.2014, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 19.03.2015, заяву ЗАТ "Васильківський завод газового обладнання" про перегляд судового рішення задовольнив: скасував постанову Київського окружного адміністративного суду від 20.03.2013; прийняв нову постанову, якою адміністративний ЗАТ "Васильківський завод газового обладнання" задовольнив та скасував податкові повідомлення-рішення ОДПІ від 31.01.2013 № 0000102203 та № 0000112203.
ОДПІ подала до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу, у якій, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати зазначені судові рішення.
Вищий адміністративний суд України ухвалою від 14.04.2015 № К/800/16586/15 відкрив касаційне провадження у цій справі.
Позивач не реалізував процесуальне право щодо подання заперечень проти касаційної скарги.
Законом України "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)" від 02.06.2106 № 1401-VIII, який набрав чинності з 30.09.2016, статтю 125 Конституції України викладено в редакції, згідно з якою Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України.
Згідно з пунктом 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 № 1402-VIII, який набрав чинності з 30.09.2016, з дня початку роботи Верховного Суду у складі, визначеному цим Законом, Верховний Суд України, Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ, Вищий господарський суд України, Вищий адміністративний суд України припиняють свою діяльність та ліквідуються у встановленому законом порядку.
Відповідно до пункту 8 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 № 1402-VIII, який набрав чинності з 30.09.2016, постановою Пленуму Верховного Суду від 30.11.2017 № 2 "Про визначення дня початку роботи Верховного Суду" днем початку роботи Верховного Суду визначено 15.12.2017.
Законом України від 03.10.2017 № 2147-VIII, який набрав чинності з 15.12.2017, Кодекс адміністративного судочинства України викладено в новій редакції.
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VIII, який набрав чинності з 15.12.2017) касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 04.03.2019 касаційну скаргу ОДПІ прийняв до провадження і та призначив справу до касаційного розгляду у спрощеному провадженні без повідомленням сторін.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду перевірив наведені у касаційній скарзі доводи відповідача та дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Перегляд судових рішень у зв'язку з нововиявленими обставинами є особливим видом провадження, яке на час розгляду заяви про перегляд за нововиявленими обставинами судового рішення було передбачено главою 4 розділу ІУ Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції Закону, чинного на час розгляду і вирішення справи).
Статтею 245 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції Закону, чинного на час розгляду і вирішення справи) встановлені підстави для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами.
Відповідно до частини першої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України постанова або ухвала суду, що набрала законної сили, може бути переглянута у зв'язку з нововиявленими обставинами.
Частиною другою цієї статті визначений перелік підстав для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами:
Відповідно до пунктів 1 і 2 часини другої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є: істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; встановлення вироком суду, що набрав законної сили, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправильного перекладу, фальшивості документів або речових доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного або необґрунтованого рішення.
Підставою такого перегляду не є недоліки розгляду справи судом (незаконність та (або) необґрунтованість судового рішення чи ухвали, неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права), а те, що на час ухвалення рішення суд не мав можливості врахувати істотну обставину, яка могла суттєво вплинути на вирішення справи, оскільки учасники судового розгляду не знали про неї та, відповідно, не могли надати суду дані про неї. Тобто, перегляд справи у зв'язку з нововиявленими обставинами має на меті не усунення судових помилок, а лише перегляд уже розглянутої справи з урахуванням обставини, про існування якої стало відомо після ухвалення судового рішення, які мають істотне значення і які об'єктивно існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі.
Отже, за своєю юридичною суттю нововиявленими обставинами є фактичні обставини, що в установленому порядку спростовують факти, які були покладені в основу судового рішення.
Істотними для справи обставинами вважаються такі факти і події, які мають юридичне значення для взаємовідносин сторін, що звернулись до суду з метою розгляду спірної ситуації. Тобто, істотність обставини означає те, що в разі, коли б суд мав можливість урахувати цю обставину при вирішенні справи, то це тією чи іншою мірою вплинуло б на результат її вирішення.
Також, необхідними ознаками обставин, за яких їх можна вважати нововиявленими, є їх існування під час розгляду спірної ситуації в суді і ці обставини не були і не могли бути відомі ні особам, які брали участь у розгляді адміністративної справі, ні суду, який її розглядав та вирішував її по суті.
Не є нововиявленими обставинами: ті, які виникли або змінилися після прийняття рішення чи винесення ухвали (не існували на той момент); ті, на які посилалися як на докази сторони, або об'єктивно могли бути долучені як докази, або які могли бути встановлені при виконанні судом вимог процесуального закону щодо всебічного і повного дослідження обставин справи; невчасно подані сторонами докази; офіційні тлумачення Конституційного Суду України тощо.
Отже, нововиявлені обставини - це юридичні факти (фактичні обставини) справи, які мають істотне значення для вирішення справи по суті, існували в період первинного провадження і ухвалення судового акта, але не були і не могли бути відомі ні сторонам, ні третім особам, їхнім представникам, іншим учасникам адміністративного процесу, ні суду, за умови виконання ними всіх вимог закону для об'єктивного повного і всебічного розгляду справи та ухвалення законного й обґрунтованого судового рішення.
Частиною першою статті 249 Кодексу адміністративного судочинства України у редакції Закону, чинного на час розгляду заяви) передбачено, що заява про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами подається до суду тієї інстанції, який першим допустив помилку при вирішенні справи внаслідок незнання про існування цієї обставини.
У постанові, щодо якої подано заяву про її перегляд за нововиявленими обставинами, предметом спору фактично була реальність господарських операцій.
Відмовляючи у позові, суд надав оцінку обставинам, встановленим у ході податкової перевірки, в тому числі даним з ЄДР щодо стану контрагентів, відсутності у позивача доказів проти наданих податковим органом та витребуваних судом на спростування доводів податкового органу про факт вчинення товариством податкового правопорушення, та дійшов висновку про безпідставність позовних вимог.
Переглядаючи постанову від 20.03.2013 за нововиявленими обставинами, суд фактично здійснив переоцінку тих доказів, які вже оцінювалися судом у процесі розгляду справи.
Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи впродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування цієї Конвенції, в рішенні від 28.11.1999 у справі "Brumarescu v. Romania" наголосив, що "право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950, слід тлумачити в контексті Преамбули Конвенції, яка, зокрема, проголошує верховенство права як складову частину спільної спадщини Договірних держав. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, згідно з яким у разі остаточного вирішення спору судами їхнє рішення, що набрало законної сили, не може ставитись під сумнів". "Принцип юридичної визначеності вимагає поваги до принципу res judicata, тобто поваги до остаточного рішення суду. Згідно з цим принципом жодна сторона не має права вимагати перегляду остаточного та обов'язкового до виконання рішення суду лише з однією метою - домогтись повторного розгляду та винесення нового рішення у справі" (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Ryabykh v. Russia" від 24.07.2003).
Отже, висновок судів першої та апеляційної інстанцій про задоволення заяви про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Київського окружного адміністративного суду від 20.03.2013 є передчасним та таким, що не відповідають правильному застосуванню норми процесуального права.
Відповідно до частин 1, 3 статті 351 Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Керуючись статтями 139, 341, 345, 349, 351, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд,
Касаційну скаргу Васильківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області задовольнити.
Постанову Київського окружного адміністративного суду від 03.03.2014 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 19.03.2015 скасувати і ухвалити нове рішення.
У задоволені заяви Закритого акціонерного товариства "Васильківський завод газового обладнання" про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами відмовити.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
...........................
...........................
...........................
Л.І. Бившева
Т.М. Шипуліна
В.В. Хохуляк ,
Судді Верховного Суду