Іменем України
13 березня 2019 року
м. Київ
справа № 804/7800/15
адміністративне провадження № К/9901/7368/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Анцупової Т. О.,
суддів - Кравчука В. М., Стародуба О. П.
розглянувши у порядку письмового провадження в касаційній інстанції адміністративну справу № 804/7800/15
за адміністративним позовом ОСОБА_2 до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк Камбіо» Додусенка Володимира Івановича, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання протиправною відмови та зобов'язання вчинити певні дії;
за касаційною скаргою уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк Камбіо» на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду (суддя Верба І. О.) від 11 серпня 2015 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду (у складі колегії суддів: Панченко О. М., Коршун А. О., Чередниченко В. Є.) від 16 грудня 2015 року, встановив:
І. РУХ СПРАВИ
1. У червні 2015 року ОСОБА_2 звернулася до суду з адміністративним позовом до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк Камбіо» Додусенка Володимира Івановича (далі - уповноважена особа), Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, в якому просила:
- визнати протиправною відмову уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк Камбіо» Додусенка В. І. щодо невключення ОСОБА_2 до повного переліку вкладників ПАТ «Банк Камбіо», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб;
- зобов'язати уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк Камбіо» Додусенка В. І. включити ОСОБА_2 до повного переліку вкладників ПАТ «Банк Камбіо», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб;
- зобов'язати Фонд гарантування вкладів фізичних осіб прийняти рішення про включення ОСОБА_2 до реєстру вкладників ПАТ «Банк Камбіо» на підставі повного переліку вкладників ПАТ «Банк Камбіо», наданого уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк Камбіо» Додусенком В. І.
2. Вимоги адміністративного позову мотивовано тим, що позивач є вкладником ПАТ «Банк Камбіо» у розумінні Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» та має право на відшкодування коштів за вкладом за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
3. Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 серпня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 16 грудня 2015 року, адміністративний позов задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк Камбіо» Додусенка Володимира Івановича щодо не включення ОСОБА_2 до переліку вкладників Публічного акціонерного товариства «Банк Камбіо», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб станом на 03 березня 2015 року.
Зобов'язано Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк Камбіо» Додусенка Володимира Івановича включити ОСОБА_2 до повного переліку вкладників Публічного акціонерного товариства «Банк Камбіо», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, у тому числі шляхом внесення змін до такого переліку та подання їх Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
В іншій частині позовних вимог - відмовлено.
Присуджено на користь ОСОБА_2 за рахунок Державного бюджету України суму судового збору у розмірі 146,16 грн.
4. Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, 21 січня 2016 року уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк Камбіо» звернулася до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 серпня 2015 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 16 грудня 2015 року, і ухвалити нове судове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.
5. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 05 лютого 2016 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.
6. Вищим адміністративним судом України справа до розгляду не призначалася.
7. 15 грудня 2017 року розпочав роботу Верховний Суд та набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» від 03 жовтня 2017 року.
8. Відповідно до пп. 4 п. 1 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), в редакції Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII, який набрав чинності 15 грудня 2017 року, касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
9. 23 січня 2018 року касаційну скаргу уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк Камбіо» на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 серпня 2015 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 16 грудня 2015 року у справі № 804/7800/15 передано для розгляду до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.
10. Ухвалою Верховного Суду від 07 березня 2019 року справу прийнято до провадження, закінчено підготовку даної справи до касаційного розгляду та призначено її касаційний розгляд в порядку письмового провадження.
11. Станом на 13 березня 2019 року заперечення або відзив на касаційну до Верховного Суду не надходили.
IІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
12. Судами попередніх інстанцій встановлено, що 17 вересня 2014 року між ОСОБА_2 та ПАТ «Банк Камбіо» укладено договір № 218дф строкового банківського вкладу (депозиту) «Classic» в національній валюті, зі сплатою процентів наприкінці строку без права поповнення. Згідно свідоцтва про шлюб від 02 жовтня 2014 року ОСОБА_2 після державної реєстрації шлюбу отримала прізвище чоловіка - ОСОБА_2.
13. На виконання вказаного договору 17 вересня 2014 року банком на рахунок № НОМЕР_1 прийнято депозит в розмірі 198500,00 грн. Згідно умов договору, строк вкладу складає 30 днів з 17 вересня 2014 року по 17 жовтня 2014 року.
14. Постановою Правління Національного банку України від 25 вересня 2014 року № 603/БТ ПАТ «Банк Камбіо» віднесено до категорії проблемних.
15. 04 грудня 2014 року Постановою Правління Національного банку України № 782 віднесено ПАТ «Банк Камбіо» до категорії неплатоспроможних.
16. Рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 140 від 04 грудня 2014 року запроваджено в ПАТ «Банк Камбіо» тимчасову адміністрацію з 05 грудня 2014 року по 04 березня 2015 року включно та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації ПАТ «Банк Камбіо».
17. 17 лютого 2015 року тимчасовою адміністрацією ПАТ «Банк Камбіо» винесено наказ № 157 «Про перевірку вкладів фізичних осіб в ПАТ «Банк Камбіо».
18. 27 лютого 2015 року складено Протокол комісії з перевірки вкладів фізичних осіб, відповідно до якого встановлено безготівкове перерахування грошових коштів з банківських рахунків юридичних осіб на банківські рахунки фізичних осіб, з банківських рахунків фізичних осіб на банківські рахунки фізичних осіб в ПАТ «Банк Камбіо» у серпні-вересні 2014 року. Призначення платежу вказаних операцій має не типовий характер, а саме, надання та повернення фінансової допомоги (позики), залучення коштів на вклад іншої фізичної особи, перерахування коштів на поповнення поточного рахунку іншої фізичної особи. На підставі вказаного, Комісією запропоновано уповноваженій особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію ПАТ «Банк Камбіо» Додусенку В. І. тимчасово обмежити здійснення банком операцій щодо виплат коштів вкладникам.
19. 27 лютого 2015 року Правлінням Національного банку України прийнято постанову № 144 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «Банк Камбіо».
20. 02 березня 2015 року Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення № 46 «Про початок процедури ліквідації ПАТ «Банк Камбіо» та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку». Відповідно до зазначеного рішення розпочато процедуру ліквідації ПАТ «Банк Камбіо» з відшкодуванням з боку Фонду гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами фізичних осіб та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк Камбіо» Додусенка Володимира Івановича строком на 1 рік з 02 березня 2015 року по 01 березня 2016 року включно.
21. Листом від 02 квітня 2015 року № 19/991 уповноважена особа Фонду повідомила позивача про те, що операції по рахунку останнього підпадають під ознаки ч. 3 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», тобто є нікчемними. Крім того, зазначеним листом повідомлено, що Головним слідчим управлінням СБ України зареєстровано кримінальне провадження № 22015000000000082 за фактом вчинення службовими особами ПАТ «Банк Камбіо» злочину, передбаченого ч. 2 ст. 364 Кримінального кодексу України.
22. У зв'язку з наведеним, уповноважена особа не подала до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб інформацію про ОСОБА_2 як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ «Банк Камбіо» за рахунок Фонду.
23. Вважаючи протиправними дії відповідачів, позивач звернулася до суду з адміністративним позовом.
IІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
24. Суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, уповноваженою особою на час розгляду справи не реалізовані наступні владні повноваження: не заявлено в судовому порядку вимоги про визнання правочинів, у тому числі договору № 218дф від 17 вересня 2014 року, правочину за яким кошти були перераховані позивачу - недійсними, у тому числі фіктивними/удаваними, якщо відповідачі заявляють про відсутність правових підстав для отримання позивачем коштів на рахунок; не встановлено управлінськими рішеннями в розумінні ч. 3 ст. 37 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» обмеження поза межами процедури тимчасової адміністрації; не повідомлено первісного власника коштів та позивача, як сторону за договором, зазначеним у ч. 2 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», про нікчемність цих договорів; не поінформовано правоохоронні органи про вчинення кримінального правопорушення за фактом вчинення конкретного дроблення та відносно позивача, яким були перераховані на депозитні рахунки інших осіб, в тому числі 198500,00 грн. позивачу, як дій вчинених стосовно банку та ймовірно Фонду.
25. Також суди зазначили, що оскарження відмови уповноваженої особи від 19 березня 2015 року після введення процедури ліквідації включити позивача до відповідного переліку, є неналежним способом захисту порушеного права, оскільки лист із повідомленням про блокування виплат із невжиттям уповноваженою особою належних заходів, передбачених Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», свідчить про допущену бездіяльність щодо невключення позивача до відповідного переліку. Чинним законодавством не передбачено виключення вкладника із переліку, що складається уповноваженою особою, у разі блокування коштів на його рахунку.
26. Крім того, на час укладення договору № 218дф від 17 вересня 2014 року не було запроваджено тимчасову адміністрацію та почато процедуру ліквідації і, відповідно, не було введено пов'язаних з цим обмежень; фінансове положення банку не змінилося, оскільки розмір депозитного вкладу не збільшив зобов'язань банку. Частина 3 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» містить підстави визнання договорів банку нікчемними, однак у відповіді уповноваженої особи від 02 квітня 2015 року вих. № 19/991 не вказано, які саме ознаки нікчемності має договір № 218дф від 17 вересня 2014 року.
IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
27. Скаржник у своїй касаційній скарзі не погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, вважає їх необґрунтованими та такими, що підлягають скасуванню, оскільки судами неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права, що призвело до ухвалення незаконних судових рішень у справі.
28. Зокрема скаржник зазначив, що на виконання вимог чинного законодавства, уповноваженою особою здійснено перевірку правочинів та встановлено, що кошти на рахунок позивача надійшли від фізичної особи, рахунок якої відкритий у цьому ж банку, тобто кошти надійшли внаслідок «дроблення» рахунку іншого клієнта.
29. Також скаржник зазначив, що передбачені законом повноваження, уповноважена особа реалізувала шляхом прийняття рішення Комісії з перевірки вкладів фізичних осіб (протокол від 27 лютого 2015 року) та через повідомлення позивача про належність його договору до категорії нікчемних.
30. Крім того, скаржник зазначив, що в межах наданих законом повноважень, уповноваженою особою вживалися дії щодо перевірки правочинів, формування переліку вкладників, яким кошти підлягають відшкодування, інформування правоохоронних органів за фактом виявлення протиправних дій. Отже, уповноважена особа діяла в межах закону, а у судів попередніх інстанцій не було правових підстав для задоволення позовних вимог.
V. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ
31. Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених ст. 341 КАС України, а також надаючи оцінку правильності застосування судами норм матеріального чи порушення норм процесуального права у спірних правовідносинах, виходить з наступного.
32. Стосовно правомірності дій уповноваженої особи Фонду щодо невключення позивача до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, колегія суддів зазначає наступне.
33. Законом № 4452-VI установлено правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами. Цей Закон є спеціальним у регулюванні спірних правовідносин.
34. Відповідно до ст. 2 Закону №4452-VI вклад - кошти в готівковій або безготівковій формі у валюті України або в іноземній валюті, які залучені банком від вкладника (або які надійшли для вкладника) на умовах договору банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або шляхом видачі іменного депозитного сертифіката, включаючи нараховані відсотки на такі кошти.
Вкладник - фізична особа (у тому числі фізична особа-підприємець), яка уклала або на користь якої укладено договір банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або яка є власником іменного депозитного сертифіката.
35. Згідно ч. 1 ст. 1058 Цивільного кодексу України за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.
Відповідно до ч. 1 ст. 1066 Цивільного кодексу України за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.
36. Колегія суддів зазначає, що законодавство не передбачає обмежень для визнання особи вкладником банку у випадках перерахування коштів на її користь іншим клієнтом. Немає таких обмежень і в укладеному позивачем договорі банківського вкладу (депозиту).
37. Відповідно до п. 17 ч. 1 ст. 2 Закону № 4452-VI уповноважена особа Фонду - це працівник Фонду, який від імені Фонду та в межах повноважень, передбачених цим Законом та/або делегованих Фондом, виконує дії із забезпечення виведення банку з ринку під час здійснення тимчасової адміністрації неплатоспроможного банку та/або ліквідації банку.
38. Згідно ч. 1, 2 ст. 26 Закону № 4452-VI Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, (…), але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, (…). Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200 тис. гривень.
Вкладник набуває право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру такого відшкодування після прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
39. Відповідно до ч. 1 ст. 27 Закону № 4452-VI уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону і нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
40. Згідно п. 6 розділу ІІІ Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами (далі - Положення), затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду від 09 серпня 2012 року № 14 передбачено, що протягом процедури ліквідації уповноважена особа Фонду може надавати до Фонду додаткову інформацію про вкладників стосовно: зменшення (збільшення) кількості вкладників, яким необхідно здійснити виплати відшкодування; зміни розміру належних їм сум; зміни особи вкладника; змін реквізитів вкладників.
41. Судами попередніх інстанцій встановлено та підтверджено матеріалами справи, що позивач уклала з ПАТ «Банк Камбіо» договір банківського вкладу (депозиту) від 17 вересня 2014 року та на відповідному рахунку позивача розміщено грошові кошти на загальну суму 198500,00 грн., отже, у розумінні закону, ОСОБА_2 є вкладником.
42. Укладення вказаного договору та зарахування коштів на рахунок відбулись 17 вересня 2014 року, до початку віднесення ПАТ «Банк Камбіо» до категорії неплатоспроможних та запровадження тимчасової адміністрації (04 грудня 2014 року).
43. Отже, вклад розміщено на рахунку ПАТ «Банк Камбіо» до запровадження тимчасової адміністрації, а тому позивач підпадає під дію гарантій відшкодування коштів за вкладом на підставі ст. 26 Закону № 4452-VI. При цьому, уповноваженою особою Фонду не наведено правових підстав для невключення позивача до переліку вкладників ПАТ «Банк Камбіо», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, відповідно до норм Закону № 4452-VI.
44. Аналогічна правова позиція у подібних відносинах, висловлена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 31 жовтня 2018 року у справі № 802/351/16-а (провадження № 11-886апп18).
45. Також, колегія суддів зазначає, що Фонд або його уповноважена особа, за загальним правилом, не може посилатися на неправомірні або оспорювані дії працівників банку під час оформлення договірних відносин з клієнтами та виконання такими працівниками умов цих договорів для обґрунтування наявності підстав для застосування положень ч. 3 ст. 38 Закону 4452-VI.
46. Такі неправомірні або оспорювані дії повинні доводитися в порядку, зокрема, кримінального провадження, рішення в якому відповідно до ст. 78 КАС України є обов'язковими для адміністративних судів.
47. Разом з тим, жодних вироків, якими б було встановлено наявність протиправних дій з боку позивача чи працівників банку під час укладення договору банківського вкладу ні до суду першої, ні до суду апеляційної інстанції відповідачами надано не було.
48. Колегія суддів звертає увагу, що у випадку встановлення відповідним судовим рішенням у межах кримінального провадження обставин, які свідчать про нікчемність укладеного особою з банком правочину, уповноважена особа не позбавлена права у відповідності до положень чинного законодавства подати до Фонду додаткову інформацію про зменшення кількості вкладників, а також застосувати наслідки нікчемності такого правочину.
49. З приводу посилань відповідачів на те, що кошти на рахунок позивача надійшли внаслідок так званого «дроблення», колегія суддів зазначає, що приймаючи рішення про тимчасове блокування рахунку позивача, уповноважена особа не посилалася на вказані обставини, а відтак такі доводи у відповідності до положень ч. 2 ст. 77 КАС України не беруться судом до уваги.
50. Отже, колегія суддів погоджується з позицією судів попередніх інстанцій, що позивач є особою, яка набула право на гарантоване державою відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, і неподання інформації про позивача, як вкладника банку, до переліку протягом трьох днів з дня отримання рішення про відкликання банківської ліцензії дає підстави для зобов'язання уповноваженої особи Фонду подати до Фонду додаткову інформацію щодо позивача (включити до переліку вкладників), як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладом в ПАТ «Банк Камбіо» за рахунок Фонду.
51. Згідно ч. 1 ст. 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
52. З огляду на викладене, висновки судів попередніх інстанцій є правильними, обґрунтованими, відповідають нормам матеріального та процесуального права, підстави для скасування чи зміни оскаржуваних судових рішень відсутні.
53. Оскільки Суд залишає в силі рішення судів першої та апеляційної інстанцій, то відповідно до ст. 139 КАС України судові витрати не підлягають новому розподілу.
На підставі викладеного, керуючись ст. 139, 341, 345, 350, 355, 356, 359 КАС України, суд
Касаційну скаргу уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк Камбіо» залишити без задоволення.
Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 серпня 2015 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 16 грудня 2015 року у справі № 804/7800/15 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач Т. О. Анцупова
Судді В. М. Кравчук
О. П. Стародуб