Іменем України
12 березня 2019 року
Київ
справа №802/1152/15-а
адміністративне провадження №К/9901/9149/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Олендера І.Я.,
суддів: Гончарової І.А., Ханової Р.Ф.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 15 вересня 2015 року (судді: Ватаманюк Р.В. (головуючий), Мельник-Томенко Ж.М., Сторчак В.Ю.) у справі № 802/1152/15-а за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Іллінецької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
Короткий зміст позовних вимог
1. Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 (далі - позивач, ФОП ОСОБА_2) звернувся до суду з позовом до Іллінецької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області (далі - відповідач, контролюючий орган, Іллінецька ОДПІ ГУ ДФС у Вінницькій області) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень контролюючого органу від 03.04.2015 № 0000232200 та № 0000242200 на загальну суму штрафних санкцій в розмірі 34 000,00 грн.
2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що податкові повідомлення-рішення від 03.04.2015 № 0000232200 та № 0000242200 прийняті Іллінецькою ОДПІ ГУ ДФС у Вінницькій області є протиправними, оскільки позивач на момент проведення перевірки контролюючим органом не здійснював торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами, ліцензії на здійснення такого виду господарської діяльності не оформляв, а тому позивач не зобов'язаний реєструвати місця зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
3. Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 17 червня 2015 року позов задоволено повністю. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Іллінецької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області (Липовецьке відділення) № 0000232200 від 03.04.2015 та № 0000242200 від 03.04.2015. Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що позивачем не було вчинено порушень передбачених Законом України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» та окремими положеннями Податкового кодексу України, а тому контролюючий орган не мав законодавчо-встановлених підстав для прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.
4. Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, контролюючий орган подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи просив скасувати постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 17 червня 2015 року та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ФОП ОСОБА_2 у повному обсязі.
5. Постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 15 вересня 2015 року апеляційну скаргу Іллінецької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області задоволено повністю. Скасовано постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 17 червня 2015 року та прийнято нове рішення, яким відмовлено у задоволенні позовних вимог ФОП ОСОБА_2 у повному обсязі. Рішення суду апеляційної інстанції мотивоване тим, що контролюючий орган приймаючи оскаржувані податкові повідомлення-рішення діяв у межах та у відповідності до вимог податкового законодавства та законодавства у сфері обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, оскільки позивачем було порушено вимоги передбачені Законом України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів»
Короткий зміст вимог касаційної скарги
6. Не погодившись із рішенням суду апеляційної інстанції, позивач подав касаційну скаргу, де посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 15 вересня 2015 року та залишити в силі постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 17 червня 2015 року.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
7. Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що на підставі наказу Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області від 24.03.2015 № 103 «Про проведення фактичної перевірки фізичної особи-підприємця ОСОБА_2» та направлень на перевірку № 131 та № 132 від 24.03.2015, 25.03.2015 посадовими особами відповідача проведено фактичну перевірку магазину, розташованому за адресою: АДРЕСА_1, а саме стану дотримання норм Податкового кодексу України та Законів України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» від 19.12.1995 № 481/95-ВР, «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та інших нормативно-правових актів, які регулюють виробництво, зберігання та обіг спирту етилового, алкогольних напоїв і тютюнових виробів в України.
За результатами перевірки виявлено факт зберігання 62 пляшок алкогольних напоїв та 140 пачок тютюнових виробів в місцях зберігання, що не внесені до Єдиного реєстру місць зберігання, який кваліфіковано як порушення норм статті 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», що було також зазначено в акті фактичної перевірки № 16/21/3315417253 від 25.03.2015.
На підставі акту фактичної перевірки № 16/21/3315417253 від 25.03.2015 контролюючим органом були прийняті податкові повідомлення-рішення № 0000232200 та № 0000242200 від 03.04.2015, якими до позивача застосовано штрафні санкції в розмірі 34 000,00 грн за зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів у місцях не внесених до Єдиного реєстру.
Крім того, судом апеляційної інстанції встановлено, що згідно з протоколами про адміністративні правопорушення 24 березня 2015 року в продовольчому магазині, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, ФОП ОСОБА_2 було здійснено реалізацію пачки цигарок «Прилуки особливі Класичні» по ціні 14,00 грн за пачку та вина «Соцне в бокалі» по ціні 18,00 грн за пляшку без відповідних дозвільних документів, а саме - без ліцензій на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами та алкогольними напоями. Вказані факти було також підтверджено постановами Липовецького районного суду Вінницької області від 15 квітня 2015 року та 12 травня 2015 року.
8. В доводах касаційної скарги позивач цитує норми матеріального та процесуального права, перелічує порушення, які на його думку допущено контролюючим органом при здійсненні ним фактичної перевірки фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 та вказує на неврахування судом апеляційної інстанції того, що позивач не зареєстрований у встановленому порядку як суб'єкт господарювання, який здійснює роздрібну торгівлю алкогольними напоями та тютюновими виробами, відповідна ліцензія на проведення такої діяльності у нього відсутня, а магазин в якому контролюючим органом було проведено перевірку не належить позивачу на праві власності та не знаходиться у нього в користуванні.
9. Відповідач надіслав заперечення на касаційну скаргу, в якому вказує на правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права та просить залишити скаргу без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції без змін.
10. Касаційний розгляд справи проведено у попередньому судовому засіданні, відповідно до статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції Закону від 3 жовтня 2017 року №2147-VІІІ, що діє з 15 грудня 2017 року).
11. Податковий кодекс України (у редакції на час виникнення спірних правовідносин):
11.1. Підпункт 75.1.3 пункту 75.1 статті 75.
Фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, патентів, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).
11.2. Пункт 80.1, підпункти 80.2.2., 80.2.5 пункту 80.2 статті 80.
Фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).
Фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких обставин: у разі отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів; отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів.
12. Закон України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» № 481/95-ВР від 19 грудня 1995 року:
12.1. Стаття 1.
Місце торгівлі - місце реалізації товарів, у тому числі на розлив, в одному торговому приміщенні (будівлі) за місцем його фактичного розташування, для тютюнових виробів та пива - без обмеження площі, для алкогольних напоїв, крім пива, - торговельною площею не менше 20 кв. метрів, обладнане реєстраторами розрахункових операцій (незалежно від їх кількості) або де є книги обліку розрахункових операцій (незалежно від їх кількості), в яких фіксується виручка від продажу алкогольних напоїв та тютюнових виробів незалежно від того, чи оформляється через них продаж інших товарів.
Місце зберігання - місце, яке використовується для зберігання спирту, або приміщення, яке використовується для зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів, відомості про місцезнаходження якого внесені до Єдиного державного реєстру місць зберігання.
12.2. Стаття 2.
Внесення даних до Єдиного реєстру проводиться на підставі заяви суб'єкта господарювання з обов'язковим зазначенням місцезнаходження місця зберігання спирту, а також: для юридичних осіб - найменування, місцезнаходження, коду Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (ЄДРПОУ), для фізичних осіб - суб'єктів господарювання - прізвища, імені, по батькові, місця проживання, реєстраційного номера облікової картки платника податків.
12.3. Стаття 15.
Зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів здійснюється в місцях зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів, внесених до Єдиного реєстру, незалежно від того, кому належить таке місце зберігання, або того, за заявою якого суб'єкта господарювання таке місце зберігання було внесено до Єдиного реєстру.
12.4. Частина друга статті 17.
До суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі зберігання спирту, або алкогольних напоїв, або тютюнових виробів у місцях зберігання,не внесених до Єдиного реєстру, - 100 відсотків вартості товару, який знаходиться в такому місці зберігання, але не менше 17000 гривень.
13. Закон України від 06.07.1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»:
13.1. Статті 20.
До суб'єктів господарювання, що здійснюють реалізацію товарів які не обліковані у встановленому порядку, застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості необлікованих товарів, які не обліковані за місцем реалізації та зберігання, за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
14. Порядок ведення Єдиного державного реєстру місць зберігання затверджено наказом Державної податкової адміністрації України від 28.05.2002 № 251:
14.1. Пункт 1.1.
Єдиний державний реєстр місць зберігання (далі - Єдиний реєстр) - це перелік місць, що використовуються для зберігання спирту, та приміщень, що використовуються для зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів (далі - місце зберігання), який містить відомості про місцезнаходження місць зберігання та відомості про заявників.
14.2. Пункт 2.1.
До Єдиного реєстру вносяться: місця зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів; місця зберігання спирту суб'єктів підприємницької діяльності - виробників спирту та алкогольних напоїв; місця зберігання спирту суб'єктів підприємницької діяльності, які отримують спирт для забезпечення виробничих та інших потреб, якщо його кількість перевищує 100 декалітрів на квартал.
14.3. Пункт 2.2.
заява про внесення місця зберігання спирту до Єдиного реєстру подається за формою згідно з додатком 1, а заява про внесення місця зберігання алкогольних напоїв або тютюнових виробів до Єдиного реєстру подається за формою згідно з додатком 2.
14.4. Пункт 4.3.
У разі зміни відомостей про заявника місця зберігання (найменування або місцезнаходження юридичної особи, прізвища або місця проживання фізичної особи - суб'єкта підприємницької діяльності) або характеристик місця зберігання орган державної податкової служби, який вносив місце зберігання до Єдиного реєстру, на підставі заяви суб'єкта підприємницької діяльності протягом семи календарних днів уносить зміни до Єдиного реєстру та видає суб'єкту підприємницької діяльності довідку, оформлену на новому бланку з урахуванням змін.
Оцінка доводів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанції
15. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (частина перша статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України).
16. Доводи касаційної скарги не містять інших обґрунтувань ніж ті, які були зазначені у адміністративному позові, запереченні на апеляційну скаргу та з урахуванням яких суд апеляційної інстанції вже надавав оцінку встановленим обставинам справи. У ході розгляду справи судом апеляційної інстанції було надано належну оцінку доказам, наданих позивачем та зібраних судами на підставі статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції на час прийняття судами рішень).
17. Виходячи із системного аналізу вищевказаних норм права та встановлених судами обставин, колегія суддів погоджується з висновками суду апеляційної інстанції, що контролюючий орган при прийнятті оскаржуваних податкових повідомлень-рішень від 03.04.2015 № 0000232200 та № 0000242200, яким до позивача, на підставі підпункту 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України та частини другої статті 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», за порушення, встановлене статтею 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», застосовано штрафні (фінансові) санкції на загальну суму - 34 000,00 грн, діяв у межах та у відповідності до вимог податкового законодавства та законодавства у сфері державного регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів.
Судом апеляційної інстанції встановлено та підтверджено наявними в матеріалах справи доказами, що позивачем було порушено вимоги статті 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», а саме - зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів в місцях зберігання не внесених до Єдиного реєстру. Доводи позивача, що ним не здійснюється роздрібна торгівля алкогольними напоями та тютюновими виробами, а приміщення, в якому контролюючим органом було проведено перевірку, не належить позивачу на праві власності, колегія суддів не приймає до уваги, оскільки статтею 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» встановлено, що зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів здійснюється в місцях зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів, внесених до Єдиного реєстру, незалежно від того, кому належить таке місце зберігання.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
18. Переглянувши судове рішення в межах касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, дійшов висновку, що при ухваленні оскаржуваного судового рішення, суд апеляційної інстанції не допустив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які могли б бути підставою для скасування судового рішення, а тому касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 15 вересня 2015 року слід залишити без задоволення.
19. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 349 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.
20. Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій (частина перша статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України).
Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359, пунктом 4 частини першої Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 15 вересня 2015 року у справі № 802/1152/15-а залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
...........................
...........................
...........................
І.Я.Олендер
І.А. Гончарова
Р.Ф. Ханова ,
Судді Верховного Суду