Іменем України
12 березня 2019 року
Київ
справа №813/4703/17
адміністративне провадження №К/9901/55962/18, К/9901/56474/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Олендера І.Я.,
суддів: Гончарової І.А., Ханової Р.Ф.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Броди Агро» та Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 19 лютого 2018 року (суддя - Карп'як О.О.) та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 11 червня 2018 року (судді: Запотічний І.І. (головуючий), Матковська З.М., Затолочний В.С.) у справі №813/4703/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Броди Агро» до Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області про скасування податкових повідомлень-рішень,
Короткий зміст позовних вимог
1. Товариство з обмеженою відповідальністю «Броди Агро» (далі - позивач, ТОВ «Броди Агро») звернулось до суду з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області (далі - відповідач, контролюючий орган) про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень від 21.11.2017 №0020821401 та №0270181308.
2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем правомірно сформовано показники рядка 16.3 Декларації за листопад, грудень 2014 року, про що свідчить відповідна бухгалтерська довідка вказаного періоду. Позивач також зазначив, що ним не заявлено до бюджетного відшкодування ПДВ за листопад-грудень 2014 року, оскільки це є правом позивача, а не обов'язком. Крім того, позивач вказує на те, що сплата податку з доходів фізичних осіб здійснювалась з підстав нарахування доходу на користь орендодавця, нарахування орендної плати проводилось на щомісячній основі , і відповідно такі доходи відображалися у податкових розрахунках, при цьому, сума податку на доходи фізичних осіб була виплачена у не грошовій формі, у зв'язку з чим, сума податку була розрахована на підставі п.164.4 ст.164 ПК України.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
3. Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 19 лютого 2018 року, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 11 червня 2018 року задоволено адміністративний позов частково. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 21.11.2017 №0020821401. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
4. Суд першої інстанції, з рішенням якого погодився суд апеляційної інстанції, виходили з того, що операції з експорту сільськогосподарським підприємством - суб'єктом спеціального режиму оподаткування власно вироблених сільськогосподарських товарів оподатковуються ПДВ за нульовою ставкою та відображаються у декларації 0121 - 0123 за умови підтвердження такого вивезення товарів за межі митної території України (експорту) належним чином оформленою митною декларацією. При цьому, суми ПДВ, що були сплачені суб'єктом спеціального режиму оподаткування постачальникам під час придбання товарів/послуг, які брали участь у виробництві експортованої сільськогосподарської продукції та включені до складу податкового кредиту, за рішенням платника можуть бути перенесені із декларації 0121 до декларації 0110 шляхом відображення у рядку 14 декларації 0121 зі знаком "-" та в рядку 14 декларації 0110 зі знаком "+", що свідчить про те, що позивач діяв у відповідності до вимог податкового законодавства.
ТОВ "Броди Агро" за перевірений період нараховано (виплачено) дохід фізичним особам за оренду паїв, однак виплата була здійснена не в грошовій формі, а продукцією (пшениця, ячмінь, гречка), у зв'язку з чим, під час нарахування (надання) доходів у будь-якій негрошовій формі, платник податків повинен керуватися пунктом 164.5 статті 164 ПК України, який визначає базу оподаткування такого податку за відповідною формулою. Зважаючи на те, що позивачем не дотримано вимог вказаної норми щодо визначення бази оподаткування, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що підприємством надано додаткове благо фізичним особам (пайовикам) у вигляді оплати у не грошовій формі за оренду паїв на недоотриману суму податку в розмірі 357 805,25 грн.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
5. Не погодившись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, позивач подав касаційну скаргу, де посилаючись на порушення судами норм матеріального права, просить скасувати рішення Львівського окружного адміністративного суду від 19 лютого 2018 року та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 11 червня 2018 року у частині відмови у задоволенні позовних вимог та прийняти і цій частині нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги ТОВ Броди Агро».
Контролюючий орган вважаючи, що рішення судів попередніх інтонацій прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Львівського окружного адміністративного суду від 19 лютого 2018 року та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 11 червня 2018 року у частині задоволення позовних вимог та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні адміністративного позову у повному обсязі.
6. Касаційний розгляд справи проведено у попередньому судовому засіданні, відповідно до статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
7. Судами попередніх інстанцій встановлено, що уповноваженими особами контролюючого органу проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ «Броди Агро» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2014 по 31.12.2016, про що складено акт від 26.10.2017 №1804/13-01-14- 01/35116440, яким встановлено порушення позивачем вимог: п.200.1 ст. 200; п.209.1, п. 209.2, п.209.3 ст. 209 Податкового кодексу України, в результаті чого підприємством занижено податок на додану вартість на загальну суму 2156908 грн; п.209.1, п. 209.2, п.209.3 ст. 209 Податкового кодексу України, в результаті чого ТОВ «Броди Агро» занижено від'ємне значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 21 Декларації з позначкою 0121 - спеціальний режим оподаткування сільськогосподарського підприємства) за грудень 2016 року на суму 2 384 407,00 грн; пп. 164.1.2 п.164.1, пп. 164.2.17 п. 164.2, пп. 164.5 ст. 164, пп. 168.1.2 п. 168.1 ст. 168 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на доходи фізичних осіб, що підлягає сплаті до бюджету на загальну суму 357 805, 25 грн, в тому числі за 2014 на суму 92 259, 23 грн, за 2015 на суму - 99 429,7 грн, та за 2016 на суму 166 116, 32 грн.
За результатами перевірки контролюючий орган прийняв податкове повідомлення-рішення від 21.11.2017 №0020821401, яким ТОВ «Броди Агро» збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податку на додану вартість у розмірі 2 156 908,00 грн за основним платежем, та у розмірі 539 227,00 грн за штрафними санкціями; від 21.11.2017 №0270181308, згідно з яким ТОВ «Броди Агро» визначено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 357 805, 25 грн за основним платежем, та у розмірі 197 366, 90 грн за штрафними санкціями.
8. У доводах касаційної скарги позивач вказує на те, що сплата податку з доходів фізичних осіб здійснювалась з підстав нарахування доходу на користь орендодавця відповідно до пп.163.1.2 п.163.1 статті 163 Податкового кодексу України, тоді як контролюючим органом застосовано п.164.5 статті 164 Податкового кодексу України. Крім того, позивач вказує на те, що оскільки орендарем приймалось рішення про отримання орендної плати у натуральній формі (зерно), то така передача/прийняття є продажем (реалізацією) зернових культур, яка здійснюється в рамках договору оренди. При цьому, готівкові кошти як засіб платежу при реалізації зернових в рахунок орендної плати між сторонами не використовувався.
Контролюючий орган у касаційній скарзі посилається те, що позивач як суб'єкт спеціального режиму оподаткування ПДВ не заявив до відшкодування ПДВ за період листопад, грудень 2014 року в порушення п.209.4 статті 209 Податкового кодексу України.
9. Позивачем надано відзив на касаційну скаргу контролюючого органу до суду касаційної інстанції в якому просить відмовити у задоволенні касаційної скарги відповідача, зважаючи на її необґрунтованість.
Відповідачем надано відзив на касаційну скаргу позивача в якому просить відмовити у її задоволенні, зважаючи на помилковість її доводів, оскільки, розрахунок по договорах оренди землі здійснювався в натурі (пшеницею 6 класу), застосуванню підлягають норми п. 164.5 статті 164 ПК України.
10. Податковий кодекс України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
10.1. Підпункт 14.1.47 пункту 14.1 статті 14
Додаткові блага - кошти, матеріальні чи цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку агентом, якщо такий дохід не є: заробітною платою та не пов'язаний з виконанням обов'язків трудового найму; винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником податку (крім випадків прямо передбачених нормами розділу IV цього Кодексу).
10.2. Пункт 164.2.5,частина друга підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164
До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються дохід від надання майна в лізинг, оренду або суборенду (строкове володіння та/або користування), визначений у порядку, встановленому пунктом 170.1 статті 170 цього Кодексу.
Якщо додаткові блага надаються у негрошовій формі, сума податку об'єкта оподаткування обчислюється за правилами, визначеними пунктом 164.5 цієї статті.
10.3 Пункт 164.5 статті 164
Під час нарахування (надання) доходів у будь-якій негрошовій формі базою оподаткування є вартість такого доходу, розрахована за звичайними цінами, правила визначення яких встановлені згідно з цим Кодексом, помножена на коефіцієнт, який обчислюється за такою формулою: К = 100 : (100 - Сп), де К - коефіцієнт; Сп - ставка податку, встановлена для таких доходів на момент їх нарахування.
У такому самому порядку визначаються об'єкт оподаткування і база оподаткування для коштів, надміру витрачених платником податку на відрядження або під звіт та не повернутих у встановлені законодавством строки.
10.4 Підпункт 168.1.1 пункту 168.1 статті 168
Податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 ІІ розділу ПК.
10.5. Підпункт 168.1.2 пункту 168.1 статті 168
Податок сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки приймають платіжні документи на перерахування цього податку до бюджету.
10.6. Підпункт 168.1.4 пункту 168.1 статті 168
Якщо оподатковуваний дохід надається у не грошовій формі чи виплачується готівкою з каси податкового агента, податок сплачується (перераховується) до бюджету протягом банківського дня, що настає за днем такого нарахування (виплати, надання).
10.7 Пункт 170.1 статті 170
Податковим агентом платника податку - орендодавця щодо його доходу від надання в оренду земельної ділянки сільськогосподарського призначення, земельної частки (паю), майнового паю є орендар. При цьому об'єкт оподаткування визначається виходячи з розміру орендної плати, зазначеної в договорі оренди, але не менше ніж мінімальна сума орендного платежу, встановлена законодавством з питань оренди землі.
10.8. Пункт 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ
Об'єктом оподаткування військовим збором є доходи, визначені статтею 163 цього Кодексу, зокрема, загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід, до якого відповідно до підпункту 164.2.5 пункту 164.2 статті 164 ПК України, тобто, дохід від надання майна в лізинг, оренду або суборенду (строкове володіння та/або користування) у порядку, встановленому пунктом 170.1 статті 170 ПК України. Ставка військового збору становить 1,5 відсотка від об'єкта оподаткування.
10.9. Пункт 200.4 статті 200
При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 статті 200 розділу V ПКУ, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до ПКУ) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200 1.3 статті 200 1 розділу V ПКУ на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу - або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200 1.3 статті 200 1 розділу V ПКУ на момент отримання контролюючим органом податкової декларації на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу такого, платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету, та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.
10.10 Пункти 209.1-209.4 статті 209
Резидент, який провадить підприємницьку діяльність у сфері сільського і лісового господарства та рибальства та відповідає критеріям, встановленим у пункті 209.6 цієї статті (далі - сільськогосподарське підприємство), може обрати спеціальний режим оподаткування.
Згідно із спеціальним режимом оподаткування сума податку на додану вартість, нарахована сільськогосподарським підприємством на вартість поставлених ним сільськогосподарських товарів/послуг, не підлягає сплаті до бюджету та повністю залишається в розпорядженні такого сільськогосподарського підприємства для відшкодування суми податку, сплаченої (нарахованої) постачальнику на вартість виробничих факторів, за рахунок яких сформовано податковий кредит, а за наявності залишку такої суми податку - для інших виробничих цілей.
Зазначені суми податку на додану вартість акумулюються сільськогосподарськими підприємствами на спеціальних рахунках, відкритих в установах банків та/або в органах, які здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів у порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України.
Якщо сума податку на додану вартість, сплачена (нарахована) сільськогосподарським підприємством постачальнику на вартість виробничих факторів, перевищує суму податку, нараховану за операціями з постачання сільськогосподарських товарів/послуг, то різниця між такими сумами не підлягає бюджетному відшкодуванню та зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.
При вивезенні сільськогосподарських товарів у митному режимі експорту сільськогосподарське підприємство - виробник таких товарів/послуг має право на бюджетне відшкодування ПДВ, сплаченого (нарахованого) постачальникам товарів/послуг, вартість яких включається до складу виробничих факторів. Таке відшкодування здійснюється в загальному порядку.
10.11. Пункт 209.6 статті 209
Сільськогосподарським вважається підприємство, основною діяльністю якого є постачання вироблених (наданих) ним сільськогосподарських товарів (послуг) на власних або орендованих основних фондах, а також на давальницьких умовах, в якій питома вага вартості сільськогосподарських товарів/послуг становить не менш як 75 відсотків вартості всіх товарів/послуг, поставлених протягом попередніх 12 послідовних звітних податкових періодів сукупно.
10.12. Пункт 209.14 статті 209
У разі експорту сільськогосподарської продукції застосовується ставка податку, визначена підпунктом "б" пункту 193.1 статті 193 розділу V ПКУ.
11. Порядок заповнення і подання податкової звітності з ПДВ, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 N 21.
11.1 Пункт 5 розділу І
Платники податку, які згідно зі статтею 209 розділу V Кодексу застосовують спеціальний режим оподаткування діяльності у сфері сільського та лісового господарства, а також рибальства, крім декларації 0110, подають податкову декларацію з позначкою "0121"/"0122"/"0123" (далі - декларація 0121 - 0123), яка є невід'ємною частиною звітності за відповідний звітний період. До такої податкової декларації включаються лише ті операції, що стосуються спеціального режиму, установленого указаною статтею.
11.2 Пункт 5 розділу V
У рядку 16.3 відображаються суми податку на додану вартість, включені до податкового кредиту за операціями сільськогосподарських підприємств із вивезення сільськогосподарської продукції у митному режимі експорту. Значення цього рядка переноситься з рядка 16.3 декларації 0121 - 0123 до рядка 16.3 декларації 0110.
Сума податку на додану вартість у рядку 16.3 декларацій 0121 - 0123 відображається згідно з бухгалтерською довідкою, в якій така сума розраховується, виходячи із фактично сплаченої (нарахованої) постачальникам товарів/послуг, вартість яких була включена до складу виробничих факторів, за рахунок яких сформовано податковий кредит за сільськогосподарськими товарами (супутніми послугами), вивезеними за межі митної території України у митному режимі експорту (декларації 0121 - 0123);
Бухгалтерська довідка має бути складена згідно з податковими накладними, митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 розділу V Кодексу, які є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та містити вичерпний їх перелік.
12. Платники податку, які застосовують спеціальний режим оподаткування діяльності у сфері сільського господарства, крім загальної декларації (декларація 0110), подають спеціальну декларацію (декларація 0121-0123), в якій відображають операції, що стосуються спеціального режиму, установленого статтею 209 ПК України.
Операції з експорту суб'єктом спеціального режиму оподаткування власно вироблених сільськогосподарських товарів оподатковуються ПДВ за нульовою ставкою та відображаються у декларації 0121 - 0123 за умови підтвердження такого вивезення товарів за межі митної території України (експорту) належним чином оформленою митною декларацією.
При цьому суми ПДВ, що були сплачені суб'єктом спеціального режиму оподаткування постачальникам під час придбання товарів/послуг, які брали участь у виробництві експортованої сільськогосподарської продукції та включені до складу податкового кредиту, за рішенням платника можуть бути перенесені із декларації 0121 до декларації 0110.
В подальшому, суми податку, перенесені до декларації 0110, можуть брати участь в обрахунку суми, що підлягає бюджетному відшкодуванню у загальновстановленому порядку, визначеному ст.200 ПК України.
13. Об'єктом оподаткування податком на доходи фізичних осіб є дохід, одержаний платником податку на доходи фізичних осіб як додаткове благо та доходи у вигляді сплати або компенсації, отримані фізичною особою від юридичної особи за оренду нерухомого майна відповідно до умов цивільно-правового договору, одержаний у матеріальній або нематеріальній формі (пп.164.2.5 п.164.2 ст. 164 ПК України).
База оподаткування під час нарахування (надання) доходів у будь-якій негрошовій формі обчислюється за правилами, визначеними п. 164.5 ст.164 ПК України.
Оцінка доводів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанції
14. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (частина перша статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України).
15. Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивача зареєстровано як суб'єкт спеціального режиму оподаткування з 01.01.2013 відповідно до Свідоцтва №200091847 про реєстрацію сільськогосподарського підприємства як суб'єкта спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість, виданого ДПІ у Бродівському районі Львівської області ДПС.
Суми ПДВ, що були сплачені суб'єктом спеціального режиму оподаткування постачальниками під час придбання товарів/послуг, які брали участь у виробництві експортованої сільськогосподарської продукції та включені до складу податкового кредиту, за рішенням платника можуть бути перенесені із декларації 0121 до декларації 0110 шляхом відображення у рядку 16.3 декларації 0121 (-) та рядку 16.3 декларації 0110 (+), а отже, суми податку, перенесені до рядка 16 декларації 0110, можуть брати участь в обрахунку суми, що підлягає бюджетному відшкодуванню у загальновстановленому порядку, визначеному ст.200 ПК України, у зв'язку з чим, судами попередніх інстанцій обґрунтовано відхилено доводи контролюючого органу щодо порушення вимог п.209.4 ст.209 ПК України, у тому числі у зв'язку з незаявленням до відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за листопад, грудень 2014 року.
16. Судами попередніх інстанцій встановлено, що ТОВ «Броди Агро» перераховано до бюджету податок на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами із доходів платника податків інших ніж заробітна плата в розмірі 2 266 207,19 грн, відповідно за 2014 рік - 522 715,19 грн = ( 3484767,94*15%), за 2015 рік -563 341,09 грн = (3 755 607,28*15%), та за 2016 рік - 755 074,21 грн= (4 194 856,71 * 18%).
Позивачем при визначенні коефіцієнта відповідно до положень п.164.5 ст. 164 ПК України застосовано, крім ставки податку, встановленої статтею 167 ПК України (2014-2015 року у розмірі 15%, 2016 рік - 18 %) застосовано ставку військового збору (у розмірі 1,5%).
Суди попередніх інстанцій погодились з контролюючим органом, що об'єктом оподаткування, є нарахований дохід фізичних осіб відповідно до положень ст.164 ПК України із застосуванням ставки податку визначеної статтею 167 ПК України в розмірі 2014 рік - 4 099 829,48 грн = (3484767,94 (вартість доходу)*1,1765 (коефіцієнт)); 2015 рік - 4 418 471,96 грн = (3755607,28 (вартість доходу)* 1,1765(коефіцієнт)); 2016 рік- 5 117 725,18 грн = ( 4194856,71(вартість доходу)*1,22 (коефіцієнт)).
При цьому, суди правильно врахували, що пунктом 164.5 статті 164 ПК України визначена формула обчислення бази оподаткування доходів отриманих у будь-якій негрошовій формі, у якій, для визначення коефіцієнту враховується виключно ставка податку, встановлена для таких доходів на момент їх нарахування, що спростовує доводи позивача наведені у касаційні скарзі щодо необхідності врахування при визначенні бази оподаткування доходів фізичних осіб ставки військового збору.
Викладене свідчить про те, що занижена сума податку з доходів фізичних осіб, що сплачується податковими агентами із доходів платника податку інших ніж заробітна плата становить 444 932,98 грн, відповідно за: 2014 рік - (4 099 829,48*15%) = 614 974,42 грн -522 715,19 грн = 92 259,23 грн; 2015 рік - (4 418 471,96*15%)=662 770,79 грн -563 341,09 грн = 99 429,70 грн; 2016 рік - (5 117 725,18* 18%)=921 190,53 грн - 755 074,21 грн =166 116,32 грн.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
17. Переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, враховуючи норми Податкового кодексу України дійшов висновку, що при ухваленні оскаржуваних судових рішень, суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які могли б бути підставою для скасування судових рішень, а тому касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Броди Агро» та Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 19 лютого 2018 року та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 11 червня 2018 року слід залишити без задоволення.
18. Відповідно до п. 1 частини першої ст. 349 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.
19. Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій (частина перша ст. 350 Кодексу адміністративного судочинства України).
Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд,
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Броди Агро» залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 19 лютого 2018 року та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 11 червня 2018 року у справі №813/4703/17 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
...........................
...........................
...........................
І.Я.Олендер
І.А. Гончарова
Р.Ф. Ханова ,
Судді Верховного Суду