Іменем України
13 березня 2019 року
Київ
справа №813/4157/17
адміністративне провадження №К/9901/67941/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Пасічник С. С.,
суддів: Васильєвої І. А., Юрченко В. П.,
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Комунального підприємства "Бориславтеплоенерго" до Головного управління ДФС у Львівській області про скасування податкового повідомлення-рішення, касаційне провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Комунального підприємства "Бориславтеплоенерго" на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 06.11.2018 (головуючий суддя Кузьмич С. М., судді: Довга О. І., Шавель Р. М.),
У листопаді 2017 року Комунальне підприємство "Бориславтеплоенерго" (далі - позивач, Підприємство) звернулося з позовом до Головного управління ДФС у Львівській області (далі - відповідач, ГУ ДФС, податковий орган), в якому просило скасувати податкове повідомлення-рішення від 26.10.2017 №0018812200, яким за відсутність реєстрації протягом граничного строку податкових накладних/розрахунків коригування на суму ПДВ 161137 гривень застосовано штраф в розмірі 50% у сумі 80569 гривень (далі - спірне ППР).
На обґрунтування позовних вимог Підприємство зазначало, що спірне ППР не ґрунтується на вимогах закону, оскільки визначені у ньому штрафні (фінансові) санкції за відсутність реєстрації податкових накладних, складених у жовтні-листопаді 2016 року, застосовані на підставі пункту 120-1.2 статті 120-1 Податкового кодексу України (далі - ПК України) в редакції, яка набрала чинності з 01.01.2017.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 23.01.2018 позов задоволено та скасовано спірне ППР.
Ухвалюючи таке рішення, суд першої інстанції дійшов висновку, що порушення, які, на думку податкового органу мали місце, вчинені Підприємством у 2016 році, а тому застосування до спірних правовідносин пункту 120-1.2 статті 120-1 ПК України в редакції, чинній після 01.01.2017, є протиправним.
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 06.11.2018 рішення суду першої інстанції скасовано та відмовлено у задоволенні позову.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи в позові, суд апеляційної інстанції виходив з того, що до спірних правовідносин застосуванню підлягає закон, який діяв на момент виявлення податкового правопорушення, тобто станом на час проведення відповідачем перевірки, складення за її наслідками акту та прийняття податкового повідомлення - рішення.
Не погоджуючись із постановою апеляційного суду, позивач звернувся з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та порушення норм процесуального права, просить ухвалене ним судове рішення скасувати, та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
В обґрунтування вимог касаційної скарги Підприємство вказує на невідповідність висновків апеляційного суду приписам законодавства, якими врегульовано спірні правовідносини, й обставинам справи, а відтак зазначає про відсутність підстав для скасування законного та обґрунтованого рішення Львівського окружного адміністративного суду.
Ухвалою Верховного Суду від 19.12.2018 відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.
У відзиві на касаційну скаргу відповідач з доводами та вимогами Підприємства не погоджується та просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а ухвалене судом апеляційної інстанції рішення без змін, вказуючи, що спірне ППР прийнято податковим органом з дотриманням вимог законодавства.
Переглянувши судові рішення в межах доводів і вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права і дотримання норм процесуального права, касаційний суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, виходячи з такого.
Судами встановлено, що відповідачем проведено документальну планову виїзну перевірку Комунального підприємства "Бориславтеплоенерго" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2014 по 31.03.2017, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2014 по 31.03.2017, за результатами якої складено акт від 27.06.2017 №862/13-01-14-15/13809128 (далі - перевірка, акт).
Перевіркою встановлено, окрім іншого, порушення вимог пунктів 201.1, 201.10 статті 201 ПК України, а саме виявлено відсутність реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі ЄРПН) станом на дату складання акту перевірки на загальну суму податку на додану вартість (далі - ПДВ) 161137 гривень, в тому числі за жовтень 2016 року - 140772 гривень, за листопад 2016 року - 20365 гривень, а також порушення граничного терміну реєстрації податкової накладної за квітень 2016 року на суму ПДВ 8793,79 гривень (граничний термін реєстрації - 15.05.2016).
На підставі акту перевірки та за даними ЄРПН за звітний період: квітень 2016 року, жовтень 2016 року та листопад 2016 року відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення від 25.07.2017 №0013071415, яким застосовано до Підприємства за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних на 15 і менше календарних днів на суму ПДВ 8793,79 гривень штраф в розмірі 10% на суму 879 гривень. За відсутність реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування на суму ПДВ 161137 гривень застосовано штраф у розмірі 50% у сумі 80569 гривень.
Вказане податкове повідомлення-рішення платник податків оскаржив до Державної фіскальної служби України (далі - ДФС), яка за результатами розгляду скарги скасувала податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС від 25.07.2017 №0013071415 в частині донарахованих штрафних санкцій у розмірі 879 гривень. В іншій частині вказане податкове повідомлення-рішення залишено без змін.
Як наслідок, відповідно до рішення ДФС про результати розгляду скарги від 13.10.2017 №23075/6/99-99-11-03-01-25, акту перевірки від 27.06.2017 №862/13-01-14-15/13809128 та за даними ЄРПН за звітний період: жовтень 2016 року та листопад 2016 року ГУ ДФС винесено спірне ППР, яким застосовано до позивача за відсутність реєстрації протягом граничного строку, передбаченого пунктом 120-1-2 статті 120-1 ПК України, податкових накладних/розрахунків коригування на суму ПДВ 161137 гривень - штраф в розмірі 50% у сумі 80569 гривень.
Так, відповідно до підпункту 14.1.60 пункту 14.1 статті 14 ПК України в редакції, чинній до 01.01.2017, Єдиний реєстр податкових накладних - реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.
В свою чергу за приписами підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 ПК України платник податків зобов'язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.
Обов'язок платника податків на дату виникнення податкових зобов'язань скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін визначений абзацом першим пункту 201.1 статті 201 ПК України.
Абзацами першим, третім, одинадцятим пункту 201.10 цієї ж статті ПК України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних має бути здійснена протягом 15 календарних днів, наступних за датою виникнення податкових зобов'язань, відображених у відповідних податкових накладних та/або розрахунках коригування. У разі порушення цього терміну застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.
Відповідно ж до пункту одинадцятого Підрозділу 2 Розділу ХХ "Перехідні положення" ПК України з 1 лютого 2015 року реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних підлягають всі податкові накладні та розрахунки коригування до податкових накладних (у тому числі які не надаються покупцю, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування) незалежно від розміру податку на додану вартість в одній податковій накладній/розрахунку коригування.
В той же час форма та порядок заповнення податкової накладної затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику (пункт 201.2 статті 201 ПК України).
На виконання зазначеної правової норми ПК України наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 №1307, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26.01.2016 за №137/28267, затверджено форму податкової накладної та Порядок заповнення податкової накладної (далі - Порядок №1307).
Згідно з положеннями абзацу першого пункту третього Порядку №1307 усі податкові накладні, у тому числі накладні, особливості заповнення яких викладені в пунктах 9 - 15 та 19 цього Порядку, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, та за формою, чинною на день такої реєстрації.
Своєю чергою пунктом 12 Порядку №1307 викладені особливості заповнення податкових накладних у разі постачання товарів/послуг отримувачу (покупцю), який не зареєстрований як платник податку.
Отже наведені законодавчі приписи встановлювали обов'язок платника податків здійснити протягом 15 календарних днів, наступних за датою виникнення податкових зобов'язань, відображених у відповідних податкових накладних та/або розрахунках коригування реєстрацію у ЄРПН податкових накладних, у тому числі й тих, що не надаються покупцю, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, а також у разі постачання товарів/послуг отримувачу (покупцю), який не зареєстрований як платник податку.
01.01.2017 набув чинності Закон України від 21.12.2016 №1797-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» (далі - Закон №1797-VIII), яким внесено зміни до ПК України, зокрема викладено пункт 120-1.2 статті 120-1 цього Кодексу в такій редакції: Відсутність реєстрації протягом граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою), що зазначена у податковому повідомленні-рішенні, складеному за результатами перевірки контролюючого органу, - тягне за собою накладення на платника податку штрафу в розмірі 50 відсотків суми податкових зобов'язань з податку на додану вартість, зазначеної у такій податковій накладній та/або розрахунку коригування до податкової накладної або від суми податку на додану вартість, нарахованого за операцією з постачання товарів/послуг, якщо податкову накладну на таку операцію не складено. У разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних згідно з пунктом 201.16 статті 201 цього Кодексу штрафні санкції, передбачені цим пунктом, не застосовуються на період зупинення такої реєстрації до прийняття відповідного рішення щодо відновлення реєстрації таких податкових накладних / розрахунків коригування згідно з підпунктом 201.16.4 пункту 201.16 статті 201 цього Кодексу.
Разом з тим, не зазнали змін положення податкового законодавства щодо обов'язку платника податків протягом граничного строку зареєструвати податкові накладні, які не надаються покупцю, складені за операціями з постачання товарів/послуг, отримувачу (покупцю), який не зареєстрований як платник податку, що, однак не було здійснено позивачем за податковими накладними, складеними у жовтні-листопаді 2016 року, й це у розумінні приписів пункту 120-1.2 статті 120-1 ПК України, чинній, станом на момент виявлення цього порушення і прийняття спірного ППР, тягнуло за собою накладення на платника податку штрафу в розмірі 50 відсотків суми податкових зобов'язань з податку на додану вартість, зазначеної у такій податковій накладній.
Суд касаційної інстанції бере до уваги й те, що штрафні санкції, передбачені вказаною статтею ПК України не застосовуються лише щодо податкових накладних, які не надаються отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою.
Втім вказані випадки не підпадають під правовідносини, в межах яких до позивача спірним ППР було застосовано штрафні санкції, оскільки, як правильно встановлено судами попередніх інстанцій, такі податкові накладні виписані на постачання тепла споживачам - неплатникам ПДВ.
Окрім цього за правилами абзацу третього пункту 120-1.2 статті 120-1 ПК України штрафні санкції, передбачені абзацом другим цього пункту, не застосовуються й у разі реєстрації в ЄРПН податкової накладної протягом 10 календарних днів, наступних за днем отримання платником податку податкового повідомлення-рішення, однак позивач такою можливістю не скористався.
Ураховуючи наведене, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про відповідність вимогам законодавства прийнятого податковим органом спірного ППР, оскільки у даному випадку відповідач, виявивши у 2017 році відсутність реєстрації позивачем податкових накладних за жовтень, листопад 2016 року протягом граничного строку, правомірно застосував до Комунального підприємства "Бориславтеплоенерго" штрафні санкції на підставі пункту 120-1.2 статті 120-1 ПК України в редакції, чинній станом на час проведення перевірки та складання за її наслідками акту.
Доводи ж касаційної скарги за наведеного не дають підстав для висновку, що суд апеляційної інстанції допустив неправильне застосування норм матеріального чи порушення норм процесуального права при прийнятті постанови, а тому підстави для її скасування та задоволення касаційної скарги відсутні.
За правилами частини першої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Згідно із частиною третьою статті 343 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Керуючись статтями 341, 343, 349, 355, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Касаційну скаргу Комунального підприємства "Бориславтеплоенерго" залишити без задоволення, а постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 06.11.2018 - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття і оскарженню не підлягає.
...........................
...........................
...........................
С. С. Пасічник
І. А. Васильєва
В. П. Юрченко,
Судді Верховного Суду