13 березня 2019 року
Київ
справа №818/2236/17
провадження №К/9901/6324/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Н.В. Коваленко,
суддів: Я.О. Берназюка, М.І. Гриціва,
перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 21 лютого 2018 року та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 31 жовтня 2018 року у справі за позовом Головного управління Держпродспоживслужби в Сумській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про застосування та стягнення штрафу,
Касаційна скарга разом з клопотаннями про поновлення строку на касаційне оскарження та звільнення від сплати судового збору надійшла 05 березня 2019 року до Верховного Суду як суду касаційної інстанції в адміністративних справах відповідно до статті 327 Кодексу адміністративного судочинства України, який набрав чинності 15 грудня 2017 року на підставі Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів».
Згідно з відтиском поштового штемпеля на конверті касаційна скарга направлена до суду 28 лютого 2019 року.
Відповідно до частин першої, другої статті 329 Кодексу адміністративного судочинства України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Відповідно до частини четвертої статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України до касаційної скарги додається, зокрема, документ про сплату судового збору.
В обґрунтування поважності причин пропуску строку ОСОБА_2 вказує на свій похилий вік. Крім того, зазначає, що тривалий час хворіє та потребує стороннього догляду. Вважає, що причини пропуску строку є поважними та просить його поновити.
Частиною першою статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
При цьому, поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.
Отже, тільки наявність об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у касаційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку касаційного оскарження з поважних причин.
Проаналізувавши вказані норми та причини пропуску строку, суд касаційної інстанції дійшов висновку про визнання їх неповажними.
Касаційна скарга також не відповідає вимогам статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки до неї не додано документа про сплату судового збору.
ОСОБА_2 заявлено клопотання, в якому, посилаючись на тяжкий майновий стан, просить звільнити її від сплати судового збору.
Відповідно до частини першої статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Частиною першою статті 8 Закону України «Про судовий збір» визначено, що, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Згідно з частиною другою цієї статті суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Вивчивши клопотання, суд дійшов висновку про неможливість його вирішення, оскільки не додано доказів про майновий стан скаржника.
13 лютого 2018 року Велика Палата Верховного Суду в ухвалі № 800/533/17 висловила позицію про те, що доказами майнового стану особи можуть слугувати, зокрема, довідка органу Пенсійного фонду України про розмір виплаченої пенсії за попередній календарний рік та довідка органу доходів і зборів про відсутність інших доходів за попередній рік.
З касаційної скарги та доданих до неї матеріалів вбачається, що позивач - суб'єкт владних повноважень звернувся до суду з позовом у 2017 році та заявив позовну вимогу майнового характеру.
За змістом частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання адміністративного позову майнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень, юридичною особою становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до підпункту 3 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання до адміністративного суду касаційної скарги на рішення суду встановлена на рівні 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.
Згідно зі статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2017 рік» станом на 1 січня 2017 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 1600,00 грн.
Таким чином, ставка судового збору, що підлягає сплаті за звернення з цією касаційною скаргою, складає 3200,00 грн (200% від 1600,00)
Частиною другою статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Згідно з частиною третьою статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 329 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.
За таких обставин, касаційну скаргу ОСОБА_2 слід залишити без руху та встановити строк для усунення її недоліків шляхом звернення до суду із заявою, в якій зазначити інші підстави пропуску строку на касаційне оскарження, а також надання документа про сплату судового збору або доказів майнового стану для вирішення клопотання про звільнення від сплати судового збору.
Керуючись статтями 330, 332, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,
1. Залишити без руху касаційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 21 лютого 2018 року та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 31 жовтня 2018 року у справі за позовом Головного управління Держпродспоживслужби в Сумській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про застосування та стягнення штрафу.
2. Надати ОСОБА_2 строк для усунення недоліків касаційної скарги десять днів з дня вручення копії ухвали шляхом звернення до суду із заявою, в якій зазначити інші підстави пропуску строку на касаційне оскарження, а також надання документа про сплату судового збору або доказів майнового стану для вирішення клопотання про звільнення від сплати судового збору.
3. Надіслати ОСОБА_2 копію ухвали про залишення касаційної скарги без руху.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач Н.В. Коваленко
Суддя Я.О. Берназюк
Суддя М.І. Гриців