Іменем України
12 березня 2019 року
Київ
справа №709/795/17
адміністративне провадження №К/9901/15711/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: головуючого судді - Гімона М.М. (суддя-доповідач),
суддів: Бучик А.Ю., Мороз Л.Л.,
розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу за касаційною скаргою Головного управління Національної поліції в Черкаській області на постанову Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 23 травня 2017 року (головуючий суддя - Кваша І.М.) та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 3 серпня 2017 року (головуючий суддя - Лічевецький І.О., судді: Мельничук В.П., Мацедонська В.Е.)
у справі № 709/795/17 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Черкаській області (далі - ГУ Нацполіції) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
У травні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом, в якому просив визнати протиправними дії ГУ Нацполіції щодо відмови у призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги передбаченої статтею 97 Закону України «Про Національну поліцію» та зобов'язати нарахувати та виплатити одноразову грошову допомогу в розмірі і порядку, передбаченому статтями 97, 99 Закону України «Про Національну поліцію», а також Порядком та умовами виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 11 січня 2016 року № 4.
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що під час проходження служби в органах внутрішніх справ отримав травму, внаслідок чого після звільнення з органів поліції йому встановлено ІІ групу інвалідності. З метою отримання одноразової грошової допомоги звернувся до відповідача з відповідною заявою, однак йому було відмовлено, з огляду на відсутність правових підстав для призначення одноразової грошової допомоги в результаті отримання інвалідності внаслідок травми, пов'язаної з виконанням службових обов'язків під час служби в органах внутрішніх справ.
Постановою Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 23 травня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 3 серпня 2017 року, позов задоволено. Визнано протиправною відмову ГУ Нацполіції у призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги та зобов'язано нарахувати та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу у зв'язку з встановленням інвалідності.
Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить їх скасувати та ухвалити нове про відмову в задоволенні позову.
В касаційній скарзі зазначив, що виходячи з положення пункту 3 частини першої статті 97 Закону України «Про Національну поліцію» на час звернення позивача з заявою, необхідною умовою для отримання поліцейським одноразової грошової допомоги є визначення поліцейському інвалідності внаслідок травми отриманою при виконанні службових обов'язків саме в органах поліції. А тому на спірні правовідносини положення статті 97 Закону України «Про Національну поліцію» не розповсюджуються, у зв'язку з чим не може бути виплачена одноразова грошова допомога відповідно до Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 11 січня 2016 року № 4. У зв'язку з чим, ГУ Нацполіції діяло в рамках чинного законодавства, керуючись нормами, чинними на час прийняття рішення.
Заслухавши доповідь судді, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.
Вирішуючи спір між сторонами, суди встановили, що 28 серпня 2009 року ОСОБА_1 прийнятий на службу в органи внутрішніх справ України.
7 листопада 2015 року позивача зараховано на службу в ГУ Нацполіції.
Згідно з наказом ГУ Нацполіції № 104 о/с від 8 липня 2016 позивача звільнено зі служби в поліції за пунктом 2 статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» (через хворобу).
Відповідно до довідки до акта огляду медико-соціальної експертної комісії серії 12ААА № 203982 від 18 липня 2016 року за результатами первинного огляду ОСОБА_1 безтерміново встановлено ІІ групу інвалідності. Причиною інвалідності зазначено травму, пов'язану з виконанням службових обов'язків.
Свідоцтвом про хворобу № 222 від 24 червня 2016 року, виданим Військо-лікарською комісією Державної установи «територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Черкаській області» позивача визнано непридатним до військової служби в мирний час, обмежено придатним у воєнний час.
22 серпня 2016 року позивач звернувся до ГУ Нацполіції із заявою, в якій просив здійснити йому виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням другої групи інвалідності внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ.
Листом від 31 жовтня 2016 року № 29/Б-153 ГУ Нацполіції відмовило у виплаті одноразової грошової допомоги посилаючись на те, що чинним законодавством не передбачено призначення та виплата одноразової грошової допомоги внаслідок травми, отриманої не при виконанні службових обов'язків, пов'язаних із здійсненням повноважень та основних завдань поліції.
Постановою Чорнобаївського районного суду від 16 березня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України, ГУ Нацполіції, встановлено протиправність дій відповідача та зобов'язано ГУ Нацполіції розглянути подані позивачем документи.
Листом від 24 квітня 2017 року № 187/01/29-2017 ГУ Нацполіції повторно відмовило позивачу у виплаті одноразової грошової допомоги з аналогічних підстав.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, виходив з того, оскільки останнім місцем служби позивача було ГУ Нацполіції, то на нього, як на поліцейського, поширюються норми Закону № 580-VIII, у зв'язку з чим він має право на отримання одноразової грошової допомоги відповідно до статей 97, 99 Закону № 580-VIII та Порядку № 4.
Колегія суддів погоджується з вказаним висновком судів з огляду на наступне.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з пунктом 5 розділу ХІ Прикінцевих та перехідних Закону № 580-VIII (який набрав чинності 7 листопада 2015 року) визнано таким, що втратив чинність Закон № 565-XII.
Відповідно до пункту 15 розділу ХІ Прикінцевих та перехідних Закону № 580-VIII право на отримання одноразової грошової допомоги, інших виплат, передбачених Законом № 565-XII, зберігається і здійснюється в порядку, що діяв до набрання чинності Законом № 580-VIII.
До набрання чинності Законом № 580-VIII порядок виплати одноразової грошової допомоги регулювався нормами статті 23 Закону № 565-XII та Порядком № 850.
Відповідно до статті 23 Закону № 565-XII у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного працівнику міліції під час виконання ним службових обов'язків, яке призвело до встановлення йому інвалідності, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога. Визначення ступеня втрати працездатності працівником міліції у період проходження служби в органах внутрішніх справ у кожному випадку ушкодження здоров'я здійснюється в індивідуальному порядку відповідно до законодавства.
На виконання зазначеної норми Закону, Кабінет Міністрів України постановою № 850 затвердив Порядок № 850.
Відповідно до пункту 3 Порядку № 850 грошова допомога призначається і виплачується у разі, зокрема, установлення працівникові міліції інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого під час виконання ним службових обов'язків, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення із служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, у розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності II групи.
Днем виникнення права на отримання грошової допомоги є, у разі встановлення працівнику міліції інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності, - дата встановлення втрати працездатності, що зазначена в довідці медико-соціальної експертної комісії (пункт 2 Порядку № 850).
Пунктами 7 - 9 Порядку № 850 визначено, що працівник міліції, якому призначається грошова допомога у разі встановлення інвалідності чи часткової втрати працездатності без установлення інвалідності, подає за місцем служби такі документи: заяву (рапорт) про виплату грошової допомоги у зв'язку з установленням інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності за формою згідно з додатком до цих Порядку та умов; довідку медико-соціальної експертної комісії про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності (у відсотках).
Керівник органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, подає МВС в 15-денний строк з дня реєстрації документи, зазначені в пунктах 6 або 7 цих Порядку та умов, висновок щодо виплати грошової допомоги.
МВС в місячний строк після надходження зазначених у пункті 8 цих Порядку та умов документів приймає рішення про призначення або у випадках, передбачених пунктом 14 цих Порядку та умов, про відмову в призначенні грошової допомоги і надсилає його разом із зазначеними документами керівникові органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, для видання наказу про виплату такої допомоги, або у разі відмови - для письмового повідомлення осіб із зазначенням мотивів відмови.
Згідно з частиною другою статті 97 Закону № 580-VIII порядок та умови виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського встановлюється МВС.
З метою врегулювання питання щодо порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського, відповідно до статей 97 - 101 Закону № 580-VIII, наказом Міністерства внутрішніх справ України від 11 січня 2016 року № 4 затверджено Порядок, який визначає механізм оформлення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського.
Згідно із пунктом 1 розділу ІІ Порядку № 4 днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги у разі встановлення поліцейському інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності є дата встановлення втрати працездатності, що зазначена в довідці МСЕК.
Пунктом 3 розділу ІІІ Порядку № 4 визначено, що заява (рапорт) про виплату одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського подається Голові Національної поліції (керівнику міжрегіонального, територіального органу поліції) за останнім місцем служби поліцейського.
Відповідно до пункту 5 розділу III Порядку № 4 для виплати одноразової грошової допомоги у разі часткової втрати працездатності без визначення інвалідності чи в разі визначення інвалідності поліцейський подає фінансовому підрозділу:
1) заяву (рапорт) про виплату грошової допомоги у зв'язку з установленням втрати працездатності чи інвалідності; 2) довідку медико-соціальної експертної комісії про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності (у відсотках).
До заяви додаються копії, які звіряються з оригіналом документа: довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією; постанови відповідної ВЛК щодо встановлення причинного зв'язку поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання; акта розслідування нещасного випадку та акта, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва) поліцейського, зокрема про те, що воно не пов'язане з учиненням ним кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком учинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп'яніння або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, за формою, що затверджується МВС; сторінок паспорта з даними про прізвище, ім'я та по батькові і місце реєстрації; документа, що підтверджує реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків (сторінки паспорта громадянина України - для особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомила про це відповідний контролюючий орган і має відповідну відмітку в паспорті).
За правилами пункту 1 розділу IV Порядку № 4 фінансові підрозділи в десятиденний строк з дня реєстрації документів готують висновок про призначення одноразової грошової допомоги, форма якого наведена у додатку 2. Висновок про призначення одноразової грошової допомоги складається працівником фінансового підрозділу і підписується керівником фінансового підрозділу та керівником підрозділу, де проходить (проходив) службу поліцейський.
Рішення про призначення виплати одноразової грошової допомоги приймає керівник Національної поліції (міжрегіонального, територіального органу поліції), у якому проходив (проходить) службу поліцейський, у п'ятнадцятиденний строк шляхом видання наказу про виплату такої допомоги, а в разі відмови - письмовим повідомленням осіб із зазначенням мотивів відмови (пункт 2 розділу IV Порядку № 4).
Положеннями Порядку № 850 та Порядку № 4 передбачено, що одноразова грошова допомога у разі встановлення інвалідності проводиться за останнім місцем служби. Таким чином, заява (рапорт) про виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням інвалідності має бути подана працівником за останнім місцем служби.
Аналіз норм чинного законодавства, що регулюють спірні правовідносини, та встановлені фактичні обставини дають підстави для висновку, що право у позивача на отримання одноразової грошової допомоги виникло у період дії Закону № 580-VIII, у зв'язку з чим, колегія суддів погоджується з висновком судів попередніх інстанцій, що оскільки останнім місцем служби позивача було ГУ Нацполіції, то на нього, як на поліцейського, поширюються норми Закону № 580-VIII, у зв'язку з чим він має право на отримання одноразової грошової допомоги згідно з пунктом 4 частини першої статті 97 Закону № 580-VIII та Порядку № 4.
Окрім того, наказом Міністерства внутрішніх справ України № 916 від 12 вересня 2016 року "Про внесення зміни до Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського стосовно випадків, за яких призначається одноразова грошова допомога, пункт 5 розділу I доповнено підпунктом 4 змісту щодо пов'язаності інвалідності поліцейського з проходженням служби в органах внутрішніх справ, що є обставиною, яка виникла внаслідок отриманого поліцейським захворювання або поранення (контузії, травми або каліцтва) під час проходження служби в органах внутрішніх справ.
З огляду на наведене, колегія суддів вважає, що суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку про задоволення позову.
Відповідно до частини першої статті 350 КАС України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
На підставі наведеного та враховуючи те, що суди першої та апеляційної інстанцій ухвалюючи оскаржувані рішення не допустили неправильного застосування норм матеріального права та порушень норм процесуального права, такі судові рішення підлягають залишенню без змін.
Керуючись статтями 345, 350, 356 КАС України, суд,
Касаційну скаргу Головного управління Національної поліції в Черкаській області залишити без задоволення, а постанову Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 23 травня 2017 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 3 серпня 2017 року - без змін.
Постанова суду касаційної інстанції є остаточною та оскарженню не підлягає.
...........................
...........................
...........................
М.М. Гімон
А.Ю. Бучик
Л.Л. Мороз,
Судді Верховного Суду