Іменем України
12 березня 2019 року
Київ
справа №350/1568/16-а
адміністративне провадження №К/9901/38536/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: головуючого судді - Гімона М.М.,
суддів: Бучик А.Ю., Мороз Л.Л.,
розглянувши в письмовому провадженні касаційну скаргу Калуського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області на постанову Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області від 1 березня 2017 року (головуючий суддя - Максимів І.В.) та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 29 травня 2017 року (головуючий суддя - Запотічний І.І., судді: Довга О.І., Затолочний В.С.)
у адміністративній справі № 350/1568/16-а за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Рожнятівському районі Івано-Франківської області (далі - Управління ПФУ) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
У грудні 2016 року ОСОБА_1 звернулася до суду з вказаним позовом, в якому просила визнати неправомірними дії Управління ПФУ під час здійснення перерахунку їй пенсії на виконання рішення Львівського апеляційного адміністративного суду від 16 червня 2015 року щодо перевизначення базового місяця для проведення індексації пенсії та зменшення розміру її пенсії як державному службовцю, призначеної відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу», та зобов'язати Управління ПФУ на виконання зазначеного рішення суду провести їй перерахунок та виплату пенсії як державному службовцю з 17 вересня 2014 року виходячи з розрахунку 90% від заробітної плати відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» в редакції на момент призначення їй пенсії як державному службовцю та відновити без перевизначення базового місяця індексацію пенсії наростаючим підсумком, відповідно до підпункту 1-1 пункту 1 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078.
В обґрунтування позову зазначила, що 16 лютого 2009 року їй призначено пенсію відповідно до 37 Закону України «Про державну службу» у розмірі 90 відсотків від суми її заробітної плати. 29 квітня 2014 року Управлінням ПФУ проведено перерахунок її пенсії з урахуванням більшого стажу та заробітку. Проте, при призначенні та перерахунку пенсії не враховано всі види оплати праці, у зв'язку з чим, постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 16 червня 2015 року зобов'язано Управління ПФУ здійснити перерахунок та виплату пенсії з врахуванням до заробітку для обчислення пенсії сум виплаченої матеріальної допомоги на оздоровлення, допомоги на вирішення соціально-побутових питань та суми індексації заробітної плати з 17 вересня 2014 року та виплатити недоплачену пенсію. Однак, при виконанні даного рішення відповідач змінив відсотковий розмір суми заробітної плати з якої призначена пенсія з 90% на 70%, посилаючись на те, що при перерахунку пенсії застосовано статтю 37 Закону України «Про державну службу» в редакції станом на 17 вересня 2014 року, тобто з дати з якої зобов'язано провести перерахунок пенсії, а не на момент її призначення. Крім того, змінено базовий місяць при обчисленні індексу споживчих цін для індексації пенсії з квітня 2014 року на вересень 2014 року.
Постановою Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області від 1 березня 2017 року, з врахуванням ухвали про виправлення описки від 15 березня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 29 травня 2017 року, позов задоволено частково. Визнано неправомірними дії Управління ПФУ під час здійснення перерахунку пенсії ОСОБА_1 на виконання постанови Львівського апеляційного адміністративного суду від 16 червня 2015 року у справі № 876/4984/15 щодо зменшення розміру її пенсії як державному службовцю, призначеної відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» з 90 % від заробітної плати на 70 % та щодо перевизначення базового місяця для проведення індексації пенсії з квітня 2014 року на вересень 2014 року. Зобов'язано Управління ПФУ на виконання постанови Львівського апеляційного адміністративного суду від 16 червня 2015 року у справі № 876/4984/15 провести з 23 червня 2016 року перерахунок пенсії ОСОБА_1, виходячи з розрахунку 90% від суми заробітної плати відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» в редакції № 3723-ХІІ від 16 грудня 1993 року, відновивши нарахування індексації пенсії без зміни базового місяця для проведення індексації пенсії, визначеного при призначенні пенсії, а саме з 29 квітня 2014 року, за наростаючим підсумком відповідно до підпункту 1-1 пункту 1 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078 та провести відповідні виплати з врахуванням виплачених сум з 23 червня 2016 року. Позовні вимоги за період з 17 вересня 2014 року по 22 червня 2016 року залишено без розгляду.
Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Управління ПФУ посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, ставить питання про їх скасування та ухвалення нового про відмову в задоволенні позову.
Касаційна скарга мотивована тим, що перерахунок пенсії, як державному службовцю на виконання постанови суду, проводиться у редакції статті 37 Закону України «Про державну службу», що діє на дату, з якої проводиться перерахунок на виконання рішення суду. У випадку з позивачем перерахунок проведено у розмірі 70% від заробітної плати, оскільки станом на 17 вересня 2014 року, дата з якої зобов'язано провести перерахунок пенсії, діяла відповідна норма. Крім того, відповідно до пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078 (далі - Порядок №1078), збільшення розміру пенсії є підставою для зміни базового місяця для проведення індексації пенсії. Оскільки внаслідок здійсненого перерахунку пенсії позивача на виконання судового рішення, розмір пенсії збільшився, відповідно, дії Управління ПФУ щодо зміни базового місяця є правомірними.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права і дотримання ними норм процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.
Відповідно до частини першої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Оскільки судові рішення фактично оскаржуються в частині задоволених позовних вимог, а в іншій частині судові рішення відповідачем не оскаржуються, то колегія суддів перевіряє їх законність та обґрунтованість лише у цій частині.
Вирішуючи позов суди виходили з того, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Управлінні ПФУ та з 16 лютого 2009 року їй призначено пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу», з розрахунку 90 % заробітної плати державного службовця.
29 квітня 2014 року на підставі заяви ОСОБА_1 здійснено перерахунок пенсії від більшого стажу та заробітку відповідно до Закону України «Про державну службу».
Оскільки при призначенні позивачу пенсії не було враховано всі суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, вона звернулася з відповідним позовом до Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області, рішенням якого її позов було задоволено.
Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 16 червня 2015 року у справі № 876/4984/15 постанову Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області від 31 березня 2015 року було скасовано, позов ОСОБА_1 задоволено частково, зобов'язано Управління ПФУ провести перерахунок та виплату пенсії з врахуванням до заробітку для обчислення пенсії сум виплаченої матеріальної допомоги на оздоровлення, допомоги на вирішення соціально-побутових питань та суми індексації заробітної плати, що враховуються для призначення пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу» з 17 вересня 2014 року та виплатити недоплачену пенсію.
На виконання вказаної постанови Управлінням ПФУ 9 грудня 2015 року здійснено перерахунок пенсії позивача, однак, зменшив розмір її пенсії з 90% від заробітної плати на 70% та змінив базовий місяць для проведення індексації пенсії, а саме з квітня 2014 року на вересень 2014 року.
Задовольняючи частково позов суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що при перерахунку пенсії позивачу повинна була застосовуватися норма, що визначає розмір пенсії у відсотках, яка діяла на момент її призначення, тобто в розмірі 90 відсотків, а тому Управління ПФУ неправомірно здійснило перерахунок пенсії позивачу виходячи з 70 відсотків. Крім того, перерахунок пенсії позивача фактично був здійснений відповідачем у зв'язку з неправильним обчисленням її розміру (без урахування сум матеріальної допомоги на оздоровлення та на вирішення соціально-побутових питань та індексації заробітної плати), що встановлено рішенням суду, яке набрало законної сили, а отже, правові підстави для зміни базового місяця для індексації її пенсії були відсутні, оскільки, розмір пенсії її підвищився внаслідок виконання рішення суду для поновлення раніше порушеного права особи на пенсійне забезпечення, а не внаслідок дії загальних чинників.
Колегія суддів погоджується з таким висновком судів попередніх інстанцій з огляду на наступне.
Частиною другою статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі статтею 37 Закону № 3723-XII (в редакції, чинній на час призначення пенсії позивачу) пенсія державним службовцям призначається в розмірі 80 % від сум їх заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування. За кожний повний рік роботи понад 10 років на державній службі пенсія збільшується на один відсоток заробітку, але не більше 90 відсотків заробітної плати.
Положеннями статті 37-1 Закону № 3723-XII передбачено, що у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям, а також у зв'язку із набуттям особою права на пенсійне забезпечення державного службовця за цим Законом відповідно здійснюється перерахунок раніше призначених пенсій. Перерахунок пенсії здійснюється виходячи із сум заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування працюючого державного службовця відповідної посади та рангу на момент виникнення права на перерахунок пенсії.
В межах спірних правовідносин фактично мало місце обчислення раніше призначеної пенсії з урахуванням додаткових показників заробітної плати, які не були враховані при її призначенні.
У рішенні від 5 квітня 2001 року Конституційний Суд України зазначив, що Конституція України закріпила принцип незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів (частина перша статті 58). Це означає, що дія закону та іншого нормативно-правового акта не може поширюватися на правовідносини, які виникли і закінчилися до набрання чинності цим законом або іншим нормативно-правовим актом.
Відповідно до частини першої статті 9 КАС України ( в редакції чинній на момент ухвалення оскаржуваних рішень) суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Колегія суддів зазначає, що оскільки перерахунок пенсії позивачу пов'язаний з переглядом розміру вже призначеної їй пенсії та здійснюється на підставі судового рішення, при визначенні розміру не може поширюватися законодавство, яке прийняте після призначення вказаної пенсії, крім випадків покращення становища позивача.
Аналогічний правовий висновок щодо застосування норм матеріального права у спорах цієї ж категорії міститься у постанові Верховного Суду від 13 березня 2018 року у справі № 564/2288/16-а.
Отже, застосувавши відсоток - 70 при визначенні розміру пенсії після проведення перерахунку, відповідач порушив право позивача, оскільки при призначенні пенсії первісно встановлено для її обрахунку розмір 90 відсотків від заробітку.
Таким чином, висновок судів попередніх інстанцій у справі, що розглядається, зокрема, про те, що пенсія позивача має бути призначена в розмірі 90 % від суми його заробітної плати, є правильним.
Питання індексації пенсії врегульовано Законом України від 3 липня 1991 року № 1282-XII «Про індексацію грошових доходів населення» (далі - Закон № 1282-XII) та Порядком індексації.
Відповідно до статті 1 Закону №1282-XII індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.
За змістом статті 2 Закону №1282-XII індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, пенсії.
Згідно зі статтею 4 Закону №1282-XII індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка. Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону. Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті. Підвищення грошових доходів населення у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін. У разі якщо грошові доходи населення підвищено з урахуванням прогнозного рівня інфляції випереджаючим шляхом, при визначенні обсягу підвищення грошових доходів у зв'язку із індексацією враховується рівень такого підвищення у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Отже, вказаною нормою передбачено підстави, за яких проводиться індексація, а також розмір грошового доходу, який підлягає індексації.
Пунктом 2 Порядку індексації передбачено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема, пенсії (з урахуванням надбавок, доплат, підвищень до пенсії, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги на прожиття, державної допомоги та компенсаційних виплат, крім тих, які зазначені у пункті 3 цього Порядку).
Відповідно до пункту 5 Порядку індексації сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу. Крім того зазначається, що до чергового підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, до визначеної суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, зазначеного у пункті 1-1 цього Порядку.
Аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що під «підвищенням пенсії» розуміється тільки таке збільшення суми нарахування, яке здійснюється відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, тобто випадки, коли пенсія була неправомірно недонарахована і в подальшому на підставі рішення суду нарахована в належному обсязі, не належать до «підвищення пенсії» в розумінні пункту 5 Порядку індексації.
Отже, здійснення пенсійним органом перерахунку пенсії на виконання рішення суду, не може слугувати підставою для здійснення нового нарахування споживчих цін для проведення індексації у зв'язку із зростанням доходів громадян, без перегляду їх мінімального розміру, оскільки фактично збільшення доходів позивача в контексті приписів законодавства про порядок підвищення пенсійного забезпечення та індексацію доходів громадян не відбулось.
Перерахунок пенсії з урахуванням спірних складових є відновленням порушеного права позивача на отримання належної виплати в розмірі, встановленому Законом, та не може бути підставою для здійснення нової індексації із застосуванням нового рівня споживчих цін та відповідно для встановлення нового базового місяця для проведення індексації пенсії.
Аналогічна правова позиція щодо застосування зазначених норм матеріального права була висловлена, зокрема, у постанові Верховного Суду від 7 березня 2018 року у справі № 727/5413/17.
Відповідно до частини першої статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що судами попередніх інстанцій не допущено неправильного застосування норм матеріального права, у зв'язку з чим касаційна скарга в межах доводів задоволенню не підлягає.
Керуючись статтями 345, 350, 356 КАС України, суд,
Касаційну скаргу Калуського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області залишити без задоволення, а постанову Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області від 1 березня 2017 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 29 травня 2017 року - без змін.
Постанова суду касаційної інстанції є остаточною та оскарженню не підлягає.
...........................
...........................
...........................
М.М. Гімон
А.Ю. Бучик
Л.Л. Мороз,
Судді Верховного Суду